м. Вінниця
08 лютого 2021 р. Справа № 120/6487/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Жданкіної Наталії Володимирівни,
за участю:
секретаря судового засідання: Кушніренко О.В.,
позивача: ОСОБА_1 ,
представника відповідача: Косенка М.С,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби Безпеки України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з адміністративним позовом до Управління Служби Безпеки України у Вінницькій області (далі - відповідач, УСБУ у Вінницькій області), в якому, з урахуванням заяв про збільшення та уточнення позовних вимог, просила суду:
- скасувати наказ начальника Управління Служби Безпеки України у Вінницькій області від 02.10.2020 за № 296-ос про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани;
- зобов'язати Управління Служби Безпеки України у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 премію, затверджену Наказом голови Служби Безпеки України та приурочену до "Дня Захисника Вітчизни" - 14 жовтня 2020 року;
- скасувати Наказ тимчасово виконуючого обов'язки начальника Управління СБУ у Вінницькій області від 10.10.2020 №331-ос про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження;
- скасувати Наказ начальника Управління СБУ у Вінницькій області від 13.10.2020 за №312-ос про позбавлення ОСОБА_1 щомісячних надбавок (доплат) до місячного грошового забезпечення;
- зобов'язати Управління СБУ у Вінницькій області відновити виплату місячного грошового забезпечення ОСОБА_1 в повному обсязі з урахуванням всіх щомісячних надбавок і доплат розмірі, який було встановлено до видання наказу від 13.10.2020 №312-ос;
- зобов'язати Управління СБУ у Вінницькій області виплатити ОСОБА_1 залишки грошового забезпечення за листопад, грудень 2020 року та січень 2021 року, які не було виплачено внаслідок видання наказу від 13.10 2020 за №312-ос.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю застосування до позивача дисциплінарних стягнень у вигляді догани та зауваження та як наслідок припинення нарахування їй щомісячних надбавок і доплат, премії у розмірі, який було встановлено до застосування дисциплінарних стягнень. Зокрема позивач вказує, що всупереч вимогам ст.98 Дисциплінарного Статуту їй не було доведено в чому полягало допущене нею порушення військової дисципліни, час та дату його вчинення. Також ці дані відсутні і в тексті наказу начальника Управління від 02.10.2020 296-ос, де міститься лише послання на рапорт начальника підрозділу, в якому проходить військову службу позивач.
Також позивач зазначила, що підставою для застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді "зауваження" слугували її низькі показники з фізичної підготовки. Проте, позивач з даними твердженнями не погоджується, та зазначає, що заліки з фізичної підготовки були здані нею 08.10.2020 у присутності особового складу підрозділу, результати заліків відповідали нормативам оцінки «задовільно» і на момент їх здачі не викликали у приймальної комісії Управління жодних заперечень, як і всі попередні заліки з фізичної підготовки за 16 років її служби в Управлінні.
Ухвалою від 12.11.2020 відкрито провадження у справі та справу призначено до судового розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання, яке призначено на 02.12.2020. Вказаною ухвалою також витребувано в відповідача низку документів на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги.
30.11.2020 представником відповідача через канцелярію суду подано клопотання про розгляд справи в закритому судовому засіданні з дотриманням вимог Закону України "Про державну таємницю", адже частина витребуваних судом відомчих нормативних актів, на підставі яких на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення містять інформацію з грифон "Таємну". Також, представник відповідача зазначив, що свою позицію щодо заявлених позовних вимог має намір формувати із посиланням на документи з грифом ДСК.
30.11.2020 до суду представником відповідача надано витребувані судом копії документів (вх. № 40135). При цьому, з приводу надання витребуваних судом відомчих документів вказав, що останні будуть невідкладно надані після призначення справи до розгляду у закритому судовому засіданні.
02.12.2020 справу знято з розгляду з підстав перебування головуючого судді у відпустці відповідно до наказу №147 в/к від 01.12.2020. Наступне підготовче засідання призначено на 22.12.2020.
22.12.2020 в підготовчому судовому засіданні в сторони відповідача витребувано додаткові докази, в зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 25.01.2021.
19.01.2021 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 . Крім того, повторно клопотав постановити ухвалу про розгляд справи в закритому судовому засіданні та забезпечити у закритому судовому засіданні участь сторін, які мають допуск до державної таємниці та недопущення розголошення інформації, що підлягає захисту.
Обґрунтовуючи правомірність прийняття оскаржуваного наказу №296-о/с від 02.10.2020 представник відповідача зазначив, що останній був прийнятий на підставі поданого начальником відділу Мазуром С.А. рапорту від 30.09.2020 щодо неналежного виконання службових обов'язків підлеглою майором ОСОБА_1 , яке виразилось у грубому порушенні своїх посадових обов'язків та вимог Інструкції, затвердженої наказом СБУ від 04.06.2018 за №060.
Щодо правових підстав накладення дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження за результатами оцінювання фізичної підготовки особового складу представник відповідача пояснив, що відповідно до пункту 15.1. Інструкції з організації фізичної та вогневої підготовки в Службі безпеки України, затвердженої наказом СБУ від 06.07.2010 № 369 (далі - Інструкції №369) кожен військовослужбовець відповідає за свою фізичну підготовленість і зобов'язаний систематично займатися фізичними вправами та бути постійно фізично готовим до виконання поставлених завдань.
Згідно з протоколом складання іспитів з фізичної підготовки військовослужбовцями управління у 2020 році (53/11/52-9999ві від 18.11.2020), за результатами перевірки та оцінювання фізичної підготовки співробітників Управління, майор ОСОБА_1 склала іспит на оцінку «незадовільно» (витяг з вказаного наказу додано до відзиву). Враховуючи зазначене, начальником підрозділу було подано рапорт начальнику УСБУ у Вінницькій області полковнику Денисенку А.О. з пропозицією накласти на військовослужбовця ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у формі зауваження.
Наказом начальника УСБУ у Вінницькій області від 10.10.2020 за 331-ОС/ДСК, за неналежне виконання службових обов'язків, що виразилось у порушенні вимог статті 13 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, статті 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, майору ОСОБА_1 оголошено дисциплінарне стягнення - зауваження.
Вказаний наказ було доведено ОСОБА_1 відповідно до встановленого порядку та з дотриманням вимог статей 96-98 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України». Про факт ознайомлення із їх змістом, нею власноручно зроблено підписи. Зауважень та скарг від неї не надходило.
Також звернуто увагу, що керуючись вимогами пункту 5 Глави 2 Розділу ІІІ та пункту 6 Глави 15 Розділу ІІІ Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям СБУ, затвердженої наказом Голови СБУ від 10.04.2018 515/ДСК, начальником відділу ОСОБА_2 (безпосередній керівник ОСОБА_1 ) у встановленому порядку було подано рапорт начальнику УСБУ у Вінницькій області полковнику ОСОБА_3 про скасування ОСОБА_1 додаткових видів грошового забезпечення (премії і надбавки за особливості проходження служби).
Наказом начальника УСБУ у Вінницькій області від 13.10.2020 № 312-ОС/ДСК, майору ОСОБА_1 було скасовано надбавку згідно з главою 2 та преміювання згідно з главою 15 наказу СБУ №515/ДСК - 2018 року та наказу СБУ № 1715/ДСК - 2019 року.
З приводу невиплати заохочення з нагоди Дня захисника України, представник відповідача зазначив, що відповідні виплати були здійснені на підставі наказу ЦУ СБУ від 15.09.2020 №1012/ДСК «Про заохочення військовослужбовців СБУ з нагоди Дня захисника України» військовослужбовцям СБУ, які не мають дисциплінарних стягнень. Однак, оскільки у вказаний період ОСОБА_1 мала не зняті дисциплінарні стягнення, правові підстави для виплати їй вказаної премії у вигляді заохочення були відсутні.
В судовому засіданні 25.01.2021, дослідивши матеріали позовної заяви, надані стороною відповідача документи, з урахуванням отриманих пояснень, суд протокольною ухвалою відмов в задоволенні клопотання представника відповідача щодо розгляду справи в закритому судовому засіданні, з огляду на наступне.
Так, представник відповідача, в обґрунтування свого клопотання про розгляд справи у режимі закритого судового засідання, наголошував на дотриманні вимог Закону України "Про державну таємницю".
Дійсно, суспільні відносини, пов'язані з віднесенням інформації до державної таємниці
Суспільні відносини, пов'язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України регулює Закон України «Про державну таємницю» від 21.01.1994 за № 3855-XII (далі - Закон № 3855-XII).
Державна таємниця - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою (ст. 1 Закону № 3855-XII).
Відповідно до ст.3 Закону № 3855-XII сфера дії поширюється на органи законодавчої, виконавчої та судової влади.
Згідно ч.1 ст.34 Закону № 3855-XII державні органи, в тому числі правоохоронні, державного фінансового контролю та суди, з метою охорони державної таємниці мають за погодженням із Службою безпеки України встановлювати порядок здійснення своїх функцій щодо державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що провадять діяльність, пов'язану з державною таємницею.
Абзацами 6 - 7 ч.1 ст.1 наведеного Закону встановлено, що допуск до державної таємниці - оформлення права громадянина на доступ до секретної інформації. Доступ до державної таємниці - надання повноважною посадовою особою дозволу громадянину на ознайомлення з конкретною секретною інформацією та провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, або ознайомлення з конкретною секретною інформацією та провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, цією посадовою особою відповідно до її службових повноважень.
У відповідності до ст. 22 Закону № 3855-XII допуск до державної таємниці надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-технічної діяльності або навчання, органами Служби безпеки України після проведення їх перевірки. Порядок надання допуску до державної таємниці визначається Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, суд констатує той факт, що головуючого судді відсутній допуск до державної таємниці, також такий доступ не наданий і решті суддів та працівникам апарату Вінницького окружного адміністративного суду.
Крім того, у попередньому судовому засіданні суд з'ясував у представника відповідача весь перелік документів, які він мав намір подати і встановив, що всі вони містять гриф "ДСК та, в подальшому, були ним надані у відповідності до Закону "Про доступ до публічної інформації" в об'ємі, який надавав йому можливість аргументувати свої доводи. Щодо відомчих інструкцій, які за словами представника відповідача мали гриф "Таємно", то представнику відповідача була надана можливість надати в судове засідання аналітичну довідку, із наведенням положень вказаної інструкції (без зазначення ідентифікаційних даних), які, на переконання відповідача, суд повинен врахувати під час надання оцінки оскаржуваним наказам, чим представник відповідача в подальшому скористався під час надання додаткових пояснень.
Також, ухвалою від 25.01.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті 08.02.2021.
В судовому засіданні позивач уточнені позовні вимоги підтримала з підстав наведених у позовній заяві, заяві про збільшення позовних вимог від 01.12.2020 за вх. №40646, а також усних пояснень наданих під час судового розгляду справи.
Представник відповідача в судовому засіданні щодо заявлених позовних вимог заперечив, просив в задоволені позову відмовити покликаючись на мотиви наведені у відзиві на позовну заяву від 19.01.2021 за вх. №2665, а також усних пояснень наданих під час судового розгляду справи.
Заслухавши пояснення та доводи позивача, представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 з листопада 2004 року і по теперішній час проходить службу в УСБУ у Вінницькій області.
Наказом начальника Управління (по особовому складу) № 296-ос від 02.10.2020 "Про накладення дисциплінарного стягнення" майору ОСОБА_1 оголошено догану за неналежне виконання службових обов'язків, що виразилось у грубому порушенні пункту 5 (в частині заборони співробітникам ... підрозділів, які безпосередньо задіяні ... участі в заходах, проведення яких може призвести до розголошення приналежності їх до Служби безпеки України) розділу VII Інструкції ..., затвердженої наказом СБУ від 04.06.2018 №60 та ст. 4 (в частині обов'язку військовослужбовців дотримуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, наказів командирів) Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, відповідно до п. "б" ст. 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (а.с. 47).
Підставою для прийняття зазначеного наказу слугував поданий 30.09.2020 начальником відділу Мазуром С.А. рапорт начальнику Управління щодо неналежного виконання службових обов'язків підлеглою майором ОСОБА_1 , яке виразилось у грубому порушенні своїх посадових обов'язків та вимог Інструкції, затвердженої наказом СБУ від 04.06.2018 №060. Зокрема, в рапорті містяться посилання на те, що під час його складання ОСОБА_1 виступає в якості позивача у цивільному судовому процесі і публічно розголошує свою причетність до СБУ (а.с. 42).
Також, як свідчить зміст листа №53/11/52-6914ві від 21.11.2020, сформованого помічником начальника управління (по РОС) - начальником відділу УСБУ у Вінницькій області на запит представника відповідача, на підставі наказу ЦУ СБУ від 15.09.2020 №1012/ДСК «Про заохочення військовослужбовців СБУ з нагоди Дня захисника України» співробітників СБУ нагороджено грошовою премією у розмірі посадового окладу (а.с. 41).
Відповідно до пунктів 1 та 2 вказаного наказу, заохоченню підлягали військовослужбовці СБУ (крім курсантів), які не мали не знятих дисциплінарних стягнень за порушення військової дисципліни, станом на 14.10.2020 проходять військову службу та яким здійснюється виплата грошового забезпечення.
Враховуючи, що ОСОБА_1 мала дисциплінарне стягнення, керівництвом відділу ОТЗ позивач не була включена в рапорт на виплату вказаної грошової премії, а ВКЗ Управління не внесена до рапорту на адресу керівництва СБУ.
Також, судом встановлено, що 10.10.2020 наказом начальника УСБУ у Вінницькій області за № 331- ОС/ДСК, за неналежне виконання службових обов'язків, що виразилось у порушенні вимог статті 13 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, статті 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, майору ОСОБА_1 оголошено дисциплінарне стягнення - зауваження (а.с. 77).
Підставою для оголошення даного виду дисциплінарного стягнення слугував рапорт від 09.10.2020 начальника відділу СБУ у Вінницькій області поданий начальнику УСБУ у Вінницькій області з пропозицією накласти на військовослужбовця ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у формі зауваження, оскільки за результатами проведення заліків з фізичної підготовки в 2020 році майором ОСОБА_1 отримано загальну оцінку "незадовільно" (а.с. 71).
Крім того, 13.10.2020 наказом начальника УСБУ у Вінницькій області за № 312- ОС/ДСК (по особовому складу), відповідно до розділу ІІІ Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців СБУ, затвердженої наказом СБУ №515/ДСК-2018 та наказу СБУ №1715/ДСК-219, скасовано майору ОСОБА_1 надбавку згідно з главою 2 та преміювання згідно з главою 15 (а.с. 75).
Підставою прийняття даного наказу слугував рапорт начальника відділу від 09.10.2020, в якому останній просив скасувати преміювання та відповідні розміри надбавок встановлені позивачу у зв'язку з неналежним виконанням позивачем службових обов'язків та завдань оперативно-розшукової діяльності (а.с. 70).
Позивач, не погоджуючись із підставами винесення оскаржуваних наказів про застосування дисциплінарних стягнень та, як наслідок, з наказом про скасування преміювання та надбавок, звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Загальні засади проходження військової служби в Україні визначає Закон України "Про військовий обов'язок та військову службу" (далі - Закон №2232-ХІІ).
Відповідно до пунктів 1, 4 статті 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з статтею 19 закону України №2229-ХІІ, кадри Служби безпеки України складають: співробітники-військовослужбовці, працівники, які уклали трудовий договір із Службою безпеки України, а також військовослужбовці строкової служби.
Статтею 20 Закону №2229-ХІІ встановлено, що умови і порядок виконання своїх обов'язків співробітниками-військовослужбовцями Служби безпеки України визначаються укладеним договором (контрактом). На них, а також на військовослужбовців строкової служби поширюється порядок проходження військової служби у Збройних Силах України, визначений законодавством.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим законом України від 24.03.1999 №551-XIV "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі (статті 2 Дисциплінарного статуту).
Згідно з статтею 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця, зокрема, додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів.
За змістом статей 45, 68 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем, своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення, зокрема, стосовно молодших та старших офіцерів у вигляді: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.
Отже, Дисциплінарний статут передбачає різні види дисциплінарних стягнень, застосування яких залежать від ступеню тяжкості вчиненого військовослужбовцем порушення військової дисципліни.
Визначаючись щодо позовних вимог в частині скасування наказу начальника УСБУ у Вінницькій області від 02.10.2020 за № 296-ос про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани, суд враховує, що останній був прийнятий на підставі рапорту начальника відділу УСБУ у Вінницькій області від 29.09.2020.
Зміст вказаного рапорту дає підстави стверджувати, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності зумовлено тим, що остання виступала в якості позивача у відкритому цивільному судовому процесі і публічно розголошувала свою причетність до СБУ, попри те, що відповідно до посадової інструкції їй забороняється участь у заходах, проведення яких може призвести до розголошення її належності до СБУ.
Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив, що саме вищеокреслені дії позивача слугували підставою для застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Наведені підстави притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності суд оцінює критично з огляду на наступне.
Як зазначено у ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до частини 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води) від 25 грудня 1997 року за 9-зп, зазначено, що частина перша статті 55 Конституції України містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Таким чином, положення частини першої статті 55 Конституції України закріплює одну з найважливіших гарантій здійснення як конституційних, так й інших прав та свобод людини і громадянина.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.
Так, у справі Delcourt у. Belgium Суд зазначив, що „у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення ".
У справі Bellet г. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
З огляду на викладене суд зазначає, що Конституція України має найвищу юридичну силу в Українському законодавстві та закріплює право кожного звернутись до суду за захистом своїх конституційних прав і свобод. Відповідні положення Конституції узгоджуються з нормами міжнародного права та відповідають принципам демократичного суспільства, які закріплені, зокрема в ст. 6 Конвенції.
Вказані конституційні права, відповідно до ст. 64 Конституції України, не можуть бути обмежені навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану.
В даному випадку, відповідач приймаючи оскаржуваний наказ ставить в провину позивачу реалізацію нею визначеного Основним Законом права на звернення до суду за захистом своїх цивільних прав, які, на переконання суб'єкта звернення, було порушено роботодавцем. При цьому, обґрунтовуючи правомірність прийняття оскаржуваного наказу №296-ОС/ДСК від 02.10.2020 вказує на те, що ОСОБА_1 виступає (виступала) в якості позивача у відкритому цивільному судовому процесі і публічно розголошує свою причетність до СБУ, що свідчить про не дотримання нею вимог п. 5 розділу VII Інструкції, введеної в дію наказом СБУ від 04.06.2019 за №060,
В контексті наведеного суд зазначає, що закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Відтак, оскільки Конституцією України прямо встановлено право кожного на звернення до суду за захистом своїх конституційних прав і свобод, то застосування відповідачем до даних правовідносин обмежень, визначених п. 5 розділу VII Інструкції, є помилковим, адже в протилежному випадку останні будуть суперечити Основному Закону.
Крім того, з наданих позивачем пояснень судом встановлено, що звернення до суду з цивільним позовом було зумовлено наявністю між нею та її роботодавцем, в даному випадку УСБУ у Вінницькій області, спору щодо позбавлення (на переконання ОСОБА_1 ) права на отримання житла. Отже, позовні вимоги позивача в цивільні справі були безпосередньо пов'язані із захистом права особи на житло та не створювали передумов для розголошення будь-якої службової (таємної) інформації. При цьому, захистити порушене, на переконання позивача, право на отримання житла в позасудовому порядку їй не вдалось, а відтак звернення до суду було єдиним засобом, захисту такого права.
При цьому, слід звернути увагу відповідача на те, що участь позивача у відкритому цивільному процесі, на переконання суду, не може бути прирівняна до у часті у заходах, проведення яких може призвести до розголошення їх приналежності до СБУ.
Таким чином, суд дійшов до переконання, що дисциплінарне стягнення було накладено на позивача за відсутності обґрунтованих підстав, що свідчить про протиправність оскаржуваного наказу начальника Управління Служби Безпеки України у Вінницькій області від 02.10.2020 за № 296-ос про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани та наявність підстав для задоволення позову в цій частині.
Беручи до уваги протиправність наказу начальника УСБУ у Вінницькій області від 02.10.2020 за № 296-ос, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині зобов'язання УСБУ у Вінницькій області нарахувати та виплатити позивачу премію, затверджену Наказом голови Служби Безпеки України та приурочену до "Дня Захисника Вітчизни" - 14 жовтня 2020 року, адже єдиною підставою для не нарахування та не виплати відповідної грошової премії слугувало наявність в ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, застосування якого судом визнано протиправним.
В свою чергу, надаючи оцінку застосуванню до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження та, як наслідок, скасування преміювання та надбавки за особливості проходження служби, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 16.3 Інструкції з організації фізичної та вогневої підготовки в Службі безпеки України, затвердженої наказом СБУ від 06.07.2010 № 369 (далі - Інструкції №369) перевірка й оцінка фізичної підготовки особового складу підрозділів, органів та ВНЗ СБУ проводиться один раз па рік.
Вказана Інструкція зареєстрована в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2010 року за № 792/18087.
Як зазначив у відзиві на позовну заяву представник відповідача, відповідно до пункту 2 Наказу СБУ від 06.07.2010 за № 369, начальникам регіональних органів Служби безпеки України доручено здійснювати контроль за станом фізичної та вогневої підготовки в підрозділах Служби безпеки України.
Згідно пунктів 1.15 та 1.16 Інструкції, перевірка якості засвоєння військовослужбовцями програм з фізичної підготовки, а також рівня фізичної та вогневої підготовленості військовослужбовців здійснюється у процесі проведення іспитів.
Згідно з протоколом складання іспитів з фізичної підготовки військовослужбовцями управління у 2020 році (53/11/52-9999ві від 18.11.2020), за результатами перевірки та оцінювання фізичної підготовки співробітників Управління, майор ОСОБА_1 склала іспит на оцінку «незадовільно», що підтверджується витягом з протоколу складання іспитів з фізичної підготовки військовослужбовцями УСБУ у Вінницькій області у 2020 році від 18.11.2020 за №53/11/113-9999/дск (а.с. 73).
Відповідно до пункту 15.1. Інструкції №369 кожен військовослужбовець відповідає за свою фізичну підготовленість і зобов'язаний систематично займатися фізичними вправами та бути постійно фізично готовим до виконання поставлених завдань. Дані про фізичну підготовленість особового складу відображаються в службових характеристиках і атестаціях, враховуються при призначенні на посаду, при присвоєнні чергових військових звань, виплаті різних грошових винагород.
Крім того, згідно ст. 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовець зобов'язаний повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров'я звичок.
З огляду на отримання за наслідками проведених іспитів оцінку "незадовільно", начальником підрозділу було подано рапорт начальнику УСНУ у Вінницькій області полковнику ОСОБА_3 з пропозицією накласти на військовослужбовця ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у формі зауваження.
Наказом начальника УСБУ у Вінницькій області від 10.10.2020 331-ОС/ДСК, за неналежне виконання службових обов'язків, що виразилось у порушенні вимог ст. 13 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, ст. 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, майору ОСОБА_1 оголошено дисциплінарне стягнення - зауваження.
Вказаний наказ було доведено ОСОБА_1 відповідно до встановленого порядку та з дотриманням вимог статей 96-98 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», що в судовому засіданні не заперечувалось позивачем.
Отже, прийняття відповідачем оскаржуваного наказу від 10.10.2020 331-ОС/ДСК відбулось за наявності законодавчо визначених підстав, відповідно до встановленого порядку та з дотриманням вимог статей 96-98 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України».
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що оскаржуваний наказ від 10.10.2020 331-ОС/ДСК видано обґрунтовано, у визначений законом спосіб, з урахування усіх обставин справи, оскільки наявні в матеріалах справи докази підтверджують отримання позивачем незадовільної оцінки під час складання іспиту з фізичної підготовки у 2020 році, що й стало підставою для застосування дисциплінарного стягнення.
При цьому, суд враховує, що приписами частини другої статті 86 Дисциплінарного статуту обумовлено, що під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби. В даному випадку, застосований відповідачем по відношенню до ОСОБА_1 вид дисциплінарного стягнення є найменш суворішим та відповідає за ступенем тяжкості допущеному позивачем порушенню.
Надаючи оцінку Наказу начальника УСБУ у Вінницькій області від 13.10.2020 за №312-ос, яким ОСОБА_1 позбавлено щомісячних надбавок (доплат) до місячного грошового забезпечення суд враховує, що прийняття останнього напряму пов'язано з отриманням позивачем негативної оцінки під час складання іспитів з фізичної підготовки у 2020 році.
Згідно пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України 704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» передбачено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Службою безпеки.
Наказом Центрального Управління Служби безпеки України від 10.04.2018 за №515/ДСК, затверджено Інструкцію про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, яка затверджена наказом ЦУ СБУ (далі - Інструкція №515/ДСК). Інструкція №515/ДСК має державну реєстрацію у Міністерстві юстиції України, а, відтак, відповідає принципам верховенства права, законності, видана уповноваженим на те суб'єктом, підготовлена за встановленими правилами нормопроектувальної техніки, не суперечить актам вищої юридичної сили та узгоджуються з раніше виданими актами.
Керуючись вимогами пункту 5 Глави 2 Розділу ІІІ та пункту 6 Глави 15 Розділу ІІІ Інструкції №515/ДСК, начальником відділу ОСОБА_2 , який як зазначив представник відповідача в судовому засіданні є безпосереднім керівником ОСОБА_1 , у встановленому порядку було подано рапорт начальнику УСБУ у Вінницькій області полковнику Денисенку А.О. про скасування ОСОБА_1 додаткових видів грошового забезпечення (премії і надбавки за особливості проходження служби).
Отже, прийняття оскаржуваного наказу від 13.10.2020 за №312-ос було зумовлено встановленням безпосереднім керівником позивача неналежного виконання службових обов'язків та завдань оперативно-службової діяльності.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що оскаржуваний наказ від 10.10.2020 331-ОС/ДСК видано обґрунтовано, у визначений законом спосіб, з урахування усіх обставин справи, а відтак позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Також, не підлягають задоволенню й позовні вимоги щодо зобов'язання Управління СБУ у Вінницькій області відновити виплату місячного грошового забезпечення позивача в повному обсязі з урахуванням всіх щомісячних надбавок і доплат розмірі, який було встановлено до видання наказу від 13.10.2020 №312-ос та зобов'язати Управління СБУ у Вінницькій області виплатити позивачу залишки грошового забезпечення за листопад, грудень 2020 року та січень 2021 року, які не було виплачено внаслідок видання наказу від 13.10 2020 за №312-ос, адже останні є похідними від позовних вимог, які судом залишено без задоволення.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Тобто, обов'язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході розгляду справи відповідач лише частково довів правомірність прийнятих наказів, а саме: наказу від 10.10.2020 №331-ос про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження та наказу від 13.10.2020 за №312-ос про позбавлення ОСОБА_1 щомісячних надбавок (доплат) до місячного грошового забезпечення.
Враховуючи вищезазначене, системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи відсутність судових витрат у даній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління Служби Безпеки України у Вінницькій області від 02.10.2020 за № 296-ос про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Зобов'язати Управління Служби Безпеки України у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 премію, затверджену Наказом голови Служби Безпеки України та приурочену до "Дня Захисника Вітчизни" - 14 жовтня 2020 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Управління Служби Безпеки України у Вінницькій області (вул. Грушевського, 27, м. Вінниця)
Повний текст рішення виготовлено та підписано: 18.02.2021
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна