про залишення позовної заяви без руху
22 лютого 2021 р. Справа № 120/1234/21-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Сало Павло Ігорович, перевіривши в м. Вінниці матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), від імені та в інтересах якого діє адвокат Корнійчук Сергій Анатолійович (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ), до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 39767547, місцезнаходження: вул. Келецька, буд. 63, м. Вінниця, 21027) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
16.02.2021 до суду надійшла позовна заява за підписом адвоката Корнійчука С.А., подана від імені та в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, про:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду у місячний строк, встановлений частиною сьмою статті 118 Земельного кодексу України, клопотання позивача від 10.12.2020, яке було отримане відповідачем 14.12.2020, про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтовною площею 0,12 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення садівництва за межами населеного пункту Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області;
- зобов'язати відповідача, з урахуванням правових висновків, викладених в судовому рішенні, розглянути клопотання позивача від 10.12.2020 та надати мотивовану відповідь у формі наказу, яким вирішити питання про надання або відмову у наданні позивачу дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтовною площею 0,12 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення садівництва за межами населеного пункту Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області.
Ознайомившись з вказаною позовною заявою та доданими до неї матеріалами, приходжу до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.
Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Водночас положення статей 160, 161 КАС України поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 01.01.2021 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено на рівні 2270,00 грн.
Позивач фактично заявив одну позовну вимогу немайнового характеру, а саме про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання його до вчинення певних дій.
Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до адміністративного суду з відповідною позовною вимогою становить 908,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Разом з тим докази на підтвердження сплати судового збору у вказаному розмірі до позовної заяви не додані.
У позовній заяві представник позивача просить звільнити позивача від сплати судового збору на підставі положень п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI, посилаючись на те, що позивач має статус учасника бойових дій.
Однак, на переконання суду, вказане клопотання не може бути задоволене з таких мотивів.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Тобто зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни регулюється Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII).
Статтею 22 Закону № 3551-XII визначено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту (в тому числі учасники бойових дій), отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у статті 12 Закону № 3551-XII. Серед наданих законом пільг відсутнє право на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами до органів державної влади у правовідносинах, пов'язаних з проходженням публічної (не військової) служби.
Водночас конструкція норми, що міститься у пункті 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, в якій йдеться про "справи, пов'язані з порушенням їхніх прав", вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавало у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про уточнення характеру порушених прав.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 9901/83/20, від 29.04.2020 у справі № 420/6866/19 та в постанові від 05.11.2020 у справі № 855/83/20.
Таку ж оцінку процесуальному питанню, пов'язаному із застосуванням пільг із сплати судового збору учасниками бойових дій, надавала Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 06.05.2020 у справі № 9901/70/20 та у постанові від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19.
Крім того, відповідна правова позиція підтримується Сьомим апеляційним адміністративним судом, що підтверджується постановою від 22.11.2020 у справі № 120/6574/20-а.
Отже, наявний у цій справі предмет спору не стосується захисту від порушення прав та пільг учасника бойових дій, а інших підстав для звільнення від сплати судового збору позивачем не наведено.
Тому, з метою виконання вимог Закону № 3674-VI та приведення позовної заяви у відповідність з вимогами Кодексу адміністративного судочинства України, позивач повинен сплатити судовий збір в розмірі 908,00 грн, а докази сплати надати суду.
Суд зауважує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини ("Пелевін проти України", № 24402/02, від 20 травня 2010 року, пункт 27; "Наталія Михайленко проти України", № 49069/11, рішення від 30 травня 2013 року, пункт 31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Згідно з іншою позицією ЄСПЛ, обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland", № 28249/95, пункт 55).
Водночас встановлена законом вимога щодо судового збору сама собою не розглядається ЄСПЛ як порушення права на доступ до суду ("Urbanek v. Austria", № 35123/05).
Крім того, суд зазначає, що навіть якщо окремі положення чинного національного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не можуть вважатися однозначними, то згідно з висновками ЄСПЛ, наданими у справі "Сєрков проти України" (№ 39766/05, рішення від 7 липня 2011 року, пункт 35), сам факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що вона не відповідає вимозі "передбачуваності" у контексті Конвенції. Завдання здійснення правосуддя, що є повноваженням судів, полягає саме у розсіюванні тих сумнівів щодо тлумачення, які залишаються враховуючи зміни у повсякденній практиці (див. рішення у справі "Горжелік та інші проти Польщі" (Gorzelik and Others v. Poland) [ВП], заява № 44158/98, пункт 65, від 17 лютого 2004 року).
З огляду на викладене та враховуючи судову практику з питань застосування положень п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI, яку можна вважати усталеною, суд доходить висновку, що позивачу необхідно надати суду докази сплати судового збору в розмірі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок) за наступними реквізитами:
одержувач: ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101,
код ЄДРПОУ 37979858,
банк: Казначейство України (ЕАП),
рахунок: UA028999980313181206084002856,
призначення платежу: *;101;(код ЄДРПОУ для юридичних осіб, РНОКПП або серія та номер паспорта громадянина України для фізичних осіб); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи невідповідність поданого позову вимогам закону, позовну заяву ОСОБА_1 належить залишити без руху з наданням особі, яка подала позовну заяву, строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви, про які зазначено в цій ухвалі.
Керуючись ст.ст. 5, 160, 161, 169, 171, 245, 256, 293, 294 КАС України, -
1. Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
2. Встановити особі, яка подала позовну заяву, строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, протягом 5 (п'яти) днів з дня вручення (отримання) копії ухвали.
3. Копію ухвали надіслати представнику позивачу - для відома та виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Сало Павло Ігорович