ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-а
справа № 760/1720/21
провадження № 1-кс/753/621/21
"18" лютого 2021 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , вивчивши матеріали скарги ОСОБА_2 на бездіяльність керівника головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України
22.01.2011 року ОСОБА_2 звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність керівника головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (далі по тексту - ГПД НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі по тексту - ЄРДР).
На обґрунтування скарги зазначив, що 19.01.2021 року, через приймальню ГПД НАБУ, він подав на ім'я керівника НАБУ ОСОБА_3 заяву про вчинення кримінального правопорушення суддею Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_4 за правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 366-1, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст.111, ст. 170, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27 КК України. Однак на порушення вимог ст. 214 КПК України та Наказу про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Генеральним прокурором України від 30.06.2020 року за №298, станом на 22.01.2021 року його не було повідомлено про внесення до ЄРДР відомостей його заяви про вчинене кримінальне правопорушення.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 09.02.2021 року підсудність цієї скарги визначена Дарницькому районному суду м. Києва та у відповідності до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 16.02.2021 року передана судді ОСОБА_1 .
Вивчивши матеріали заяви, слідчий суддя не вбачає підстав для розгляду її по суті, оскільки остання не ґрунтується на нормах кримінального процесуального закону.
Так, відповідно до положень статті 1 Кримінального процесуального кодексу України (далі по тексту - КПК України) порядок кримінального провадження на території України визначається кримінальним процесуальним законодавством України.
Водночас, порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування регламентовано главою 26 КПК України, параграф №1, стст. 303-308 цього Кодексу.
Як вбачається зі скарги, заявник просить зобов'язати керівника ГПД Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 згідно ст. 214 КПК України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за його заявою про вчинені суддею Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_4 кримінальні правопорушення за кваліфікацією ч. 2 ст. 366-1, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст.111, ст. 170, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27 КК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України під час досудового розслідування може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
За змістом ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими стст. 318-380 КПК України.
Скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора подається за правилами ч. 2 ст. 132 КПК України до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Згідно положень статті 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п'ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
У примітці до ст. 45 КК України зазначено, що корупційними злочинами вважаються: а) злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем; б) злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 216 КПК України детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-1, 368, 368-2, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов:
1) злочин вчинено: Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем'єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України; державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»; депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад; суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов'язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру»; особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової та митної справи III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової та митної справи III рангу і вище; військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України; керівником суб'єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;
2) розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення злочину (якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);
3) злочин, передбачений статтею 369, частиною першою статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини.
Відповідно до чч. 2, 3 статті 33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
З доданої до скарги заяви про кримінальне правопорушення вбачається, що заявником зазначено про вчинення суддею Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-1, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст.111, ст. 170, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27 КК України.
Варто зауважити, що зокрема стаття Особливої частини Кримінального кодексу України 366-1, яка міститься в переліку корупційних злочинів - підсудна Вищому антикорупційному суду за наявності хоча б однієї з умов, встановлених пп. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Вказана вимога визначена законодавцем як обов'язкова.
Відтак, оскільки, за наведених умов, суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_4 входить до переліку осіб, визначених п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, та у заяві про вчинене кримінальне правопорушення заявник послався на вчинене правопорушення за ст. 366-1 КК України, скарга ОСОБА_2 про зобов'язання керівника ГПД Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 внести відомості до ЄРДР згідно поданої заяви підлягає розгляду в Вищому антикорупційному суді.
Статтею 9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства.
Право на повноважний суд встановлене статтею 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Правила підсудності судових справ, встановлені процесуальним законодавством з урахуванням сукупності юридичних ознак судової справи. На підставі цих ознак нормами КПК України визначено суд, який вправі і зобов'язаний розглянути справу і вирішити її по суті.
Завдяки правилам про підсудність насамперед реалізується право на розгляд і вирішення справи компетентним судом.
Слід також врахувати, що розгляд провадження судом з порушенням правил підсудності матиме наслідком розгляд справи неповноважним судом.
Частиною 2 ст. 304 КПК України встановлено випадки, в яких скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора повертається слідчим суддею заявнику, зокрема, у випадку якщо скарга не підлягає розгляду у цьому суді.
За таких обставин, скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність керівника ГПД Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, необхідно повернути заявнику.
На підставі наведеного вище та керуючись стст. 7, 9, 303, 304, 307, 309, 372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність керівника головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України - повернути скаржнику для подання до належного суду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом п'яти днів з моменту отримання її копії.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_6