29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"17" лютого 2021 р. Справа № 924/1290/20
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., при секретарі с/з Сарело Р.О., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МД ІСТЕЙТ", м. Запоріжжя
до державного підприємства "КРАСИЛІВСЬКИЙ АГРЕГАТНИЙ ЗАВОД", м. Красилів, Хмельницька обл.
про стягнення грошей
за участю представників сторін: не з'явились
встановив:
Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість, яка виникла через неналежне виконання договору № 1208/5 від 13.08.20 у розмірі 458 347, 61 грн., з яких: 443 093, 57 грн. основний борг, 12 203, 23 грн. пеня, 3 050, 81 грн. - 3% річних.
Обгрунтовуючи позов, позивач зазначає про порушення відповідачем умов договору щодо строків оплати поставленого позивачем товару. Натомість, позивач свої умови договору виконав належним чином. Стягнення пені заявлено в силу наявності відповідної умови договору про її застосування в разі прострочення оплати. Нарахування річних здійснено з посиланням на ст. 625 ЦК України.
Позивач свого представника до суду не направив, надіслав клопотання в якому повідомив, що відповідач погасив заявлену до стягнення суму основного боргу у повному обсязі (443 093, 57 грн.). Сума судового збору не компенсована, заявлені до стягнення пеня та 3% річних не оплачені.
Відповідач свого представника до суду не направив, надіслав клопотання про закриття провадження у справі, в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 443 093, 57 грн., у зв'язку з її оплатою в повному обсязі. На підтвердження вказаних обставин, відповідач подав відповідний платіжний документ.
Матеріалами справи встановлено.
Згідно витягу з Електронної бази „PROZORRO" проведено процедуру закупівлі металопрокату листового, за результатами якої укладено договір ТОВ „МД Істейт" з замовником ДП „Красилівський агрегатний завод" № 12085.
13.08.20 між ТОВ „МД Істейт" (постачальник/позивач) та ДП „Красилівський агрегатний завод (покупець/відповідач) укладено договір поставки № 1208/5, за яким постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві матеріал - Лист ОК260-360В-4-1V ГОСТ 19904-74/ГОСТ 16523-97 0, 7х1250х2500 - 60300 кг (товар), а покупець зобов'язується прийняти оплатити вказаний товар в порядку та на умовах визначених даним договором.
В силу п. 1.5. договору ціна одиниці товару та умови розрахунку фіксуються у специфікації або рахунку-фактурі, яка підписується сторонами, засвідчується печатками юридичної особи та є невід'ємною частиною даного договору. Розрахунок проводиться на протязі 15 банківських днів з дня отримання товару.
Згідно п. 5.4. договору у випадку порушення покупцем строків оплати за поставлений товар, передбачених даним договором, останній сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 5% вартості неоплаченого товару.
Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (п. 8.1.). Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений п. 8.1. договору та діє до 31 грудня 2020 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (п. 8.2.). Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п. 8.3.).
Договір підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.
У підписаній обома сторонами та скріпленій їх печатками специфікації № СФ1-08501 сторони погодили: назву товару, одиницю виміру, розкрій, марку сталі, кількість, ціну та вартість товару. У специфікації, як і в договорі сторони визначили, що оплата здійснюється на протязі 15 банківських днів з дати отримання товару.
Згідно видаткової накладної від 17.08.20 № РН1-003826 (постачальник - ТОВ „МД Істейт", одержувач - ДП „Красилівський агрегатний завод", підстава - договір від 13.08.20 № 1208/5) позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 443 093, 57 грн. Накладна підписана обома сторонами (відповідачем у графі „отримав") та скріплена печаткою позивача.
До справи також подано:
- довіреність № 126 від 14.08.20, видана ДП „Красилівський агрегатний завод" на ім'я ОСОБА_1 (теж прізвище що і у накладній зі сторони відповідача) на отримання від ТОВ „МД Істейт" цінностей за договором від 13.08.20 № 1208/5, яка містить підписи керівника та головного бухгалтера товариства відповідача та скріплена його печаткою. Також, вона містить підпис довіреної особи;
- рахунок-фактура № СФ1-08501 від 10.08.20, видана постачальником - ТОВ „МД Істейт" для одержувача - ДП „Красилівський агрегатний завод" на підставі договору від 13.08.20 № 1208/5 на суму 443 093, 57 грн.;
- товарно-транспортну накладну від 17.08.20 № РН 284.3826, де зазначено про перевезення вантажу вантажовідправником - ТОВ „МД Істейт" для вантажоодержувача - ДП „Красилівський агрегатний завод" на підставі довіреності № 126 від 14.08.20, виданої ОСОБА_1 за видатковою накладною № РН1-003826;
- акт звірки розрахунків, який, однак засвідчений лише позивачем;
- платіжне доручення від 15.02.21 № 1654302421 (платник ДП „Красилівський агрегатний завод", отримувач - ТОВ „МД Істейт", призначення платежу - договір № 1208/5 від 13.08.20) про оплату відповідачем на користь позивача 443 093, 57 грн. Доручення містить відмітку банку - „Проведено банком".
Дослідивши подані сторонами заяви по суті справи з додатками, надавши ім. оцінку в сукупності, при аналізі норм чинного законодавства, що регулює спірні відносини, суд врахував таке.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач уклали договір поставки, визначивши умови, права та обов'язки сторін, які є обов'язковими для них.
Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами.
З позовних матеріалів вбачається, що позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар на суму 443 093, 57 грн., що підтверджується видатковою накладною від 17.08.20 № РН1-003826.
Прийняття даного товару відповідачем підтверджується підписом останнього на даній накладній у графі „отримав". Крім того, вказане підтверджується і довіреністю № 126 від 14.08.20, виданою відповідачем на ім'я Дидюк А.В. для отримання останнім товару від „МД Істейт" за договором від 13.08.20 № 1208/5. При цьому, вказана накладна відповідає вимогам, які ставляться до первинних бухгалтерських документів, що передбачені Законом „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та які підтверджують здійснення господарської операції.
Згідно ст. 692 ЦКУ покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Обов'язок оплати (остаточний розрахунок) за надані товари, відповідно до договору, виникає у відповідача на протязі 15 банківських днів з дня отримання товару. Тобто, враховуючи дату поставки згідно накладної (17.08.20), станом на 09.09.20 (дата обрана позивачем в розрахунку) весь обсяг поставленого товару мав бути оплачений. Проте, як вбачається з матеріалів справи оплата проведена лише 15.02.21 (платіжне доручення від 15.02.21 № 1654302421), тобто, з простроченням.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи, що строк оплати пропущено (докази оплати у встановлений договором строк відсутні), у відповідача виникла заборгованість на суму поставки (443 093, 57 грн.), яка існувала в період з 09.09.20 (виникнення обов'язку оплати) по 15.02.21 (фактична оплата). З 15.02.21 заборгованість погашена, в зв'язку з чим предмет спору, в цій частині припинив існування.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи вказані законодавчі положення, а також наявність доказів припинення існування предмету спору, в частині основної суми боргу, станом на час вирішення справи, провадження в останній підлягає закриттю в цій частині.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, враховуючи існування прострочення оплати у період з 09.09.20 по 15.02.21, вимоги в частині стягнення річних відповідають чинному законодавству, та підлягають задоволенню в заявленому розмірі, який підтверджується розрахунком (за період, в межах прострочки).
Згідно ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Враховуючи вказані законодавчі положення, пеня є договірним способом забезпечення зобов'язання, а тому наявність у договорі п. 5.4., що передбачає застосування пені (за порушення строків оплати) є підставою для задоволення позову, в частині стягнення останньої. При цьому, вказаний позивачем розмір пені - 12 203, 23 грн., є дійсним за період з 09.09.20 по 01.12.20 (зазначено позивачем).
Щодо судових витрат.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПКУ судовий збір, у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується, в тому числі, нормами спеціального закону - „Про судовий збір", п. 5 ч. 1 ст. 7 якого передбачає, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Враховуючи вищевказані законодавчі положення, а також те, що з заявленої загальної суми позову - 458 347, 61 грн., фактично задоволено 15 254, 04 грн. (щодо 443 093, 57 грн. провадження закрито), судові витрати покладаються на відповідача в розмірі відповідної пропорції. Решта судового збору підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.
Керуючись ст. ст. 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Провадження у справі в частині стягнення 443 093, 57 грн. (чотириста сорок три тисячі дев'яносто три грн. 57 коп.) - закрити.
Позовні вимоги в частині стягнення пені та 3% річних задовольнити.
Стягнути з державного підприємства "Красилівський агрегатний завод" (31000, Хмельницька область, Красилівський район, м. Красилів, вул. Щаслива, буд. 1, код ЄДРПОУ 14307831, рахунок ІВАN НОМЕР_1 у ТВБВ № 10022/81 Хмельницької філії "Ощадбанк", МФО 315784) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МД Істейт" (69006, м. Запоріжжя, вул. Валарія Лобановського, буд. 6-А, код ЄДРПОУ 32040840 рахунок ІВАN НОМЕР_2 у АТ "Альфа-Банк", МФО 300346) 12 203, 23 грн. (дванадцять тисяч двісті три грн. 23 коп.) пені, 3 050, 81 грн. (три тисячі п'ятдесят грн. 81 коп.) 3% річних та 206, 25 грн. (двісті шість грн. 25 коп.) судових витрат.
Судовий збір, сплачений згідно платіжного доручення № 11684 від 30.11.20 (платник - ТОВ "МД Істейт", код 32040840, банк платника - АТ "Альфа-Банк" у м. Києві, отримувач - УДКСУ у м. Хмельницькому, код 38045529, банк отримувача - Казначейство України, рахунок дебет - НОМЕР_2 , рахунок кредит - НОМЕР_3 ) повернути на користь ТОВ "МД Істейт" з державного бюджету України в розмірі 6 668, 96 грн. (шість тисяч шістсот шістдесят вісім грн. 96 коп.).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).
Повний текст рішення складено 22.02.21.
Суддя Ю.В. Гладюк
Віддрук. 3 прим.:
1- до справи
2- позивачу (69006, м. Запоріжжя, вул. Валерія Лобановського, буд. 6-А)
3 - відповідачу (31000, Хмельницька обл., м. Красилів, вул. Щаслива, буд. 1)
Всім рекомендованим з повідомленням