ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.02.2021Справа № 910/11355/20
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" (м. Суми)
до Державного підприємства "Гарантований покупець" (м. Київ)
треті особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача
1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (м. Київ)
2. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (м. Київ)
про стягнення 2.293.124,35 грн
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін:
Вид позивача: Сахнов Д.А.
Від відповідача: Левченко Д.Ю.
Від третіх осіб-1, 2: не з'явились
Товариство з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 2.293.124,35 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на не виконання відповідачем умов Договору № 15625/01 від 27.09.18. про купівлю-продаж електричної енергії.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.20. відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 17.09.20.
01.09.20. відповідачем подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.
16.09.20. позивачем подано відповідь на відзив.
17.09.20. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 13.10.20.
09.10.20. відповідачем подано заперечення.
13.10.20. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів та оголошення перерви в підготовчому засіданні до 29.10.20.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.20. залучено до участі в даній справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго".
29.10.20. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 12.11.20.
09.11.20. третьою особою-2 було подано письмові пояснення щодо позову.
12.11.20. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 01.12.20.
13.11.20. третьою особою-1 було подано письмові пояснення щодо позову.
25.11.20. позивачем подано відповідь на пояснення третьої особи-2.
27.11.20. відповідачем подано відповідь на пояснення третіх осіб.
01.12.20. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про відмову в задоволенні клопотання відповідача від 01.12.20. про залучення третіх осіб та оголошення перерви в підготовчому засіданні до 24.12.20.
З підстав перебування 24.12.20. судді Ващенко Т.М. у відпустці, ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.20. призначено підготовче засідання на 14.01.21.
14.01.21. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 09.02.21.
В судовому засіданні 09.02.21. позивачем підтримано свої позовні вимоги, відповідач проти позову заперечував.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 09.02.21. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення, роз'яснено порядок і строк його оскарження та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
27.09.18. між Державним підприємством "Енергоринок" (ДПЕ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" (ВАД) було укладено договір № 15625/01, у відповідності до п. 1.1 якого ВАД зобов'язався продавати, а ДПЕ зобов'язався купувати електроенергію, вироблену ВАД, та здійснювати її оплату відповідно до умов Договору.
30.06.19. між Державним підприємством "Енергоринок" (ДПЕ), Державним підприємством "Гарантований Покупець" (гарантований покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" (виробник за "зеленим" тарифом) було укладено додаткову угоду № 321/01 до Договору від 27.09.18. № 15625/01, в преамбулі якої визначено, що з метою реалізації вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" в частині правонаступництва гарантованого покупця за договором купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом між ДПЕ та виробником електричної енергії, уклали цю додаткову угоду про зміну сторони зобов'язання договору про купівлю-продаж електричної енергії між ДПЕ та суб'єктом господарювання, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії від 27.09.18. № 15625/01 та приведення такого договору у відповідність Типового договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом між гарантованим покупцем та суб'єктом господарювання, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.19. № 641.
Відповідно до п.п. 1,2 додаткової угоди № 321/01 від 30.06.19. до Договору № 15625/01 сторони дійшли згоди в преамбулі Договору № 15625/01 слова: "Державне підприємство "Енергоринок" (ДПЕ)" замінити на слова: "Державне підприємство "Гарантований Покупець" (гарантований покупець)"; статті 1-10 Договору № 15625/01 замінити статтями 1-8 нової редакції, яка викладена в такій додатковій угоді.
Враховуючи наведене суд відзначає, що з укладенням додаткової угоди № 321/01 від 30.06.19. до Договору № 15625/01 відбулась заміна покупця виробленої Товариством з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" електроенергії, а умови Договору № 15625/01 викладено у новій редакції, з метою приведення його змісту у відповідність з Типовим договором про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом між гарантованим покупцем та суб'єктом господарювання, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - "НКРЕКП) від 26.04.19. № 641, у зв'язку з чим суд вважає за доцільне надалі посилаючись на умови Договору від 27.09.18. № 15625/01 в редакції додаткової угоди № 321/01 від 30.06.19. застосовувати скорочене найменування: "Договір".
Згідно із п. 1.1 Договору виробник за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.19. № 641 (далі - Порядок).
За змістом п.п. 2.3 - 2.5 Договору виробник за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а Гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу. Виробник за "зеленим" тарифом продає Гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у національній валюті України. Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до Глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених ГКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом.
Положеннями п.п. 3.1, 3.2, 3.3 Договору встановлено, що обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих Гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку на підставі даних обліку, наданих Гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку, відповідно до глави 7 Порядку. Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої Гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.
Відповідно до п. 4.1 Договору виробник за "зеленим" тарифом має право вимагати від гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 цього договору.
У пункті 4.5 Договору встановлено, що гарантований покупець зобов'язаний: купувати у виробника за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у виробника за "зеленим" тарифом електричну енергію.
На виконання умов Договору у червні 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" було вироблено та продано, а гарантованим покупцем придбано електричну енергію у загальному обсязі 605.358 кВт*год на суму 2.392.205,31 грн, про що між сторонами було складено та підписано акт купівлі-продажу електроенергії за червень 2020 року.
В якості оплати придбаної в червні 2020 року електроенергії відповідачем було перераховано на користь позивача кошти у загальному розмірі 99.080,96 грн.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті придбаної на підставі Договору у червні 2020 року електроенергії, у зв'язку з чим вказує на існування заборгованості останнього у розмірі 2.293.124,35 грн.
Досліджуючи наведені доводи позивача суд враховує наступні факти спірних правовідносин, які не заперечуються учасниками спору та є визнаними судом:
- у позивача наявна ліцензія на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, видана на підставі постанови НКРЕКП від 14.08.18. № 841;
- відповідач є визначеним Кабінетом Міністрів України державним підприємством для виконання функцій гарантованого покупця електричної енергії з метою забезпечення загальносуспільних інтересів та виконання гарантій держави щодо купівлі всієї електричної енергії, виробленої на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, за встановленим "зеленим" тарифом або за аукціонною ціною;
- в рамках дії Договору між позивачем та відповідачем виникли правовідносини купівлі-продажу виробленої позивачем електричної енергії за "зеленим" тарифом;
- в червні 2020 року позивачем було продано, а відповідачем придбано вироблену за "зеленим" тарифом електричну енергію в обсязі 605.358 кВт*год на суму 2.392.205,31 грн;
- відповідачем було оплачено за придбану в червні 2020 року у позивача електроенергії на суму 99.080,96 грн.
Отже, вирішенню судом підлягає питання наявності правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача різниці між вартістю обсягу придбаної в червні 2020 року на підставі Договору електричної енергії та сплаченою відповідачем сумою коштів в якості її оплати.
При цьому, заперечуючи проти наявності таких правових підстав відповідачем вказується на те, що:
- спірні правовідносини між сторонами мають регулюватися положеннями договору від 27.09.18. № 15625/01 в редакції додаткової угоди № 1291/01/20 від 29.04.20., а не в редакції додаткової угоди № 321/01 від 30.06.19. як визначено позивачем в позові;
- оплата вартості електричної енергії за "зеленим" тарифом залежить від надходження коштів від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", яке неналежним чином виконує свої грошові зобов'язання, а тому за відсутності надходження коштів від вказаної компанії відсутні правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості за придбану у позивача електроенергію;
- виконання грошових зобов'язань відповідача перед позивачем повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п'ять років.
Досліджуючи наведені заперечення в розрізі переданого на вирішення суду спору суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.
Згідно із ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
У відповідності до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно із ч. 1 ст. 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Положеннями ст. 14 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
За змістом ст.ст. 627, 628, 630 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку.
В даному випадку, в силу ч. 3 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом є обов'язковим до укладення між виробником, якому встановлено "зелений" тариф, та гарантованим покупцем і має відповідати типовому договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженим Регулятором.
Відповідний типовий договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом між гарантованим покупцем та суб'єктом господарювання, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії було затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.19. № 641, у зв'язку з чим сторонами і було приведено зміст договору від 27.09.18. № 15625/01 у відповідність до нього викладенням такого договору в новій редакції додатковою угодою № 321/01 від 30.06.19.
В подальшому, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 13.12.19. № 2802 було внесено зміни в т.ч. до типового договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.19. № 641, виклавши його в новій редакції.
З огляду на викладене вбачається, що виникнення додаткової угоди №1291/01/20 від 29.04.2020 до договору від 27.09.2018 №15625/01 зумовлено виключно внесеннями відповідних змін, адже в силу приписів ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" та Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 №641, відповідність таких договорів типовій формі є обов'язковою.
При цьому, здійснивши порівняльний аналіз редакцій типового договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641, (від 26.04.2019 та від 13.12.2019), та додаткової угоди № 1291/01/20 від 29.04.20. з додатковою угодою № 321/01 від 30.06.19., вбачається, що їх положення відносно визначення обсягів купленої гарантованим покупцем електроенергії, їх вартості та порядку розрахунків (тобто, в частині, яка є необхідною для вирішення спору в межах даної справи) залишилися незмінними за виключенням зміни найменування сторони такого договору з "виробник за "зеленим" тарифом" на "продавець за "зеленим" тарифом".
При цьому, як первісна редакції, так і діюча в питанні визначення обсягу, вартості та порядку розрахунку містять посилання на Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 №641 (Порядок купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом - назва в редакції вказаної постанови, діючій до внесення змін постановою НКРЕКП від 13.12.2019) (надалі - "Порядок").
Отже, розглядаючи спір у даній справі в розрізі вирішення визначеного спірного питання суд виходить із симбіозу врегулювання порядку розрахунків в положеннях договору від 27.09.2018 №15625/01 в редакції додаткової угоди №321/01 від 30.06.2019 та типового договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 в редакції постанови від 13.12.2019 №2802, які ґрунтуються на безпосередньому застосуванні положень Порядку.
Частиною 2 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов'язаний купувати у суб'єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, або у суб'єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб'єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об'єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об'єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Гарантований покупець зобов'язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.
За змістом ч.ч. 4-5 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов'язаний купувати весь обсяг електричної енергії, відпущеної виробниками, які за результатами аукціону набули право на підтримку, за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї протягом всього строку надання підтримки, якщо такі виробники входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. Обсяг відпущеної такими виробниками електричної енергії у кожному розрахунковому періоді (місяці) визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об'єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Купівля-продаж такої електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб'єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, що укладається відповідно до частини п'ятої статті 71 цього Закону. Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.
Відповідно до пункту 10.1 Порядку до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
Згідно із пунктом 10.4 Порядку після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.
З огляду на викладені норми вбачається, що Підприємство (гарантований покупець) зобов'язаний здійснювати оплату у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за "зеленим" тарифом у три етапи (два авансових та один за фактом закінчення розрахункового місяця), а саме: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом двох робочих днів з дати затвердження Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, розміру вартості послуги.
В даному випадку, розмір вартості послуг за червень 2020 року було затверджено постановою НКРЕКП №1435 від 22.07.20. "Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у червні 2020 року".
Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, в силу приписів ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", п. 10.4 Порядку, п. 3.3 Договору та положень ст. 530 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання Підприємства (гарантованого покупця) по розрахунку в обсязі 100% за придбану у Товариства в червні 2020 року в рамках виконання Договору електричну енергію мало було бути виконано протягом двох робочих дні з моменту затвердження розміру вартості послуг.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, заборгованість відповідача по оплаті придбаної електроенергії згідно Договору становить 2.293.124,35 грн, грошове зобов'язання по сплаті якої на момент звернення з даним позовом настало, однак доказів її погашення відповідачем не надано.
Щодо тверджень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву відносно ненадходження коштів від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", які, по суті, зводяться до відсутності бюджетного фінансування, суд зазначає, що згідно з частиною першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 даного Кодексу і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Між сторонами виникли господарські відносини, а приписи Господарського кодексу України не передбачають привілейованого становища суб'єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету, по відповідальності за порушення зобов'язань.
За таких обставин, факт відсутності бюджетного фінансування, в т.ч. через надходження коштів від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", в будь-якому випадку не може звільняти відповідача від виконання зобов'язань щодо оплати придбаної електроенергії, оскільки такі обставини не визначені законодавством як такі, що звільняють від виконання зобов'язання.
Суд зазначає, що відсутність бюджетних асигнувань чи будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, про що, зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та "Бакалов проти України".
Судом також відхиляються твердження відповідача про те, що виконання грошових зобов'язань відповідача перед позивачем повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п'ять років.
Так, відповідно до пункту 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 21.07.20., що набрав чинності 01.08.20., Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом з метою погашення заборгованості державного підприємства "Гарантований покупець" перед суб'єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилась станом на 1 серпня 2020 року, доручено розробити та подати до Верховної ради України законопроект щодо відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п'ять років.
Однак, наразі відсутній будь-який нормативних акт, який би на законодавчому рівні встановлював інший порядок та спосіб виконання зобов'язань Державного підприємства "Гарантований покупець" перед позивачем, ніж передбачено Договором та Порядком.
Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджується невиконання відповідачем взятих на себе згідно Договору грошових зобов'язань по оплаті придбаної в червні 2020 року електричної енергії на суму 2.293.124,35 грн, що не спростовано відповідачем шляхом реалізації своїх процесуальних прав та подачі відповідних доказів.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За таких обставин, позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт".
2. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" (40004, м. Суми, вул. Реміснича, буд. 35, 1 поверх, приміщення 1А; ідентифікаційний код 38708941) заборгованість у розмірі 2.293.124 (два мільйони двісті дев'яносто три тисячі сто двадцять чотири) грн 35 коп. та судовий збір у розмірі 34.396 (тридцять чотири тисячі триста дев'яносто шість) грн 87 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повне рішення складено 22.02.21.
Суддя Т.М. Ващенко