ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 755/7283/20
провадження № 2/753/2846/21
"10" лютого 2021 р.Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Сирбул О.Ф.
за участі секретаря - Лаптєвої Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, -
МТСБУ звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував на те, що ОСОБА_1 30.12.2016 року о 02 год. 00 хв., керуючи автомобілем марки "Peugeot 301» з номерним знаком НОМЕР_1 , в м.Києві по Столічному шосе вчинив зіткнення з металевим відбійником. Внаслідок ДТП пошкоджено металевий відбійник. Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 28.04.2017 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення. Відповідно до довідки МТСБУ № 1 від 07.08.2017 розмір відшкодування з фонду захисту потерпілих становить 7 788,82 грн. Позивач виплатив Комунальному підприємству по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києві «Київавтошляхміст» 7 788,82 грн., оскільки на день вчинення ДТП ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів. З огляду на викладене, МТСБУ просить суд стягнути з відповідача шкоду у порядку регресу у сумі 7 788,82 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102,00 грн.
Ухвалою судді від02.11.2020 року було відкрито провадження у вказаній справі з проведенням розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, у відповідності до ст. 274 ЦПК України.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, дату і місце його проведення повідомлений належним чином. До суду представником позивача подано клопотання про проведення розгляду справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти проведення заочного розгляду та постановлення у справі заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.
Враховуючи викладене та вимоги ст.ст. 279, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, у відсутності не з'явившихся учасників судового процесу та за наявними у справі матеріалами, з ухваленням по справі заочного рішення.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані у справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 30.12.2016 року о 02 год. 00 хв., керуючи автомобілем марки "Peugeot 301» з номерним знаком НОМЕР_1 , в м.Києві по Столічному шосе вчинив зіткнення з металевим відбійником. Внаслідок ДТП пошкоджено металевий відбійник.
Постановою Голосіївського районного суду м.Києва від 28.04.2017 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення (а.с. 4).
На момент настання страхового випадку цивільна-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до довідки МТСБУ № 1 від 07.08.2017 розмір відшкодування з фонду захисту потерпілих становить 7 788,82 грн. (а.с. 18).
Так, відповідно до наказу МТСБУ від 22.08.2017 № 7753 прийнято рішення про оплату на рахунок Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києві «Київавтошляхміст» 7 788,82 грн. за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 19).
Позивач у справі згідно платіжного доручення № 1236475 від 23.08.2017 (а.с. 20) виплатив Комунальному підприємству по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києві «Київавтошляхміст» 7 788,82 грн., оскільки на день вчинення ДТП ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).
Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і ін.).
Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом, що передбачено ч. 1 ст. 1191 ЦК України.
Відповідно до п.п. 38.2.1. п. 38.2. ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Згідно до п.п. «а» п. 41.1. ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Разом з тим, відповідачем суду не надано жодних належних та допустимих доказів в заперечення позовних вимог, не здобуто таких доказів і в ході судового засідання.
Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому позовну заяву необхідно задовольнити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 2 102,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274, 276, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Моторне (транспортне) страхове бюро України (код ЄДРПОУ 21647131) суму виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 7 788 (сім тисяч сімсот вісімдесят вісім) гривень 82 копійки, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Дарницький районний суд міста Києва.
Суддя: