ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.02.2021Справа № 910/18576/20
Господарський суд міста Києва у складі судді М.В. Данилової при секретарі судового засідання Тарасюку А.Ю., розглянувши матеріали справи в порядку загального позовного провадження
за позовом ТОРГОВО-КОНСАЛТІНГОВОГО ЦЕНТРА "ПІВДЕНКАБЕЛЬЗБУТ" У ФОРМІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ (01032, м. Київ, ВУЛИЦЯ САКСАГАНСЬКОГО, будинок 86/84, офіс 17)
до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "БУДЕЛЕКТРОКАБЕЛЬ" (03124, м. Київ, БУЛЬВАР ВАЦЛАВА ГАВЕЛА, будинок 8)
про стягнення грошових коштів
Представники сторін:
від позивача: не з'явились;
від відповідачів: не з'явились.
25 листопада 2020 року до Господарського суду міста Києва від ТОРГОВО-КОНСАЛТІНГОВОГО ЦЕНТРА "ПІВДЕНКАБЕЛЬЗБУТ" У ФОРМІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ (позивач) надійшла позовна заява б/н від 24.09.2020 року до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "БУДЕЛЕКТРОКАБЕЛЬ" (відповідач), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку стягнути заборгованість на суму в розмірі 310 361, 77 грн. за договором № 2019-01-30 від 30.01.2019 року на постачання кабельно-провідникової продукції.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за договором № 2019-01-30 від 30.01.2019 року на постачання кабельно-провідникової продукції, зокрема, в порушення умов вищезазначеного договору відповідач не розрахувався в повному обсязі з позивачем, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи №910/18576/20 здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.12.2020 року.
У підготовчому засіданні, з метою повного з'ясування обставин справи та для надання часу представникам сторін подати усі пояснення та заперечення по справі, оголошено перерву на 13.01.2021 року.
05 січня 2021 року від ТОРГОВО-КОНСАЛТІНГОВОГО ЦЕНТРА "ПІВДЕНКАБЕЛЬЗБУТ" У ФОРМІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ надійшло клопотання про розгляд справи по суті без участі представника за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2021 року закрито підготовче провадження у справі № 910/18576/20 та призначено розгляд справи по суті на 10.02.2021 року.
Представники сторін у судове засідання не з'явилися.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
30 січня 2019 року між 02.07.2017 між ТОРГОВО-КОНСАЛТІНГОВОГО ЦЕНТРА "ПІВДЕНКАБЕЛЬЗБУТ" У ФОРМІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ (постачальник) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "БУДЕЛЕКТРОКАБЕЛЬ" (замовник) було укладено Договір на постачання кабельно-провідникової продукції № 2019-01-30. Предметом вказаного договору є обов'язок постачальника передати у власність замовника кабельно-провідникову продукцію по номенклатурі та кількості відповідно до виданого рахунка-фактури (видаткової накладної), а обов'язок замовника прийняти цю продукцію в порядку, визначеному чинним законодавством та своєчасно здійснити його оплату відповідно до умов цього договору.
Відповідно до п. 1.2. Договору термін поставки - до 1-3-х днів робочих днів з моменту оплати якщо продукція в наявності на складі, або 30 робочих днів, якщо продукція потребує виготовлення.
На виконання Договору позивачем було здійснено передачу, а відповідачем отримано кабельно-провідникову продукцію в тому числі наступними партіями:
- на підставі рахунку-фактури №01237 від 27.05.2019 року за видатковою накладною №1188 від 04.06.2019 на суму 70236,72 грн. через Добровольського В.В. по
довіреності №569 від 28.05.2019 та за видатковою накладною №1235 від 09.07.2019 року на суму 228 407, 28 грн., через Добровольського В.В. на суму 298 644, 00 грн.;
- на підставі рахунку-фактури №01351 від 06.06.2019 року за видатковою накладною №1340 від 07.06.2019 року на суму 25718, 40 грн. через Добровольського В.В. по довіреності №597 від 07.06.2019 року;
- на підставі рахунку-фактури №01435 від 18.06.2019 року за видатковою накладною №1412 від 18.06.2019 року на суму 22 275,00 грн. через Добровольського В.В. по довіреності №635 від 18.06.2019 року;
- на підставі рахунку-фактури №01490 від 21.06.2019 року за видатковою накладною №1488 від 02.07.2019 року на суму 236 663, 64 грн. через Добровольського В.В. по довіреності №690 від 27.06.2019 року;
- на підставі рахунку-фактури №01716 від 15.07.2019 року за видатковою накладною №1695 від 25.07.2019 на суму 36300,00 грн. через Завиніченка Р.Д. по довіреності №766 від 16.07.2019 року;
- на підставі рахунку-фактури №01788 від 22.07.2019 року за видатковою накладною №1680 від 24.07.2019 року на суму 32400,00 грн. через Завиніченка Р.Д. по довіреності №806 від 24.07.2019 року;
- на підставі рахунку-фактури №01789 від 22.07.2019 року за видатковою накладною №1688 від 25.07.2019 року на суму 14640,00 грн. через Завиніченка Р.Д. по довіреності №805 від 24.07.2019 року
на загальну суму 666 641, 04 грн.
Відповідно до п.5.3 Договору відповідач перед отриманням товару повинен був здійснювати часткову попередню оплату, а протягом 30 днів після отримання товару - здійснювати остаточний розрахунок, але в порушення цього припису договору відповідач сплатив лише 389 110,00 грн., а саме:
- 229 270,60 грн. по рахунку фактурі №01237 від 27.05.2019 року (видаткові накладні №1188 від 04.06.2019 року та №1235 від 09.07.2019 року):
28.05.2019 року платіжним дорученням №2205 - 85 000 грн.;
31.05.2019 року платіжним дорученням №2241 - 35 000 грн.;
27.06.2019 року платіжним дорученням №2443 - 50 000 грн.;
14.06.2019 року платіжним дорученням №2337 - 50 000 грн. (борг на 10.08.2019 року - 78644,00);
11.12.2019 року платіжним дорученням №462 - 9 270,60 грн.;
23.04.2020 року платіжним дорученням №1143 - 15 000 грн.;
31.07.2020 року платіжним дорученням №1806 - 5 000 грн. залишивши борг 49 373,40 грн.;
- по рахунку-фактури №01351 від 06.06.2019 року (видаткова накладна №1340 від 07.06.2019 року) 07.06.2019 року платіжним дорученням №2272 - 7420,00 грн. залишивши борг 18298,40 грн.;
- по рахунку-фактури №01490 від 21.06.2019 року (видаткова накладна №1488 від 02.07.2019 року) 27.06.2019 року платіжним дорученням №2439 - 100 000 грн. залишивши борг 136 663,64 грн.;
- по рахунку-фактури №01435 від 18.06.2019 року (видаткова накладна №1412 від 18.06.2019 року) 18.06.2019 року платіжним дорученням №2345 - 6 700,00 грн. залишивши борг 15 575,00 грн.;
- по рахунку-фактури №01716 від 15.07.2019 року (видаткова накладна №1695 від 25.07.2019 року) 24.07.2019 року платіжним дорученням №2622 - 11 000,00 грн. залишивши борг 25 300,00 грн.;
- по рахунку-фактури №01788 від 22.07.2019 року (видаткова накладна №1680 від 24.07.2019 року) 24.07.2019 року платіжним дорученням №2614 - 9 720,00 грн. залишивши борг 22 680,00 грн.;
- по рахунку-фактури №01789 від 22.07.2019 року (видаткова накладна №1688 від 25.07.2019 року) 24.07.2019 року платіжним дорученням №2613 - 5 000 грн. залишивши борг 9 640,00 грн.
Загальний розмір непогашеної заборгованості склав 277 531, 04 грн.
Згідно із ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності до ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, змістом взаємних договірних зобов'язань сторін є обов'язок позивача поставити відповідачу обумовлений договором товар належної якості та кількості, який породжує обов'язок відповідача прийняти зазначений товар та оплатити за нього встановлену договором вартість у встановлений договором строк.
Враховуючи, що строк оплати за поставлений товар настав, не надання відповідачем контрозрахунку заборгованості, враховуючи відсутність доказів оплати, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 277 531, 04 грн. визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідальність за порушення грошового зобов'язання передбачена статтею 625 ЦК України.
Так, за приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Суд перевірив розрахунок, наданий позивачем та вважає його арифметично правильним, таким, що відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З системного аналізу вищевикладеного, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 549, 550, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175, 193, 232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 73, 74, 86, 98, 104, 129, 165, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "БУДЕЛЕКТРОКАБЕЛЬ" (03124, м. Київ, БУЛЬВАР ВАЦЛАВА ГАВЕЛА, будинок 8; код ЄДРПОУ 41674860) на користь ТОРГОВО-КОНСАЛТІНГОВОГО ЦЕНТРА "ПІВДЕНКАБЕЛЬЗБУТ" У ФОРМІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ (01032, м. Київ, ВУЛИЦЯ САКСАГАНСЬКОГО, будинок 86/84, офіс 17; код ЄДРПОУ 30674287) заборгованість в розмірі 277 531, 04 грн. (двісті сімдесят сім тисяч п'ятсот тридцять одну грн. 04 коп.), пеню в розмірі 13 104, 55 грн. (тринадцять тисяч сто чотири гривні 55 коп.), інфляційні втрати у розмірі 8 289, 18 грн. (вісім тисяч двісті вісімдесят дев'ять гривень 18 коп.), 3% річних у розмірі 11 437, 00 грн. (одинадцять тисяч чотириста тридцять сім гривень 00 коп.) та судовий збір у розмірі 4 655, 43 грн. (чотири тисячі шістсот п'ятдесят п'ять гривень 63 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 22.02.2021 р.
Суддя М.В. Данилова