вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
15.02.2021м. ДніпроСправа № 904/5677/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Головахи К.К., розглянувши справу
за позовом Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Фізичної особи-підприємця Кітугіна Олега Миколайовича, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Комунальне підприємство "Парковка та Реклама", м. Кривий Ріг
про стягнення заборгованості у розмірі 4 047,13 грн. за договором оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста № 1/11 та за договором про відшкодування земельного податку №1/11-з
Представники:
від позивача - не з'явися
від відповідача - не з'явився
від третьої особи - не з'явився
Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради Дніпропетровської області звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Кітугіна Олега Миколайовича заборгованості за договором оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста № 1/11 та за договором про відшкодування земельного податку №1/11-з у сумі 4 047,13 грн., яка складається з заборгованості з орендної плати - 3 165,38 грн., пені - 13,39 грн., заборгованості з відшкодування земельного податку - 771,54 грн., пені - 96,82 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням умов договору оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста № 1/11 в частині повної та своєчасної оплати за орендоване приміщення та порушенням умов договору про відшкодування земельного податку №1/11-з в частині сплати земельного податку.
Ухвалою від 22.10.2020 залишено позовну заяву без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати обґрунтування необхідності залучення до участі у справі в якості третьої особи: Комунального підприємства "Парковка та реклама" Криворізької міської ради та зазначити на чиїй стороні його необхідно залучити.
13.11.2020 позивач надав заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 17.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, та залучено до участі у справі в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Комунальне підприємство "Парковка та Реклама".
Однак, при підготовці справи до розгляду, судом встановлено невідповідність поданих позовних матеріалів приписам ГПК України, тому ухвалою суду від 17.11.2020 позовну заяву залишено без руху для усунення позивачем недоліків та запропоновано позивачу надати: розрахунок суми основного боргу за Договором оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста № 1/11 від 16.10.2018; розрахунок заборгованості з відшкодування земельного податку за Договором про відшкодування земельного податку №1/11-з від 16.10.2018; розрахунок пені на суму 96,82 грн., з зазначенням періодів нарахування (з___ по ___) до Договору про відшкодування земельного податку №1/11-з від 16.10.2018.
19.01.2021 Позивачем надано на виконання вимог суду необхідні документи по справі.
Ухвалою від 21.01.2021 судове засідання призначено на 15.02.2021.
Позивачем 11.02.2021 надано для долучення до матеріалів справи додаткові документи.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю свого представника у інших судових засіданнях.
Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Ухвала суду, направлена на адресу відповідача, повернулась на адресу суду з відміткою поштової установи "за закінченням терміну зберігання".
Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.
Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється юридичною особою для забезпечення комунікації та зв'язку із нею зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.
Так, на підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, б. 15, кв. 10, на яку і була направлена кореспонденція господарського суду для відповідача.
При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв'язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила).
Так, для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок", цих Правил (пункт 94 Правил).
Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу.
Отже, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.
Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.
Більше того, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, неможливість направлення в засідання свого повноважного представника і ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.
За таких обставин можна дійти висновку, що повернення ухвал суду з викликом відповідача у судове засідання відбулось через недотримання ним вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю юридичною адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.
Таким чином, суд вважає, що відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача за наявними у ній матеріалами.
Третя особа у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце повідомлена належним чином.
Суд, щодо клопотання Позивача про відкладення розгляду справи, зазначає наступне.
Приписами ст. 202 цього Кодексу передбачено що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах строку, встановленого цим Кодексом в разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою відкладення розгляду справи.
На підставі викладеного, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
В судовому засіданні 15.02.2021 виготовлено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд встановив.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ:
Предметом доказування позову є встановлення обставин укладання договору оренди та договору про відшкодування земельного податку, порушення відповідачем строків оплати за орендоване майно та відшкодування земельного податку.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.10.2018 між Фізичною особою-підприємцем Кітугіним Олегом Миколайовичем (далі - відповідач, орендар) та Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (далі - позивач, орендодавець) укладено Договір оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста № 1/11 (далі - договір оренди).
Відповідно до п. 1.1 договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно (далі - об'єкт оренди), нежитлову окремо розташовану будівлю загальною площею 62,2 кв.м, розташовану за адресою: вул. Свято-Миколаївська, 15Д, для здійснення побутового обслуговування населення, балансоутримувачем якого є управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради. Об'єкт оренди облаштований холодним водопостачанням, каналізацією, центральним опаленням, електромережею. Використання орендованого комунального майна не за призначенням забороняється.
Пунктом 2.1. договору оренди встановлено, що договір оренди вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.
Згідно з п. 2.2 договору вступ орендаря у строкове платне користування об'єктом оренди настає одночасно з підписанням акта приймання-передавання, який необхідно оформити в 5-денний термін з КП "Парковка та реклама".
У разі припинення або розірвання цього договору орендар повертає об'єкт оренди орендодавцю в 5-ти денний термін. об'єкт оренди вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі з КП "Паркова та реклама" (п. 2.3. договору оренди).
Відповідно до п. 4.1 договору оренди за користування об'єктом оренди орендар сплачує річну плату у розмірі 5 % від незалежної вартості об'єкта оренди. Орендна плата становить 360,70 грн., без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - вересень 2018 р. Орендна плата за перший місяць оренди жовтень 2018 р. визначається шляхом коригування її розміру за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяцем до останнього числа першого місяця оренди.
Орендна плата перераховується на розрахунковий рахунок КП "Парковка та реклама" щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, наступного після сплачуваного, з подальшим перерахуванням 70% коштів до міського бюджету. Розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Розмір орендної плати може бути переглянуто у разі зміни методики її розрахунку та в інших випадках, передбачених чинним законодавством. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно з чинним законодавством.
У відповідності до п. 4.2. договору оренди орендар самовільно відшкодовує податок на землю, на якій розташований об'єкт, оренди, її балансоутримувачу відповідно до розміру займаної земельної ділянки. Розрахунок плати за землю здійснюється балансоутримувачем об'єкта оренди і є додатком до договору про відшкодування земельного податку. Якщо протягом трьох місяців з моменту укладання договору оренди орендар не уклав договір про відшкодування земельного податку, або у період дії договору не відшкодовує земельний податок, орендодавець має підстави для розірвання договору оренди.
Пунктом 4.5. договору оренди встановлено, що оплаті підлягає за весь період строкового користування орендарем об'єктом від дня вступу у строкове користування до фактичного повернення об'єкта оренди орендодавцю по акту.
Орендар вносить оренду плату за користування об'єктом оренди незалежно від наслідків господарської діяльності (п. 4.6. договору оренди).
Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному розмірі, підлягає індексації і стягується за весь період заборгованості з урахуванням пені згідно з діючим законодавством у розмірі 0,5% від простроченої до оплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період, за який нараховується пеня (п. 4.7. договору оренди).
Пунктом 4.8. договору оренди встановлено, що у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за атом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість з орендної плати, якщо така виникла, у повному обсязі КП "Парковка та реклама".
Орендар зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату, визначену цим договором (п. 6 договору оренди).
Цей договір діє з 16.10.2018 по 16.09.2021 включно (п. 10.1. договору оренди).
Пунктом 10.4. договору оренди встановлено, що цей договір припиняється у разі закінчення терміну дії, приватизації об'єкта оренди, банкрутства орендаря, знищення об'єкта оренди. Достроково цей договір може бути розірвано за згодою сторін, а також за вимогою однієї з них за рішенням суду у випадку невиконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором та інших підстав, передбачених законодавством України.
19.10.2018 об'єкт оренди передано орендарю, про що сторонами складено акт приймання-передачі (а.с.18).
25.10.2019 об'єкт оренди повернуто з оренди, про що сторонами складено акт приймання-передачі нежитлового приміщення (а.с.19).
Відповідач за орендоване майно розрахувався частково, в наслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 3 165,38 грн.
16.10.2018 між Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (далі - балансоутримувач) та Фізичною особою-підприємцем Кітугіним Олегом Миколайовичем (далі орендар) укладено Договір про відшкодування земельного податку № 1/11-з (далі - договір про відшкодування земельного податку).
Розділом 1 даного договору встановлено, що згідно з договором оренди об'єкта нерухомості комунальної власності міста від 16.10.2018 № 1/11 (далі - основний договір) орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно (далі - об'єкт оренди) нежилу окремо розташовану будівлю загальною площею 43,0 кв.м. розташоване за адресою: вул. Свято-Миколаївська, буд. 15д і зобов'язується компенсувати балансоутримувачу витрати з відшкодування земельного податку згідно з добовою участю орендаря.
Відповідно до п. 2.1. договору про відшкодування земельного податку відшкодування земельного податку ( надалі - відшкодування) вноситься орендарем на розрахунковий рахунок балансоутримувача (одержувач: управління комунальної власності міста виконкому міської ради; банк отримувача: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, м. Дніпро; рахунок: 31555270384898; ЄДРПОУ: 25522449; МФО: 805012; код класифікації доходів бюджету: 25010300) в розмірі 135,35 грн. на місяць без податку на додану вартість (надалі - ПДВ) щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, наступного після сплачуваного, незалежно від результатів діяльності. ПДВ нараховується згідно з чинним законодавством України.
Згідно із п. 2.4. договору про відшкодування земельного податку у разі невнесення відшкодування у строки, визначені цим договором, справляється пеня, яка нараховується на суму податкового боргу з розрахунку 2-х облікових ставок Національного банку України, діючої на день виникнення такого богу або на день його (частини) погашення, за кожен календарний день прострочення його сплати, включаючи день погашення.
Цей договір діє з дати укладення основного договору оренди у припиняє дію в разі припинення основного договору оренди та в інших випадках, передбачених законодавством України (п. 3.1. договору про відшкодування земельного податку).
Пунктом 4.1. договору про відшкодування земельного податку встановлено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Як зазначено в позовній заяві, сума заборгованості відповідача перед позивачем з відшкодування земельного податку складає 771,54 грн.
18.02.2020 сторонами підписано акт звіряння з компенсації земельного податку (а.с. 26).
Позивачем на адресу відповідача направлено претензію з вимогою оплатити суму заборгованості (а.с. 27).
Відповідач зазначену претензію отримав 25.10.2019, що підтверджується його підписом на претензії.
Відповідач відповіді на претензію не надав, суму боргу не оплатив.
19.05.2020 позивач повторено направив на адресу відповідача претензію з вимогою оплатити суму боргу (а.с. 28).
Відповідач відповіді на претензію не надав, суму боргу не оплатив.
Викладене стало підставою для звернення позивача з позовом до суду для захисту свого порушеного права.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондуються із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької діяльності.
Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата з урахуванням її індексації є однією з істотних умов договору оренди.
Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
За вимогами ч. 3 ст. 762 Цивільного кодексу України договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд (індексацію) розміру плати за користування майном.
У відповідності до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю з земельна ділянка.
Статтею 269 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
Відповідно до ст. 270 Податкового кодексу об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Згідно до ст. 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Статтею 274 Податкового кодексу України встановлено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки. Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За нормами ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який регулює спірні відносини, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. При цьому згідно з ч. 1 ст. 19 цього Закону орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Доказів сплати заборгованості з орендної плати у сумі 3 165,38 грн. та заборгованості з відшкодування земельного податку - 771,54 грн. відповідач суду не надав, доводи, наведені в обґрунтування позовних вимог не спростував.
На підставі викладеного, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Також позивачем заявлено до стягнення пеню за порушення строків внесення орендної плати у сумі 13,39 грн. та за порушення строків відшкодування земельного податку - 96,82 грн.
Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному розмірі, підлягає індексації і стягується за весь період заборгованості з урахуванням пені згідно з діючим законодавством у розмірі 0,5% від простроченої до оплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період, за який нараховується пеня (п. 4.7. договору оренди).
Згідно із п. 2.4. договору про відшкодування земельного податку у разі невнесення відшкодування у строки, визначені цим договором, справляється пеня, яка нараховується на суму податкового боргу з розрахунку 2-х облікових ставок Національного банку України, діючої на день виникнення такого богу або на день його (частини) погашення, за кожен календарний день прострочення його сплати, включаючи день погашення.
В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У відповідності з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Перевіривши розрахунки надані позивачем, судом встановлено, що сума пені нарахованої на заборгованість з орендної плати за період з 21.01.2019 по 11.05.2019 становить 13,39 грн., сума пені нарахованої на заборгованість з відшкодування земельного податку за період з 21.03.2019 по 21.04.2020 становить 83,19 грн.
В частині стягнення пені нарахованої на заборгованість з відшкодування земельного податку у сумі 13,63 грн. слід відмовити.
Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати у сумі 3 165,38 грн., заборгованості з відшкодування земельного податку - 771,54 грн., пені нарахованої на заборгованість з орендної плати - 13,39 грн., пені нарахованої на заборгованість з відшкодування земельного податку - 83,19 грн.
В частині стягнення пені нарахованої на заборгованість з відшкодування земельного податку у сумі 13,63 грн. слід відмовити.
Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради Дніпропетровської області до Фізичної особи-підприємця Кітугіна Олега Миколайовича, Третя особа-1: Комунальне підприємство "Парковка та Реклама" про стягнення заборгованості у розмірі 4 047,13 грн. за договором оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста № 1/11 та за договором про відшкодування земельного податку №1/11-з - задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кітугіна Олега Миколайовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, буд. 1, код ЄДРПОУ 25522449) заборгованість з орендної плати у сумі 3 165,38 грн., заборгованість з відшкодування земельного податку - 771,54 грн., пеню нараховану на заборгованість з орендної плати - 13,39 грн., пеню нараховану на заборгованість з відшкодування земельного податку - 83,19 грн. та витрати по сплаті судового збору - 2 094,93 грн., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Кітугіна Олега Миколайовича на користь Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради пені нарахованої на заборгованість з відшкодування земельного податку у сумі 13,63 грн. - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 22.02.2021
Суддя Н.Г. Назаренко