м. Вінниця
11 лютого 2021 р. Справа № 120/7013/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Воробйової Інни Анатоліївни,
за участю:
секретаря судового засідання: Лояніча В.О.
представника позивача: Навроцького С.П.
представника відповідача: Хващевської Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 , ОСОБА_2
до: Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради
про: визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулись ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач 1), ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , позивач 2) до Департаменту архітектурно- будівельного контролю Вінницької міської ради (далі- ДАБК ВМР, Департамент, відповідач) про :
- визнання протиправним та скасування рішення від 29.10.2020 р. №1299/20/36-01-24;
- зобов'язання провести реєстрацію Декларації від 20.10.2020 р. реєстраційний номер №810420047311 про готовність до експлуатації самочинно збудованого об'єкта поданої (будівництво гаража, провулок АДРЕСА_1) .
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивачі вказують, що звернулися до Департаменту архітектурно- будівельного контролю Вінницької міської ради із заявою про реєстрацію Декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованого гаража, за наслідком розгляду якої отримано відмову мотивовану тим, що в рішенні суду не вказано саме про "самочинно" збудований гараж.
З таким рішенням позивачі не погоджуються та вказують, що в мотивувальній частині рішення Апеляційного суду Вінницької області наявна інформація, що гараж збудований самочинно, відповідно, підстави оскаржуваного рішення не відповідають дійсності, а тому спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
24.11.2020 р. відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи в порядку загального провадження та призначено підготовче засідання на 23.12.2020 р.
11.12.2020 р. надійшов відзив, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову вказуючи, що згідно із судовим рішенням визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 гаражні приміщення плошею 215,1 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 , а з 26.04.2013 р. змінено на урочище "Вінницьке лісництво" 18 Вінницького району. При цьому, відомості визначені в декларації стосовно самочинного об'єкта та вказані в рішенні є різними, відповідно, рішення про відмову в реєстрації декларації є правомірним та не підлягає скасуванню.
23.12.2020 р. протокольною ухвалою суду відкладено підготовче засідання на 21.01.21 р.
Протокольною ухвалою від 21.01.2021 р. продовжено термін підготовчого провадження на 30 днів та відкладено розгляд на 11.02.2021 р.
27.01.2021 р. позивачами подано заяву про виправлення описки в прохальній частині позвної заяви, а саме, що предметом оскарження є рішення за № 1300/20/36-01-24, а не № 1299/20/36-01-24 як помилково зазначено.
11.02.2021 р. закрито підготовче провадження та з урахуванням заяв сторін перейдено до розгляду справи по суті в цей же день.
В судовому засіданні представник позивачів просив позов задовольнити.
Представник відповідача заперечила проти позовних вимог, вказавши на їх безпідставність та просила відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши докази, суд встановив наступне.
20.10.2020 р. представником ОСОБА_1 до Департаменту архітектурно- будівельного контролю Вінницької міської ради подано заяву про реєстрацію декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованого гаража, на який визнано право власності за рішенням суду, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Одночасно з заявою подано й саму декларацію, в графі "інформація про об"єкт" якої вказано: " будівництво гаража, провулок Зелений , б/н, м. Вінниця".
За наслідком розгляду поданої заяви та Декларації листом за вих. №1300/20/36-01-24 від 29.10.2020 р. відмовлено у реєстрації декларації з підстав відсутності в рішенні Апеляційного суду Вінницької області інформації стосовно того, що гараж провулок Зелений, б/н збудовано самочинно.
Не погоджуючись із даним рішенням, позивачі звернулись до суду із цим позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.
Механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, визначається Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461 (далі - Порядок №461).
Пунктом 10 Порядку №461 визначено, що у випадку визнання права власності на самочинно збудований об'єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об'єкта.
Відповідно до пункту 1 розділу 3 Порядку проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 03 липня 2018 року № 158, прийняття в експлуатацію об'єктів здійснюється безоплатно органом державного архітектурно-будівельного контролю протягом 10 робочих днів з дня подання відповідної заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені такі об'єкти, за результатами технічного обстеження цих об'єктів шляхом реєстрації поданої ними декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація) за формою, наведеною в додатку 3 до цього Порядку.
В свою чергу, відповідно до пунктів 17- 19 Порядку №461, замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг чи через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнює та надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг один примірник декларації:
- щодо об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку;
- щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку;
- щодо самочинно збудованого об'єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду, за формою, наведеною у додатку 5 до цього Порядку.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.
У разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає її замовнику (його уповноваженій особі) у спосіб, відповідно до якого були подані документи, з письмовим обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.
Із процитованого видно, що у випадку визнання права власності на самочинно збудований об'єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію для чого є необхідним подати відповідну декларацію. При цьому, орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає її замовнику (його уповноваженій особі) у спосіб, відповідно до якого були подані документи.
Надаючи оцінку спірному рішенню, суд вказує наступне.
Як встановлено, рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 24.09.2013 р. у справі №203/6291/12 визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на гаражні приміщення під. №3 та № 4 літ. А, площею основи 28, 5 кв.м. та 21,5 кв.м., і загальною площею 215,1 кв.м., інвентаризаційною вартістю 455 492 (чотириста пятдесят пять тисяч чотириста девяносто дві) грн.., які значилися за адресою АДРЕСА_2 , а з 26 квітня 2013 року за зміненою адресою значаться: АДРЕСА_3 (за межами населеного пункту).
Проте, в поданій Декларації позивачі вказують, як самочинно збудований об'єкт "гараж, АДРЕСА_1 ..." із розміром згідно з технічними обстеженнями 161, 3 кв.м.
Отже, як видно, сам об"єкт/об"єкти та адреса, що зазначені в рішенні Апеляційного суду Вінницької області від 24.09.2013 р. у справі №203/6291/12 та в Декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованого об'єкта , на яке визнано право власності за рішенням суду, - є різними.
Відтак, суд погоджується з доводами сторони відповідача, що подана декларація містить відомості щодо об"єкта, які не відповідають змісту рішення Апеляційного суду Вінницької області від 24.09.2013 р. у справі №203/6291/12, а отже відсутні правові підстави для її реєстрації.
За таких обставин, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення не підлягає скасуванню, як наслідок, відсутні й підстави зобов'язувати суб'єкта владних повноважень реєструвати декларацію.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень, надані на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що у разі відмови у задоволені позову - судовий збір не відшкодовується.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
в задоволенні позову - відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач 1: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер за ДРФО НОМЕР_1 ).
Позивач 2: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер за ДРФО НОМЕР_2 ).
Відповідач: Департамент архітектурно- будівельного контролю Вінницької міської ради (вулю. Театральна, 29, м. Вінниця, 21050)
Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати: 22.01.2021 р.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна