номер провадження справи 34/213/20
16.02.2021 Справа № 908/3217/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,
при секретарі судового засідання Коцар А.О., розглянувши матеріали справи № 908/3217/20
за позовом: Акціонерного товариства "Кредобанк", ідентифікаційний код юридичної особи 09807862 (79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78; адреса для листування: 02094, м. Київ, а/с 57, пр-т Гагаріна, 23)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжкомунсталь", ідентифікаційний код юридичної особи 38626199 (69096, м. Запоріжжя, вул. Айвазовського, буд. 9)
про стягнення 19129 грн. 64 коп.
за участю уповноважених представників сторін:
від позивача: Павленко С.В., посвідчення № 000531 від 30.11.2018
від відповідача: не з'явився
До Господарського суду Запорізької області звернулось Акціонерне товариство "Кредобанк" з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжкомунсталь" 19129 грн. 64 коп. заборгованості за договором № 27633555434 банківського рахунку від 12.02.2019.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2020 вказану справу у передано для розгляду судді Науменку А.О.
Ухвалою суду від 21.12.2020 № 908/3217/20 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 908/3217/20 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 19.01.2021 об 11 год. 20 хв.
18.01.2021 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання з ЕЦП про розгляд справи за відсутності представника позивача.
В судовому засіданні 19.01.2021 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу "Акорд".
Суд відкрив судове засідання з розгляду справи № 908/3217/20. Перевірив явку представників сторін. Представником відповідача заявлено клопотання оголошення перерви у судовому засіданні для надання можливості ознайомитись з матеріалами справи з метою надання письмового відзиву по справі. Суд оголосив про надходження від позивача вищевказаного клопотання. Клопотання позивача прийнято судом до розгляду, долучено до матеріалів справи та задоволено. Клопотання відповідача також задоволено.
За наслідками судового засідання 19.01.2021, враховуючи клопотання сторін, у зв'язку з тим, що спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 02.02.2021 об 12 год. 20 хв.
29.01.2021 від позивача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
01.02.2021 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд поновити строк для його подачі, та заява про розгляд справи за відсутності відповідача.
З огляду на те, що представники сторін у судове засідання не з'явилися, судове засідання 02.02.2021 проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.
Суд продовжив розгляд справи № 908/3217/20. Суд задовольнив клопотання сторін про розгляд справи за відсутності представників сторін. Також, суд визнав поважними причини пропуску строку відповідачем для надання відзиву, оскільки з матеріалами справи представник відповідача ознайомився лише 20.01.2021. Задовольнив клопотання про поновлення строку для надання відзиву на позовну заяву. Відзив прийнято судом до розгляду, приєднано до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 216 ГПК України, якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні.
За наслідками судового засідання 02.02.2021, враховуючи клопотання сторін, у зв'язку з тим, що спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 16.02.2021 об 15 год. 00 хв.
11.02.2021 на електронну адресу суду надійшла заява позивача з ЕЦП про участь у судовому засіданні 16.02.2021 о 15 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів у справі № 908/3217/20.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.02.2021 № 908/3217/20 задоволенозаяву Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» № 631 від 11.02.2021 про участь у судовому засіданні 16.02.2021 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 908/3217/20 з використанням власних технічних засобів. Ухвалено розгляд справи № 908/3217/20 в судовому засіданні 16.02.2021 о 15 год. 00 хв. здійснювати з використанням системи відеоконференцзв'язку "EASYCON".
В судовому засіданні розгляд справи № 908/3217/20 здійснювався з використанням системи відеоконференцзв'язку "EASYCON".
Суд продовжив розгляд справи № 908/3217/20. Перевірив явку представників сторін. Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Представником позивача заявлено клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні для надання додаткових доказів. Суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання у зв'язку із закінченням строків розгляду справи.
Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Суду надано наступні пояснення: 12.02.2019 Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжкомунсталь». 13.02.2019 банком та клієнтом підписано заяву про відкриття поточного рахунку, якою встановлено наступну схему функціонування поточного рахунку - Загальний ліміт витрат БПК. Згідно із випискою по рахунку у період з 16.03.2020 по 07.05.2020 відповідач користувався рахунком шляхом зняття грошових коштів у різних сумах. 16.03.2020 відповідач використав кошти банку у розмірі 14 321,83 грн. Відповідно до меморіального ордеру № 15108204 від 16.03.2020 сума у розмірі 14 321,83 грн. віднесено до простроченого кредиту за договором по поточному рахунку № НОМЕР_1 . Вказані кошти повернуті позивачу не були. Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача неповернутої суми кредиту у розмірі 14 321,83 грн., прострочених відсотків у розмірі 3 202, 51 грн., нарахованих відсотків у розмірі 125,32 грн., простроченої суми комісії за адміністрування кредиту - 150,36 грн., пеня по простроченій сумі кредиту у розмірі 1171,21 грн., пеня по прострочених відсотках - 148,24 грн., пеня по простроченій комісії за адміністрування кредиту - 10,17 грн.
В матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки між позивачем та відповідачем не укладався договір овердрафту.
В судовому засіданні 16.02.2021 прийнято рішення, оголошено вступну та резолютивну частину.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд
12.02.2019 Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» (далі - АТ «Кредобанк», зміна найменування згідно із рішенням № 03/2018 від 29.11.2018, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжкомунсталь» (далі - позичальник, відповідач) укладено договір № 27633555434 банківського рахунку (юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору банк відкриває клієнту поточні рахунки, в т.ч. рахунки, здійснює розрахунково-касове обслуговування та надіє інші послуги, передбачені Правилами надання комплексних банківських послуг юридичним особам та фізичним особам - підприємцям (далі - Правила), в т.ч. з використанням системи дистанційного обслуговування «Клієнт - Інтернет - Банк», а клієнт приймає послуги банку на умовах та в порядку, визначених чинним законодавством України, Правилами користування банківськими платіжними картками, документацією системи, цим договором та тарифами банку.
Відповідно до п. 1.2. договору, банк відкриває поточні рахунки та надає клієнту послуги, передбачені цим договором, на підставі відповідних стандартних форм документів. Після акцепту банком погоджених клієнтом стандартних форм документи стають невід'ємною частиною договору.
13.02.2019 банком та клієнтом підписано заяву про відкриття поточного рахунку, якою встановлено наступну схему функціонування поточного рахунку - Загальний ліміт витрат БПК.
Рішенням Правління ПАТ «Кредобанк» № 480 від 24.04.2017 затверджено Правила надання комплексних банківських послуг юридичним особам та фізичним особам - підприємцям в АТ «Кредобанк» (далі Правила зі змінами), якими передбачено наступне:
Загальний ліміт витрат БПК (банківські платіжні картки) - схема функціонування рахунку з БПК, при якій для кожної з БПК, що використовується клієнтом (держателем) для здійснення платіжних операцій з поточного рахунку з БПК, встановлюються однаковий ліміт витрат БПК для усіх БПК, який дорівнює залишку коштів, які обліковуються на поточному рахунку з БПК клієнта (п. 1.1.27 Правил).
Ліміт витрат БПК - сума коштів у валюті поточного рахунку з БПК, в межах якої держателю дозволяється здійснення операцій. Ліміт витрат може складатися із залишку коштів на поточному рахунку з БПК за мінусом суми незнижувального залишку/заблокованих коштів, або за плюсом суми ліміту кредитування.
Правила є системою оприлюднених умов, які регулюють надання банком клієнтам банківських послуг (п. 2.1. Правил).
Відповідно до договору послуг та Правил банком можуть надаватись клієнту наступні види банківських послуг: відкриття та закриття поточних рахунків, розрахунково-касове обслуговування, обслуговування за допомогою системи, відкриття та обслуговування вкладних рахунків, розміщення вкладів, обслуговування зарплатних проектів, видача (оформлення) та використання БПК, купівля, продаж, обмін іноземної валюти, переказ коштів, регулярні платежі, обслуговування кредиту (позики, в т.ч. поворотної фінансової допомоги) в іноземній валюті/гривні/банківських металах від нерезидента, надання в користування сейфу (п.п. 2.2.1 - 2.2.9. Правил).
Відповідно до п. 2.3. Правил, останні не регулюють відносини між банком та клієнтом щодо кредитування рахунку.
Договір послуг укладається шляхом підписання клієнтом та банком, а у випадках, що випливають з Правил, - лише клієнтом, відповідної/відповідних стандартних форм документів (п. 3.1. Правил).
При укладенні між банком та клієнтом договору послуг, положення Правил, Тарифів, вважаються включеними до договору послуг у якості його невідємної частини та становлять його умови. Зазначені умови є типовими умовами (ст. 630 Цивільного кодексу України) договорів послуг, за винятком умов щодо яких в Правилах визначено, що вони можуть бути погоджені сторонами з відхиленням від умов, встановлених Правилами та/або Тарифами та/або стандартними формами документів (п. 3.2. Правил).
Договори послуг є договорами приєднання (ст. 634 Цивільного кодексу України). Банк вправі відмовити клієнту в укладенні договору послуг, якщо клієнт пропонує банку укласти такий договір послуг на умовах, відмінних від визначених цими Правилами, тарифами та/або стандартами формами документів, а також в інших випадках, якщо це випливає з правил чи законодавства (п. 3.3. Правил).
Фактом укладення договору послуг клієнт засвідчує, що на момент укладення клієнт ознайомився з усіма положеннями Правил, тарифами, а також іншими документами, інформацією, які розміщені на Інтернет-сторінці банку та з урахуванням яких надаються банківські послуги, повністю розуміє їхній зміст та беззастережно погоджується з ними (п. 3.4. Правил).
При укладенні договору послуг клієнт приймає на себе всі обов'язки та набуває прав, передбачених Правилами, так само як і банк бере на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених Правилами (п. 3.5. Правил).
Отримання клієнтом банківських послуг можливо на підставі укладення сторонами договору банківського рахунку, згідно з яким здійснюється відкриття поточних рахунків, розрахунково-касове обслуговування, а також можуть надаватися інші банківські послуги (п. 3.9. Правил).
Договір банківського рахунку припиняє своє дію в разі закриття всіх поточних рахунків, що були відкриті згідно з ним (п. 3.14 Правил).
Розрахунки за банківськими послугами здійснюються за тарифами (п. 6.1. Правил).
Тарифи на банківські послуги (в т.ч. розміри, строки (терміни) та порядок їх сплати/утримання тощо) визначаються банком самостійно (п. 6.2. Правил).
Тарифи банку публікуються на інтернет сторінці банку або розміщуються в загальнодоступних місцях приміщень операційних або касових підрозділів банку (відділень) (п. 6.3. Правил).
Розрахунки між сторонами здійснюються на підставі діючих договорів послуг (п. 6.4. Правил).
Банк відкриває клієнту поточні рахунки, у випадку та на умовах, визначених чинним законодавством України, внутрішніми актами банку, цими Правилами, Тарифами та стандартними формами документів, які є додатками до Правил (п. 1.1.1. Правил розділу ІІ).
Поточні рахунки відкриваються банком на підставі укладеного сторонами договору банківського рахунку, заяви клієнта про відкриття поточного рахунку, згідно з встановленої стандартної форми документів та інших документів (п. 1.1.2. правил розділ ІІ).
У випадку здійснення операції з БПК, внаслідок якої було перевищено ліміт витрат, сума яка перевищує ліміт витрат, обліковується на поточному рахунку з БПК і вважається кредитуванням поточного рахунку з БПК (технічний овердрафт, п. 7.2.12. Правил).
На виконання договору та Правил 13.02.2019 позивач відкрив поточний рахунок № НОМЕР_1 .
Згідно із випискою по рахунку у період з 16.03.2020 по 07.05.2020 відповідач користувався рахунком шляхом зняття грошових коштів у різних сумах.
16.03.2020 відповідач використав кошти банку у розмірі 14 321,83 грн.
Відповідно до меморіального ордеру № 15108204 від 16.03.2020 сума у розмірі 14 321,83 грн. віднесено до простроченого кредиту за договором по поточному рахунку № НОМЕР_1 .
Вказані кошти повернуті позивачу не були.
26.08.2020 позивач направив на адреси відповідача досудові вимоги (№ 29104/2020 від 25.08.2020, № 29105/2020 від 25.08.2020) щодо виконання договірних зобов'язань, а саме повернення коштів у розмірі 14 321,83 грн., що підтверджується матеріалами справи. Проте, вимоги повернулись на адресу позивача із відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».
Позивач також направляв вимоги на відмові йому адреси електронної пошти відповідача.
Позивач у позовній заяві посилається на те, що 04.09.2020 на адресу позивача надійшла відповідь № 1 від 04.09.2020, відповідно до якої відповідач не укладав із позивачем договір овердрафту.
Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача неповернутої суми кредиту у розмірі 14 321,83 грн., прострочених відсотків у розмірі 3 202, 51 грн., нарахованих відсотків у розмірі 125,32 грн., простроченої суми комісії за адміністрування кредиту - 150,36 грн., пеня по простроченій сумі кредиту у розмірі 1171,21 грн., пеня по прострочених відсотках - 148,24 грн., пеня по простроченій комісії за адміністрування кредиту - 10,17 грн.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Правовідносини сторін виникли на підставі договору банківського рахунку від 12.02.2019 та заяви про відкриття поточного рахунку від 13.02.2019.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписи ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частини 1, 2 ст. 639 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю законом або іншими актами цивільного законодавства.
За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 1066 ЦК України встановлено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам (ч.ч. 1, 2 ст. 1067 ЦК України).
Положеннями ст. 1068 Цивільного кодексу України передбачено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. Клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.
Статтею 1069 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до меморіального ордеру № 15108204 від 16.03.2020 банк надав відповідачу кредит у розмірі 14 321,83 грн.
Відповідач вказану суму грошових коштів не повернув.
26.08.2020 позивач направив на адреси відповідача досудові вимоги (№ 29104/2020 від 25.08.2020, № 29105/2020 від 25.08.2020) щодо виконання договірних зобов'язань, а саме повернення коштів у розмірі 14 321,83 грн., що підтверджується матеріалами справи. Проте, вимоги повернулись на адресу позивача із відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».
Позивач також направляв вимоги на відмові йому адреси електронної пошти відповідача.
Позивач у позовній заяві посилається на те, що 04.09.2020 на адресу позивача надійшла відповідь № 1 від 04.09.2020, відповідно до якої відповідач не укладав із позивачем договір овердрафту.
Суд зазначає, що відповідь відповідача № 1 від 04.09.2020 не стосується вказаного предмету спору, оскільки є відповіддю на претензію № 29107/2020 від 25.08.2020 на суму 20 204,00 грн.
Згідно із ст. 202 Господарського кодексу України та ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Суд зазначає, що оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відтак, у разі укладення кредитного договору неустойка поділяється на ту, яка встановлена законом (розмір та підстави стягнення якої визначаються актами законодавства) та договірну (розмір та підстави стягнення якої визначається сторонами в самому договорі).
У заяві відповідача від 13.02.2019, договорі банківського рахунку від 12.02.2019 процентну ставку та розмір комісії за адміністрування кредиту не зазначено. Також, у цій заяві відсутні умови про застосування до відповідача відповідальності у вигляді неустойки (пені) за порушення зобов'язання та, відповідно, не визначено її розміру.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, зокрема, просив стягнути відсотки за користування кредитом, комісію за адміністрування кредиту та пеню.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, у тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку заборгованості за договором, посилався на Правила.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме положення цих Правил розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву від 13.02.2019 про відкриття поточного рахунку та договору банківського рахунку від 12.02.2019.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Правила, відсутність у заяві від 13.02.2019 та у договорі домовленості сторін про сплату відсотків, комісії та пені у встановленому розмірі, надані банком Правила не може розцінюватися як стандартна (типова) форма.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 03.07.2019 по справі № 342/180/17 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.07.2020 по справі № 910/8189/19.
Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17, визначальним для укладення договору приєднання є не безпосередньо вид чи характеристика умов, щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід'ємну складову змісту договору та стверджувати про узгодженість дій та волевиявлення учасників цивільних правовідносин й відповідність певним стандартам поведінки.
Щодо наданого суду розрахунку суд зазначає, що він не містить розміру відсоткової ставки, розміру комісії, розміру пені.
Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для нарахування відсотків, пені, комісії.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 14 321,83 грн., з відмовою у стягненні прострочених відсотків у розмірі 3 202 (три тисячі двісті дві) грн. 51 коп., нарахованих відсотків у розмірі 125 (сто двадцять п'ять) грн. 32 коп., простроченої суми комісії за адміністрування кредиту у розмірі 150 (сто п'ятдесят) грн. 36 коп., пені по простроченій сумі кредиту у розмірі 1 171 (одна тисяча сто сімдесят одна) грн. 21 коп., пені по прострочених відсотках у розмірі 148 (сто сорок вісім) грн. 24 коп., пені по простроченій комісії за адміністрування кредиту у розмірі 10 (десять) грн. 17 коп.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
В позовній заяві позивач також просив суд стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогу в розмірі 1912,96 грн.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Частиною 1 ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно частин 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність": адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 даного Закону, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 161 ГПК України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Проте, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на їх підтвердження.
В матеріалах справи містяться копії: свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю серія ЧН № 000531 від 02.11.2018 на ім'я Павленко С.В., посвідчення адвоката України № 000531 від 30.11.2018, копію першої сторінки (визначення термінів) та останньої сторінки (умови договору щодо кількості примірників, плати єдиного податку, податку на прибуток підприємств, реквізитів сторін, узгоджених форм додатків, кількості примірників договору, набрання чинності договором, використання засобів електронного зв'язку) договору про надання правової допомоги від 11.02.2019, укладеного між АТ «Кредобанк» та Адвокатським об'єднанням «Бізнес і право», ордер серія КС № 573 216 від 16.06.2020, довіреності № 11353 від 01.05.2020.
Відтак, суду не надано належних та допустимих доказів понесення позивачем судових витрат в сумі 1 912,56 грн. На підставі викладеного, станом на час прийняття рішення у цій справі суд не вбачає підстав для вирішення питання щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в цій частині.
Позивач не позбавлений права звернутись до суду з відповідною заявою про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в порядку ст. 244 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжкомунсталь", ідентифікаційний код юридичної особи 38626199 (69096, м. Запоріжжя, вул. Айвазовського, буд. 9) на користь Акціонерного товариства "Кредобанк", ідентифікаційний код юридичної особи 09807862 (79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78; адреса для листування: 02094, м. Київ, а/с 57, пр-т Гагаріна, 23) суму основного боргу у розмірі 14 321 (чотирнадцять тисяч триста двадцять одна) грн. 83 коп., судовий збір у розмірі 1 573 (одна тисяча п'ятсот сімдесят три) грн. 71 коп.
3. В стягненні прострочених відсотків у розмірі 3 202 (три тисячі двісті дві) грн. 51 коп., нарахованих відсотків у розмірі 125 (сто двадцять п'ять) грн. 32 коп., простроченої суми комісії за адміністрування кредиту у розмірі 150 (сто п'ятдесят) грн. 36 коп., пені по простроченій сумі кредиту у розмірі 1 171 (одна тисяча сто сімдесят одна) грн. 21 коп., пені по прострочених відсотках у розмірі 148 (сто сорок вісім) грн. 24 коп., пені по простроченій комісії за адміністрування кредиту у розмірі 10 (десять) грн. 17 коп., судового збору у розмірі 528 (п'ятсот двадцять вісім) грн. 29 коп. відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 22.02.2021.
Суддя А.О. Науменко