Рішення від 22.02.2021 по справі 520/18147/2020

Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2021 р. № 520/18147/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Єгупенка В.В.,

розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому позивач просив визнати протиправними та скасувати наступні рішення Відповідача - Головне Управління ДПС у Харківській області (Код ЄДРПОУ 39599198) - ППР №00058225405 від 04.09.2020 р. на суму 9991,00 грн., штраф 10% 999,10 грн, ППР №0005835415 від 04.09.2020 р. на суму 1250,00 грн., штраф 20% 250,00 грн, ППР №00037180423 від 23.11.2020 р. на суму 38140,95 грн., штраф 20% 7628,19 грн. та ППР №00036970423 від 23.11.2020 р. на суму 1250 грн., штраф 10% 125,00 грн.

Відповідачем було надано відзив на адміністративний позов, в якому він просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до наступного.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Харківській області було проведено камеральну перевірку самозайнятої особи ОСОБА_1 з питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладених, за результатами якої 26.04.2019 складено акт № 105/20-40-54-06-09-2794011279, згідно висновків якого встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим порушено п.201.10 ст.201 ПК України.

31.08.2020 Головним управлінням ДПС у Харківській області було складено акт № 266/20-40-54-05-09-2794011279 про результати камеральної перевірки з питання несвоєчасної сплати самозайнятою особою ОСОБА_1 , згідно висновків якого встановлено порушення п.203.2 ст.203 ПК України.

Головним управлінням ДПС у Харківській області 17.11.2020 було складено акт № 4066/20-40-04-23-09-2794011279 про результати камеральної перевірки з питання несвоєчасної сплати самозайнятою особою ОСОБА_1 , відповідно до висновків якого встановлено порушення п.203.2 ст.203 ПК України в частині своєчасної сплати позивачем податкових зобов'язань за травень, червень та липень 2020 року, що виникли на підставі податкових повідомлень-рішень від 24.05.2019 №0006015406, від 17.07.2020 №9170461590 та від 19.08.2020 №9205488574 згідно платіжного доручення від 07.09.2020 №3830.

На підстав висновків, викладених в акті камеральної перевірки від 31.08.2020 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 04.09.2020 №0005835415 на суму 991,10 грн. (за затримку на 1 календарний день сплати позивачем узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 9991 грн. передбачено штраф у розмірі 1-%); №0005835415 на суму 250 грн. (за затримку понад 30 календарних днів - 20% штрафу від суми узгодженого податкового зобов'язання у розмірі 1250 грн.

ГУ ДПС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.11.2020 №00036970423 на суму 125 грн. (за затримку на 7 календарних днів сплати позивачем узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 1250 грн. передбачено штраф у розмірі 10%), №00037180423 на суму 7627,19 грн. (за затримку понад 30 календарних днів - 20% штрафу від суми у розмірі 38140,95 грн.).

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам, викладеними в адміністративному позові та відзиві, суд зазначає наступне.

Згідно з пп.16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, встановленим цим Кодексом та законами з питань митної справи, що повністю узгоджується з приписами ст. 19 Конституції України щодо обов'язку кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (п.36.2 ст.36 ПК України).

Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента (п.36.4 ст.36 ПК України).

Відповідно до п.36.5 ст.36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Як встановлено пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 зареєстрований відповідно до свідоцтва про реєстрацію фізичною особою-підприємцем за податковою адресою: АДРЕСА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ).

Згідно даних інформаційної системи «Податковий блок» ОСОБА_1 перебуває на обліку на загальній системі оподаткування (основний КВЕД - 49.39 - інший пасажирський наземний транспорт

). З 09.07.2014 зареєстрований у якості платника ПДВ, зо підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відомості з якого перебувають у відкритому доступі.

При проведенні камеральної перевірки з питання несвоєчасності сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість ОСОБА_1 встановлено порушення п.203.2 ст.203 ПК України - несвоєчасна сплата податку на додану вартість за травень 2019 року на підставі податкового повідомлення - рішення від 24.05.2019 №0006015406 (з граничним терміном сплати 21.07.2020) згідно платіжних доручень від 23.07.2020 №89201884, від 21.08.2020 № 104759215, від 25.08.2020 №106170562, що підтверджується даними інтегрованої картки платника податку.

Вказане податкове повідомлення-рішення не оскаржено, є чинним, а відтак, своєчасно несплачена узгоджена сума податкового зобов'язання є сумою податкового боргу.

Згідно статті 126 ПК України (в редакційні, чинній на час виникнення спірних правовідносин), у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. У разі порушення платником податків строку сплати до бюджету узгодженого грошового зобов'язання, передбаченого абзацом другим підпункту 222.1.2 пункту 222.1 статті 222 цього Кодексу, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20 відсотків суми такого грошового зобов'язання. У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) фізичній особі податкове/податкові повідомлення-рішення з податку на майно у строки, встановлені відповідними нормами цього Кодексу, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання.

Аналіз наведеної норми доводить, що об'єктом застосування штрафу є погашена сума податкового боргу, спосіб такого погашення значення не має (є це самостійна сплата чи примусове стягнення).

Погашення податкового боргу за положеннями підпункту 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 ПК України це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Відповідальність у вигляді штрафу не поставлена в залежність від способу та порядку погашення податкового боргу (добровільного чи примусового, в повній сумі або частинами).

З огляду на це, незалежно від того, в який спосіб було погашено податковий борг підприємства - із застосуванням приписів пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, шляхом зарахування коштів сплачених боржником, в рахунок погашення податкового боргу, чи в інший спосіб, чинне законодавство не звільняє платника податків від відповідальності за затримку сплати узгодженого грошового зобов'язання.

Аналогічну позицію щодо застосування положень статей 87 та 126 Податкового Кодексу України викладено в постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №808/2290/17 та від 11.09.2018 у справі № 813/3722/17.

З огляду на наведене, суд доходить висновку, що податковим органом правомірно прийнято податкові повідомлення-рішення за затримку на 1 календарний день сплати позивачем узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 991 грн. (штраф 10%), за затримку понад 30 календарних днів - 20% штрафу від суми узгодженого податкового зобов'язання у розмірі 1250 грн., за затримку на 7 календарних днів сплати позивачем узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 1250 грн. (штраф у розмірі 10%), за затримку понад 30 календарних днів - 20% штрафу від суми у розмірі 38140,95 грн.

Згідно пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Порядок проведення камеральної перевірки, в свою чергу, безпосередньо встановлено статтею 76 вказаного Кодексу.

За приписами пунктів 76.1 та 76.2 вказаної статті, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

При цьому, 1 січня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року №1797-VIII, яким до Податкового кодексу України внесено зміни, зокрема щодо контрольно-перевірочної роботи.

Підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України доповнено другим абзацом, яким передбачено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що предметом камеральної перевірки, крім питань правильності формування податкових декларацій можуть бути й інші питання, зокрема, своєчасність сплати грошових зобов'язань.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі №820/2244/17.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 262 КАС України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Єгупенко

Попередній документ
95036419
Наступний документ
95036421
Інформація про рішення:
№ рішення: 95036420
№ справи: 520/18147/2020
Дата рішення: 22.02.2021
Дата публікації: 24.02.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)