Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
22 лютого 2021 р. № 520/18570/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під, 2 пов.) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не здійсненні ОСОБА_1 перерахунку пенсії на підставі наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України Довідки про розмір грошового забезпечення від 18.09.2020 №11/2083.
4. Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області вчинити дії щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01.04.2019 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення на підставі наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України Довідки про розмір грошового забезпечення від 18.09.2020 № 11/2083, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.04.2019 року однією сумою.
В обґрунтування позову зазначено, що бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не здійсненні ОСОБА_1 перерахунку пенсії на підставі наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України Довідки про розмір грошового забезпечення від 18.09.2020 №11/2083 є протиправними та такими, що порушують права позивача на пенсійне забезпечення.
Ухвалою суду від 22.12.2020 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Представником відповідача 20.01.2021 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що з 01.01.2018 року пенсію позивача перераховано відповідно до ч.4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" на підставі довідки, виданої Державною службою України з надзвичайних ситуацій.
Також відповідачем зазначено, що Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 по справі № 826/3858/18 (набрало законної сили 05.03.2019) визнано протиправними та скасовано п.п. 1,2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №103. Нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, після дати набрання зазначеним рішенням суду законної сили Урядом України не приймалося.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , проходив військову службу в Державній прикордонній службі України.
З 2017 року позивачу була призначена пенсія за вислугою років, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-12.
Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області.
Згідно із протоколом відповідача про призначення ОСОБА_2 пенсії за пенсійною справою позивача №2010023156 від 03.03.2017, для обчислення позивачу пенсії при її призначенні враховувались такі його складові: -посадовий оклад; - оклад за військовим званням; - процентна надбавка за вислугу років, та додаткові види грошового забезпечення, а саме: - надбавка за особливі умови служби (ОУС); - надбавка за роботу з таємними виробами, носіями, документами; - надбавка за кваліфікацію, в/сл, клас майстер; - надбавка за особливо важливі завдання; -надбавказа оперативно-розшукову діяльність; -премія.
Також під час розгляду справи судом встановлено, що з 01.01.2018 року пенсію позивача було перераховано відповідно до ч.4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" на підставі довідки, виданої Державною службою України з надзвичайних ситуацій.
За зверненням представника позивача Адміністрацією Державної прикордонної служби України, на підставі рішення Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19, з метою проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії позивача, до ГУ ПФУ в Харківській області відносно ОСОБА_1 відповідачу було направлено нову Довідку від 18.09.2020 №11/2083 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», згідно якої були включені основні та додаткові види грошового забезпечення.
04.11.2020 позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії на підставі наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України довідки № 11/2083 від 18.09.2020 року, однак відповідач листом від 04.12.2020 року № 9929-14761/с-02/8-2000/20 повідомив позивачу, що ОСОБА_1 було проведено перерахунок пенсії відповідно до Постанови № 103 від 01.01.2018 року з урахуванням довідки про розмір грошового забезпечення, яку надано уповноваженим органом за відповідною посадою.
05.03.2019 року набрало чинності рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року № 826/3858/18, яке Шостим апеляційним адміністративним судом від 05.03.2019 року залишене без змін яким вирішено визнати протиправними та нечинними пункти 1-2 Постанови № 103.
Також відповідачем у вказаному листі зазначено, що після визнання протиправними та скасування пунктів 1-2 Постанови № 103 інших рішень Уряду про умови та порядок проведення перерахунку пенсії не приймалось. враховуючи зазначене вище, провести перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки, яку надано Адміністрацією Державної прикордонної служби України від 18.09.2020 року № 11/2083 немає законних підстав.
Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
В статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зазначено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 (далі - Порядок №45) визначено порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Згідно з пунктом 1 Порядку №45 пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі-Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Грошове забезпечення було підвищено постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
При цьому, згідно з пунктом 5 Порядку №45, в редакції до 05.03.2019 року без врахування змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 року №103, які визнані протиправними та нечинними рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року по справі №826/3858/18, для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням, зокрема, посадового окладу.
Оновлена довідка відносно позивача №11/2083 від 18.09.2020 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, передбачених постановою КМУ від 30.08.2017 №704 станом на 05.03.2019 для перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019, була надана позивачем до заяви про перерахунок пенсії та наявна у пенсійній справі.
За таких обставин, у ГУ ПФУ в Харківській області після отримання довідки №11/2083 від 18.09.2020 виник обов'язок у відповідності до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Порядку №45 перерахувати пенсію позивачу.
Проте, відповідач, не виконуючи норми чинного законодавства, послався на відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії.
Водночас такі посилання є протиправними з огляду на чинність приписів Порядку №45 та Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Таким чином, з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою КМУ "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ та статті 9 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Відповідач, зазначаючи у відзиві на позов про те, що визнання нечинними в подальшому п.п. 1, 2 постанови №103 рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.12.2018 по справі № 826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019, не може мати наслідком зобов'язання відповідача до вчинення певних дій щодо повторного проведення перерахунку пенсії позивача, та те, що визнання протиправним та нечинними змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не зумовлює автоматичне відновлення дії попередньої редакції норм Порядку № 45, фактично не суперечить висновкам Верховного Суду у зразковій справі, та ставить висновки, зроблені в рішенні Верховного Суду та Постанові Великої Палати Верховного Суду щодо чинності та застосування Порядку №45 та наявності права у пенсіонерів, що отримують пенсію за вислугу років, на перерахунок пенсії з 01.04.2019 року, під сумнів.
Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не здійсненні ОСОБА_2 перерахунку пенсії на підставі наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України Довідки про розмір грошового забезпечення від 18.09.2020 №11/2083 та зобов'язанні Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області вчинити дії щодо перерахунку ОСОБА_2 пенсії з 01.04.2019 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення на підставі наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України Довідки про розмір грошового забезпечення від 18.09.2020 № 11/2083.
Відносно вимоги позивача здійснити виплату суми перерахунку однією сумою починаючи з 01.04.2019, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише "на умовах, передбачених законом", а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію "законів" (рішення у справах "Амюр проти Франції", "Колишній король Греції та інші проти Греції" та "Малама проти Греції"). "Майном" може бути як "існуюче майно", так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні "легітимні сподівання" на реалізацію майнового права (пункт 83 рішення від 12.07.2001 у справі Ганс-Адам ІІ проти Німеччини"). "Легітимні сподівання" за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі "Копецький проти Словаччини").
У даному випадку легітимні сподівання позивача на отримання пенсійний виплат з 01.04.2019 передбачені чинними нормами Законів України, тобто вони є конкретними. Таким чином, на них поширюється режим «існуючого майна».
Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 червня 2014 року у справі «Суханов та Ільченко проти України» зазначив, що за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 35).
За змістом судової практики Європейського суду з прав людини захист законних сподівань (очікувань) є одним з аспектів правової визначеності.
Принцип законного очікування спрямований на те, щоб у випадках, коли особа переконана, що досягне певного результату, якщо буде діяти відповідно до норм правової системи, забезпечити захист цих очікувань.
У зв'язку з чим позовна вимога у цій частині підлягає задоволенню.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під, 2 пов.) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не здійсненні ОСОБА_2 перерахунку пенсії на підставі наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України Довідки про розмір грошового забезпечення від 18.09.2020 №11/2083.
Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області вчинити дії щодо перерахунку ОСОБА_2 пенсії з 01.04.2019 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення на підставі наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України Довідки про розмір грошового забезпечення від 18.09.2020 № 11/2083, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.04.2019 року однією сумою.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Спірідонов М.О.