Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
22 лютого 2021 р. Справа № 520/2403/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 , діючи в інтересах ОСОБА_1 16.02.2021 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, в якому просить суд:
- визнати бездіяльність посадових осіб Територіального управління Держаної судової адміністрації України у Харківській області у вигляді відмови повернення помилково сплачених коштів ОСОБА_1 протиправною;
- зобов'язати Територіальне управління Держаної судової адміністрації України у Харківській області повернути ОСОБА_1 кошти, в розмірі 21 020 (двадцять одна тисяча двадцять) грн., що сплачені відповідно до квитанції № 48445616 від 02 квітня 2020 р. за наступними реквізитами: АТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 300335, код ЕДРПОУ 14305909, картка № НОМЕР_1 .
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 169 КАС України зазначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку ст. 171 КАС України, суддя дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог, встановлених ст.ст. 122, 160, 161 КАС України.
Частинами 1, 2 ст.122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суддя врахував, що предметом спору представник позивача визначив бездіяльність посадових осіб Територіального управління Держаної судової адміністрації України у Харківській області, яка полягає у відмові у повернені ОСОБА_1 кошти, в розмірі 21020,00 грн., що сплачені відповідно до квитанції № 48445616 від 02 квітня 2020 р., оформлена листом № 06-16/982/20 від 16.04.2020.
Разом з тим, позивач звернувся до суду 16.02.2021. Тобто, з пропуском встановленого ст.122 КАС України строку звернення в суд після виникнення спірних правовідносин.
Жодних пояснень з приводу пропуску строку звернення до адміністративного суду представником позивача у позовній заяві не зазначено, клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду або доказів поважності його пропуску представник позивача також не надав.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 6 ст.161 КАС України визначений обов'язок позивача у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Зважаючи на встановлені ст.122 КАС України строки на звернення до суду, позивач або представник останнього має надати відповідно до вимог ч.6 ст.161 заяву про поновлення пропущеного строку з доказами на її підтвердження.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, предметом позову у даній справі є фактично одна позовна вимога немайнового характеру.
Відповідно, сума судового збору становить 908 грн..
Разом з тим, представником позивача надано до суду квитанцію за №0.0.1695350045.1 від 04.05.2020 про сплату судового збору у розмірі 1681,60 грн..
Суддя звертає увагу, що платіжне доручення №0.0.1695350045.1 від 04.05.2020 вже була використана позивачем при поданні адміністративного позову (справа №520/5276/2020), який ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.05.2020 року (справа 520/5276/2020) повернута позивачу в порядку, визначеному ст. 169 КАС України.
У свою чергу, суд зазначає, що судовий збір в розмірах та порядку, передбачених Законом України Про судовий збір № 3674, підлягає сплаті за подання кожного окремого позову, в разі відсутності пільг щодо його сплати, а тому судовий збір, сплачений за подання адміністративного позову в одній справі, не може бути використаний для підтвердження сплати судового збору за подання до суду іншого адміністративного позову, в тому числі тим самим позивачем до того самого суду.
В разі ж повернення особі поданої ним позовної заяви остання не позбавлена права звернутись до суду з заявою про повернення сплаченої суми судового збору у відповідності до положень пункту 2 ч. 1 ст. 7 Закону №3674.
Отже, законодавством встановлено чіткий порядок повернення сплаченої суми судового збору, яка в подальшому на розсуд особи може бути використана для сплати судового збору за подання іншого (нового) позову, в той же час використання сплаченої в одній справі суми судового збору при поданні іншого позову не передбачено законодавством та є порушенням порядку сплати судового збору.
Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 16.05.2018 року у справі № 810/504/17.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем, в порушення вимог ч. 3 ст. 161 КАС України, не надано належних доказів сплати судового збору, у розмірі, встановленому чинним законодавством.
Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст. 8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
"...Суд уже констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів" (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі “Дія-97” проти України” (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями).
Тобто, встановлені процесуальним кодексом вимоги щодо змісту та форми позовної заяви обов'язкові до виконання усіма учасниками процесу та їх дотримання перевіряється судом.
Аналогічний висновок зробив, Верховний Суд у постанові від 25.06.2020 по справі №0240/2226/18-а.
Відповідно, адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, поданий з порушенням вимог ст.ст. 122, 160, 161 КАС України.
Згідно ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно:
- надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати підстави для поновлення строку;
- надати до суду оригінал платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 908 грн., на наступні реквізити: Отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA678999980313141206084020661, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Згідно з ч. 2 ст. 293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти календарних днів з моменту отримання даної ухвали, надавши вищевказані документи безпосередньо до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду.
Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки протягом десяти календарних днів з моменту отримання даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику з усіма доданими до неї документами.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Ю. О. Супрун