Рішення від 17.02.2021 по справі 753/22781/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.02.2021Справа № 753/22781/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом ОСОБА_1

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - 1. ОСОБА_2

2. ОСОБА_3

3. ОСОБА_4

4. ОСОБА_5

5. ОСОБА_6

6. ОСОБА_7

7. ОСОБА_8

8. ОСОБА_9

9. ОСОБА_10

10. ОСОБА_11

11. ОСОБА_12

12. ОСОБА_13

13. ОСОБА_14

14. ОСОБА_15

15. ОСОБА_16

про визнання недійсними рішень загальних зборів та скасування реєстраційних записів

Представники учасників справи:

від позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_17 ;

від відповідача: Єркін М.М.;

від третьої особи 1: ОСОБА_2 ;

від третьої особи 2: не з'явився;

від третьої особи 3: не з'явився;

від третьої особи 4: не з'явився;

від третьої особи 5: не з'явився;

від третьої особи 6: не з'явився;

від третьої особи 7: не з'явився;

від третьої особи 8: не з'явився;

від третьої особи 9: не з'явився;

від третьої особи 10: не з'явився;

від третьої особи 11: не з'явився;

від третьої особи 12: не з'явився;

від третьої особи 13: не з'явився;

від третьої особи 14: не з'явився;

від третьої особи 15: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

05.12.2017 до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс» про визнання недійсними рішень загальних зборів та скасування реєстраційних записів.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що загальні збори, які відбулись 25.02.2017, є неправомочними, а рішення, прийняті на цих зборах, - недійсними, оскільки прийняті за відсутності кворуму, що суперечить Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», в редакції, чинній на час проведення оспорюваних зборів. Окрім того, позивач вважає, що рішення некомпетентного складу правління ОСББ не могло обирати зі свого складу голову правління, а відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміни відомостей про ОСББ, є такими, що підлягають скасуванню.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 30.01.2019 у справі №753/22781/17 у позові ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 25.06.2019 рішення Дарницького районного суду міста Києва від 30.01.2019 у справі №753/22781/17 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 06.05.2020 рішення Дарницького районного суду міста Києва від 30.01.2019 та постанову Київського апеляційного суду від 25.06.2019 у справі №753/22781/17 скасовано; закрито провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 10.06.2020 справу №753/22781/17 направлено до Господарського суду міста Києва.

Внаслідок проведеного автоматизованого розподілу справу №753/22781/17 передано на розгляд судді Спичака О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений судом строк позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, вказані судом в ухвалі від 01.07.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 відкрито провадження у справі №753/22781/17, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 ; підготовче засідання призначено на 02.09.2020; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

11.08.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказав на те, що позивачем не зазначено, в чому конкретно порушені його права, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому, позивач подала заяву про звільнення за власним бажанням, а голосування на загальних зборах та підрахунок голосів відбувались відповідно до положень Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс».

25.08.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, яку суд долучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 02.09.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 16.09.2020.

10.09.2020 відповідачем подані заперечення на відповідь на відзив, які суд долучив до матеріалів справи.

Підготовче засідання, призначене на 16.09.2020, не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Спичака О.М. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2020 підготовче засідання у справі №753/22781/17 призначено на 07.10.2020.

У підготовчому засіданні 07.10.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 04.11.2020.

04.11.2020 відповідачем подано заяву про розмір витрат, які відповідач сплатив у зв'язку з розглядом справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 постановлено повернутись до розгляду справи у підготовчому провадженні, залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ; підготовче засідання призначено на 24.11.2020.

24.11.2020 до Господарського суду міста Києва від третіх осіб 5-11 надійшли письмові пояснення,які суд долучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 24.11.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 16.12.2020.

10.12.2020 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_3 надійшли письмові пояснення.

16.12.2020 позивачем подано письмову відповідь на пояснення третіх осіб, яку суд долучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 16.12.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 12.01.2021.

Судове засідання, призначене на 12.01.2021, не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Спичака О.М. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 судове засідання у справі №753/22781/17 призначено на 17.02.2021.

Представники позивача у судовому засіданні 17.02.2021 надали усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представники відповідача та третьої особи 1 у судовому засіданні 17.02.2021 надали усні пояснення по справі, проти задоволення позову заперечили.

Представник третьої особи 2 у судове засідання 17.02.2021 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою : АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якої вбачається, що ухвала суду 04.02.2021 не була вручена під час доставки (за ідентифікатором пошуку 0105477260744).

Представник третьої особи 3 у судове засідання 17.02.2021 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою : АДРЕСА_2 , що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якої вбачається, що ухвала суду 15.02.2021 була вручена (за ідентифікатором пошуку 0105477260752).

Представник третьої особи 4 у судове засідання 17.02.2021 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою : АДРЕСА_3 , що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якої вбачається, що ухвала суду 04.02.2021 не була вручена під час доставки (за ідентифікатором пошуку 0105477260760).

Представник третьої особи 5 у судове засідання 17.02.2021 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою : АДРЕСА_4 , що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якої вбачається, що ухвала суду 04.02.2021 була вручена (за ідентифікатором пошуку 0105477260779).

Представник третьої особи 6 у судове засідання 17.02.2021 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою : АДРЕСА_5 , що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якої вбачається, що ухвала суду 04.02.2021 не була вручена під час доставки (за ідентифікатором пошуку 0105477260787).

Представник третьої особи 7 у судове засідання 17.02.2021 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою : АДРЕСА_6 , що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якої вбачається, що ухвала суду 05.02.2021 була вручена (за ідентифікатором пошуку 0105477260795).

Представник третьої особи 8 у судове засідання 17.02.2021 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою : АДРЕСА_7 , що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якої вбачається, що ухвала суду 05.02.2021 була вручена (за ідентифікатором пошуку 0105477260809).

Представник третьої особи 9 у судове засідання 17.02.2021 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою : АДРЕСА_8 , що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якої вбачається, що ухвала суду 04.02.2021 не була вручена під час доставки (за ідентифікатором пошуку 0105477260817).

Представник третьої особи 10 у судове засідання 17.02.2021 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою : АДРЕСА_9 , що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якої вбачається, що ухвала суду 04.02.2021 не була вручена під час доставки (за ідентифікатором пошуку 0105477260825).

Представник третьої особи 11 у судове засідання 17.02.2021 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою : АДРЕСА_10 , що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якої вбачається, що ухвала суду 04.02.2021 не була вручена під час доставки (за ідентифікатором пошуку 0105477260833).

Представник третьої особи 12 у судове засідання 17.02.2021 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою : АДРЕСА_11 , що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якої вбачається, що ухвала суду 04.02.2021 не була вручена під час доставки (за ідентифікатором пошуку 0105477260841).

Представник третьої особи 13 у судове засідання 17.02.2021 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою : АДРЕСА_12 , що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якої вбачається, що ухвала суду 04.02.2021 не була вручена під час доставки (за ідентифікатором пошуку 0105477260850).

Представник третьої особи 14 у судове засідання 17.02.2021 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою : АДРЕСА_13 , що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якої вбачається, що ухвала суду 04.02.2021 не була вручена під час доставки (за ідентифікатором пошуку 0105477260868).

Представник третьої особи 15 у судове засідання 17.02.2021 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою : АДРЕСА_14 , що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якої вбачається, що ухвала суду 06.02.2021 була вручена (за ідентифікатором пошуку 0105477260876).

У судовому засіданні 17.02.2021 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс» є юридичною особою, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Григорія Ващенка, буд. 3, кімната 1 (відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_15 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності від 26.12.2012.

19.05.2013 відбулись установчі збори Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс», прийняті рішення на яких оформлені Протоколом №1 від 19.05.2013.

На вказаних установчих зборах були вирішено, зокрема: 1) створити Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс»; 2) затвердити Статут Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс»; 3) обрати правління у кількості 7 осіб у складі ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_16 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_20 , ОСОБА_6

Засіданням правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс», яке відбулось 27.05.2013, вирішено обрати головою правління об'єднання ОСОБА_1 (відповідно до Протоколу №1 засідання правління від 27.05.2013).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

25.02.2017 були проведені Загальні збори співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс», прийняті рішення на яких оформлені Протоколом №5 від 25.02.2017.

Як вбачається з Протоколу №5 від 25.02.2017, в ньому зазначено, що загальна кількість квартир у будинку НОМЕР_1 , загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку 391 особа. Загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень - 23169,7 кв.м. У загальних зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники у кількості 80 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 5107,2 кв.м., що становить 22,04% від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень будинку. У письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 112 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 6948,6 кв.м., що становить 29,99% від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень будинку.

Таким чином, в загальних зборах 25.02.2017 та в письмовому опитуванні взяли участь співвласники 192 квартир, загальна площа яких становить 12055,8 кв.м., що становить 52,03% від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень будинку.

Загальні збори є правочинними та можуть приймати будь-які рішення з питань порядку денного.

Порядком денного загальних зборів співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс», проведених 25.02.2017, були наступні питання:

1) затвердження змін до бюджету 2016 року відповідно до реальних витрат;

2) прийняття звіту правління та ревізійної комісії по діяльності ОСББ;

3) дострокове припинення повноважень та відкликання членів правління ОСББ: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_20 , ОСОБА_7 ;

4) обрання нових членів правління ОСББ;

5) затвердження кошторису на 2017 рік та контрагентів ОСББ на 2017 рік;

6) затвердження тарифу на 2017 рік;

7) затвердження програми енергоефективності будинку;

8) затвердження заходів безпеки будинку;

9) внесення змін до Статуту, приведення Статуту у відповідність з Типовим статутом, який затверджено наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства 27.08.2003 №141 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.09.2015 №238), затвердження Статуту в новій редакції;

10) про зміну форми управління багатоквартирним будинком, обрання управителя та затвердження умов договору з управителем;

11) створення постійно діючої комісії по перевірці теплових лічильників, розрахунків теплоенергії за тарифами та розрахунків тепло, водо, електропостачання;

12) переобрання членів ревізійної комісії;

13) надання правлінню ОСББ права на стягнення заборгованості з боржників ОСББ;

14) перехід на прямі договори з Київенерго та Київводоканал;

15) розірвання договору з ТОВ «Лайфсел».

Результати голосування щодо питання №3 порядку денного.

Як вбачається з Протоколу №5 від 25.02.2017, під час розгляду питання №3 порядку денного голова правління ОСОБА_1 (позивач) повідомила, що вона та інші члени правління подали заяву про добровільну відставку, попросила поставити на голосування питання про прийняття добровільної відставки.

На голосування було поставлено пропозицію про прийняття відставки членів правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс» ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Підсумки голосування (з урахуванням голосів, поданих на зборах, та голосів, отриманих під час проведення письмового опитування): «за» - 156 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 9651,5 кв.м.; «проти» - 10 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 628,4 кв.м; «утримався» - 15 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 1136,8 кв.м; не голосувало - 11 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 639,10 кв.м

«Рішення прийнято».

Вирішено: прийняти відставку членів правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс» ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Результати голосування щодо питання №4 порядку денного.

Як вбачається з Протоколу №5 від 25.02.2017, на голосування було поставлено питання щодо обрання членами правління наступних осіб ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 .

Підсумки голосування (з урахуванням голосів, поданих на зборах, та голосів, отриманих під час проведення письмового опитування): «за» - 152 співвласника, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 9402,8 кв.м.; «проти» - 16 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 1137,2 кв.м; «утримався» - 17 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 1200,1 кв.м; не голосувало - 7 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 315,7 кв.м

«Рішення прийнято».

Вирішено: обрати членами правління ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 .

Результати голосування щодо питання №9 порядку денного.

Як вбачається з Протоколу №5 від 25.02.2017, на голосування було поставлено питання - внесення змін до Статуту, приведення Статуту у відповідність з Типовим статутом, який затверджено наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства 27.08.2003 №141 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.09.2015 №238), затвердження Статуту в новій редакції.

Підсумки голосування (з урахуванням голосів, поданих на зборах, та голосів, отриманих під час проведення письмового опитування): «за» - 147 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 9361,1 кв.м.; «проти» - 24 співвласника, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 1317,3 кв.м; «утримався» - 9 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 586,7 кв.м; не голосувало - 12 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 790,7 кв.м

«Рішення прийнято».

Вирішено: внести зміни до Статуту, приведення Статуту у відповідність з Типовим статутом, який затверджено наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства 27.08.2003 №141 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.09.2015 №238), затвердити Статут в новій редакції.

Результати голосування щодо питання №12 порядку денного.

Як вбачається з Протоколу №5 від 25.02.2017, на голосування з питання №12 порядку денного було поставлено питання щодо переобрання складу ревізійної комісії.

До складу ревізійної комісії було запропоновано обрати: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_13 .

Підсумки голосування (з урахуванням голосів, поданих на зборах, та голосів, отриманих під час проведення письмового опитування): «за» - 176 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 11144,4 кв.м.; «проти» - 2 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 140,3 кв.м; «утримався» - 7 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 412,7 кв.м; не голосувало - 7співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 358,4 кв.м

«Рішення прийнято».

Вирішено: перебрати членів ревізійної комісії замість ОСОБА_11 , ОСОБА_21 та ОСОБА_13 обрати ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_13 .

Результати голосування щодо питання №15 порядку денного.

Як вбачається з Протоколу №5 від 25.02.2017 на голосування питання №15 порядку денного поставлено питання щодо зобов'язання правління ОСББ вжити заходів щодо розірвання або визнання недійсним Договору сервітуту з ТОВ «Лайфсел».

Підсумки голосування (з урахуванням голосів, поданих на зборах, та голосів, отриманих під час проведення письмового опитування): «за» - 137 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 8231,8 кв.м.; «проти» - 41 співвласник, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 3005,5 кв.м; «утримався» - 6 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 404,1 кв.м; не голосувало - 8 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 417,1 кв.м

«Рішення прийнято».

Вирішено: зобов'язати правління ОСББ вжити заходів щодо розірвання або визнання недійсним Договору сервітуту з ТОВ «Лайфсел».

23.03.2017 відбулось засідання правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс» (Протокол №1 від 23.03.2017), на якому було вирішено припинити повноваження голови правління ОСОБА_1 з 22.03.2017 та обрати з 23.03.2017 головою правління ОСББ ОСОБА_2 .

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (долучений позивачем до позовної заяви), 31.03.2017 до Єдиного державного реєстру державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В. було внесено запис 10651050006017280 - державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи/інші зміни.

Крім того, 31.03.2017 до Єдиного державного реєстру державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В. було внесено запис 10651070007017280 - внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах/зміна керівника юридичної особи.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс», проведені 25.02.2017, є такими, що не прийняті. В свою чергу, рішення некомпетентного складу правління ОСББ не могло обирати зі свого складу голову правління, а відповідні записи, внесені до Єдиного державного реєстру, щодо зміни відомостей про ОСББ є такими, що підлягають скасуванню.

Зокрема, позивач зауважив, що для того, щоб рішення було прийняте, воно повинно набрати більше половини голосів «за» від загальної кількості співвласників. Однак, жодне з оскаржуваних рішень більше половини голосів «за» від загальної кількості співвласників будинку не набрало. Як слідує з Протоколу від 25.02.2017, підрахунок голосів проводився не від загальної кількості співвласників, а від кількості голосів співвласників, які прийняли участь у голосуванні (безпосередньо на зборах та шляхом письмового опитування).

Крім того, як зазначив позивач, ОСОБА_2 , яку було обрано головою правління, не є співвласником багатоквартирного будинку АДРЕСА_16 , у зв'язку з чим відсутні підстави для обрання її головою правління.

Водночас, оскільки рішення загальних зборів, яким обрано нових членів правління, є неприйнятим, то засідання правління, склад якого є неповноважним та на якому було обрано голову правління ( ОСОБА_2 ), є недійсним.

За таких обставин, позивач просить суд:

1) визнати недійсними рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс», оформлені Протоколом №5 від 25.02.2017, в частині:

- прийняття відставки членів правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс» ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (третє питання порядку денного);

- обрання членами правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс» ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 (четверте питання порядку денного);

- внесення змін до Статуту, приведення Статуту у відповідність з Типовим статутом, який затверджено наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства 27.08.2003 №141 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.09.2015 №238), затвердження Статуту в новій редакції та наданні голові зборів і секретарю зборів повноважень на підписання нової редакції Статуту (дев'яте питання порядку денного);

- переобрання членів ревізійної комісії замість ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 обрання до складу ревізійної комісії ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_13 (дванадцяте питання порядку денного);

- забов'язання правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс» вжити заходів щодо розірвання або визнання недійсним договору сервітуту з ТОВ «Лайфсел» (п'ятнадцяте питання порядку денного);

2) визнати недійсним рішення правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс» про обрання головою правління ОСОБА_2 , оформлене протоколом засідання правління ОСББ №1 від 23.03.2017;

3) скасувати записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс» «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, запис 10651050006047280 від 31.03.2017; приватний нотаріус Лосєв В.В.; інші зміни» та «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, запис 10651070007017280 від 31.03.2017; приватний нотаріус Лосєв В.В.; зміна керівника юридичної особи».

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач вказав на те, що позивачем не зазначено, в чому конкретно порушені його права, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому, позивач подала заяву про звільнення за власним бажанням, а голосування на загальних зборах та підрахунок голосів відбувались відповідно до положень Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс».

Оцінюючи подані сторонами та третіми особами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

За положеннями частини другої статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Частиною першою статті 385 Цивільного кодексу України також передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава. Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить більш як одному співвласникові, реалізація прав та виконання обов'язків співвласниками квартири або нежитлового приміщення, включаючи участь в управлінні багатоквартирним будинком, здійснюються в порядку, передбаченому законодавством для реалізації права спільної власності.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники мають право:

1) вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників;

2) брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника;

3) одержувати інформацію про технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, умови його утримання та експлуатації, витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання;

4) безоплатно одержувати інформацію про суб'єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир та приміщень у порядку і межах, визначених законом;

5) ознайомлюватися з рішеннями (протоколами) зборів співвласників, листками опитування, робити з них копії;

6) на відшкодування винною особою збитків, завданих спільному майну багатоквартирного будинку, у розмірі, що відповідає частці кожного співвласника;

7) інші права, визначені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання.

Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об'єднання є загальні збори.

Відповідно до ч. 9 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: - затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; - обрання членів правління об'єднання; - питання про використання спільного майна; - затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; - попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об'єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; - визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; - прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; - визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; - визначення обмежень на користування спільним майном; - обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; - прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.

Відповідно до п. 1.1 Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс» в редакції, затвердженій загальними зборами від 15.04.2016 (Протокол №4), Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс» створено власниками квартир та приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_16 відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Згідно з п. 5.1 Статуту органами управління об'єднання є загальні збори його співвласників, правління та ревізійна комісія.

Вищим органом управління об'єднання є загальні збори (п. 5.2 Статуту).

Згідно з п. 5.5 Статуту загальні збори мають право приймати рішення з усіх питань статутної діяльності об'єднання. До виключної компетенції загальних зборів співвласників об'єднання належить, зокрема: затвердження Статуту об'єднання, внесення змін та доповнень до нього; обрання складу правління об'єднання та ревізійної комісії або окремих їх членів.

Згідно з ч. 12 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

У п. 5.4 Статуту зазначено, що загальні збори правочинні, якщо на них присутні більше половини співвласників об'єднання. Кожний співвласник (його представник) на загальних зборах під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку.

Відповідно до ч. 15 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.

Відповідно до ч. 16 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").

Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, рішення вважається неприйнятими (п. 5.8 Статуту).

Відповідно до п. 5.9 Статуту рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформлюється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування («за» або «проти»).

Відповідно до п. 5.3 Статуту (в редакції станом на дату проведення оспорюваних зборів) загальні збори правочинні, якщо на них присутні більше 50 відсотків від загальної кількості співвласників об'єднання. Рішення загальних зборів приймаються 2/3 голосів від загальної кількості голосів співвласників об'єднання, які присутні на загальних зборах.

Водночас, у ч. 14 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» зазначено, що рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

У ч. 3 ст. 13 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» зазначено, що статути об'єднань співвласників багатоквартирного будинку, затверджені до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Таким чином, п. 5.3 Статуту в частині кворуму для прийняття рішення суперечить положенням Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», а отже - не підлягають застосуванню.

При цьому, суд зазначає, що Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» надано право об'єднанню встановлювати інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, проте не саму кількість голосів, що необхідна для прийняття рішень.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.05.2020 у справі №926/1146/19.

Як вбачається з матеріалів справи, на загальних зборах співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс», які відбулись 25.02.2017, голосування відбулось наступним чином:

1) «за» питання порядку денного «Дострокове припинення повноважень та відкликання членів правління ОСББ: Горової І.О., ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_20 , ОСОБА_7 » проголосувало 156 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 9651,5 кв.м.;

2) «за» питання порядку денного «Обрання нових членів правління ОСББ» проголосувало 152 співвласника, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 9402,8 кв.м.;

3) «за» питання порядку денного «Внесення змін до Статуту, приведення Статуту у відповідність з Типовим статутом, який затверджено наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства 27.08.2003 №141 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.09.2015 №238), затвердження Статуту в новій редакції» проголосувало 147 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 9361,1 кв.м.;

4) «за» питання порядку денного «Переобрання членів ревізійної комісії» проголосувало 176 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 11144,4 кв.м.;

5) «за» питання поряду денного «Розірвання договору з ТОВ «Лайфсел» проголосувало 137 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 8231,8 кв.м.

Отже, зважаючи на загальну кількість співвласників у багатоквартирному будинку АДРЕСА_16 - 391 особа (загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень - 23169,7 кв.м.) та кількість голосів «за» по вказаних вище питаннях порядку денного, суд дійшов висновку, що за жодне з питань порядку денного не проголосувало більше половини загальної кількості співвласників, у зв'язку з чим вказані вище рішення вважаються неприйнятими.

Суд зазначає, що рішення загальних зборів учасників є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є: - прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах; - відсутність протоколу загальних зборів ТОВ; - відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів.

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №916/474/18.

Тобто, відсутність кворуму для прийняття рішення є безумовною підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів, оскільки є порушенням прямої вказівки закону (ч. 14 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс» про визнання недійсними рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс», оформлені Протоколом №5 від 25.02.2017, в частині:

При цьому, судом встановлено, що 25.03.2018 відбулись загальні збори співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс», прийняті рішення на яких оформлені Протоколом від 25.03.2018.

Як вбачається з Протоколу від 25.03.2018, порядком денного були, зокрема, наступні питання:

1) підтвердження рішення чергових загальних зборів від 25.02.2017 про дострокове припинення повноважень та відкликання членів правління;

2) підтвердження рішення загальних зборів від 25.02.2017 про обрання членами правління;

3) підтвердження рішення чергових загальних зборів від 25.02.2017 про внесення змін до Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс», приведення Статуту у відповідність до Типового статуту.

На загальних зборах, проведених 25.03.2018, були прийняті рішення про підтвердження рішення чергових загальних зборів від 25.02.2017 про дострокове припинення повноважень та відкликання членів правління ( ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ); про підтвердження рішення загальних зборів від 25.02.2017 про обрання членами правління ( ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 ), про підтвердження рішення чергових загальних зборів від 25.02.2017 про внесення змін до Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс», приведення Статуту у відповідність до Типового статуту.

Суд зазначає, що наявність прийнятих загальними зборами співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс» 25.03.2018 рішень про підтвердження рішень загальних зборів віл 25.02.2017 не свідчить про правомірність результатів голосування на загальних зборах 25.02.2017 (з оспорюваних питань порядку денного), так як суд дійшов висновку, що оспорювані рішення прийняті не були (через відсутність кворуму голосів).

Що стосується тверджень відповідача відносно того, що позивачем не вказано, в чому саме полягає порушення його прав у зв'язку з прийнятими (оспорюваними) рішеннями, суд зазначає, що прийняття загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку рішення без достатньої кількості голосів (без кворуму голосів) апріорі порушує права позивача в першу чергу як співвласника багатоквартирного будинку, так як рішення загальних зборів є обов'язковими для співвласників.

При цьому, будь-яке рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного буднику прямо або опосередковано впливає на права та обов'язки кожного з співвласників багатоквартирного будинку.

Як встановлено судом, 23.03.2017 відбулось засідання правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс» (Протокол №1 від 23.03.2017), на якому було вирішено припинити повноваження голови правління ОСОБА_1 з 22.03.2017 та обрати з 23.03.2017 головою правління ОСББ ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 17 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» для керівництва поточною діяльністю об'єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об'єднання, визначених статутом.

Правління є виконавчим органом об'єднання і підзвітне загальним зборам (ч. 18 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Згідно з ч. 19 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами.

Відповідно до п. 5.6 Статуту керівництво поточною діяльністю об'єднання здійснює його правління. Правління має право приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання за винятком тих, які належать до компетенції загальних зборів та ревізійної комісії. Правління є виконавчим органом, підзвітне загальним зборам і організовує виконання їх рішень.

У п. 4.10 Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс» зазначено, що правління зі свого складу обирає голову правління і його заступника.

Відповідно до п. 4.13 Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс» засідання правління є правочинним, якщо на ньому присутні не менше 2/3 від загальної кількості членів правління. Рішення правління приймаються 2/3 голосів від загальної кількості присутніх на засіданні членів правління.

Як зазначено у Протоколі №1 засідання правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс» від 23.03.2017, на засіданні присутні члени правління, обрані загальними зборами від 25.02.2017, а саме: ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2

ОСОБА_2 було обрано головою правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс».

Однак, оскільки за висновком суду рішення про обрання членами правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс» ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 (четверте питання порядку денного) є неприйнятим (у зв'язку з відсутністю кворуму голосів) на загальних зборах 25.02.2017, суд вважає обґрунтованими доводи позивача відносно того, що склад засідання правління не був повноважним, а прийняті неповноважним складом правління рішення є недійсними.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс» про визнання недійсним рішення правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс» про обрання головою правління ОСОБА_2 , оформлене протоколом засідання правління ОСББ №1 від 23.03.2017, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Водночас, суд зазначає, що згідно з п. 5.8 Статуту члени правління обираються та відкликаються загальними зборами співвласників об'єднання з числа їх співвласників або одного з членів їх сімей (чоловік, дружина, їх повнолітні діти).

Як вбачається з матеріалів справи, власником квартири АДРЕСА_17 є ОСОБА_22 .

Відповідач у відзиві на позовну заяву, який було подано до Дарницького районного суду міста Києва, пояснив, що ОСОБА_2 (третя особа 1) є дочкою ОСОБА_22 , у зв'язку з чим обрання її на посаду голови правління було правомірним.

Отже, з огляду на те, що положеннями п 5.8 Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс» передбачено, що членом правління може бути один з членів сім'ї співвласника, обрання головою правління члена сім'ї співвласника є загалом правомірним.

Крім того, як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (долучений позивачем до позовної заяви), 31.03.2017 до Єдиного державного реєстру державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В. було внесено запис 10651050006017280 - державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи/інші зміни.

31.03.2017 до Єдиного державного реєстру державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В. було внесено запис 10651070007017280 - внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах/зміна керівника юридичної особи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав; зобов'язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі; виділу юридичної особи; провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення юридичної особи; припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження судового рішення, на підставі якого вчинено реєстраційну дію.

У ч. 5 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» зазначено, що суб'єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті:

1) звертається до суду за роз'ясненням судового рішення - у разі якщо судове рішення є незрозумілим для суб'єкта державної реєстрації;

2) повідомляє суд або державну виконавчу службу про неможливість виконання рішення із зазначенням підстав - у разі неможливості виконання судового рішення;

3) проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини);

4) формує виписку для її оприлюднення на порталі електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг - у разі зміни відомостей, що містяться у виписці.

У Господарському процесуальному кодексі України відсутнє визнання поняття похідних вимог. Водночас, виходячи з буквального тлумачення положень пункту 13 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України такі вимоги мають бути похідними не від заявлених вимог, а спору, що виник з корпоративних відносин. Словосполучення "спір, що виник з корпоративних відносин" за своїм обсягом є ширшим від поняття "викладеної в позові основної вимоги". Закріплення названих положень є гарантією забезпечення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, що є завданням господарського судочинства, визначеному у статті 2 Господарського процесуального кодексу України, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Таким чином, для встановлення, чи є позовна вимога про скасування записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у цьому спорі похідною, слід з'ясувати щодо яких відносин виник спір у справі та на захист, яких прав та інтересів заявлений позов, а відповідно, чи призведе до повного відновлення порушеного суб'єктивного права особи та ефективного захисту корпоративних прав та законних інтересів позивача задоволення лише основної вимоги без похідної. При цьому, слід брати до уваги те, що задоволення похідної вимоги прямо залежить від задоволення іншої позовної вимоги. Така вимога не може бути самостійною.

З огляду на те, що підставою для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В. записів 10651050006017280 (державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи/інші зміни) та 10651070007017280 (внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах/зміна керівника юридичної особи) стало рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс» від 25.02.2017 та рішення засідання правління від 23.03.2017, які за висновком суду підлягають визнанню недійсними, суд дійшов висновку щодо задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про скасування записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс» «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, запис 10651050006047280 від 31.03.2017; приватний нотаріус Лосєв В.В.; інші зміни» та «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, запис 10651070007017280 від 31.03.2017; приватний нотаріус Лосєв В.В.; зміна керівника юридичної особи».

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, який було подано до Дарницького районного суду міста Києва, стосовно того, що спір у справі є трудовим, та позивачем пропущено строк для звернення з позовом до суду визнаються судом необгрунтованими, оскільки спір у справі є найбільш наближеним до правовідносин, пов'язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №904/66/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Судом встановлено, що 01.12.2017 між ОСОБА_1 (клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Захист 24» (адвокатське об'єднання) укладено Договір №01-12/ЮР про надання правової допомоги, відповідно до умов якого адвокатське об'єднання приймає на себе доручення (завдання) іншої сторони - клієнта про надання правової допомоги, передбаченої п. 1.2 договору, в інтересах клієнта на умовах, передбачених договором, а інша сторона - клієнт, зобов'язується сплатити гонорар (винагороду) адвокатському об'єднанню за надану правову допомогу, а також у випадку необхідності - фактичні витрати, пов'язані з виконанням договору.

За цим договором адвокатське об'єднання надає клієнту наступні види правової допомоги: усне консультування щодо можливостей, механізмів і процедури судового захисту прав клієнта як співвласника в багатоквартирному будинку у зв'язку з проведенням загальних зборів співвласників 25.02.2017; правовий аналіз наданої клієнтом документації щодо загальних зборів співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс», оформлених протоколом №1 від 25.02.2017; підготовка позовної заяви для звернення з позовом до Дарницького районного суду міста Києва про скасування рішень загальних зборів співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс»; участь у судових засіданнях, підготовка і подача процесуальних документів, ознайомлення з матеріалами справи, отримання копій судових рішень (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1.7 Договору для надання правової допомоги адвокатське об'єднання призначає наступних адвокатів: Подоляко Н.П. та/або ОСОБА_23 .

Згідно з п. 3.1.2 Договору попередня загальна вартість гонорару (винагороди за правову допомогу), що надаються згідно з цим договором, складає 20000,00 грн. Конкретні види правової допомоги, їх розцінки і об'єм фіксуються сторонами у Додатку №1.

Згідно з п. 3.1.3 Договору клієнт зобов'язується оплачувати правову допомогу шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок адвокатського об'єднання у наступних розмірах і строки (терміни): - 10000,00 грн протягом 3-х днів з моменту підписання договору; - 10000,00 грн - не пізніше ніж за 3 дні до призначеної дати першого судового засідання у справі.

У Додатку №1 до Договору сторони погодили найменування та вартість послуг адвоката, зокрема: 1) усне консультування щодо можливостей, механізмів і процедури судового захисту - 1250,00 грн, 2) правовий аналіз документації - 2500,00 грн, 3) підготовка позовної заяви - 6250,00 грн, 4) участь у судових засіданнях, підготовка і подача процесуальних документів, ознайомлення з матеріалами справи, отримання копій судових рішень - 10000,00 грн.

06.12.2017 між сторонами було складено Акт приймання-передачі наданих послуг, в якому зазначено, що адвокатським об'єднанням були надані наступні послуги (на загальну суму 10000,00 грн):

1) усне консультування щодо можливостей, механізмів і процедури судового захисту - 1250,00 грн (за 2 години роботи),

2) правовий аналіз документації - 2500,00 грн (за 4 години роботи),

3) підготовка позовної заяви - 6250,00 грн (за 10 годин роботи).

07.07.2018 позивач сплатив на користь адвокатського об'єднання грошові кошти у розмірі 10000,00 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.1078350600.1 (призначення платежу - оплата за надання правової допомоги відповідно до Договору №01-12/ЮР від 01.12.2017).

Судом встановлено, що інтереси позивача у даній справі представляли адвокат Міхліченко В.В. (ордер КВ№115613, ордер КВ№115632, ордер КВ№421874, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ№5876 від 30.03.2017) та адвокат Подоляко Н.П. (ордер КВ№421869, ордер КВ№421875, ордер КВ№421924, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії №4314 від 21.12.2010).

Відповідачем не заявлялось клопотань про зменшення розміру адвокатських витрат, заявлених до відшкодування позивачем.

Водночас, відповідач вказав на те, що адвокат Міхліченко В.В. не може вважатися таким, що набув право на заняття адвокатською діяльністю, оскільки він склав іспит після 10.10.2016 та отримав свідоцтво у нібито голови Ради адвокатів міста Києва ОСОБА_24 , тоді як рішенням Конференції адвокатів міста Києва від 08.10.2016 відкликано весь склад членів Ради адвокатів міста Києва.

З приводу вказаних тверджень відповідача суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.

Як зазначено у постанові Верховного Суду у справі №757/213848/19-ц від 21.10.2019 «особа адвоката підтверджується посвідченням адвоката України та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю, тоді як відомості до Єдиного реєстру адвокатів України вносяться радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України. До матеріалів справи долучено копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва. Доказів того, що вказаний документ визнаний у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, матеріали справи не містять, а тому у районного суду підстави для залишення позову без розгляду були відсутні».

Враховуючи викладені обставини, суд вважає необгрунтованими вказані твердження відповідача.

Будь-яких інших заперечень щодо покладення на нього понесених позивачем адвокатських витрат відповідачем суду не зазначено.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому, судом враховано те, що за приписами ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п. 26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Як зазначено у ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що відповідачем не заявлялось клопотання про зменшення розміру адвокатських витрат, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на правову допомогу адвоката слід покласти на відповідача у повному обсязі (у зв'язку з задоволенням позову у повному обсязі).

При цьому, витрати на правову допомогу адвоката, які були понесені відповідачем під час розгляду справи, покладаються на відповідача (у зв'язку з задоволенням позову).

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у зв'язку з задоволенням позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсними рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс», оформлені Протоколом №5 від 25.02.2017, в частині:

3. Визнати недійсним рішення правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс» про обрання головою правління ОСОБА_2 , оформлене протоколом засідання правління ОСББ №1 від 23.03.2017.

4. Скасувати записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс» «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, запис 10651050006047280 від 31.03.2017; приватний нотаріус Лосєв В.В.; інші зміни» та «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, запис 10651070007017280 від 31.03.2017; приватний нотаріус Лосєв В.В.; зміна керівника юридичної особи».

5. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс» (02137, м. Київ, вул. Григорія Ващенка, буд. 3, кімната 1; ідентифікаційний код: 38748408) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_18 ; паспорт НОМЕР_2 , виданий Менським РВУ МВС України в Чернігівській області 11.03.1999) судовий збір у розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн 00 коп. та витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 10000 (десять тисяч) грн 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч.1 ст.256 та п.п.17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст складено та підписано 22.02.2021.

Суддя О.М. Спичак

Попередній документ

95031672

Наступний документ

95031674

Інформація про рішення:

№ рішення:	95031673
№ справи:	753/22781/17
Дата рішення:	17.02.2021
Дата публікації:	23.02.2021
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд міста Києва
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин; про оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	(22.06.2020)
Результат розгляду:	Передано для відправки до Господарського суду міста Києва
Дата надходження:	03.06.2020
Предмет позову:	про визнання недійсними рішень об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс» та скасування реєстраційних записів

Розклад засідань:

Минулі засідання (8)

02.09.2020 17:10	Господарський суд міста Києва
07.10.2020 16:40	Господарський суд міста Києва
16.12.2020 12:40	Господарський суд міста Києва
12.01.2021 12:20	Господарський суд міста Києва
17.02.2021 10:30	Господарський суд міста Києва
24.05.2021 13:45	Північний апеляційний господарський суд
14.06.2021 15:00	Північний апеляційний господарський суд
05.07.2021 14:20	Північний апеляційний господарський суд