ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.02.2021Справа № 910/16735/20
Господарський суд місті Києва у складі судді - Бондаренко-Легких Г. П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №910/16735/20
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКОЙЛ" (пр-т Академіка Паладіна, буд. 32, кімната 434, Мсп 680, Південна Частина Києва, м. Київ, 03680)
До Товариства з обмеженою відповідальністю "АНДА ЕЙР" (вул. Народного Ополчення, буд. 26-А, м. Київ 151, 03151)
про стягнення 25 465, 92 грн
Без виклику представників сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮКОЙЛ" (далі за текстом - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АНДА ЕЙР" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 25 465, 92 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача його зобов'язань за договором поставки № 10.08.16/1 від 10.08.2016, в частині оплати поставленого за договором товару. У зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 25 465, 92 грн основного боргу за товар поставлений за видатковою накладною № РН-00518 від 07.06.2019.
04.11.2020 Суд залишив позовну заяву без руху, надав позивачу п'яти денний строк для усунення недоліків з моменту отримання ухвали.
Також, судом встановлено спосіб, яким позивач має усунути недоліки, а саме шляхом:
- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із доданням до неї всіх доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оформлених відповідно до ст. 91 ГПК України;
- подання до суду письмової заяви з зазначенням правильного місцезнаходження позивача.
13.11.2020 від позивача кур'єрською доставкою надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання вимог ухвали від 04.11.2020. Позивачем усунуто недоліки визначені ухвалою від 04.11.2020 про залишення позовної заяви без руху.
19.11.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, про що постановив відповідну ухвалу.
Позивач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі № 910/16735/20, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.
Суд зазначає, що відповідач повідомлявся ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 910/16735/20 за адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: поштовий індекс: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 26-А.
Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до поштового повернення, яке повернулося на адресу Господарського суду міста Києва, поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва у справі №910/16735/20 від 19.11.2020, не було вручено під час доставки, про що підприємством зв'язку надано довідку, в якій зазначена причини повернення (досилання): "адресат відсутній за вказаною адресою".
Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.
Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/7038/20 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами, відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Як підтверджено матеріалами справи, 10.08.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АНДА ЕЙР», як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮКОЙЛ», як постачальником було укладено договір поставки № 10.08.16/1 (далі за текстом - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов'язується поставити, а покупець оплатити і прийняти авіаційні оливи, рідини, мастила авіаційного, спеціального та загального призначення, що далі йменуються «товар», який відповідає вимогам нормативних документів, згідно чинного законодавства.
Згідно з п.3.1. договору, ціна товару та термін умови їх поставки визначається у рахунках - фактурах та видаткових накладних, оформлених на підставі прийнятих замовлень, покупець сплачує рахунки за доставлений товар протягом 10 (десяти) банківських днів із дати отримання рахунку.
Відповідно до п. 4.2. договору датою поставки товару вважається дата зазначена в накладній, що підписується повноважними представниками сторін під час поставки товару.
Право власності на товар та всі ризики випадкового псування чи втрати товару переходять від постачальника до покупця під час підписання акту прийому - передачі товару на складі покупця (п. 4.4. договору).
Протягом 2016-2019 років позивач на підставі зазначеного договору поставляв відповідачу товар, а відповідач вчасно сплачував його вартість, що підтверджується доданими до позовної заяви: копією договору, видатковими накладними на товар з довіреностями, актом звірки, виписками з банків.
Зокрема, згідно видаткової накладної №РН-00518 від 07.06.2019, на адресу відповідача було поставлено наступний товар: Рідина «Skydrol LD-4» в кількості 24 кварт.рід та Олива «MOBIL JET OIL II» (MIL-PRF-23699 F Class STD) в кількості 24 кварт.рід. Загальна сума поставки складає 25 465,92 грн з урахуванням ПДВ.
Видаткова накладна №РН-00518 від 07.06.2019 зі сторони відповідача підписана не була. Проте, між сторонами був підписаний акт звірки за період з 01.06.2019 по 17.06.2020, відповідно до якого за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 25 465, 92 грн, і такий акт був підписаний відповідачем, що свідчить про визнання останнім обставин отримання ним відповідного товару.
Товар, поставлений позивачем відповідачу за видатковою накладною №РН-00518 від 07.06.2019 оплачений останнім не був і доказів іншого матеріали справи не містять.
Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 25 465, 92 грн основної заборгованості за договором. Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Договір, укладений між сторонами, є договором поставки, а відтак у відповідній частині між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України), ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору поставлено відповідачу товар за видатковою накладною №РН-00518 від 07.06.2019 на суму 25 465, 92 грн, що підтверджується матеріалами справи, які відповідач в силу положень п. 3.1. договору був зобов'язаний оплатити протягом 10 (десяти) банківських днів з дня отримання рахунку, тобто оплата за видатковою накладною №РН-00518 від 07.06.2019 мала бути здійснена до 21.06.2019 включно. Хоча матеріали справи не містять доказів виставлення позивачем відповідачу відповідного рахунку, з огляду на підписання відповідачем акту звірки, суд дійшов висновку про отримання відповідачем всіх необхідних документів для здійснення оплати за поставлений товар.
Враховуючи, що відповідачем поставлений товар не був оплачений, станом на момент подання позовної заяви та вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем складає 25465, 92 грн, доказів сплати якої відповідачем суду не надано.
Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій у строки визначені договором, щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та доказів іншого суду не надано.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 25 465, 92 грн відповідачем суду не надано.
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 25 465, 92 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару, у відповідності до п. 3.1. договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 25 465, 92 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у відповідача обов'язку сплати заборгованість за поставлений товар за договором, у заявленому позивачем розмірі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Суд зазначає, що позивачем судовий збір у справі у був сплачений у більшому розмірі, ніж визначено законом. Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" внормовано, що зайво сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. За таких підстав, позивачу слід повернути зайво сплачений судовий збір, якщо позивач звернеться до суду з клопотанням про повернення зайво сплаченого судового збору, зайво сплачений судовий збір не повертається судом.
Керуючись ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКОЙЛ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АНДА ЕЙР" про стягнення 25 465, 92 грн задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АНДА ЕЙР" (вул. Народного Ополчення, буд. 26-А, м. Київ 151, 03151; ідентифікаційний код 40096636) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКОЙЛ" (пр-т Академіка Паладіна, буд. 32, кімната 434, Мсп 680, Південна Частина Києва, м. Київ, 03680; ідентифікаційний код 31510568) 25 465 (двадцять п'ять тисяч чотириста шістдесят шість) грн 92 коп. основної заборгованості та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г. П. Бондаренко - Легких