ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.02.2021Справа № 910/11813/20
Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., за участю секретаря судового засідання Цубери Ю.Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ергопак"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіппо"
про стягнення 1 774 424,63 грн.
Представники учасників справи:
від позивача: Яценко В.С. (самопредставництво);
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ергопак" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіппо" про стягнення 1 256 670,31 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки № 020119-17/1г від 02.01.2019 в частині здійснення повної та своєчасної оплати за поставлений товар.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 відкрито провадження у справі № 910/11813/20, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.09.2020.
22.09.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про забезпечення позову та заява про збільшення позовних вимог. Відповідно до заяви про збільшення позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача 1 774 424,63 грн., у тому числі 1 760 188,88 грн. основного боргу, 11 483,46 грн. пені, 2 752,29 грн. 3 % річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2020 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ергопак" про забезпечення позову відмовлено.
У судовому засіданні 24.09.2020 задоволено заяву позивача про збільшення позовних вимог, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено розгляд справи на 05.11.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2020 розгляд справи було відкладено на 19.11.2020.
19.11.2020 розгляд справи № 910/11813/20 не відбувся.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2020 розгляд справи призначено на 08.12.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 розгляд справи призначено на 22.12.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 04.02.2021.
Представник відповідача відзиву на позовну заяву не надав, про час та дати судових засідань був повідомлений належним чином.
У судовому засіданні 04.02.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд
02.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ергопак" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальності "Гіппо" (покупець) укладено Договір поставки № 020119-17/1г (далі - Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору постачальник зобов'язується передавати товар у власність покупця у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобов'язується приймати його та проводити оплати за товар на умовах даного договору.
Згідно з п. 5.4. Договору, з урахуванням протоколу розбіжностей, оплата за поставлений товар здійснюється покупцем в українській національній валюті - гривні в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника через 105 календарних днів з моменту поставки.
Договором про внесення змін від 02.01.2020 до Договору поставки № 020119-17/1г від 02.01.2019 сторони погодили доповнити п. 5.4. Договору додатковою умовою, відповідно до якої оплата за поставлений товар, який виготовлено під ТМ: «Мелочи Жизни», «DOMI», «ЧесноЧек», «Ergopack», здійснюється покупцем в українській національній валюті - гривні в безготівкову порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника через 105 календарних днів з моменту поставки.
Договором про внесення змін від 02.01.2020 до Договору поставки № 020119-17/1г від 02.01.2019 сторони погодили доповнити п. 5.4.1., відповідно до якого оплата за поставлений товар асортименту ТМ «Novax», ТМ «STR8», «ТМ Tub.o.flo» здійснюється покупцем в українській національній валюті - гривні в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника за товар асортименту ТМ «Novax», ТМ «STR8», «ТМ Tub.o.flo», кожні 14 календарних днів після його реалізації.
При цьому, покупець за запитом постачальника повинен надсилати постачальнику звіт по реалізації товару за звітний місяць. Звіт подається покупцем по факсу, електронною поштою або іншим способом. Покупець повинен протягом 30 календарних днів після отримання письмової вимоги від постачальника, здійснити оплату або повернути весь не проданий товар на суму заборгованості.
Відповідно до п. 4.3. Договору передача товару постачальником і його приймання покупцем по назві, асортименту, кількості і ціні здійснюється на підставі відповідної накладної і тільки у відповідності із замовленням покупця.
На виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними, належним чином засвідчені копії яких наявні у матеріалах справи.
За твердженням позивача, згідно наявних у матеріалах справи видаткових накладних відповідачем не оплачено товар на загальну суму 1 760 188,88 грн.
Спір у справі виник у зв'язку із твердженнями позивача про факт невиконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті прийнятого за договором товару, через що позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 1 760 188,88 грн., на яку нараховані 3% річних та пеня за порушення виконання грошового зобов'язання.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що внаслідок укладення Договору між сторонами правочину склалися господарські правовідносини, а також, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Відповідно до аб. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано, що на виконання умов Договору позивачем було поставлено товар на підставі видаткових накладних копії яких наявні у матеріалах справи.
Вищезазначені накладні підписані повноважними представниками сторін без заперечень та зауважень, зокрема, щодо кількості та якості товару.
За твердженням позивача, у відповідача наявна заборгованість за поставлений але не оплачений товар за даним спором.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приймаючи до уваги положення укладеного між сторонами договору, враховуючи, що виконання обов'язку позивача з поставки товару підтверджено належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку про те, що строк виконання відповідачем своїх зобов'язань за спірним договором в частині повної оплати отриманого товару по усім спірним накладним є таким що настав.
Обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідачем не наведено.
З огляду на вищезазначене, враховуючи, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача стосовно невиконання грошового зобов'язання з повної оплати поставленого товару, суд дійшов висновку про те, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за Договором в сумі 1 760 188,88 грн. належним чином доведений, документально підтверджений, а тому позовні вимоги в частині стягнення суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 11 483,46 грн. пені, 2 752,29 грн. 3 % річних.
За приписами ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 8.2.1. Договору за порушення термінів розрахунків, передбачених п. 5.4. даного договору, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день протермінування.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши розрахунок пені у розмірі 11 483,46 грн., 3% річних у сумі 2 752,29 грн., суд встановив, що вони є обґрунтованими та арифметично вірними.
Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунок заявлених до стягнення сум не надав.
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Підсумовуючи наведене, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ергопак" у повному обсязі.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ергопак" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіппо" про стягнення 1 774 424,63 грн. - задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіппо" (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, 19/3, корпус 2, кабінет 33, ідентифікаційний код 32650231) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ергопак" (08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, місто Боярка, вулиця Соборності, будинок 36, ідентифікаційний код 31364122) 1 760 188 (один мільйон сімсот шістдесят тисяч сто вісімдесят вісім) грн. 88 коп. основного боргу, 11 483 (одинадцять тисяч чотириста вісімдесят три) грн. 46 коп. пені, 2 752 (дві тисячі сімсот п'ятдесят дві) грн. 29 коп. 3 % річних, 26 616 (двадцять шість тисяч шістсот шістнадцять) грн. 37 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено 19.02.2021
Суддя С. В. Стасюк