вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
22.02.2021м. ДніпроСправа № 904/6849/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін справу:
за позовом Комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КДМ-СЕРВІС-ЮГ", м. Дніпро
про стягнення заборгованості у загальному розмірі 46 667,57 грн. за договором про постачання теплової енергії № 080482 від 15.10.2002 року.
Комунальне підприємство "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської ради звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КДМ-СЕРВІС-ЮГ" заборгованість у загальному розмірі 46 667,57 грн. за договором про постачання теплової енергії № 080482 від 15.10.2002 року, з яких: основний борг у розмірі 40 225,09 грн., пеня у розмірі 966,93 грн., 3% річних у розмірі 2 258,52 грн.та інфляційні втрати у розмірі 3 217,03 грн.
Дослідивши поданий позов, суд зазначає наступне.
Згідно приписів частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до частин 3 - 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
За змістом приписів частин 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно положень ч.1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Виходячи із вказаних вище положень Господарського процесуального кодексу України та беручи до уваги ціну позову (46 667,57 грн.), яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто поданий позов відноситься до малозначних справ, а також незначну складність характеру спірних правовідносин та обсяг необхідних доказів, що не потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, та запропоновано учасникам справи подати до суду: позивачу у строк до 27.01.2021 року - відповідь на відзив на позовну заяву за правилами, встановленими частинами третьою - шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію відповіді на відзив направити на адресу відповідача, докази надсилання надати до суду); відповідачу у строк до 17.01.2021 року - відзив на позовну заяву за правилами статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію відзиву направити на адресу позивача, докази надсилання надати до суду); заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження (за наявності); заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень за правилами, встановленими частинами третьою - шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач відзив на позов не надав, вимоги ухвали суду від 22.12.2020 року не виконав. Повідомлений судом про розгляд справи належним чином, за місцем реєстрації. Ухвала суду повернулась без виконання з приміткою пошти "адресат відсутній.
Судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв'язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила).
Так, для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок", цих Правил (пункт 94 Правил).
Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу.
Отже, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.
Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за місцем знаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
За таких обставин, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд
Позиція позивача викладена у позовній заяві
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання теплової енергії № 080482 від 15.10.2002 року, а саме в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленої позивачем теплової енергії.
Позиція відповідача, викладена у відзиві на позовну заяву
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов та ознайомлення з матеріалами справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин, пов'язаних з укладенням договору, встановлення факту постачання теплової енергії, встановлення факту невиконання відповідачем умов договору в частині оплати теплової енергії та правомірності вимоги позивача про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.10.2002 року між Комунальним підприємством "Дніпропетровські міські тепловаі мережі", правонаступником якого є Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради, (надалі - Енергопостачальна організація, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КДМ-СЕРВІС-ЮГ" (далі - Споживач, відповідач) було укладено договір про постачання теплової енергії № 080482 (далі - договір).
Згідно п. 1.1. договору Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібному йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни та на умовах передбаченими цим договором.
Пунктом 2.1. договору передбачено, що теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби:
- опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону (175 діб);
- гаряче водопостачання - протягом 350 діб;
- технологічні потреби - відповідно з виробничою програмою;
- кондиціювання повітря - по мірі необхідності.
Відповідно до п. 3.2.2. договору, Споживач теплової енергії зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором. На кінець опалювального сезону, проводити звіряння розрахунків з Енергопостачальною організацією, у разі заборгованості на початок опалювального сезону Споживач до мереж теплопостачання підключений не буде.
Згідно правил користування тепловою енергією споживач зобов'язаний встановити прилади обліку теплової енергії. Облік споживання теплової енергії здійснюється за показниками приладів обліку, встановлених на вводах розрахунковим способом за адресою: вул. Героїв Сталінграда, 45 (нині перейменована - пр. Богдана Хмельницького, 45) (п.п. 5.1., 5.2. договору).
Тарифи на теплову енергію, що споживається згідно з цим договором, установлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України, і для розрахунків за цим договором складає: теплова енергія - 1 Гкал 85,00 грн. (пункти 6.1., 6.2. договору); в редакції додаткової угоди 2016 року до договору № 080482 від 15.10.2002 року, п.2.1. теплова енергія 1 Гкал- 1 121,74 грн. (без ПДВ), 1 345,09 грн. ( з ПДВ).
За умовами пункту 7.1. договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.
Згідно п. 7.2. договору, розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 2х примірниках) на відпуск - отримання теплової енергії по формі додатку 4.
Відповідно до п. 7.3. договору, Споживач зобов'язаний не пізніше ніж за 5 діб до початку розрахункового періоду сплачувати Енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до договору, по власним платіжним дорученням з указапням періоду за який він сплачує.
Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію згідно з пунктом 7.4 договору проводиться Споживачем в продовж 5 діб після одержання рахунку Енергопостачальної організації, яка зобов'язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця слідуючого за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів.
Згідно п. 8.2.3. договору, в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію - нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 11.1. вищезазначений договір набув чинності з дня його підписання та діє до 01 жовтня 2005 року та, відповідно до п. 11.4. договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.
Рішенням Дніпровської міської ради від 27.07.2016 року № 28/12 (а.с.169) надано дозвіл на передачу з балансу КП «ДНІПРОПЕТРОВСЬКІ МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» на баланс КП «ТЕПЛОЕНЕРГО» об'єктів і мереж теплопостачання а також Рішенням Дніпровської міської ради «Про надання дозволу на передачу оснонних фондів та інших активів, заборгованості за пільги та субсидії з балансу КП «Дніпровські міські теплові мережі» на баланс КП «ТЕПЛОЕНЕРГО» від 19.07.2017 року № 24/23 (а.с.168)
Передача відбулась за Актом лриймапня-передачі об'єктів і мереж теплопостачання, згідно рішення Дніпропетровської міської ради від 27.07.2016 року №28/12, а також Актом приймання-передачі дебіторської заборгованості споживачів за спожиту теплову енергію від 06.11.2017 року (а.с.170-172).
У зв'язку із зміною у структурі Енергопостачальної організації, що пов'язана із передачею основних засобів, на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 27.07.2016 року №28/12 «Про надання дозволу на передачу з балансу КП «Дніпропетровські міські теплові мережі» на баланс КП «Тешюенерго» об'єктів і мереж теплопостачання», наказу КП «Дніпропетровські міські теплові мережі» від 05.09.2016 року № 320 «Про передачу об'єктів і мереж теплопостачання на баланс КП «Теплоенерго», актів приймання - передачі об'єктів, ст.ст. 512-514, 520-521, 631 Цивільного кодексу України, між Позивачем та Відповідачем 15.10.2016 рорку укладено трьохсторонню додаткову угоду до Договору про постачання теплової енергії № 080482 від 15.10.2002 року, відповідно до якої ця угода набуває чинності відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України з 27.09.2016 року і є невід'ємною частиною договору про Постачання теплової енергії, що зазначено у п.3.5.
Відповідно до п. 1.1.1. Додаткової угоди, КП «Теплоенерго» ДМР є Новою Енергопостачальною організацією та набуває прав і обов'язків, належних Енергопостачальній організації за основним Договором, укладеним із Споживачем і стає Стороною за основним договором.
Як зазначено у п. 1.1.3 Додаткової угоди до договору № 080482 від 15.10.2002 року Споживач (Відповідач) у свою чергу не заперечував стосовно зміни Енергопостачальної організації на Нову Енергопостачальну організацію в основному договорі і укладаючи додаткову угоду, надав свою згоду на виконання своїх зобов'язань та відповідальність за основним договором перед Новою Енергопостачальною організацією.
Згідно п. 1.1.4 Додаткової угоди права, зобов'язання та відповідальність за основним Договором переходять до Нової Енергопостачальної організації в тому обсязі, в якому вони належали Енергопостачальній організації до набрання чинності цієї Угоди.
Права, зобов'язання, відповідальність за основним договором переходять до Споживача перед Новою ЕнергопостачаЛьною організацією в тому обсязі, в якому вони належали Споживачу до набрання чинності цієї Угоди, що зазначено у п.1.1.5.
Відповідач порушив умови діючого договору про постачаний теплової енергії № 080482 від 15.10.2002 року, за результатом чого в останнього виникла заборгованість перед Позивачем за період з листопада 2017 року по квітень 2020 року на суму 40 225,09 грн.
Для подальшого досудового врегулювання господарського спору, Позивач повідомив Відповідача про вищезазначені обставини, а саме: про утворення боргу за Договором про постачання теплової енергії № 080482 від 15.10.2002, шляхом направлення останньому досудової вимоги від 25.08.2020 року на суму боргу 40 225,09 грн.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
З огляду на наявний в матеріалах справи договір, та обставини справи між позивачем та відповідачем виникли правовідносини поставки теплової енергії.
Щодо суми основного боргу
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Як встановлено судом вище, строк оплати за поставлену теплову енергію на суму 40 225,09 грн. є таким, що настав.
Заперечень щодо відомостей, викладених в Акті звіряння взаємних розрахунків а також у рахунка від Відповідача не надходило.
Доказів оплати вартості поставленої теплової енергії сторонами суду не надано.
З огляду на вказане, позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу підлягає задоволенню у розмірі 40 225,09 грн.
Щодо суми пені
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
За змістом ст.ст. 549, 551 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.
Позивач заявив до стягнення пеню за загальний період з 16.12.2019 року по 09.12.2020 року. Сума пені, заявлена до стягнення складає у розмірі 966,93 грн.
Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом, або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно п. 8.2.3. договору в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію - нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочки.
В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У відповідності до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Перевіривши розрахунки пені за загальний період з 16.12.2019 року по 09.12.2020 року судом встановлено, що сума пені розрахована позивачем відповідно до вимог діючого законодавства та договору, в межах строку позовної давності .
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача: 966,93 грн. - пені.
Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2 258,52 грн. за період з 23.12.2017 року по 09.12.2020 року та інфляційних втрат у розмірі 3 217,03 грн. за період з 23.12.2017 року по 09.12.2020 року.
Перевіривши здійснене позивачем нарахування, суд встановив, що розрахунки 3% річних та інфляційних втрат є вірними.
На підставі викладеного, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 2 258,52 грн. та інфляційних втрат у розмірі 3 217,03 грн. підлягають задоволенню.
Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач заперечень проти заявленого позову не висунув, доказів у спростування обставин, викладених в обґрунтування позовних вимог, суду не надав.
З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 185, 191, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КДМ-СЕРВІС-ЮГ" (49000, м. Дніпро, вул. Героїв Сталінграду, буд. 142 (пр. Богдана Хмельницького, буд. 142), код ЄДРПОУ 25019472) на користь Комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської ради (49081, м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 29, офіс 504, код ЄДРПОУ 32688148) основний борг у розмірі 40 225,09 грн., пеню у розмірі 966,93 грн., 3% річних у розмірі 2 258,52 грн., інфляційні втрати у розмірі 3 217,03 грн., та 2 102,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано - 22.02.2021 року.
Суддя В.Г. Бєлік