про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
м. Вінниця
22 лютого 2021 р. Справа № 120/1172/21-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Маслоід Олена Степанівна розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: Ямпільської міської ради Вінницької області (вул. Замкова, 94/2, м. Ямпіль, Ямпільський р-н., Вінницька обл., 24500)
про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Ямпільської міської ради Вінницької області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що 17.11.2020 року звернувся до Клембівської сільської ради, правонаступником якої є відповідач, для здійснення реєстрації місця проживання свого сина, ОСОБА_2 .. Проте відповідач відмовив у здійсненні реєстрації місця проживання сина позивача у зв'язку з ненаданням письмової згоди матері на реєстрацію дитини. Позивач вважає відмову відповідача у реєстрації місця проживання дитини протиправною, оскільки вона порушує справедливий баланс між обмеженнями, встановленими підзаконними нормативними актами, і необхідністю дотримання прав, свобод та інтересів малолітньої, порушує права, свободи та інтереси дитини, зокрема права на свободу пересування та вільний вибір місця проживання, права на освіту, охорону здоров'я та соціальний захист. Це й стало причиною звернення до суду з даним позовом.
У відповідності до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись з даним позовом, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження, оскільки поданий адміністративний позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства з наступних підстав.
За змістом ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Водночас суб'єктивна оцінка порушення права не є абсолютною. В деяких випадках сам законодавець визначає коло осіб, права яких можуть бути порушені внаслідок бездіяльності, вчинення суб'єктом владних повноважень певних дій чи прийняття актів, правомірно обмежуючи право інших осіб на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод або інтересів.
Ч. 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
П. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 495/2176/17 (провадження № 11-245апп18).
З матеріалів справи вбачається, що позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача щодо відмови у реєстрації місця проживавння ОСОБА_2 та зобов'язати відповідача здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 за адресою фактичного місцяпроживання.
У відповідності до вимог ст. 1 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч. 2 ст. 26 ЦК України фізична особа здатна мати усі немайнові права, що встановлені цим Конституцією України та цим Кодексом.
Суд зазначає, що ініційований позивачем спір щодо реєстрації, у належній позивачеві квартирі, місця проживання дитини має цивільно-правову природу, оскільки спрямовані на зміну (виникнення) цивільних прав останньої.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
З наведеного вбачається, що спірні правовідносини не є публічно-правовим спором у розумінні КАС України, а позовні вимоги у зазначеній справі спрямовані на захист цивільного особистого немайнового права дитини позивача.
Отже, цей спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Такий висновок ґрунтується насамперед на правових позиціях Великої Палати Верховного Суду, відображених у її постановах від 16.05.2018 року у справі № 337/2535/2017, від 12.12.2018 року у справі № 826/8687/16, від 10.04.2019 року у справі № 826/3620/17 та постанові Верховного Суду від 19.08.2020 року усправі № 420/6332/18.
Беручи до уваги наведене та враховуючи суть спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що спір не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів. У свою чергу, враховуючи суб'єктний склад правовідносин, цей спір належить до підвідомчості судів загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Ч. 6 ст. 170 КАС України передбачено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
При чому згідно ч. 5 ст. 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у відкритті провадження у вказаній адміністративній справі.
Керуючись Конституцією України, Цивільним кодексом України та ст. 2, 4, 19, 170, 248, 256, 262, 293, 294, 295 КАС України, суд
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Ямпільської міської ради Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами повернути особі, яка подала позовну заяву.
Повторне звернення до адміністративного суду з тією самою позовною заявою не допускається.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Маслоід Олена Степанівна