Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
12 лютого 2021 рокуСправа № 912/3736/20
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" (вул. Межева, 2/1, смт. Приютівка, Олександрійського району, Кіровоградської області, 28034)
до Фермерського господарства Нурхаметова (вул. Перемоги, 239 а, смт. Павлиш, Онуфріївського району, Кіровоградської області, 28110)
секретар судового засідання - Солдатова К.І.
про стягнення 1 346,60 грн,
представники сторін участі в судовому засіданні не брали,
в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення,
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" до Фермерського господарства Нурхаметова про стягнення 400 971,50 грн, з яких: 399 624,90 грн основного боргу та 1 346,60 грн 3 % річних з покладенням на відповідача судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" зазначило, що у зв'язку із не проведення відповідчем розрахунків за отриманий товар з Фермерського господарства Нурхаметова підлягає стягненню відповідна заборгованість.
Ухвалою від 24.11.2020 суд позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" залишив без руху.
В межах строку визначеного судом, позивачем усунуто недоліки позовної заяви про що 01.12.2020 до суду надано відповідні докази.
Ухвалою від 07.12.2020 господарський суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 28.12.2020.
28.12.2020 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 28.01.2021
25.01.2021 до суду від позивача надійшла заява № 29 від 22.01.2021 про зменшення позовних вимог, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" просить стягнути з відповідача лише 3 % річних в сумі 1 346,60 грн з покладенням на відповідача судових витрат.
Оскільки, подана заява відповідає вимогам ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає до розгляду заяву № 29 від 22.01.2021 про зменшення позовних вимог та здійснює подальший розгляд справи з її урахуванням.
Ухвалою від 28.01.2021 господарський суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів за ініціативою суду, закрив підготовче провадження та призначив справу № 912/3736/20 до судового розгляду по суті на 12.02.2021.
Представники сторін в судовому засіданні участі не брали, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується телефонограмою №4426 від 11.02.2021.
Відзив на позовну заяву відповідач до суду не подав без поважних причин.
Частиною 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд встановив такі обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" 26.03.2020 та 09.04.2020 поставило Фермерському господарству Нурхаметова посівний матеріал на суму 575 124,90 грн, що підтверджується видатковими накладними:
№ А/03-0000374 від 26.03.2020, насіння Соняшнику Армада в кількості 1 мішок, на суму - 2 315,00 грн з ПДВ;
№ А/04-0000137 від 09.04.2020, насіння Соняшнику Армада в кількості 49 мішків, на суму - 113 435,20 грн з ПДВ;
№ А/04-0000136 від 09-04.2020, насіння Соняшнику Армада в кількості І25 мішків та насіння кукурудзи Даніїл в кількості 200 мішків, на загальну суму - 459 374,70 грн з ПДВ (а.с. 12, 13, 16).
Відповідачем перераховано позивачу кошти в розмірі 52 100,00 грн з призначенням платежу - "Часткова оплата за соняшник по рах. № А/03-000061 у т.ч. ПДВ 20% - 8 683,33 грн" та 123 400 грн з призначенням платежу - "Часткова оплата за соняшник та кукурудзу по рах. № А/03-000242 від 26.03.2020 у т.ч. ПДВ 20% - 20 566,67 грн", що підтверджується випискою з банку (а.с. 14).
Отже, на момент звернення до суду відповідачем не проведено розрахунок за отриманий товар в розмірі 399 624,90 грн.
01.10.2020 позивачем направлено відповідачу вимогу № 633 про сплату коштів за поставлений товар (а.с. 15).
Вказана претензія отримана відповідачем 03.10.2020 та залишена Фермерським господарством Нурхаметова без відповіді та задоволення (а.с. 18).
Позивач також зазначає, що договір між сторонами у формі єдиного документу не укладався, проте вважає, що цивільні права та обов'язки сторін виникли в порядку ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, ч. 1, ст. 181 Господарського кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних правил і змісту цивільного законодавства породжують взаємні права та обов'язки.
Враховуючи, що відповідач не здійснив повного розрахунку за отриманий товар, позивач був змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Після звернення позивача до суду відповідач здійснив оплату отриманого товару в повному обсязі в сумі 399 624,90 грн, що підтверджується випискою банку (а.с. 44).
Враховуючи зазначене, позивач зменшив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 1 346,60 грн 3 % річних та судові витрати.
Розглядаючи даний спір господарський суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частинами 1 та 7 ст. 179 Господарського кодексу України встановлено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 641 Цивільного кодексу України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Згідно з ч. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Сторони є вільними в укладенні договору, а також у визначенні форми договору (усна чи письмова), що встановлено ст. 218 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.
Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Отже, суд приходить до висновку, що між сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб.
Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондує з приписами ст. 193 Господарського кодексу України.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач звертався до відповідача з вимогою № 633 від 01.10.2020, відповідно до якої вимагав розрахунку за отриманий товар в семиденний термін на відповідний розрахунковий рахунок.
Вимога про виконання зобов'язання отримана відповідачем власноруч 03.10.2019.
Отже, відповідач повинен розрахуватися за отриманий товар до 12.10.2020 включно враховуючи вихідні дні, відповідно до ч. 4 ст. 254 Цивільного кодексу України. Однак, розрахунку за товар відповідач повністю не здійснив до 13.01.2021.
Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Під час перевірки здійснених позивачем нарахувань 3 % річних суд встановив, що останнім неправильно визначено період нарахування заборгованості, оскільки відповідачем визначено 11.10.2020 кінцевим терміном сплати заборгованості, в той же час судом вище встановлено, що кінцевий термін сплати заборгованості є 12.10.2020 включно.
Здійснивши власний перерахунок 3 % річних за допомогою програми Ліга Закон, суд встановив - у період з 13.10.2020 до 20.11.2020 на суму заборгованості 399 624,90 грн розмір 3 % річних складає 1 277,49 грн, яка і підлягає задоволенню.
Стосовно витрат позивача правову допомогу суд зазначає таке.
Положеннями ст. 123 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
У ст. 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В обґрунтування понесених витрат на оплату послуг адвоката позивачем подано Договір про надання правової допомоги від 20.07.20, який укладений між Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" та Адвокатським бюро "Миколи Біляєва" (а.с. 45).
Відповідно до п. 1.1., 2.1.3., 4.2., 7.1., 7.3 Клієнт доручає, а Бюро приймає на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.
Бюро, на підставі звернення Клієнта, приймає на себе зобов'язання з надання наступної правової (юридичної) допомоги - представляє у встановленому порядку інтереси Клієнта в господарських судах, судах загальної юрисдикції, адміністративних судах, а також в інших органах під час розгляду правових спорів, а також представляє інтереси клієнта при виконанні рішень суду в органах ДВС та казначейства з усіма повноваженнями на ведення справи в суді, передбачених, зокрема ст. 43. 49 ЦПК України, ст. 42, 46 ГПК України, ст. 44,47 КАС України, які надані законом позивачу, відповідачу, третій особі та потерпілому, в тому числі з правом підпису усіх процесуальних документів, з правом повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, зміни розміру позовних вимог, зміни підстав та предмету позову, укладення мирової угоди, пред'явлення виконавчого документу до виконання, оскарження дій чи бездіяльності посадових осіб/органів, що здійснюють примусове виконання рішення і виданих ними документів.
Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання Клієнтом Акта виконаних робіт.
Даний договір укладений на строк до 31.12.2020 та набирає чинності з моменту його підписання.
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.
Також, до даного Договору укладена Додаткова угода №2 від 30.08.2020, в якій зокрема визначено вартість послуг по Фермерському господарству Нурахметова:
- Аналіз первинних документів -1800,00 грн;
- Вивчення судової практики та узгодження правової позиції - 1800,00 грн;
- Виготовлення вимоги/претензії для встановлення строку виконання - 1200,00грн;
- Вручення вимоги про оплату заборгованості у зв'язку з відмовою посадових осіб Фермерського господарства Нурхаметова отримувати таку вимогу -1200,00 грн;
- Виготовлення позовної заяви з додатками - 2000,00 грн;
- Представлення відповідача в суді першої інстанції - 7000,00грн.
На виконання наданих послуг, позивачем наданий акт приймання передачі послуг про надання правової допомоги до Додаткової угоди до Договору №2, згідно з яким Адвокатом надано такі послуги:
- Аналіз первинних документів -1800,00 грн;
- Вивчення судової практики та узгодження правової позиції - 1800,00 грн;
- Виготовлення вимоги/претензії для встановлення строку виконання - 1200,00грн;
- Вручення вимоги про оплату заборгованості у зв'язку з відмовою посадових осіб Фермерського господарства Нурхаметова отримувати таку вимогу -1200,00 грн;
- Виготовлення позовної заяви з додатками - 2000,00 грн;
- Представлення відповідача в суді першої інстанції - 7000,00грн
всього на суму 15 000 грн (а.с. 48).
На підтвердження оплати послуг, позивачем надано платіжне доручення № 2927 від 21.12.2020 на суму 30 000,00 грн (а.с. 46 об.).
Господарський суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, має повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.
Розглянувши подану заяву, враховуючи складність даної справи, суд не покладає на відповідача витрати на правову допомогу позивача в частині:
- Аналіз первинних документів - 1800,00 грн та Вивчення судової практики та узгодження правової позиції - 1800,00 грн, оскільки вказані послуги вже надані позивачу при виготовленні позовної заяви з додатками - 2 000,00 грн.
- Вручення вимоги про оплату заборгованості у зв'язку з відмовою посадових осіб Фермерського господарства Нурхаметова отримувати таку вимогу - 1200,00 грн, оскільки позивачем не надано доказів відмови посадових осіб Фермерського господарства Нурхаметова отримувати вимогу та вчинення будь-яких інших дій, крім направлення вимоги Новою Поштою.
Стосовно судових витрат - Представлення відповідача в суді першої інстанції - 7000,00 грн господарський суд вважає за необхідне зменшити заявлені до відшкодування судові витрати на професійну правничу допомогу з таких підстав.
Судом встановлено, що при поданні позовної заяви адвокатом визначено невірний розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання даного позову, що призвело до залишення судом позовної заяви позивача без руху.
Крім того, в процесі перевірки розрахунку 3 % річних судом встановлено, що адвокатом не вірно визначено строк виконання зобов'язання у даних правовідносинах, що в свою чергу призвело до неправильного розрахунку заборгованості.
Також, адвокат брав участь в судовому засіданні як представник позивача лише один раз - 28.01.2021. В судове засідання 12.02.21 адвокат позивача не прибув та подав клопотання про розгляд справи без його участі, у зв'язку із неможливістю прибути в судове засідання через складні погодні умови. При цьому адвокатом не подано до суду доказів відсутності транспортного сполучення через складні погодні умови та доказів неможливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в тому числі поза приміщенням суду.
Судом також враховується, що розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та ціною позову, оскільки у даній справі заявлено до стягнення лише основна заборгованість за договором поставки, яка була погашена відповідачем під час розгляду справи, та 3 % річних, а тому дана справи є незначної складності.
З підстав викладеного, приймаючи до уваги обставини, про які наведено вище та враховуючи критерії розумності розміру витрат в даному конкретному випадку, суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу - Представлення відповідача в суді першої інстанції - 7000,00 грн є завищеними та підлягають зменшенню до суми 3 500,00 грн, а заява про їх покладенню на відповідача частковому задоволенню.
Враховуючи, що даний спір виник в результаті винних неправильних дій відповідача судовий збір в розмірі мінімальної ставки судового збору в сумі 2 102 грн, в порядку ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Фермерського господарства Нурхаметова (вул. Перемоги, 239 а, смт. Павлиш, Онуфріївського району, Кіровоградської області, 28110, ідентифікаційний код 23097261) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" (вул. Межева, 2/1, смт. Приютівка, Олександрійського району, Кіровоградської області, 28034, ідентифікаційний код 23233729) 3 % річних в розмірі 1 277,49 грн, 6700,00 грн витрат на правову допомогу та 2 102,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повернути зі спеціального фонду Державного бюджету отримувач коштів - (отримувач коштів - ГУК у Кіров.обл./тг м.Кропивн/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ідентифікаційний код 37918230, р/р UA278999980313111206083011559) Товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" (вул. Межева, 2/1, смт. Приютівка, Олександрійського району, Кіровоградської області, 28034, ідентифікаційний код 23233729) 3 912,57 грн судового збору, сплаченого згідно з платіжними дорученнями № 2676 від 16.11.2020 та № 2770 від 27.11.2020, оригінали яких залишаються в матеріалах справи.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.
Оригінал рішення вручити або надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення Товариствуа з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" (вул. Межева, 2/1, смт. Приютівка, Олександрійського району, Кіровоградської області, 28034).
Примірник рішення надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" (вул. Межева, 2/1, смт. Приютівка, Олександрійського району, Кіровоградської області, 28034) та Фермерському господарству Нурхаметова (вул. Перемоги, 239 а, смт. Павлиш, Онуфріївського району, Кіровоградської області, 28110).
Повне рішення складено 22.02.21.
Суддя М.С. Глушков