про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
22 лютого 2021 р. Справа № 120/1165/21-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Бошкова Юлія Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро"
до: Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиціх (м. Хмельницький); Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький); Погребищенського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький)
про: визнання протиправними дій, скасування постанови
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро" до Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиціх (м. Хмельницький); Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький); Погребищенського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання протиправними дій, скасування постанови.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. У позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України).
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.
У прохальній частини позовної заяви позивач, зокрема, просить суд: скасувати постанову заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Мельник Т.М. про прийняття виконавчого провадження №64083452 до виконання з примусового виконання постанови від 24.11.2020 року Управління Держпраці у Вінницькій області № ВН 13436/1572/ПД/АВ-ФС.
Проте, до позовної заяви стороною позивача долучено постанову про прийняття виконавчого провадження від 04.02.2021 року №64083452. Окрім того, за змістом позову позивач також вказує про протиправність постанови саме відповідача від 04.02.2021 року, а не від 24.11.2020 року.
Відтак, позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог.
Частиною 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", встановлено з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2270,00 грн.
Зокрема, відповідно до приписів пп. 2 п. 1 ч. 3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Однак, судовий збір позивачем не сплачено.
Натомість, представником позивача подано заяву про звільнення від сплати судового збору.
Обґрунтовуючи зазначену заяву сторона позивача вказує, що СТОВ "Дніпро" з 24.11.2020 року (з моменту винесення постанови Управління Держпраці) змушене було: сплатити судовий збір за подачу позову у справі №120/7958/20-а у розмірі 10500,00 грн. та за подання заяви про забезпечення позову - 1290,00 грн. Окрім того, у січні 2021 року, як вказує позивач, органами Виконавчої служби накладено арешт на 11 рахунків та на транспортні засоби. Тому на переконання позивача, баланс інтересів є порушеним відносно нього, адже надмірний тягар, покладений на СТОВ "Дніпро" є необґрунтованим та таким, що порушує доступ до правосуддя.
Розглянувши клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на таке.
Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 статті 8 Закону України № 3674-VІ "Про судовий збір".
Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати повністю або частково, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Зазначений переліки є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Також суд зазначає, що судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані із судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статей 132, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України №3674-VІ "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Окрім того, суд зазначає, що приписами статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
При цьому, положення Закону України "Про судовий збір" кореспондуються з положеннями статті 2 КАС України, якими розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства, а саме, рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Так, згідно приписів вказаної статті усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Таким чином, всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов'язків, в тому числі у питанні необхідності сплати судового збору.
Стаття 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.
Однак, з урахуванням наведених норм права, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є майновий стан заявника, тобто фізичної або юридичної особи (довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, податкова декларація про доходи, тощо). Наведення доводів, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан позивача перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на цю особу.
У розумінні приписів статті 8 Закону України № 3674-VІ "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, скаржник має довести існування фінансових труднощів.
Більш того, сплата судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень частини 3 статті 161 КАС України, є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з позовом. Визначення ж майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Водночас, надані позивачем постанови про накладення арешту, на підтвердження відсутності коштів на сплату судового збору, не свідчать про повну відсутність коштів у позивача та неможливість СТОВ "Дніпро" сплатити судовий збір з відтермінуванням у часі або вносити суму частинами.
Окрім того, у заяві про звільнення від сплати судового збору позивач зазначає про накладення арешту на 11 його рахунків у січні 2021 року, проте з матеріалів доданих до позову, судом встановлено, що постановою про арешт коштів боржника від 14.01.2021 року накладено арешт лише на 6 рахунків позивача. Більш того, у суду немає відомостей про відсутність у СТОВ "Дніпро" будь-яких інших матеріальних ресурсів, окрім коштів на банківських рахунках та транспортних засобів, на які було накладено арешт.
Відтак, з огляду на зазначене, на переконання суду підстави, визначені позивачем для звільнення від сплати судового збору, не є достатніми для задоволення заяви останнього.
Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач відповідно до ст. 133 КАС України має право звернутися до суду із заявою (клопотанням) про відстрочення, розстрочення або зменшення розміру судового збору.
Зі змісту позовної заяви встановлено, що позивачем заявлено три самостійні вимоги про скасування постанов відповідачів від 27.01.2021 року, від 02.02.2021 року та від 24.11.2020 року. Відтак, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 6810,00 грн. (2270,00 х 3 = 6810,00 грн.) або подати до суду обґрунтовану заяву про відстрочення, розстрочення або зменшення розміру судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого адміністративного позову вимогам статей 160, 161 КАС України, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків, шляхом уточнення змісту позовних вимог; подання до суду доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі, а саме в сумі 6810,00 грн. за наступними реквізитами: ГУК у Він. обл./м.Вінниця/22030101; код ЄДРПОУ: 37979858; банк: Казначейство України (ЕАП); рахунок:UA028999980313181206084002856; призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд; або подання до суду обґрунтовану заяву про відстрочення, розстрочення або зменшення розміру судового збору.
Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суд -
Позовну заяву сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро" до Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиціх (м. Хмельницький); Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький); Погребищенського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання протиправними дій, скасування постанови, залишити без руху.
Встановити позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, а саме:
- уточнити зміст позовних вимог;
- надати документ, який підтверджує сплату судового збору у сумі 6810,00 грн. за такими реквізитами: ГУК у Він. обл./м.Вінниця/22030101; код ЄДРПОУ: 37979858; банк: Казначейство України (ЕАП); рахунок:UA028999980313181206084002856; призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд; або подати до суду обґрунтовану заяву про відстрочення, розстрочення або зменшення розміру судового збору.
Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна