Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м.Харків
19 лютого 2021 р. справа №520/12994/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,
при секретарі судового засідання - Рєзнік Е.О.,
за участю: представника позивача - Якименко О.А.,
представника відповідача - Куля Є.Є. у режимі ВКЗ,
розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду за правилами загального провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЬВІВБРОК" до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЬВІВБРОК" з позовною заявою до Галицької митниці Держмитслужби, в якій просить суд: визнати протиправними та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості №UA209190/2020/000032/2 від 10.09.2020 року та картку відмови Галицької митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 209190/2020/70038 від 10.09.2020 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що при здійсненні митного оформлення Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЬВІВБРОК" для підтвердження митної вартості конкретної поставки товару та її визначення за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) було надано усі документи, які передбачені чинним законодавством, зокрема, ч. 2, 3 ст. 53 МК України. Митну вартість було заявлено за ціною договору (контракту). Однак, незважаючи на надані документи, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації. Рішенням про коригування митної вартості товарів №UA209190/2020/000032/2 від 10.09.2020 року відповідачем визначено більшу митну вартість товарів, на підставі резервного методу визначення митної вартості. У зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості позивачу було відмовлено в прийнятті митної декларації і видано картку відмови в прийнятті митної декларації. Позивач вважає, що вказане рішення про коригування митної вартості товарів і картка відмови в прийнятті митної декларації є протиправними та підлягають скасуванню.
Від представника відповідача - Куля Є., через канцелярію суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.
Представник позивача - Якименко О.А. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.
Представник відповідача - Флис Х.А., у судовому засіданні проти позову заперечувала та просила відмовити у його задоволенні, згідно наданого до суду відзиву зазначила, що оскаржувані в даній справі рішення про коригування митної вартості товарів і картка відмови в прийнятті митної декларації є законними і обґрунтованими, винесеними відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, встановив наступне.
01.01.2020 року між компанією - нерезидентом Rettig-Heating Sp.z.o.o., згідно з додатковою угодою від 14.05.2020 року продавець іменується PURMO GROUP Poland Sp.z.o.o. (продавець) та TOB "Львівброк" (покупець) укладено контракт №2/LV, згідно п.1.1 якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця панельні радіаторі та інше обладнання для систем опалення в подальшому товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах даного договору.
Згідно з умовами контракту товар поставляється на умовах «EXW» Франко-завод ul.Przemyslowa 11, 44-203 Rybnik, Poland у відповідності до правил «Інкотермс-2010».
Постачальником PURMO GROUP POLAND SP.Z.O.O. було складено інвойс № SSI/20009172 від 01.09.2020 року на суму 18439.75 EURO.
01.09.2020 року PURMO GROUP POLAND SP.Z.O.O. було відвантажено радіатори для центрального опалення з неелектричним нагрівом, сталеві без вмонтованих вентиляторів, панельні прямокутної форми 522 штуки, та труби жорсткі поліетиленові, порізана на шматки, довжина яких перевищує діаметр поперечного перетину 480 штук. згідно замовлення у відповідності до умов контракту №2/LV від 01.01.2020 року.
02.09.2020 року декларантом/представником ТОВ «Львівброк»- Чаус Ю.І. сформовано та направлено засобами електронного зв'язку до Галицької митниці Держмитслужби митну декларацію щодо оформлення вищезазначеного товару, яка того ж дня була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера № UA209190/2020/023379.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару вказаної митної декларації декларантом до митного оформлення подано наступні документи:
- рахунок-фактура (інвойс) №SSI/20009172 від 01.09.2020;
- автотранспортна накладна б/н від 01.09.2020;
- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR 1№PL/MF/AR 0384841 від 01.09.2020;
- рахунок-фактура №301 від 01.09.2020 року;
- каталог виробника товару б/н від 22.08.2019 року;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 14.05.2020 року;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №2/LV від 01.01.2020 року;
- договір про надання послуг митного брокера №23/1 від 23.01.2019 року;
- контракт на перевезення товару №13/10-4 від 13.10.2014;
- інформація про позитивні результати державних видів контролю №5899012 від 13.10.2014;
- інші некласифіковані документи б/н від 01.09.2020;
Як вбачається з пояснень представника відповідача, під час здійснення митного контролю за МД від 16.05.2020 №UА209190/2020/023379 було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.
За результатами проведеного опрацювання митним органом встановлено наступне:
- у п. 2.1 договору поставки від 01.01.2020 року №2/LV (далі - контракт) вказано, що кількість і асортимент товару визначаються в специфікаціях до контракту. Однак, до митного оформлення така специфікація не подавалася.
- пунктом 4.1 Контракту визначено, що продавець інформує покупця про ціни на товар, висилаючи прайс-лист. Контрактом не визначено інших документів, що визначають ціну на товар. Прайс-лист до митного оформлення не подавався.
- відповідно до вимог п. 2.1 договору на транспортно-експедиційне обслуговування №13/10-4 від 13.10.2014 (далі - договір транспортування) заявка на перевезення є додатком до договору і складає його невід'ємну частину. Пунктом 5.1 вказаного договору визначено, що розмір сплати за послуги Експедитора визначається у Заявці. Такий документ до митного оформлення не подавався;
- на підтвердження сум транспортних витрат декларантом надано документ "справка" №301 від 01.09.2020, який не є належним документом, що може бути використаний на підтвердження митної вартості.
Таким чином, відповідачем зазначено, що до митного оформлення не подано документ, який визначений контрактом як такий, що визначає ціну товару, та документ, який визначений договором транспортування, як такий, що визначає розмір сплати за перевезення. Тобто відсутні документальні підтвердження двох складових митної вартості.
Відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ декларанту - позивачу була виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана, наступного змісту: "Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями."
На вимогу відповідача, позивачем було надіслано: платіжне доручення №9 від 21.08.2020; рахунок на оплату транспортних послуг №301 від 01.09.2020; комерційна пропозиція від 01.09.2020; експортна декларація № 20PL335010E0519484 від 01.09.2020; додаткова угода до контракту від 14.05.2020 (зміна назви продавця); контракт; договір на перевезення вантажів від 28.08.2020 №288 між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 ; повідомлення ТОВ "Львівброк" про відсутність додаткових документів від 03.09.2020; виписка по рахунку за дату 21.08.2020 (перерахунок 19000 евро); прибуткова накладна №ЛБ-0000010 від 09.08.2020; прайс-лист б/н; лист №3 від 09.09.2020 щодо заборгованості (надіслано двічі); видаткова накладна №0000007 від 10.09.20; повідомлення ТОВ "Львівброк" №2 від 09.09.2020 про відсутність додаткових документів.
За результатами вивчення наданих додаткових відповідачем документів встановлено наступне:
- платіжне доручення видане на переказ суми 19000 евро та в графі "Призначення платежу" містить такі відомості: "contr. bdd010912, vmd 028777 dd28082014". Номер контракту не співпадає з поданим до митного оформлення.
Зазначено, що до МД №2091400000/2014/28777 від 28.08.2014 подано інвойс від 27.08.14 №SSI/14009558 на суму 31390,54 евро. У інвойсі наявний запис "please state with your payment F061104009010300", однак такого запису в платіжному дорученні немає.
- договір на перевезення вантажів від 28.08.2020 №288 між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 не містить відомостей щодо вартості перевезення;
- виписка по рахунку стосується згаданого вище платіжного доручення;
- прайс-лист не містить дати видання чи терміну його дії, артикулів товарів. Позиції в прайс-листі містять опис англійською мовою, однак позиція 81 викладена іншою мовою, що свідчить про ризики його підробки.
- видаткова накладна містить артикули та опис товару, що не співпадає з оцінюваним.
У зв'язку із наведеним, Галицькою митницею Держмитслужби винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA209190/2020/000032/2 від 10.09.2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 209190/2020/70038 від 10.09.2020 року.
Позивач не погодився з визначеною відповідачем митною вартістю, винесеним рішенням та карткою відмови в прийнятті митної декларації та звернувся до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що відповідно до положень ч.1 ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
При цьому, п.23 ч.1 ст. 4 Митного кодексу України передбачено, що митним оформленням є виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Митні формальності, відповідно до п. 29 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, становлять сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Як передбачено положеннями ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з ч.8 ст.257 Митного кодексу України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.
Вартість товарів, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та використовується для митних цілей, виходячи з положень ч.1 ст. 49 Митного кодексу України, є митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України.
Відповідно до ч.1 ст.52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Згідно з ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або надання органу доходів і зборів додаткової інформації.
Одночасно з митною декларацією у випадках, передбачених митним кодексом України, виходячи з ч.1 ст.53 Митного кодексу України, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з ч. 1 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до приписів ч.3 ст.53 Митного кодексу України підставами для видання органом доходів і зборів письмової вимоги про подання платником додаткових документів є: 1) розбіжності у вже наданих документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; 2) наявність ознаки підробки поданих документів; 3) відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Крім того, положеннями ч.4 ст.53 Митного кодексу України визначено, що обґрунтоване припущення Митниці про існування взаємозв'язку між продавцем і покупцем дозволяє додатково витребувати інформацію, зокрема, про вартість товару в звичайних умовах.
Відповідно до ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму Імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Суд вважає необхідним зазначити, що якщо органом доходів і зборів виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, керуючись ч.1 ст.55 Митного кодексу України, органом доходів і зборів приймається рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, відповідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Отже, виходячи з положень ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є визначення митної вартості товарів за ціною договору.
Суд вказує, що якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Згідно із ч.4 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
При цьому, відповідно до п.п.5, 6, 7 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, 1) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 2) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 3) витрати на страхування цих товарів.
Згідно з ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Суд зазначає, що приписами ч.3 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч.1 ст.64); митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (ч.2 ст.64).
Відтак, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості Митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів.
До таких факторів законодавцем віднесені і параметри, згадані у положеннях ст.60 Митного кодексу України, де, зокрема, вказано, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч.2 ст.60); для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч.3 ст.60); ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч.4 ст.60); у разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч.5 ст.60).
Суд зазначає, що зі змісту оскаржуваного у даній справі рішення про коригування митної вартості товару вбачається, що останнє містять відомості про митне оформлення товарів, яке вже було здійснено у максимально наближений термін за фактами митних оформлень що наявні в ЄАІС та АСМО Інспектор: №UА209140/2020/61070 від 12.07.2020, №UА305090/2020/5517 від 12.08.2020, проте ані рішення, ані відзив на позовну заяву не містять відомості про подібність товарів за поданою заявником через декларанта митною декларацією та товарам за митною вказаною декларацією.
При цьому, оскільки відповідачем не надано жодних доводів та доказів стосовно подібності вказаних товарів, що свідчить про необґрунтованість зазначених доводів відповідача.
Суд зазначає, що зазначене підтверджується Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (затверджені наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012р. за №883/21195; далі за текстом - Правила №598), оскільки у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.
Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Крім того, суд зазначає, що доводи відповідача стосовно правомірності проведеного розрахунку під час коригування, з огляду на обставини того, що такий розрахунок здійснено із розрахунку не окремої одиниці товару, як це було зроблено платником податків під час подання ВМД, а із розрахунку вартості одного кілограму товару, без урахування того, що кожна окрема одиниця товару має власні повністю індивідуалізовані характеристики, котрі і впливають на ціну.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що зі змісту оскаржуваного у даній справі рішення вбачається, що останнє не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Так, відповідачем вказано лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості, що свідчить про помилковість зазначених доводів відповідача.
Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.12.2018 р. по справі №815/1670/17.
Застосування відповідачем з причини спрацювання модуля АСАУР ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, враховуючи обставини того, що самі по собі відомості зазначеної системи не містять жодних параметрів, об'єктивно необхідних для висновку про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів, їх тари, загальної кількості за одну поставку.
Тобто, відповідачем під час розгляду справи не надано до суду доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували аналогічність характеристик імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача.
Щодо доводів відповідача про те, що платіжне доручення видане на переказ суми 19000 евро та в графі "Призначення платежу" містить такі відомості: "contr. bdd010912, vmd 028777 dd28082014", тобто номер контракту не співпадає з поданим до митного оформлення, суд зазначає, що в ході розгляду справи судом встановлено, що вказане платіжне доручення надавалось відповідачу як підтвердження того, що між позивачем та його контрагентом здійснюються послідовна оплата за поставлені ТМЦ.
Проте, оплата за задекларовану поставку товару за контрактом на суму 18439,75 EUR здійснена позивачем не була, оскільки між позивачем та його контрагентом існують давні господарські взаємовідносини, та позивач має великий кредит щодо сплати придбаного товару.
Тобто, відповідачем не було взято до уваги, що в попередньому році між постачальником та покупцем було укладено контракт поставки, розрахунки за яким розрахунки не проведено в повному обсязі. За контрактом 2/LV від 01.01.2020 року умови оплати відстрочення платежу, та з умовою товарного кредиту з максимальною сумою 360000 євро, до митного органу було надано листа з поясненням про наявність заборгованості за поставлені та не сплачені товари за попереднім контрактом, саме для підтвердження наявних розрахунків і було надано платіжне доручення на перерахування коштів за контрактом строк якого закінчився. На підтвердження наявності незакінчених розрахунків позивач надав роздруківку із облікової бухгалтерської системи, в якій ведеться облік позивача та відображено всі операції за контрактами та заборгованість, що існувала в період з 01.09.2020 року по 09.02.2021 року.
На підтвердження розрахунків за новим контрактом позивач надав свіфт - платіжне доручення, який засвідчує, що за контрактом 2/LV від 01.01.2020 року було сплачено за раніше поставлений товар суму у розмірі 22 000 євро, даний платіж було проведено з метою сплати за поставлений товар за інвойсами від 22.01.2020 та 25.02.2020 року та митними деклараціями № UA209190/2020/001347 від 24.01.2020 та частково за UA209190/2020/004847 від 29.02.2020, що були розмитнені за першим методом, проте враховані відповідачем не були.
Як вбачається з наданого листа від контрагента позивача, що міститься в матеріалах справи, - ТОВ «Львівброк» та PURMO GROUP Poland Sp.z.o.o. (до 14.05.2020 року Rettig Heating Sp.z.o.o.) співпрацюють з 2012 року. 01.01.2020 року сторонами було укладено зовнішньоекономічний контракт на поставку товару № 2/LV. В даному контракті погоджені всі істотні умови поставки через сталі комерційні відносини, які існують між двома компаніями, ціни на товари, які виробляє та поставляє PURMC GROUP Poland Sp.z.o.o. відрізняється від цін з іншими контрагентами-резидентами України, постачальник, оскільки постачальник може надавати покупцю знижку на товар у розмірі 3% від вартості, про що зазначено у інвойсах.
Щодо питання обліку замовлень та поставок товарів на користь ТОВ «Львівброк», контрагент зазначив наступне: PURMC GROUP Poland Sp.z.o.o. веде облік замовлень та відвантажень за допомогою системи сервісу In fort LN (це система планування корпоративних ресурсів (ERP), яка відповідає унікальним вимогам виробників, від великих міжнародних компаній з безліччю філій до невеликих підприємств. Infor LN підтримує швидке і економічне розгортання з інтеграцією на виробничих майданчиках і у всьому ланцюгу поставок, забезпечує роботу з партнерами і управління фінансами, якістю продукції, обслуговуванням і замовленнями.
Аналітика з урахуванням специфіки галузі допомагає збирати дані і контролювати показники в реальному часі, покращуючи взаємодію з бізнес-партнерами, де б вони не знаходились). Саме в даній програмі контрагент позивача формує інвойси, процес є автоматичний, облік операцій з поставки ведеться не за номером контракту, а за контрагентом в цілому.
Номер контрагента, як покупця в системі UALVLV001. Код UALVLV001 вказується у інвойсі як ідентифікатор клієнта, саме за цим кодом в системі сформовано та підтверджено замовлення ТОВ «Львівброк». Порядок фактичного погодження ціни та номенклатури на поставку.
Представник ТОВ «Львівброк» після аналізу потреби у товарі направляє до представника PURMO GROUP Polam Sp.z.o.o. листа з найменуванням на кількістю необхідного товару.
Представник PURMO GROUP Poland Sp.z.o.o. в системі створює замовлення в якому зазначається номенклатура товару, а кількість штук закупівлі зазначається запасом, таке замовлення є одночасно і замовленням на виробництво.
В подальшому, представник PURMO GROUP Poland Sp.z.o.o направляє до ТОВ «Львівброк» електронне повідомлення з цінами за одиницю продукції у відповідності ді номенклатури (дане повідомлення сторони трактують як комерційну пропозицію, за якою постачальник готовий поставити покупцю саме ці артикули та саме за цією ціною.
Представник ТОВ «Львівброк» плануючи поставку товару (завантаження машини) із комерційної пропозиції вибирає необхідну на даний час номенклатуру та кількість направляє дану інформацію представнику PURMO GROUP Poland Sp.z.o.o. для формування інвойсу (рахунку для оплати), який буде супроводжувати товар та який є документом фіксуючим номенклатуру, ціну та кількість товару, умови поставки у відповідності до Правил Інкотермс, що буде відвантажено.
Вказані у інвойсі номери ORDER є дотриманням постачальника умов комерційної пропозиції, а саме поставки артикулів за ціною яку пропонував постачальник, та яка зафіксована у системі Infor LN.
У випадку зміни ціни чи номенклатури постачальник інформує покупця про нову комерційну пропозицію шляхомобміну електронними повідомленнями між представниками сторін договору.
Товар ціни якого погоджені в ORDER може бути відвантажений як за одним інвойсом так і за декількома різними інвойсами та в інші строки відвантаження.
Постачальник надає покупцю знижку на номенклатуру, розмір наданої знижки також вказується в інвойсі у відношенню тих позицій до яких її було надано.
На підставі інвойсу формується вантажна специфікація Total Load Specification та пакувальний лист Packing Slip, дані документи формуються в системі Infor LN автоматично, після проставляння відмітки про погодження строку відвантаження.
На підставі інвойсу складається специфікація, вона не встановлює ціни на товар, а лише додатково фіксує ту саму інформацію, яка міститься в інвойсі, що прямує з товаром.
Що стосується прайс-листа до інвойсу № SSI/20009172 від 01.09.2020 року на суму 18439.75 EURO, контрагент зазначив, що цей прайс-лист також фіксував ціни за одиницю товару, що було відвантажено. Він складається представниками сторін для інформування одна одної і може бути складений на мовах зручних для спілкування представникам сторін. Даний прайс- лист складався лише для зручності представників сторін, його зміст повністю підтверджується змістом інвойсу №SSI/20009172 від 01.09.2020 року на суму 18439.75 EURO, а стосовно позиції за порядковим номером 81 то це новий артикул погоджений сторонами перед відвантаженням, тому представники для акцентування уваги внесли його назву на російській мові.
На підтвердження викладеної вище інформації, PURMO GROUP Poland Sp.z.o.o. надав збережені в форматі PD1 замовлення з програми Infor LN, номери яких та інформація про ціни вказана в інвойсі № SSI/20009172 від 01.09.2020 року на суму 18439.75 EURO.
Щодо питання Експортної декларації на вказаній в ній найменування Rettig-Heating Sp.z.o.o., 14.05.2020 року компанію постачальник змінив назву, про те в системі електронного декларування Польської митниці заповнення граф експортної декларації здійснюється за податковим номером компанії, а не заповнюється в ручному режимі. Графа 14 експортної декларації містить назву підприємства декларанта Rettig-Heating Sp.z.o.o., але це є колишня назва PURMC GROUP Poland Sp.z.o.o. проте код вказаний саме компанії PURMO GROUP Poland Sp.z.o.o так як він не змінився при зміні назви яка відбулася 14.05.2020 року.
Контрагент зазначив, що митні формальності при вивезенні товарів за межі Польщі здійснює PURMC GROUP Poland Sp.z.o.o, при їх здійсненні запитань чи зауважень до оформлення у контролюючого органу Польщі до декларанта не надходило, та товар було випущено та складено Сертифікат відповідності країни походження товарів EUR-1 №PL/MF/AR0384841, який прямував разом з товаром.
Даним листом PURMO GROUP Poland Sp.z.o.o підтвердив, що ціни на товари вказані в інвойсі №SSI/20009172 від 01.09.2020 року на суму 18439,75 EURO є цінами за умовами контракту №2/LV від 01.01.2020 року.
Також, контрагент позивача зазначив, що до обліку заборгованості за контрагентом ТОВ "Львівброк" PURMO GROUP Poland Sp.z.o.o здійснює облік заборгованості не за номером контракту, а за номером в системі Infor LN, тому станом на 09.02.2021 року заборгованість за контрагентом становить 291001,21 EURO.
Щодо підтвердження задекларованої суми транспортних послуг на суму 22000,00 грн. судом встановлено, що між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ "Львівброк" був укладений договір №13/10-4 від 13.10.2014 року (а.с.61 т.1) на транпортно-експедиційне обслуговування та організацію перевезень вантажу автомобільним транспортом у міжнародному та внутрішньому сполучені.
Як вбачається з п.5.3 вказаного договору - замовник здійснює оплату рахунку перевізника впродовж 7 банківських днів з моменту відгрузки, якщо інше не вказано у заявці.
На підтвердження вартості послуг позивачем надавались до митного органу рахунок №301 від 01.09.2020 року на суму 35000, 00 грн., з яких 22000,00 грн. - транспортні послуги з Польші м.Рибнік до м/н Краківець, та 12000,00 грн. - з м/н Краківець до України, м.Львів, також, до суду було надано акт надання послуг на аналогічну суму №301 від 11.09.2020 року.
Крім того, позивачем до суду надано платіжне доручення №314 від 11.09.2020 року, на підтвердження оплати транспортно-експедиційні послуги згідно рахунку №301 від 01.09.2020 року, договору №13/10-4 від 13.10.2014 року на суму 35000,00 грн.
Таким чином, сума задекларована позивачем щодо надання послуг перевезення, була підтверджена ТОВ "Лівівброк" згідно наданих документів до митного органу та в ході розгляду справи.
Крім того, слід зазначити, що посилання відповідача на договір перевезення вантажів від 28.08.2020 №288 між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 та зазначення того, що він не містить відомостей про вартість перевезення не впливає на вартість задекларованої суми у митній декларації позивача.
Відтак, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесеного рішення про коригування митної вартості.
Суд також зазначає, що положеннями ст. 264 Митного кодексу України визначено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.
Орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.
У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.
Відтак, слід дійти висновку, що видане відповідачем рішення у формі коригування митної вартості товару та рішення у формі картки відмови у митному оформленні товарів співвідносяться як безумовна причина та імперативний наслідок.
Частиною 7 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Тому недоведеність відповідності закону рішення відповідача про коригування митної вартості товару з невідворотною неминучістю призводить до виникнення правових підстав для визнання протиправною картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні товарів.
Відповідачем у спірному в даній справі рішенні та картці відмови не було вказано на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов'язковою при обчисленні такої вартості.
При цьому, суд зазначає, що обов'язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом підтверджено також і у висновках Верховного Суду, викладених постанові від 06.03.2019 по справі № 809/278/17.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 30.10.2018 по справі № 826/25605/15 ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Вищевикладені обставини свідчать про не підтвердження під час розгляду справи правомірності рішення про коригування митної вартості товарів Галицької митниці Державної митної служби України №UA209190/2020/000032/2 від 10.09.2020 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 209190/2020/70038 від 10.09.2020 року, у зв'язку з чим останні підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із положеннями ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЬВІВБРОК".
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЬВІВБРОК" до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA209190/2020/000032/2 від 10.09.2020 року.
Визнати протиправною і скасувати картку відмови Галицької митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 209190/2020/70038 від 10.09.2020 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби (вул. Костюшка, 1, м.Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43348711) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЬВІВБРОК" (проїзд Садовий, 12-А, кв.20, м.Харків, 61128, код ЄДРПОУ 38325598) судовий збір у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, з урахуванням ч.3 Розділу VІ Прикінцевих положень КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 22.02.2021 року.
Суддя Мар'єнко Л.М.