номер провадження справи 12/205/20
11.02.2021 Справа № 908/3148/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,
За участю секретаря судового засідання Соловйової А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/3148/20
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалскладсервіс" (юридична адреса: 69081, м. Запоріжжя, вул. Панфьорова, буд. 211, поштова адреса (для листування): 69006, м. Запоріжжя, а/с 144)
до відповідача: Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (71503, м. Енергодар, Запорізька область, вул. Промислова, буд. 133)
про стягнення 2 962 378,20 грн.
за участю представників:
від позивача - Юрасов А.В., довіреність № 20/10 від 20.10.2020, адвокат
від відповідача - Насретдінов Т.М., довіреність № 2815 від 02.09.2019, адвокат
Згідно із ст. 222 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях 11.01.2021, 01.02.2021 та 11.02.2021 здійснювалося повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувальних технічних засобів - програмно-апаратного комплексу «Оберіг» та комплексу «Акорд».
Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсалскладсервіс" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою за вих. б/н від 07.12.2020 до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення основного боргу в сумі 2944573,24 грн., трьох процентів річних в сумі 10600,49 грн. та інфляційних витрат в сумі 7204,47 грн. за договором поставки продукції № 135(7)20 Ук від 10.04.2020, що разом складає 2962378,20 грн.
При цьому в пункті 2 прохальної частини поданої позовної заяви позивач просить призначити справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2020 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
04.01.2021 на адресу суду від відповідача - Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує, мотивуючи свою позицію наступним:
- між ВП «Запорізька АЕС» та ТОВ "Універсалскладсервіс" укладений договір № 135(7)20УК від 10.04.2020 поставки продукції загальною вартістю 3223053,88 грн.;
- пунктом 3.2. договору встановлено, що розрахунок за поставлену продукцію здійснюється протягом 45 календарних днів з моменту поставки шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, оплата Покупцем частини вартості продукції у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від Продавця (Постачальника) податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлених ПК України випадках і порядку;
- до договору не вносились зміни щодо строку і порядку оплати за поставлену продукцію;
- станом на дату складання цього відзиву, з урахуванням п. 1.4. договору та листа № 01091020 від 09.10.2020 ТОВ "Універсалскладсервіс" виконало договірні зобов'язання з поставки продукції на суму 3203940,64 грн.;
- умовою (підставою) оплати частини вартості продукції у розмірі суми ПДВ є отримання ВП ЗАЕС від ТОВ "Універсалскладсервіс" податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлених ПК України випадках і порядку, на кожну окрему партію продукції, визначеною п. 1.2. договору;
- строк оплати частини вартості продукції в розмірі суми ПДВ сторонами в договорі не встановлений, вимога ТОВ "Універсалскладсервіс" щодо сплати частини вартості продукції в розмірі суми ПДВ 120074,58 грн. та 307687,62 грн. до ВП ЗАЕС не надходила;
- належні докази, які підтверджують виникнення обов'язку ВП ЗАЕС зі сплати суми ПДВ по договору ТОВ "Універсалскладсервіс" не надані;
- посилання ТОВ "Універсалскладсервіс" на акт звірки взаємних розрахунків за період: 10.04.2020 - 10.11.2020 не може вважатись належним доказом, що підтверджує наявність простроченої заборгованості в сумі 2944573,24 грн., оскільки цей акт є документом, за яким відображається бухгалтерський облік операцій підприємств, не підписаний зі сторони ВП ЗАЕС;
- ТОВ "Універсалскладсервіс" не довело настання строку оплати поставленої продукції саме 20.08.2020, 08.09.2020, 09.09.2020, 11.09.2020 та наявність у ВП ЗАЕС простроченої заборгованості за договором в сумі 2944573,24 грн.;
- оскільки визначені ТОВ "Універсалскладсервіс" строки виконання ВП ЗАЕС зобов'язання з оплати продукції не відповідають умовам договору, нормам закону та є неправильними, сума простроченої заборгованості за договором у розмірі 2944573,24 грн. у ВП ЗАЕС відсутня, вимога про стягнення з ВП ЗАЕС 10600,49 грн. трьох процентів річних та 7204,47 грн. інфляційних витрат є безпідставною та необґрунтованою, отже не підлягає задоволенню;
- ТОВ "Універсалскладсервіс" до періоду розрахунку трьох процентів річних до кількості днів прострочення оплати продукції включені дати, які є датами поставки продукції, які не повинні включатись в період прострочення;
- таким чином розрахунок кількості днів прострочення оплати, наведений в позовній заяві ТОВ "Універсалскладсервіс", є необґрунтованим;
- у відповіді № 28-23/26457 від 08.12.2020 на претензію позивача № 112006-01 від 06.11.2020 ВП ЗАЕС повідомив про відмову у задоволенні претензійних вимог у зв'язку з тим, що ТОВ "Універсалскладсервіс" не враховано умови договору щодо порядку оплати частини вартості продукції у розмірі суми ПДВ та відсутність у ньому умов щодо поставки та оплати продукції партіями;
- підстави відмови у задоволенні претензійних вимог, зазначені ВП ЗАЕС, не були враховані ТОВ "Універсалскладсервіс" в порядку досудового врегулювання спору та залишились незмінними при зверненні до господарського суду з позовною заявою. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В підготовчому судовому засіданні 11.01.2021 судом оголошено перерву до 01.02.2021 о 12:00 без винесення процесуального документу суду про що був складений протокол.
12.01.2021 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначає наступне:
- відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня, з метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді;
- відповідно до встановленого ПК України порядку, позивачем за першою подією (поставкою товару) було складено відповідні податкові накладні, реєстрація яких в ЄРПН підтверджується наданими квитанціями про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, таким чином відповідно до договору це є підставою для сплати покупцем суми ПДВ, включеної до вартості товару;
- відповідач товар прийняв, його не повернув, а тому повинен був здійснити оплату за умовами договору, а саме шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 45календарних днів з моменту поставки товару;
- відповідачем лише частково оплачено за поставлений товар в розмірі 259367,40 грн., дотепер залишаються неоплаченими поставки продукції на загальну суму 2944573,24 грн.;
- розрахунки трьох процентів річних та інфляційних втрат здійснювались позивачем виходячи зі змісту договору, первинних бухгалтерських та товаросупроводжуючих документів, враховуючи приписи законодавства, рекомендації усталеної судової практики та за допомогою комп'ютерної юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», отже розрахунки є вірними і коректними;
- відповідач свого обов'язку щодо повної оплати позивачу за поставлений товар, обумовленого у договорі не виконав, як не виконав і вимоги ст. 625 ЦК України, докази протилежного у матеріалах справи відсутні, факт порушення грошового зобов'язання підтверджується матеріалами справи та є доведеним. Просить позов задовольнити.
18.01.2021 на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній зазначає наступне:
- згідно з додатковою угодою № 2 від 20.08.2020 сторони визначили порядок та строк поставки продукції за договором за окремими партіями, а саме: за поз. 5 п. 1.1. договору - травень 2020, за поз. 1, 2, 4-6 п. 1.1. договору - серпень 2020, за поз. 3, 7-11 п. 1.1. договору - вересень 2020;
- відповідно, зобов'язання з оплати продукції виникли з моменту поставки повного обсягу продукції, визначеної вищевказаними окремими партіями;
- оплата частини вартості продукції у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ВП ЗАЕС від ТОВ "Універсалскладсервіс" на електронну адресу ВП ЗАЕС pdvzaes@mgw.npp.zp.ua, визначену сторонами договору як адресу для листування в рамках адміністрування ПДВ, податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в ЄРПН;
- посилаючись на норми п. 201.10. ст. 201 ПК України ТОВ "Універсалскладсервіс" не зазначило, що податкові накладні за договором були направлені на електронну адресу ВП ЗАЕС, зазначену в договорі;
- датою отримання відповідачем на електронну адресу податкових накладних № 1 та № 2 від 20.08.2020 є 15.09.2020, датою отримання відповідачем на електронну адресу податкових накладних № 1 від 08.10.2020, № 1 від 08.09.2020, № 2 від 08.09.2020, № 6 від 09.09.2020, № 9 від 11.09.2020, № 10 від 11.09.2020 є 30.10.2020;
- строк оплати частини вартості продукції в розмірі суми ПДВ сторонами в договорі не встановлений;
- таким чином, ТОВ "Універсалскладсервіс" невірно визначено дату виникнення зобов'язання з оплати, строки оплати та період прострочення оплати поставленої по договору продукції;
- вважає, що в розрахунках 3% річних та інфляційних втрат ТОВ "Універсалскладсервіс" невірно визначені строки оплати та періоди прострочення (включені дати, які є датами поставки продукції, не враховані вихідні дні, на які припадає останній день строку для оплати). Просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою суду від 01.02.2021 закрито підготовче провадження у справі № 908/3148/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.02.2021 о 12:15.
В судовому засіданні 01.02.2021 оголошено перерву до 11.02.2021 о 12:00 без винесення процесуального документу суду про що складений протокол.
В судове засідання 11.02.2021 з'явилися представники сторін.
Представник позивача в судовому засіданні 11.02.2021 підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача в судовому засіданні 11.02.2021 проти позовних вимог заперечив.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, враховуючи позицію представника позивача та відповідача, суд встановив.
Позов мотивовано тим, що 10.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсалскладсервіс", далі Постачальник, та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", далі Покупець, був укладений договір поставки продукції № 135(7)20УК, далі Договір.
До вказаного Договору між сторонами були підписані додаткова угода № 1 від 17.06.2020 та додаткова угода № 2 від 20.08.2020.
Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти і сплатити продукцію на загальну суму 3223053,88 грн. Виробник - п. 1-4, 6-10 п. 1.1. договору - ПАТ «МК «Азовсталь», Україна, п. 5 договору п. 1.1. договору - ПАТ «ММК ім. Ілліча», Україна, п. 11 п. 1.1. договору ПАТ «ММК ім. Ілліча»; ПАТ «МК «Азовсталь», Україна.
Пунктом 1.2. Договору сторони визначили, що строк поставки продукції травень-червень 2020 р.
Додатковою угодою № 1 від 17.06.2020 сторони виклали пункт 1.2. Договору в наступній редакції: «Строк поставки продукції:
поз. 5 п. 1.1. договору - травень 2020 р.
поз. 1-4, 6-11 п. 1.1. договору - липень-серпень 2020 р.
Додатковою угодою № 2 від 20.08.2020 сторони виклали пункт 1.2. Договору в наступній редакції: «Строк поставки продукції:
поз. 5 п. 1.1. договору - травень 2020 р.
поз. 1, 2, 4-6 п. 1.1. договору - серпень 2020 р.
поз. 3, 7-11 п. 1.1. договору - вересень 2020 р.
Згідно із п. 1.4. Договору постачання продукції здійснюється згідно з відвантажувальними нормами виробника. При цьому сторони допускають толеранс (допустиме відхилення) поставки продукції від погодженого обсягу за кожною позицією специфікації, але не більш ніж +- 10 відсотків. Таке відхилення не розцінюється сторонами як порушення зобов'язань зі сторони постачальника. У такому разі розрахунок проводиться за фактично поставлену кількість продукції виходячи з встановленої даним договором ціни, за умови, якщо вартість фактично поставленої продукції не перевищує вартості договору. Про застосування толерансу Постачальник повідомляє Покупця листом одночасно з поставкою продукції.
Умовами п. 3.1., 3.2. Договору сторони узгодили, що загальна вартість продукції становить 2 685 878,23 грн., крім того ПДВ 20% 537175,65 грн., разом 3 223 053,88 грн. Розрахунок за поставлену продукцію здійснюється протягом 45 календарних днів з моменту поставки шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Оплата Покупцем частини вартості продукції у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від Продавця податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку.
Відповідно до п. 4.1. - 4.4., 4.5., 4.6. Договору поставка продукції відбувається відповідно до правил (Інкотермс 2010) на умовах DDP м. Енергодар. Одержувач продукції - ЗВ ВП «Складське господарство» ДП НАЕК «Енергоатом» м. Енергодар, вул. Промислова, 133, склади. Поставка продукції відбувається в строки згідно п. 1.2. договору. Продукція, що поставляється, повинна супроводжуватись наступними документами:
а) видаткова накладна (3 шт.);
б) податкова накладна;
в) сертифікат якості, виданий підприємством-виробником (п. 1-10 п. 1.1. договору - оригінал, п. 11 п. 1.1. договору - оригінал або копія, завірена постачальником). Постачальник зобов'язаний оповістити Покупця про відвантаження продукції телеграмою (факсимільним зв'язком, телефонограмою, листом з повідомленням про вручення) за 7 днів до початку відвантаження з обов'язковою вказівкою наступних даних:
- найменування продукції;
- дата відвантаження;
- номер договору;
- кількість тон;
- ціна.
Постачальник зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН у строки, визначені для реєстрації податкових накладних чинним законодавством, з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Електронна адреса Покупця для листування в рамках адміністрування ПДВ: pdvzaes@mgw.npp.zp.ua.
Згідно із п. 11.1. Договору договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє протягом року з моменту укладання.
Так, на виконання умов укладеного Договору Постачальник поставив, а Покупець прийняв товар на загальну суму 3203940,64 грн., що підтверджується підписаними між сторонами видатковими накладними, копії яких містяться у справі, а саме:
- видатковою накладною № 5-202701 від 27.05.2020 на суму 259367,40 грн.;
- видатковою накладною № 8-202001 від 20.08.2020 на суму 245290,39 грн.;
- видатковою накладною № 8-202002 від 20.08.2020 на суму 475157,12 грн.;
- видатковою накладною № 9-200801 від 08.09.2020 на суму 553900,80 грн.;
- видатковою накладною № 9-200802 від 08.09.2020 на суму 28880,77 грн.;
- видатковою накладною № 9-200901 від 09.09.2020 на суму 184058,40 грн.;
- видатковою накладною № 9-201101 від 11.09.2020 на суму 719846,40 грн.;
- видатковою накладною № 9-201102 від 11.09.2020 на суму 723381,36 грн.;
- видатковою накладною № 10-200801 від 08.10.2020 на суму 14058,00 грн.
Факт поставки товару за вищевказаними видатковими накладними також підтверджується підписаними між сторонами товарно-транспортними накладними № 5-202701 від 27.05.2020, № 8-202001 від 20.08.2020, № 8-202002 від 20.08.2020, № 9-200801 від 08.09.2020, № 9-200802 від 08.09.2020, № 9-200901 від 09.09.2020, № 9-201101 від 11.09.2020, № 9-201102 від 11.09.2020, № 10-200801 від 08.10.2020.
Докази у справі свідчать, що відповідачем була здійснена часткова оплата за отриманий товар на суму 259367,40 грн., підтверджується випискою банку по рахунку позивача за 23.07.2020.
Позивач в позові вказує, що відповідач не в повному обсязі здійснив оплату за поставлений товар, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість в сумі 2944573,24 грн.
З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, в зв'язку з чим намагається стягнути з нього три проценти річних за загальний період з 05.10.2020 по 04.12.2020 в сумі 10600,49 грн. та інфляційні витрати за жовтень 2020 в сумі 7204,47 грн.
Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір поставки. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх істотних умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, умови передачі товару, порядок та терміни проведення розрахунків, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 1 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Предмет поставки за Договором відповідає вказаним вимогам.
Відповідач товар прийняв (про що свідчать наявні в матеріалах справи підписані з боку відповідача видаткові накладні), його не повернув, а тому зобов'язаний здійснити оплату його вартості в строк, встановлений договором.
Порядок здійснення оплати за товар між сторонами узгоджено в розділі 3 Договору, а саме в пункті 3.2., яким передбачено, що розрахунок за поставлену продукцію здійснюється протягом 45 календарних днів з моменту поставки шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Оплата Покупцем частини вартості продукції у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від Продавця податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку.
Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що позивач виконав належним чином свої зобов'язання, а саме поставив товар відповідачу на загальну суму 3203940,64 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними.
Зі змісту п. 3.2. Договору вбачається, що оплата за поставлену продукцію здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 45 календарних днів з моменту поставки продукції, а оплата Покупцем частини вартості продукції у розмірі ПДВ здійснюється після отримання ним від Постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в ЄРПН.
З урахуванням п. 3.2. Договору строк оплати продукції за видатковими накладними від 20.08.2020 настав 04.10.2020, втім оскільки це вихідний день в силу приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України строк настав 05.10.2020, прострочка виникла з 06.10.2020, строк оплати продукції за видатковими накладними від 08.09.2020 настав 23.10.2020, прострочка виникла з 24.10.2020, строк оплати продукції за видатковою накладною від 09.09.2020 настав 24.10.2020, втім оскільки це вихідний день в силу приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України строк настав 26.10.2020, прострочка виникла з 27.10.2020, строк оплати продукції за видатковими накладними від 11.09.2020 настав 26.10.2020, прострочка виникла з 27.10.2020, строк оплати продукції за видатковою накладною від 08.10.2020 настав 22.11.2020, втім оскільки це вихідний день в силу приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України строк настав 23.11.2020, прострочка виникла з 24.11.2020.
В матеріалах справи містяться податкові накладні, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та прийняті Державною податковою службою України, про що свідчать наявні у справі квитанції, а саме:
- податкова накладна № 2 від 27.05.2020 на суму 259367,40 грн.;
- податкова накладна № 1 від 20.08.2020 на суму 245290,39 грн.;
- податкова накладні № 2 від 20.08.2020 на суму 475157,12 грн.;
- податкова накладна № 1 від 08.09.2020 на суму 553900,80 грн.;
- податкова накладна № 2 від 08.09.2020 на суму 28880,77 грн.;
- податкова накладна № 6 від 09.09.2020 на суму 184058,40 грн.;
- податкова накладна № 9 від 11.09.2020 на суму 719846,40 грн.;
- податкова накладна № 10 від 11.09.2020 на суму 723381,36 грн.;
- податкова накладна № 1 від 08.10.2020 на суму 14058,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивач надіслав на електронну адресу відповідача pdvzaes@mgw.npp.zp.ua податкові накладні за серпень 2020 - 15.09.2020, податкові накладні за вересень 2020 - 25.09.2020, податкову накладну за жовтень 2020 - 30.10.2020, що підтверджується копіями листування за допомогою електронної пошти між сторонами (том 2, а.с. 8, 12, 29).
Враховуючи факт надіслання позивачем на електронну адресу відповідача вищевказаних податкових накладних, суд з урахуванням п. 3.2. Договору дійшов висновку про те, що строк оплати частини вартості продукції у розмірі ПДВ за вказаними податковим накладними настав 15.09.2020, 25.09.2020 та 30.10.2020 (тобто в дати, коли відповідачу надіслані електронною поштою податкові накладні).
Докази у справі свідчать, що відповідачем була здійснена часткова оплата за отриманий товар на загальну суму 259367,40 грн., підтверджується випискою банку по рахунку позивача за 23.07.2020.
Таким чином, з врахуванням часткової оплати заборгованість за поставлений товар складає 2944573,24 грн.
Втім, відповідач не виконав обов'язок з оплати поставленого товару в повному обсязі у встановлений Договором строк, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 2944573,24 грн.
В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором щодо не здійснення в повному обсязі оплати за поставлений товар, а також доведено порушення відповідачем строку оплати товару, встановленого умовами Договору, а наявність заборгованості в розмірі 2944573,24 грн. підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними, наявними у справі, з урахуванням часткової оплати боргу відповідачем. Відповідач доказів сплати боргу в повному обсязі станом на день розгляду справи суду не надав.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалскладсервіс" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" про стягнення основного боргу в сумі 2944573,24 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Матеріали справи свідчать, що за прострочення виконання відповідачем зобов'язань з оплати поставленого товару, позивач з посиланням на приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача три проценти річних за загальний період з 05.10.2020 по 04.12.2020 в сумі 10600,49 грн. та інфляційні витрати за жовтень 2020 в сумі 7204,47 грн.
Дослідивши розрахунок трьох процентів річних суд дійшов висновку про їх перерахунок у зв'язку з допущенням позивачем помилки при визначенні початку періоду прострочення оплати товару за видатковою накладною № 9-200901 від 09.09.2020, а саме не враховано, що строк оплати припадає на 24.10.2020, який є вихідним днем.
Відповідно до п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Відтак, судом з власної ініціативи здійснено перерахунок трьох процентів річних за допомогою програми "Законодавство".
Три проценти річних розраховані судом наступним чином:
1) на заборгованість за видатковою накладною № 9-200901 від 09.09.2020, строк оплати продукції за якою настав 24.10.2020, втім оскільки це вихідний день в силу приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України строк настав 26.10.2020, прострочка виникла з 27.10.2020, строк оплати ПДВ за вказаною накладною настав 25.09.2020 (дата надіслання відповідачу на електронну адресу податкової накладної),
- за період з 27.10.2020 по 04.12.2020 (39 днів прострочення) від суми боргу 184058,40 грн. три проценти річних складають 588,38 грн.
Розрахунок трьох процентів річних за іншими видатковими накладними здійснений позивачем у відповідності до вимог ст. 625 ЦК України.
Так, з врахуванням викладеного за розрахунком суду загальний розмір трьох процентів річних складає 10585,40 грн.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалскладсервіс" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" про стягнення трьох процентів річних підлягають задоволенню частково в сумі 10585,40 грн.
Оскільки мало місце прострочення оплати відповідачем за поставлений товар, а наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат за жовтень 2020 здійснений у відповідності з приписами ст. 625 ЦК України, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 7204,47 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.
Твердження відповідача про те, що строк виконання зобов'язання щодо оплати частини вартості продукції в розмірі суми ПДВ в договорі не встановлений спростовуються умовами п. 3.2. Договору. У вказаному пункті Договору чітко вказано, що оплата Покупцем частини вартості продукції у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від Продавця податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлених ПК України випадках та порядку.
Таким чином, строк оплати ПДВ встановлений умовами п. 3.2. Договору, а саме вартість продукції у розмірі суми ПДВ оплачується після отримання Покупцем від Продавця відповідної податкової накладної на електронну адресу, вказану в пункті 4.6. договору.
Твердження відповідача про ненастання строку оплати частини вартості продукції в розмірі суми ПДВ є безпідставними та спростовуються наявними у справі доказами та встановленими судом під час розгляду даної справи обставинами.
Стосовно заперечень відповідача проти розрахунку 3% річних та інфляційних витрат суд вважає за необхідне зазначити, що в період прострочення, за який позивач нараховує 3% річних та інфляційних витрат, строк оплати вартості товару та ПДВ відповідно до п. 3.2. Договору настав.
Твердження відповідача про включення позивачем до днів прострочення оплати продукції дат поставки продукції є безпідставними, необґрунтованими та спростовуються викладеними позивачем в позові розрахунками, в яких вказані періоди їх нарахування. У викладених позивачем розрахунках трьох процентів річних та інфляційних витрат до періоду прострочення не включені дати поставки продукції.
У судовому засіданні, яке відбулося 11.02.2021, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.
Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалскладсервіс" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, ідентифікаційний код 19355964) на користь:
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалскладсервіс" (юридична адреса: 69081, м. Запоріжжя, вул. Панфьорова, буд. 211, поштова адреса (для листування): 69006, м. Запоріжжя, а/с 144, ідентифікаційний код 33795338) основний борг в сумі 2944573 (два мільйона дев'ятсот сорок чотири тисячі п'ятсот сімдесят три) грн. 24 коп., три проценти річних в сумі 10585 (десять тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 40 коп., інфляційні витрати в сумі 7204 (сім тисяч двісті чотири) грн. 47 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 44435 (сорок чотири тисячі чотириста тридцять п'ять) грн. 44 коп., видавши наказ.
3. У задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалскладсервіс" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" відмовити.
Повне рішення складено - 22.02.2021 року
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.