Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
19 лютого 2021 року № 520/18929/2020
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитра Анатолійовича (вул. Молочна, буд. 18, к. 25, м. Харків, 61001) про визнання протиправною та скасування постанови,
установив:
Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитра Анатолійовича від 30.11.2020 (ВП № 63749007), де боржником є ОСОБА_1 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати, які складають 3840 грн. 80 коп. (840 грн. 80 коп. складає судовий збір, а 3000 грн. - витрати на професійну правничу допомогу).
Ухвалою від 29.12.2020 адміністративний позов залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків.
Ухвалою від 20.01.2021 у справі відкрито спрощене провадження, у період з 26.01.2021 по 08.02.2021 головуюча по справі перебувала на лікарняному.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що виконавчий напис, що був поданий відповідачу з заявою про примусове виконання рішення вчинений всупереч ст. 87 Закону України "Про нотаріат", а тому факт його подання відповідачу не міг бути підставою для відкриття виконавчого провадження. На підставі викладеного просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідачем надано відзиві на адміністративний позов, у якому зазначено про відсутність підстав для повернення виконавчого документу стягувачу та правомірність винесення оскаржуваних постанов.
Третя особа надала пояснення на адміністративний позов, у яких зазначила про те, що виконавчий напис відповідає вимогам чинного законодавства, позивачем не доведено протилежного, а отже у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Дослідивши долучені до матеріалів справи документи, перевіривши оскаржувані рішення відповідача на відповідність ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає таке.
Згідно з статтею 87 Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року № 3425-XII (далі - Закон № 3425) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку (ст. 88 Закону № 3425).
Відповідно до статті 89 Закону № 3425 у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Пунктом 3 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадежння» № 1404 передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення в тому числі на підставі виконавчих написів нотаріусів. Виконавчий напис може бути пред'явлено до примусового виконання протягом одного року з моменту його вчинення (ст. 91 Закону № 3425).
Судовим розглядом встановлено, що 26.11.2020 за вх. № 4017 АТ «Ідея банк» до приватного виконавця Бабенко Д.А., подано заяву про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису № 22838 від 23.10.2020 про стягнення заборгованості на користь банку з боржника ОСОБА_1
26.11.2020 відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 63749007.
Частиною четвертою статті 4 Закону № 1404 установлено вичерпний перелік підстав для повернення виконавчого документа, а саме: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю; 11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку.
У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.
Отже, на етапі вирішення питання про відкриття виконавчого провадження або про повернення виконавчого документа у приватного виконавця відсутній обов'язок, а отже і будь-який механізм, спрямований на перевірку законності виконавчого документа.
Суд зазначає, що Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затверджено наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок № 296/5, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).
Відповідно до підпунктів 7.1, 7.6 Глави 16 розділу II Порядку № 296/5 у справах нотаріуса залишається копія документа, що встановлює заборгованість, чи правочину, за яким здійснюється стягнення, або витяг з особового рахунку боржника і примірник виконавчого напису. Якщо для вчинення виконавчого напису, крім документа, що встановлює заборгованість, необхідно подати й інші документи, зазначені в Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172, то вони до виконавчого напису не приєднуються, а залишаються у матеріалах нотаріальної справи.
Отже, відповідальність за вчинення виконавчого напису відповідно до вимог Глави 16 розділу II Порядку № 296/5 несе нотаріус, як особа, яка вчиняє виконавчий напис.
Згідно з статтею 50 Закону № 3425 нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Доказів визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню або його скасування у судовому порядку, до суду не надано.
Згідно із положеннями ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження 63749007 від 30.11.2020
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 287, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Зоркіна Ю.В.