ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.02.2021Справа № 910/14506/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за первісним позовом Керівника Миколаївської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного підприємства "Очаківське лісомисливське господарство"
до Миколаївської обласної державної адміністрації, Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Леддер"
про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсними договору оренди та купівлі-продажу, державних актів, свідоцтв про право власності та повернення земельних ділянок
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Леддер"
до Кабінету Міністрів України
про стягнення 5 249 520,00 грн.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання.
Керівник Миколаївської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного підприємства «Очаківське лісомисливське господарство» звернувся до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Миколаївської обласної державної адміністрації, Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Леддер" про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсними договору оренди та купівлі-продажу, державних актів, свідоцтв про право власності та повернення земельних ділянок.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що розпорядження Миколаївської обласної державної адміністрації № 233-р від 28.07.2006, № 39-р від 15.02.2007, Березанської районної державної адміністрації № 719 від 18.07.2007, прийнято з порушенням правового режиму використання земель державного лісового фонду, розташованих у межах прибережної захисної смуги Чорного моря, а тому підлягають скасуванню. Оскільки на підставі оскаржуваних розпоряджень між Миколаївською обласною державною адміністрацією та ТОВ «Будбілд» укладено Договір оренди спірної ділянки від 16.02.2007, а також між Березанською районною державною адміністрацією та ТОВ «Форленд» укладено договір купівлі-продажу від 29.08.2007 та останнім 10.09.2007 отримано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №617140 та ЯК № 617141, та в подальшому на підставі Договорів купівлі-продажу від 09.10.2007 серії ВЕХ № 855948 та серії ВЕХ № 855947, та ТОВ «Леддер» 18.10.2007 отримано державні акти про право власності на земельні ділянки серії ЯК № 909855 та № 909854 то відповідно до ст.ст. 16, 203, 215 ЦК України, ст. 20 Господарського кодексу України, ст. 152 ЗК України, останні підлягають визнанню недійсним та скасуванню. Також оскільки в подальшому у зв'язку з поділом спірних земельних ділянок та утворенням нових ділянок, ТОВ «Леддер» отримано свідоцтва про право власності від 18.05.2014 № 21780075 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4820983900:09:000:1579, від 18.08.2014 № 21780073 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4820983900:09:000:1578, від 16.12.214 № 31092734 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4820983900:09:000:1592, від 16.12.2014 № 31094616 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4820983900:09:000:1593, то такі свідоцтва як похідні документи підлягають визнанню недійсним разом із скасуванням незаконних розпоряджень. У зв'язку з викладеним, оскільки вибуття земельних ділянок відбулось без волі власника, прокурором також заявлено вимоги про зобов'язання ТОВ «Леддер» повернути у власність держави спірні земельні ділянки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, поставлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.11.2020.
12.10.2020 представником відповідача 3 подано заяву про залишення позовної заяви без руху та клопотання про призначення судової експертизи.
19.10.2020 представником відповідача 3 подано клопотання про роз'єднання позовних вимог.
19.10.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Леддер" подано зустрічний позов до Кабінету Міністрів України про стягнення 5 249 520,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Кабінет Міністрів України підтримуючи первісні позовні вимоги за первісним позовом в частині повернення від ТОВ «Леддер», як добросовісного набувача таких земельних ділянок, повинен компенсувати ринкову вартість цього майна з метою дотримання справедливого балансу.
20.10.2020 представником відповідача 3 подано клопотання про призначення судової експертизи та клопотання про витребування доказів.
22.10.2020 представником відповідача 3 подано заяву про застосування строків позовної давності.
23.10.2020 представником відповідача 3 подано відзив на позовну заяву.
26.10.2020 представником відповідача 1 подано відзив на позовну заяву.
26.10.2020 представником прокуратури подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2020 судом залишено зустрічну позовну заяву без руху, надано позивачу за зустрічним позовом строк для усунення недоліків та встановлено спосіб їх усунення.
02.11.2020 представником прокуратури подано відповідь на відзив відповідача 1.
Судове засідання 02.11.2020 не відбулось.
03.11.2020 представником позивача подано письмові пояснення.
05.11.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача за зустрічним позовом про усунення недоліків, відповідно до якої, позивачем за зустрічним позовом усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 26.10.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2020 підготовче судове засідання призначено на 30.11.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2020 прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Леддер" до Кабінету Міністрів України про стягнення 5 249 520,00 грн. до розгляду з первісним позовом у справі № 910/14506/20, вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом.
10.11.2020 представником прокуратури подано відповідь на відзив відповідача 3.
23.11.2020 представником відповідача 1 за первісним позовом подано заяву про розгляд справи за відсутності представника останнього.
26.11.2020 представником відповідача 3 за первісним позовом подано заперечення на відповідь на відзив.
30.11.2020 представником позивача 1 за первісним позовом подано клопотання про відкладення судового засідання.
30.11.2020 представником прокуратури подано письмові пояснення на зустрічний позов.
У судове засідання 30.11.2020 представники прокуратури та відповідача 3 за первісним позовом з'явились, інші учасники судового процесу не з'явились.
За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення судового засідання на 21.12.2020, яку занесено до протоколу судового засідання.
11.12.2020 представником позивача за зустрічним позовом подано письмові пояснення.
14.12.2020 представником прокуратури подано заперечення на заяву про застосування строків позовної давності та заперечення на клопотання про роз'єднання позовних вимог.
18.12.2020 представником прокуратури подано заперечення на клопотання про призначення експертизи.
У судове засідання 21.12.2020 представники прокуратури, позивача 1 та відповідача 3 за первісним позовом з'явились, представник відповідача 1 за первісним позовом подав заяву про виключення доказів, інші учасники судового процесу не з'явились.
За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення судового засідання на 18.01.2021, яку занесено до протоколу судового засідання.
21.12.2020 представником прокуратури подано заперечення на клопотання про витребування доказів, письмові пояснення, заперечення на клопотання про залишення позову без руху
22.12.2020 представником позивача 1 за первісним позовом подав клопотання про знайомлення з матеріалами справи.
22.12.2020 представником позивача 1 за первісним позовом подав клопотання про знайомлення з матеріалами справи.
11.01.2021 представником прокуратури подано заперечення на заяву про виключення доказів.
У судове засідання 18.01.2021 представники прокуратури та відповідача 3 за первісним позовом з'явились, інші учасники судового процесу не з'явились.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2021 відкладено підготовче засідання на 08.02.2021 та витребувано у Державного підприємства "Очаківське лісомисливське господарство", Миколаївської обласної прокуратури, Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства, Коблівської об'єднаної територіальної громади докази.
19.01.2021 від представника прокуратури надійшли письмові пояснення.
01.02.21 від Державного підприємства "Очаківське лісомисливське господарство" надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.
08.02.2021 від Миколаївської обласної прокуратури надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.
У судове засідання 08.02.2021 представники прокуратури, позивача 1 за первісним позовом та відповідача 3 за первісним позовом з'явились, інші учасники судового процесу не з'явились.
За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення судового засідання на 22.02.2021, яку занесено до протоколу судового засідання.
08.02.2021 від Миколаївської обласної прокуратури надійшли письмові пояснення та документи для долучення до матеріалів справи.
У судове засідання 22.02.2021 представники прокуратури, позивача 1 за первісним позовом та відповідача 3 за первісним позовом з'явились, представник прокуратури подав заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі, інші учасники судового процесу не з'явились.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 359/3373/16-ц, з огляду на наступне.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 грудня 2020 року з підстав, передбачених частиною третьою статті 403 ЦПК України, передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 359/3373/16-ц (провадження № 61-27365св18) за позовом першого заступника прокурора Київської області, який діє в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного підприємства «Бориспільське лісове господарство», до Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Березова роща», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сілквей комунікейшн», Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелена садиба», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , Головне територіальне управління юстиції в Київській області, приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Мурга С. Г., про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування, державних актів на право власності на земельні ділянки, свідоцтв про право власності на земельні ділянки, рішень про державну реєстрацію права власності на ці об'єкти нерухомого майна, договорів іпотеки та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, за касаційною скаргою першого заступника прокурора Київської області на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 20 березня 2018 року.
Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду виходила з того, що вимогу про витребування земельної ділянки лісового фонду на користь держави слід розглядати як віндикаційний позов, до якого можна застосувати позовну давність. Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у складі колегій суддів Першої, Другої та Третьої судових палат Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 183/1615/16 (провадження № 61-14809св19), від 25 листопада 2020 року у справі № 363/1266/18 (провадження № 61-6405св20), від 18 листопада 2020 року у справі № 367/3529/15-ц (провадження № 61-3082св19), від 04 листопада 2020 року у справі № 372/1884/17 (провадження № 61-6079св19), від 11 грудня 2019 року у справі № 367/3487/15-ц (провадження № 61-18599св18), від 29 квітня 2020 року у справі № 372/3917/15 (провадження № 61?42954св18) та ін.
Крім того, переглядаючи справу № 368/1158/16-ц (провадження № 14-140цс18), Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 травня 2018 року, погодилась із висновками судів попередніх інстанцій про те, що вимога про витребування земельної ділянки лісового фонду з незаконного володіння приватної особи у порядку статті 388 ЦК України є ефективним способом захисту права власності держави на землі цієї категорії.
Натомість, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04 лютого 2020 року у справі № 911/3311/17 дійшов протилежного висновку та зазначив, що зайняття земельної ділянки лісогосподарського призначення з порушенням положень ЗК України та ЛК України треба розглядати як не пов'язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу про зобов'язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.
Аналогічний правовий висновок Верховним Судом у складі колегій суддів Касаційного господарського суду наведено також у постановах: від 04 лютого 2020 року у справах № 911/3574/17 та 911/3897/17, та від 03 вересня 2020 року у справі № 911/3449/17.
В свою чергу, у даній справі, правовідносини є подібними тим, що є предметом спору у справі № 359/3373/16-ц, зокрема, стосуються витребування на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельних ділянок, які належать до земель лісового фонду, з вирішенням питання про застосування позовної давності, заявленої відповідачем 3.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Таким чином, з огляду на те, що Великою Палатою Верховного Суду переглядається рішення у справі № 359/3373/16-ц у правовідносинах подібних до правовідносин у справі № 910/14506/20, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі № 910/14506/20 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 359/3373/16-ц.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 359/1726/16, від 27.01.2021 у справі № 915/1221/19, від 27.01.2021 у справі № 488/3322/14-ц та від 03.02.2021 у справі № 369/16419/18.
Керуючись ст. ст. 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Зупинити провадження у справі №910/14506/20 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 359/3373/16-ц.
2. Згідно ч.1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складення повного тексту.
Повний текст ухвали складено: 22.02.2021.
Суддя О.А. Грєхова