Рішення від 22.02.2021 по справі 520/10468/2020

Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

22 лютого 2021 року № 520/10468/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мар'єнко Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області (вул. Старонікольська, буд. 35, м. Чугуїв, Харківська область,63503) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області, в якій просить суд:

- визнати протиправною відмову, оформлену листом Управління соціального захисту населення Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області від 13.07.2020 р. №Ш-73-02;

- зобов'язати Управління соціального захисту населення Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області (ідентифікаційний код - 03196713, місцезнаходження 63503, Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Старонікольська, буд. 35 нарахувати та виплати ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік відповідно ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів, гарантії їх правового захисту» виходячи з восьми мінімальних пенсій за віком та з урахуванням різниці, яка була фактично виплачена у цей період.

В обґрунтування позову позивачем вказано, що він відповідно до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-XII має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня як особі з інвалідністю II групи внаслідок війни у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020, проте виплату такої допомоги було здійснено у меншому розмірі. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Представник відповідача у наданому до суду відзиві на позов, проти заявленого позову заперечував, з огляду на його необґрунтованість та недоведеність, зазначив, що під час спірних правовідносин діяв в межах чинного законодавства України.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 .

У позовній заяві позивачем вказано, що він отримав грошову допомогу до 05 травня 2020 року у розмірі 3640,00 грн.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату йому разової грошової допомоги до 05 травня 2020 року у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо визначеної суми допомоги.

Листом Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської області №Ш-73-02 від 10.07.2020 року позивача із посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 року №112 про деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої положеннями Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" було повідомлено про те, що управління соціального захисту населення здійснив виплату на підставі списків, які надають уповноважені органи, в яких зазначені відповідні суми нарахувань. Відповідно до наданих списків Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у квітні 2020 року позивачу була нарахована та виплачена разова грошова допомога у сумі 3640,00 грн., у зв'язку з чим здійснити перерахунок зазначеної допомоги управління не має підстав.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Верховним Судом 29.09.2020 року було розглянуто зразкову справу №440/2722/20 за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

За результатами вказаного розгляду прийнято рішення, яке набрало законної сили 13.01.2021 року.

У рішення Верховного Суду від 29.09.2020 року у справі №440/2722/20 вказано, що це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) щодо нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі, передбаченому статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". При цьому, обставинами зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права є: (а) особа має статус особи з інвалідністю війни, має право на пільги, передбачені ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; (б) відповідачем є орган, уповноважений здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат); (в) предметом спору є розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році.

Відповідно до ч.3 ст. 291 КАС при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Таким чином, оскільки дана адміністративна справа відповідає ознакам типової справи, судом при вирішенні даної справи мають бути враховані правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи №440/2722/20.

Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” № 3551-XII (далі - Закон №3551-ХІІ).

Відповідно до статті 13 частини 4 Закону України № 3551-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року №367-XIV) щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи-десять мінімальних пенсій за віком; ІІ групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Згідно із пп."б" пп. 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28 грудня 2007 року (набрав чинності 01 січня 2008 року) статтю 13 частину 4 Закону України № 3551-XII викладено у такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28 грудня 2007 року.

У подальшому Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12,13,14,15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: № 147 від 31 березня 2015 року, № 141 від 02 березня 2016 року, № 233 від 05 квітня 2017 року, № 170 від 14 березня 2018 року, № 237 від 20 березня 2019 року та № 112 від 19 лютого 2020 року, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги для осіб з інвалідністю.

Зокрема, у постанові Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" №112 від 19 лютого 2020 року (набрала чинності 25 лютого 2020 року) визначено розмір виплати разової грошової допомоги для осіб з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни - 3640 гривень.

Суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12,13,14,15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Також, Конституційним Судом України вказано, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Відтак, з 27 лютого 2020 року норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Суд зазначає, що приписами ч.2 ст.152 Конституції України визначено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, з 27 лютого 2020 року застосовуються положення статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року № 367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня особам з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Водночас, підпунктом 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" встановлено, що районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4120 гривень; II групи - 3640 гривень; III групи - 3160 гривень.

Зі змісту наданого до представником відповідача відзиву на позов вбачаються доводи останнього стосовно того, що у квітні 2020 року позивачу виплачено разову грошову допомогу до 05 травня 2020 року у вказаному вище розмірі згідно чинного законодавства.

Отже, на час виплати позивачу у квітні 2020 року щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551-XII і Постанова № 112.

З огляду на передбачені положеннями ч.4 ст.7 КАС України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2020 році слід застосовувати не Постанову № 112, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу.

Разова грошова допомога до 5 травня у 2020 році повинна виплачуватися особам, вказаним у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII, у розмірі, встановленому цими статтями у редакції Закону № 367-ХІV.

Вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.

Положеннями ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким законом є закон України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Суд зазначає, що приписами ст. 7 Закону України від 14 листопада 2019 року №294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2020 року - 1638 гривень.

Як передбачено положеннями ч.4 ст.28 Закону № 1058-IV, мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами першою - третьою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Таким чином, Закон № 1058-ІV є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком. Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

Отже, при врегулюванні спірних правовідносин щодо обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році застосуванню підлягає саме частина перша статті 28 Закону №1058-ІV.

Таким чином, з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня як особі з інвалідністю II групи внаслідок війни у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком у 2020 році становить 13104,00 грн. (1638,00 грн. х 8).

Судом встановлено, що відповідачем у 2020 році було виплачено позивачу разову грошову допомогу у сумі 3640,00 грн. Сума недоотриманих позивачем коштів становить 9464,00 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладені норми, суд зазначає, що виплата позивачу разової грошової допомоги до 05 травня у розмірі 3640,00 грн. не відповідає статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Також суд зазначає, що відповідно до положень статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 р. № 112 “Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань” установлено, що у 2020 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань” (далі - грошова допомога), проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).

У вказаному пункті також зазначено, що районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у встановлених розмірах.

Таким чином, Міністерство соціальної політики України лише перераховує відповідні кошти на зазначені цілі регіональним органам соціального захисту населення, які в свою чергу розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, які і здійснюють нарахування та виплату разової грошової допомоги до 5 травня особам, передбачену Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 р. №112 розмірах.

Відтак, органами, уповноваженими здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є Управління соціального захисту населення за місцем проживання позивача та Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Харківській області.

Враховуючи вищевикладене, та з огляду на встановлення під час розгляду справи обставин порушення прав позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для належного захисту порушених прав позивача - визнати протиправними дії щодо відмови у нарахуванні та виплати позивачу одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік відповідно ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів, гарантії їх правового захисту» виходячи з восьми мінімальних пенсій за віком, викладену у листі Управління соціального захисту населення Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області від 13.07.2020 р. №Ш-73-02 та зобов'язати Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради нарахувати та виплати ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік відповідно ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів, гарантії їх правового захисту» виходячи з восьми мінімальних пенсій за віком та з урахуванням різниці, яка була фактично виплачена у цей період.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області (вул. Старонікольська, буд. 35, м. Чугуїв, Харківська область, 63503) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік, відповідно ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів, гарантії їх правового захисту», виходячи з восьми мінімальних пенсій за віком, викладену у листі Управління соціального захисту населення Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області від 13.07.2020 р. №Ш-73-02.

Зобов'язати Управління соціального захисту населення Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області (ідентифікаційний код - 03196713, місцезнаходження 63503, Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Старонікольська, буд. 35) нарахувати та виплати ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік відповідно ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів, гарантії їх правового захисту», виходячи з восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням різниці, яка була фактично виплачена у цей період.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мар'єнко Л.М.

Попередній документ
95036355
Наступний документ
95036357
Інформація про рішення:
№ рішення: 95036356
№ справи: 520/10468/2020
Дата рішення: 22.02.2021
Дата публікації: 24.02.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; осіб, звільнених з публічної служби (крім звільнених з військової служби)