ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про забезпечення позову
м. Київ
16.02.2021Справа № 826/3256/17
Господарський суд міста Києва у складі судді Данилової М.В., розглянувши матеріали заяви Житлово-будівельного кооперативу «Оперний» (01030, м. Київ, вул. Івана Франка, 30) від 10.02.2021 року про забезпечення позову по справі № 826/3256/17
за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Оперний» (01030, м. Київ, вул. Івана Франка, 30)
до Головного територіального управління юстиції у м. Києві (01001, м. Київ, пров. Музейний, 2-Д)
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Виробничий комбінат Спілки композиторів України» (01030, м. Київ, вул. Івана Франка, 30приміщення 183)
про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними та скасування рішення
Представники сторін не викликались
02.03.2017 ЖБК «Оперний» звернувся до суду з позовом, у якому просив:
визнати протиправними дії державного реєстратора по проведенню 22.04.2016 державної реєстрації права власності (номер запису про право власності 14342880) на приміщення №183 загальною площею 154,2 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 912325580391), яке знаходиться по вул. Івана Франка, 30 у м. Києві, за ТОВ «Виробничий комбінат Спілки композиторів України»;
визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 29439973 від 27.04.2016, яким за ТОВ «Виробничий комбінат Спілки композиторів України» зареєстроване право приватної власності на приміщення №183 загальною площею 154,2 кв.м., яке знаходиться по вул. Івана Франка, 30 у м. Києві.
В обґрунтування заявленого позову ЖБК «Оперний» зазначив, що рішення відповідача про реєстрацію майнових прав ТОВ «Виробничий комбінат Спілки композиторів України» на підставі постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2012 №2а-2344/12/1670 є протиправним, оскільки даною постановою не зобов'язано відповідача проводити реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, а тільки визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо нерозгляду у встановлені строки заяви ТОВ «Виробничий комбінат Спілки композиторів України» про реєстрацію за ним права власності на нежиле приміщення. Позивач вказав на те, що ТОВ «Виробничий комбінат Спілки композиторів України» не набуло права власності на вищезазначене нерухоме майно, тому оскаржувана реєстраційна дія проведена всупереч вимогам законодавства та порушує майнові права позивача.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 16.07.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018, відмовив у задоволенні позовних вимог.
Верховний Суд постановою від 24.11.2020 скасував рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018, провадження у справі № 826/3256/17 за вище вказаним позовом - закрив. Роз'яснив позивачеві, що справу належить розглядати в порядку господарського судочинства та що він має право протягом десяти днів з дня отримання ним цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
03.12.2020 та 07.12.2020 до Верховного Суду надійшли заяви позивача, у яких він висловив прохання передати цю справу до Господарського суду м. Києва.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду заяву Житлово-будівельного кооперативу «Оперний» про направлення за встановленою юрисдикцією справи № 826/3256/17 задоволено, справу № 826/3256/17 за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Оперний» до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничий комбінат Спілки композиторів України», про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними та скасування рішення, передано до Господарського суду м. Києва.
За результатом здійсненого автоматизованого розподілу, справу передано на розгляд судді Данилової М.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.01.2021 року прийнято справу 826/3256/17 до свого провадження, підготовче засідання у справі № 826/3256/17 призначити на 10.02.2021 року.
10 лютого 2021 року через відділ діловодства суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, в якій останні просить:
- накласти арешт на нежитлове приміщення, загальною площею 154,2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Івана Франка, буд. 30, приміщення 183 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 912325580391.
В обґрунтування даного заяви представник позивача зазначив, що житловий будинок, розташований за адресою: м. Київ, вул. Івана Франка, 30 прийнятий в експлуатацію 09.01.1968 року і переданий на баланс ЖБК «Оперний». При цьому, позивач стверджує, що інші особи, крім самого кооперативу та його членів, права власності на будь-які об'єкти нерухомості за вказаною адресою у встановленому порядку не набували, а ТОВ «Виробничий комбінат Спілки композиторів України» членом кооперативу ніколи не був.
Розглянувши вказану заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.
Як вбачається з матеріалів даної справи, предметом вирішення даної справи є дії державного реєстратора та прийняте внаслідок їх вчинення рішення №29439973 від 27.04.2016 року про державну реєстрацію за ТОВ «Виробничий комбінат Спілки композиторів України» права власності на приміщення №183 загальною площею 154,2 кв.м., яке знаходиться по вул. Івана Франка, 30 у м. Києві.
Беручи до уваги, що правомірність оскаржуваного рішення підлягає дослідженню лише під час судового вирішення справи, проте внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, створює умови для подальшого внесення реєстраційних записів щодо приміщення №183 загальною площею 154,2 кв.м., яке знаходиться по вул. Івана Франка, 30 у м. Києві, що вказує на наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам позивача, як особи, на баланс якої передані вказані приміщення.
Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Положеннями абз. 1 ч. 6,ч. 3, 4 ст. 140 ГПК України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (пункт 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16).
Згідно з Постановою Верховного Суду Касаційного господарського суду від 13 січня 2020 року у справі № 922/2163/17 забезпечення позову - це, по суті обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися наданими йому правами.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову суд дійшов до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 136-138,140,234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Житлово-будівельного кооперативу «Оперний» про забезпечення позову б/н від 10.02.2021 року задовольнити.
2. Накласти арешт на нежитлове приміщення, загальною площею 154,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Івана Франка, буд. 30, приміщення 183 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 912325580391).
3. Дана ухвала є виконавчим документом та може бути пред'явлена до виконання в порядку та строки, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».
4. Ухвала діє до вирішення справи по суті та набрання рішення по справі законної сили.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Дана ухвала може бути оскаржена відповідно до статті 255 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 16.02.2021 р.
Суддя М.В. Данилова