Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
22 лютого 2021 р. № 520/19047/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити позивачу з 18 лютого 2020 року пенсію за віком на пільгових умовах як трактористу - машиністу безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, із зарахуванням до стажу роботи, який дає право на пенсію згідно п.3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоду роботи трактористом - машиністом з 17.04.1991 року по 03.04.2006 року в сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Чепіль» (до реорганізації та перетворення - Колгосп імені XIX Партз'їзду, потім - КСП «Чепіль»), а також проводити відповідні виплати, без застосування положень Постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 року, та без застосування будь-яких обмежень щодо виплати заборгованості, в тому числі поетапного чи часткового.
- визнати протиправним та скасувати Рішення № 5069 від 07.10.2020 року відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах як трактористу - машиністу та зарахуванні стажу до пільгового.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 року по справі №520/4888/2020 фактично встановлено право позивача на призначення пенсії як трактористу - машиністу згідно поданої заяви від 18.02.2020 року. Проте, відповідачем вдруге відмовлено в призначенні вказаної пенсії за віком з підстав не зарахування до стажу періоду роботи трактористом - машиністом з 17.04.1991 року по 03.04.2006 року в сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Чепіль» (до реорганізації та перетворення - Колгосп імені XIX Партз'їзду, потім - КСП «Чепіль»). Отже, позивач вважає, що спірне рішення відповідача є протиправним, підлягає скасуванню, та є підстави для зобов'язання відповідача призначити позивачу з 18 лютого 2020 року пенсію за віком на пільгових умовах як трактористу - машиністу.
По справі було відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов. Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачеві, та отримана ним.
Відповідач надав відзив на позов, в якому, заперечуючи проти позову, просив у задоволенні позову відмовити, оскільки у спірних правовідносинах управління діяло в межах законодавства, повторна відмова в перерахунку позивачу пенсії за віком на пільгових умовах є правомірною, оскільки позивачем не підтверджено, що у період з 17.04.1991 року по 03.04.2006 року він працював трактористом - машиністом та був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції.
Позивач надав додаткові пояснення, в яких підтримав свою правову позицію, викладену в позовній заяви, та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Правовідносинам, які підлягають вирішенню в рамках даної справи передували ті, відносно яких є таке, що набрало законної сили рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 року по справі №520/4888/2020, отже, певні обставини не підлягають доказуванню при розгляді поточної справи, що нормативно закріплено у ч.4 ст.78 КАС України.
Так, судовим розглядом у вказаній справі встановлено, що в зв'язку з досягненням 55-ти річного віку та наявністю необхідного стажу для призначення пенсії позивач звернувся у 2019 році до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області з пакетом документів для призначення пенсії за віком як трактористу-машиністу.
Рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області від 06 березня 2019 року №57/3-19 відмовлено в підтвердженні стажу позивача у період роботи з 17.04.1991 р. по 03.04.2006 р. по професії тракторист, механізатор, оскільки професія механізатор пунктом 2 підпунктом 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачена, тому підтвердити період роботи з 17.04.1991 р. по 03.04.2006 р. немає підстав.
Після досягнення 56-ти річного віку позивач 18.02.2020 року надав заяву про призначення пенсії та документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Рішенням № 689 від 19.02.2020 року відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком як трактористу-машиністу в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 20 років.
Не погодившись з таким рішенням, позивач оскаржив його в рамках адміністративної справи №520/4888/2020.
Так, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 року по справі №520/4888/2020 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано Рішення № 689 від 19.02.2020 року відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах та зарахуванні стажу до пільгового. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву позивача від 18.02.2020 року про призначення пенсії за віком на підставі ст.114 ч.2 п.3 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
На виконання вказаного судового рішення відповідачем повторно розглянуто заяву позивача від 18.02.2020 року та Рішенням № 5069 від 07.10.2020 року відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області відмовлено позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах як трактористу - машиністу та зарахуванні до пільгового стажу роботи період роботи трактористом-машиністом з 17.04.1991 року по 03.04.2006 року.
Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом задля захисту своїх прав.
По суті позову суд зазначає наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058).
Пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону №1058 визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п.3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
З трудової книжки позивача вбачається наступне:
- 17.04.1991 року позивача прийнято в члени колгоспу імені XIX Партз'їзду (після ряду перейменувань - КСП «Чепіль», потім - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Чепіль». скорочене найменування - СТОВ «Чепіль») трактористом (протокол № 8 від 17.04.1991 року). Потім здійснено виправлення на тракториста - машиніста. 27 січня 1994 року колгосп імені XIX Партз'їзду реорганізовано в КСП «Чепіль» згідно протоколу загальних зборів членів колгоспу від 27.01.1994 року №1. 26 лютого 2000 року КСП «Чепіль» перетворене у сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Чепіль» (скорочене найменування - СТОВ «Чепіль») згідно протоколу загальних зборів від 26.02.2000 року № 3. 03.04.2006 року позивача звільнено з займаної посади згідно наказу № 53-К від 03.04.2006 року.
- з 04.04.2006 року по 30.11.2006 року позивач працював у СВК «ЛАНИ УКРАЇНИ» трактористом - машиністом.
- в періоди з 01.12.2006 року по 30.11.2010 року, з 05.04.2011 року по 14.11.2011 року, з 02.04.2012 року по 19.11.2012 року, з 09.04.2013 року по 25.11.2013 року, з 17.04.2014 року по 18.11.2014 року, з 03.04.2015 року по 01.12.2015 року, з 05.05.2016 року по 01.12.2016 року, з 14.04.2017 року по теперішній час позивач працює трактористом - машиністом у ПП «АЗІЗ».
В рамках судового розгляду справи встановлено, що згідно архівної довідки КП БРР «Балаклійський районний трудовий архів» № 03-51/14 від 14.01.2019 року вказано, що в архівному фонді колгоспу ім. XIX Партз'їзду у відомостях нарахування заробітної плати гр. ОСОБА_1 значиться з квітня 1991 року, посада не вказана. Накази директора СТОВ «Чепіль» з особового складу та відомості нарахування заробітної плати за 2006 рік на збереження до КП БРР «Балаклійський районний трудовий архів» не надходили. У відомостях нарахування заробітної плати гр. ОСОБА_1 значиться по грудень 2005 року механізатором.
Згідно архівної довідки КП БРР «Балаклійський районний трудовий архів» № 01-51/15 від 14.01.2019 року вказано про кількість вихододнів (трудоднів) за період з 1991 року по 2000 рік.
Згідно архівної довідки КП БРР «Балаклійський районний трудовий архів» № 01-51/16 від 14.01.2019 року вказано про хронологічні дії щодо створення, реорганізації та перетворення колгоспу ім. XIX Партз'їзду \ КС П «Чепіль», потім у СТОВ «Чепіль».
Згідно архівної довідки КП БРР «Балаклійський районний трудовий архів» № 04-51/17 від 14.01.2019 року вказано, що в архівному фонді колгоспу ім. XIX Партз'їзду, КСП «Чепіль» у відомостях нарахування заробітної плати з 1991 по 2000 роки відображено, що гр. ОСОБА_1 працював без зазначення посади. Відомості нарахування заробітної плати за цей період опрацьовувались інформаційно-обчислювальним центром, де вказані тільки прізвища працюючих та табельні номери. З 2001 по 2005 роки у відомостях нарахування заробітної плати гр. ОСОБА_1 значиться трактористом, механізатором. Переведень на іншу роботу і відпусток без збереження заробітної плати за період з квітня 1991 року по грудень 2005 року не мав. Даних про переведення на роботу з неповним робочим днем немає.
Згідно архівної довідки КП БРР «Балаклійський районний трудовий архів» № 01-51/18 від 14.01.2019 року вказано, що в архівному фонді колгоспу ім. XIX Партз'їзду, КСП «Чепіль», СТОВ «Чепіль» накази директора про проведення атестації робочих місць та типова статистична форма Т-2 на збереження до КП БРР «Балаклійський районний трудовий архів» не надходили.
Позивач при зверненні до органу пенсійного фонду надавав трудову книжку з відповідними записами та архівні довідки.
Враховуючи вищевикладене, вказаними документами підтверджено періоди роботи позивача трактористом - машиністом, що безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції.
При цьому, суд зазначає, що виправлення в трудовій книжці, інших документах, не є підставою для визнання недостовірними даних про роботу позивача, так як виправлення здійсненні підприємством відповідно до положень чинного законодавства та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.
Твердження відповідача про те, що позивач у спірному періоді виконував роботу механізатора, а не тракториста - машиніста безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, суд не приймає, з огляду на наступне.
Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №7. До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії «тракторист-машиніст», запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.
Отже, термін «механізатор» є загальновживаним й більш широким родовим поняттям професії тракториста, зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції.
Єдине найменування професії механізаторів сільського господарства „тракторист-машиніст" було запроваджено в 1961 році і охоплює такі професії: бульдозеристи, бульдозеристи-скреперисти, грейдеристи, комбайнери, машиністи дощувальних машин, машиністи льоноконоплезбиральних машин, машиністи скреперів, скреперисти, машиністи чаєзбиральних машин, машиністи екскаваторів, механіки-водії бавовнозбиральних машин, механіки-водії самохідних широкозахватних сінокосарок, механіки-комбайнери, трактористи, трактористи-бульдозеристи.
Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому разі, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, проводиться відповідно до класифікатора галузей народного господарства.
Відповідно до «Загальносоюзного класифікатора професій робітників, посад службовців і тарифних розрядів 186016», затвердженого постановою Державного комітету СРСР по стандартах від 27 серпня 1986 року №016, введеного в дію з 01 січня 1987 року та класифікатора професій ДК 003:2010 на зміну ДК 003:2005, затвердженого та введеного в дію наказом Держспоживстандарту України від 28 липня 2010 року №327, чинного на теперішній час, професії «механізатор», «підвозчик», «будівельна бригада» відсутні, а міститься професійна назва роботи тракторист - машиніст сільськогосподарського виробництва.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та надані до матеріалів справи докази, суд дійшов висновку, що періоди роботи позивача трактористом - машиністом безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, з 17.04.1991 року по 03.04.2006 року в сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Чепіль» (до реорганізації та перетворення - Колгосп імені XIX Партз'їзду, потім - КСП «Чепіль») дають право на зарахуванням до стажу роботи, який дає право на пенсію згідно п.3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на викладене, Рішення № 5069 від 07.10.2020 року відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах як трактористу - машиністу та зарахуванні стажу до пільгового є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо вимог зобов'язального характеру, суд зазначає наступне.
Прийняття відповідачем рішення про призначення (виплату) пенсії Законом № 1058, Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Порядком № 22-1 віднесено до виключної компетенції Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Таким чином, оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області не реалізовано власних дискреційних повноважень щодо призначення пенсії позивачу та враховуючи що вирішення спірного питання, зокрема, в рамках судової справи №520/4888/2020, не призвело до ефективного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги зобов'язального характеру шляхом зобов'язання відповідача призначити позивачу з 18 лютого 2020 року пенсію за віком на пільгових умовах як трактористу - машиністу безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, із зарахуванням до стажу роботи, який дає право на пенсію згідно п.3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоду роботи трактористом - машиністом з 17.04.1991 року по 03.04.2006 року в сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Чепіль» (до реорганізації та перетворення - Колгосп імені XIX Партз'їзду, потім - КСП «Чепіль»).
Відносно позовних вимог щодо зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області проводити відповідні виплати, без застосування положень Постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 року, та без застосування будь-яких обмежень щодо виплати заборгованості, в тому числі поетапного чи часткового, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З аналізу викладеного суд зазначає, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб факт порушення був обґрунтованим. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Визначення обсягу вимог, що підлягають судовому захисту є диспозитивним правом позивача. При цьому, підстави, з якими позивач пов'язує виникнення у нього права на звернення до суду і для задоволення його вимог, визначаються позивачем самостійно. Суд під час прийняття постанови вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються і яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин (стаття 244 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи вищезазначене, судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.
Зважаючи на ті обставини, що пенсійні виплати, щодо яких заявлено позовні вимоги, Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Харківській області на час звернення позивача до суду виплачені не були та у зв'язку з чим право позивача на належний розмір пенсії без обмежень щодо її виплати відповідачем порушено не було, підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.
Щодо вимоги позивача про встановлення судом строку для подання звіту про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, а також приписи статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов'язковості судових рішень та відсутності об'єктивних обставин щодо невиконання судового рішення з боку відповідача, суд не вбачає підстав для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.
Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 263, 255, 295,297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Скасувати Рішення № 5069 від 07.10.2020 року відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах як трактористу - машиністу та зарахуванні стажу до пільгового.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 18 лютого 2020 року пенсію за віком на пільгових умовах як трактористу - машиністу безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, із зарахуванням до стажу роботи, який дає право на пенсію згідно п.3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоду роботи трактористом - машиністом з 17.04.1991 року по 03.04.2006 року в сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Чепіль» (до реорганізації та перетворення - Колгосп імені XIX Партз'їзду, потім - КСП «Чепіль»).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 22 лютого 2021 року.
Суддя Заічко О.В.