ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.02.2021Справа № 910/17013/20
Господарський суд міста Києва у складі судді - Бондаренко-Легких Г. П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №910/17013/20
За позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (вул.Бориспіль-7, с. Гора, Київська область, 08301, ідентифікаційний код 20572069)
До Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-середземноморські авіалінії" (вул. Шулявська, 7, Київ 116, 04116, ідентифікаційний код 30180773)
Про стягнення 1 903, 77 грн
Без виклику представників сторін.
Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі за текстом - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-середземноморські авіалінії" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 1 903,77 грн. з відповідача за договором № 02.5-14/1-56 про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю (далі- договір).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач прострочив оплату по договору з лютого 2020 по вересень 2020 та просить стягнути з відповідача 1903,77 грн, у тому числі: 1799,48 грн основного боргу; 80,56 грн пені; 18,15 грн 3% річних, 5,58 грн інфляційних втрат, а також просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.
16.11.2020 Господарський суд міста Києва ухвалою прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою суд встановив відповідачеві строк для подання відзиву на позовну заяву впродовж 15 днів з дня вручення ухвали суду від 16.11.2020, та встановив позивачу строк впродовж 15 днів з дня отримання відзиву подати до суду відповідь на відзив. Разом з тим, суд зобов'язав позивача подати до суду письмову заяву з відомостями про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
При цьому, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів ГПК України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 16.11.2020 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача, а саме, 04116, м. Київ, вул. Шулявська, буд. 7 (поштовий конверт (відправлення №0105476246713) вручено представнику відповідача за довіреністю 20.11.2020.
Таким чином, відповідач про розгляд справи №910/17013/20 та про його право на подання відзиву повідомлений належним чином, однак, таким правом у встановлений строк не скористався та заяви про поновлення строку для подання відзиву до суду не подав.
24.11.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача на виконання вимог ухвали суду від 16.11.2020.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті Господарський суд міста Києва -
23.07.2015 між ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (надалі - позивач, балансоутримувач) та ТОВ «Українсько-середземноморські Авіалінії» (надалі також - відповідач, орендар) укладено Договір №02.5-14/1-56 (надалі - Договір), згідно п. 1.1. якого балансоутримувач майна та орендар домовились, що у зв'язку з наданням орендарю в строкове платне користування частини приміщення №3.1.27 на третьому поверсі пасажирського терміналу «D», загальною площею 3, 65 кв.м. для розміщення каси з продажу авіаквитків балансоутримувач надає, а орендар отримує наступні послуги: забезпечення теплом (теплова енергія); забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці; використання води для прибирання орендованого майна самостійно орендарем; прибирання (сміттєзбірника) та вивезення твердих побутових відходів (підпункт 1.1.1. Договору).
Згідно пункту 1.3. Договору сплата за послуги, вказані в таблицях №№1-2, здійснюється орендарем з 27.04.2015 (дати підписання сторонами акту №1 приймання-передачі державного майна від 27.04.2015 до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності , №1697 від 27.04.2015 року, далі - Акт №1 приймання-передачі державного майна від 27.04.2015). Сплата за послуги, які надавались в період з 27.04.2015 до дати укладення цього Договору здійснюється окремо на підставі виставленого балансоутримувачем рахунку та термін, визначений п. 2.2.2. Договору.
Підпунктом 2.1.6. Договору встановлено, що балансоутримувач зобов'язується щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, виставляти орендарю рахунок за надані послуги за звітний місяць та складати Акт приймання-здачі виконаних послуг (надалі - Акт виконаних послуг), який є контрольним та звітним документом сторін щодо надання-отримання послуг та їх якості.
Згідно підпункту 2.2.1. Договору орендар зобов'язується своєчасно здійснювати розрахунки за Договором.
Згідно підпункту 2.2.2. Договору орендар зобов'язується щомісяця, з 10 числі місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії балансоутримувача рахунок, Акт приймання-здачі виконаних послуг та раз в рік рахунок на оплату земельного податку згідно пункту 1.1.3. Договору. Сплата рахунку здійснюється орендарем до 20 числа того ж місяця. Підписаний Акт приймання-здачі виконаних послуг орендар зобов'язаний повернути в бухгалтерію балансоутримувача протягом 5-ти робочих днів з дати його отримання або надати в цей строк вмотивовану відмову від його підписання. Якщо протягом 5-ти робочих днів Акт приймання-здачі виконаних послуг не буде повернутий балансоутримувачу та не надана в цей строк вмотивована відмова від його підписання, він вважається підписаним сторонами.
Акт приймання-здачі виконаних послуг підписується керівниками сторін або призначеними керівниками повноваженими особами (за умовами надання документів про надання таких повноважень).
Підписання Акту приймання-здачі виконаних послуг орендарем є підтвердженням відсутності претензій до якості наданих послуг.
Сплата рахунку за послуги, які надавались, в період з 27.04.2015 до дати укладання цього Договору, здійснюється орендарем протягом 10 банківських днів з дати отримання орендарем відповідного рахунку від балансоутримувача.
Пункт 4.12. Договору - орендар зобов'язаний, в разі несвоєчасної оплати отриманих послуг, сплачувати балансоутримувачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення. Пеня нараховується до моменту повного погашення заборгованості за цим Договором.
Пункт 6.1. Договору - договір набирає чинності з моменту укладання та діє до 27.03.2018 включно. Якщо Договір підписувався сторонами окремо, то датою укладання Договору вважається пізніша дата.
Пункт 6.2. Договору - умови Договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з 27.04.2015 (дати підписання сторонами Акту №1 приймання-передачі державного майна від 27.04.2015.
Пункт 6.3 Договору встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору протягом одного місяця після закінчення строку його чинності, Договір вважається продовженим на кожен наступний рік на тих самих умовах.
Суд дійшов висновку, що Договір є чинним, доказів того, що вказаний договір був припинений за заявою однієї із сторін матеріали справи не містять.
Відтак, позивач стверджує, що ним, як балансоутримувачем в період з лютого 2020 по вересень 2020 були надані відповідачу, як орендарю, визначені умовами Договору послуги, у зв'язку з чим виставлено рахунки-фактури для сплати вартості отриманих у лютому-вересні 2020 послуг та складено Акти приймання-здачі виконаних послуг від 29.02.2020, 31.03.2020, 30.04.2020, 31.05.2020, 30.06.2020, 31.07.2020, 31.08.2020 та 30.09.2020.
Однак, відповідач в порушення взятих на себе згідно умов п.п.2.2.1., 2.2.2. п.2.2. Договору зобов'язань не сплатив вартість отриманих у лютому-вересні 2020 року послуг, у зв'язку з чим, позивач 16.09.2020 надіслав відповідачу претензію №35-28/5-170 з вимогою у місячний строк з дня її одержання сплатити заборгованість за отримані послуги на суму 1 127, 68 грн. Згідно долученого до позову рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (накладна № 0830104145199) вбачається, що претензію за адресою відповідача отримав представник за довіреністю 21.09.2020.
Позивач стверджує, що означена претензія залишена відповідачем без задоволення. В свою чергу, відповідач доказів протилежного до суду не надав, твердження позивача жодним чином не спростував, хоч і повідомлений про розгляд справ належним чином.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» з наступних підстав.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором з надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.
За приписами ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як встановлено судом вище, згідно підпункту 2.2.2. Договору орендар зобов'язується щомісяця, з 10 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії балансоутримувача рахунок, Акт приймання-здачі виконаних послуг та раз в рік рахунок на оплату земельного податку згідно пункту 1.1.3. Договору. Сплата рахунку здійснюється орендарем до 20 числа того ж місяця. Підписаний Акт приймання-здачі виконаних послуг орендар зобов'язаний повернути в бухгалтерію балансоутримувача протягом 5-ти робочих днів з дати його отримання або надати в цей строк вмотивовану відмову від його підписання. Якщо протягом 5-ти робочих днів Акт приймання-здачі виконаних послуг не буде повернутий балансоутримувачу та не надана в цей строк вмотивована відмова від його підписання, він вважається підписаним сторонами.
Акт приймання-здачі виконаних послуг підписується керівниками сторін або призначеними керівниками повноваженими особами (за умовами надання документів про надання таких повноважень).
Підписання Акту приймання-здачі виконаних послуг орендарем є підтвердженням відсутності претензій до якості наданих послуг.
Однак, наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що позивачем, попри обов'язок відповідача згідно п.п. 2.2.2. Договору самостійно отримувати документи для проведення розрахунків, було в тому числі надіслано Акти приймання-здачі виконаних послуг, рахунки-фактури на адресу відповідача, що зазначена в ЄДРПОУ: вул. Шулявська, 7, Київ 116, 04116 та отримано останнім.
Матеріали справи не містять доказів надання відповідачем позивачу мотивованої відмови від підписання отриманих Актів прийняття-здачі виконаних послуг, а відтак, суд дійшов висновку, що вказані акти у відповідності до підпункту 2.2.2 пункту 2.2 Договору вважаються підписаними сторонами та у Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-середземноморські авіалінії" відсутні претензії до якості наданих йому послуг в сукупному розмірі 1799, 48 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, у відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України та п.п. 2.2.2 п. 2.2 Договору, відповідач повинен був оплатити надані йому послуги:
- за рахунком-фактурою №897/228 від 29.02.2020 у розмірі 202, 63 грн. - до 20.03.2020
- за рахунком-фактурою №898/182 від 29.02.2020 у розмірі 262, 48 грн. - до 20.03.2020;
- за рахунком-фактурою №897/360 від 31.03.2020 у розмірі 136, 36 грн. - до 21.04.2020 (згідно приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України, якими передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, оскільки 20 квітня 2020 року перепадає на вихідний день);
- за рахунком-фактурою №898/239 від 31.03.2020 у розмірі 175, 64 грн. - до 21.04.2020;
- за рахунком-фактурою №897/573 від 30.04.2020 у розмірі 92, 09 грн. - до 20.05.2020;
- за рахунком-фактурою №897/651 від 31.05.2020 у розмірі 86, 16 грн. - до 20.06.2020;
- за рахунком-фактурою №897/775 від 30.06.2020 у розмірі 86, 16 грн. - до 20.07.2020;
- за рахунком-фактурою №897/916 від 31.07.2020 у розмірі 86, 16 грн. - до 20.08.2020;
- за рахунком-фактурою №897/1017 від 31.08.2020 у розмірі 86, 16 грн. - до 21.09.2020 (згідно приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України, якими передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, оскільки 20 вересня 2020 року перепадає на вихідний день);;
- - за рахунком-фактурою №897/634 від 31.08.2020 у розмірі 327, 46 грн. - до 21.09.2020;
- за рахунком-фактурою №897/1105 від 30.09.2020 у розмірі 86, 16 грн. - до 20.10.2020;
- за рахунком-фактурою №898/689 від 30.09.2020 у розмірі 172, 02 грн. - до 20.10.2020.
Отже, строк виконання грошового зобов'язання відповідача по оплаті наданих позивачем послуг в сукупному розмірі 1 799, 48 грн настав.
Частинами 1 та 2 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК України). Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 ГПК України.
Відповідачем належними та допустимими доказами факту невиконання своїх грошових зобов'язань за спірним договором не спростовано, та матеріали справи доказів протилежного не містять, відтак суд приходить до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько-середземноморські авіалінії" не виконало своїх зобов'язань за Договором.
Статтею ст. 193 ГК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а тому посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування як на підставу невиконання своїх грошових зобов'язань є безпідставними та необґрунтованими.
Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином, відповідач є таким, що прострочив виконання свого зобов'язання з оплати наданих йому послуг, загальна вартість яких складає 1 799, 48 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько-середземноморські авіалінії" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовна вимога Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-середземноморські авіалінії" основної заборгованості по оплаті наданих послуг у розмірі 1 799, 48 грн. підлягає задоволенню.
З аналізу змісту позовної заяви вбачається, що позивачем у зв'язку з порушенням відповідачем встановлених підпунктом 2.2.2. Договору строків оплати наданих послуг нараховано 80, 56 грн - пені, 18,15 грн - 3 % річних та 5, 58 грн - інфляційних втрат.
Згідно умов 4.2. Договору сторони встановили, що орендар зобов'язаний, в разі несвоєчасної оплати отриманих послуг, сплачувати балансоутримувачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення. Пеня нараховується до моменту повного погашення заборгованості за цим Договором.
Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відтак, сторони в п. 4.3. Договору узгодили інший строк нарахування санкцій, аніж той, що встановлений в ч. 6 ст. 232 ГК України.
Згідно п. 1.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013 з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Перевіривши подані позивачем розрахунки суд встановив, що періоди прострочення за рахунками-фактури №897/360 від 31.03.2020, 898/239 від 31.03.2020, 897/1017 від 31.08.2020, 898/634 від 31.08.2020 визначені позивачем без врахування ч. 5 ст. 254 ЦК України, оскільки останні дні сплати вартості наданих послуг згідно вказаних рахунків припадають на 20.04.2020 та 20.09.2020, що були не робочими днями, відтак останніми днями сплати є 21.04.2020 та 21.09.2020, а період прострочення за означеними рахунками почався з 22.04.2020 та 22.09.2020.
Пунктом 1.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність про порушення грошових зобов'язань" господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).
Відтак, суд, здійснивши власний розрахунок пені за допомогою ІПС Ліга:Закон не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу прострочення, однак з урахуванням ч. 5 ст. 254 ЦК України встановив, що сукупний розмір пені становить 80 грн 26 коп., а не 80 грн 56 коп. Відтак, з відповідача підлягає стягненню сума пені в розмірі, що визначена судом.
Згідно приписів ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відтак суд, здійснивши власний розрахунок 3 % річних за допомогою ІПС Ліга:Закон не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу прострочення, однак з урахуванням ч. 5 ст. 254 ЦК України встановив, що сукупний розмір 3 % річних становить 18 грн 09 коп., а не 18 грн 15 коп. Відтак, з відповідача підлягає стягненню сума 3 % річних в розмірі, що визначений судом.
Однак, здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат суд встанови, що сукупний розмір таких втрат становить 16 грн 91 коп., а не 5 грн 58 коп. Разом з тим, оскільки суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню сума інфляційних втрат, що визначена позивачем.
Відповідно до приписів ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частина 1 ст. 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з пункту 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Разом з тим, з огляду на те, що саме дії відповідача зумовили виникнення даного спору, суд вирішив витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, покласти на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-середземноморські авіалінії» задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-середземноморські авіалінії" (вул. Шулявська, 7, Київ 116, 04116, ідентифікаційний код 30180773) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (вул.Бориспіль-7, с. Гора, Київська область, 08301, ідентифікаційний код 20572069) 1 799 (одна тисяча сімсот дев'яносто дев'ять) грн 48 коп. - основного боргу, 80 (вісімдесят) грн 26 коп. - пені, 18 (вісімнадцять) грн 09 коп. - 3 % річних, 05 (п'ять) грн 58 коп. - інфляційних втрат, а також 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. - судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог про стягнення 0,3 грн пені та 0,06 грн 3 % річних - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г. П. Бондаренко-Легких