вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"10" лютого 2021 р. Cправа № 902/984/20
Господарський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Тварковського А.А.,
за участю секретаря судового засідання Німенко О.І.,
у відсутності учасників процесу,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (вул. Ярославів Вал, буд.13/2, літера "Б", м. Київ, 01054)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнер Агро" (вул. Соснова, буд.17, село Зарванці, Вінницький район, Вінницька область, 23223)
про стягнення 109949,93 грн,
Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнер Агро" та Фізичної особи-підприємця Пінчука Дениса Васильовича про стягнення з останніх як солідарних боржників 109949,93 грн.
В якості підстав заявлених позовних вимог позивач посилається на укладення з Товариством з обмеженою відповідальністю "Корнер Агро" Договору фінансового лізингу №190401-1-ФЛ-Ю-А від 01.04.2019? у забезпечення зобов'язань за яким між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Корнер Агро" та Фізичною особою-підприємцем Пінчуком Денисом Васильовичем укладено договір поруки №190401-1/П від 01.04.2019.
Внаслідок неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Корнер Агро" зобов'язань за Договором фінансового лізингу №190401-1-ФЛ-Ю-А від 01.04.2019 в частині своєчасної та повної сплати лізингових платежів позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнер Агро" та Фізичної особи-підприємця Пінчука Дениса Васильовича як солідарних боржників 109949,93 грн заборгованості, з яких: 107017,77 грн - простроченої заборгованості за лізинговими платежами; 1466,08 грн - пені; 1466,08 грн - процентів річних.
Ухвалою суду від 12.10.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/984/20 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29.10.2020.
28.10.2020 до суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнер Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" про визнання недійсним Договору фінансового лізингу №190401-1-ФЛ-Ю-А від 01.04.2019.
Ухвалою від 18.11.2020 зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, об'єднано його в одне провадження з первісним позовом у справі № 902/984/20 та призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 24.11.2020.
Підготовче засідання неодноразово відкладалося, в т.ч. внаслідок задоволення відповідних клопотань учасників справи.
В межах підготовчого провадження у справі, строк якого протокольною ухвалою суду від 29.10.2020 продовжено на 30 днів, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" скористалося правом на подання відзиву на зустрічну позовну заяву (а.с. 189-190, том 1).
Окрім того, 04.02.2021 до суду подано спільну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнер Агро" про відмову позовних вимог:
- за зустрічним позовом - у повному обсязі;
- за первісним позовом - в частині вимог до Фізичної особи-підприємця Пінчука Дениса Васильовича про стягнення з нього 109949,93 грн заборгованості за договором №190401-1/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 01.04.2019 як із солідарного за договором поруки боржника.
Так, ухвалою суду від 04.02.2021 прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" в частині вимог за первісним позовом до Фізичної особи-підприємця Пінчука Дениса Васильовича про стягнення з нього 109949,93 грн заборгованості за договором №190401-1/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 01.04.2019 як із солідарного за договором поруки боржника, а також відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнер Агро" від зустрічного позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" про визнання договору недійсним. Закрито провадження у справі № 902/984/20 за первісним позовом - в частині вимог до Фізичної особи-підприємця Пінчука Дениса Васильовича про стягнення з нього 109949,93 грн заборгованості за договором №190401-1/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 01.04.2019 як із солідарного за договором поруки боржника. Закрито провадження у справі № 902/984/20 за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнер Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" про визнання договору недійсним.
Таким чином, з урахуванням закриття провадження у справі внаслідок прийняття спільної заяви сторін про відмову від відповідних позовних вимог, розгляду судом підлягає позовна вимога в межах первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнер Агро" про стягнення 109 949,93 грн за договором №190401-1/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 01.04.2019, що в силу поданої первісним позивачем заяви розцінено і прийнято судом як зміна предмету первісного позову.
З урахуванням прийнятої судом зміни предмету первісного позову, Фізична особа-підприємець Пінчук Денис Васильович вибув зі складу учасників справи №902/984/20, позаяк до останнього позовні вимоги не заявляються.
04.02.2021 до суду надійшло пояснення представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнер Агро" із викладенням позиції в заперечення позову, враховуючи прийняття судом зміни предмету первісного позову.
Суть заперечень відповідача зводиться до того, що 01.10.2020 розірвано Договір фінансового лізингу №190401-1-ФЛ-Ю-А від 01.04.2019 та 12.10.2020 автомобіль (предмет лізингу) повернуто позивачу, отже, з моменту припинення договору у позивача відсутнє право вимагати оплати автомобіля, який є власністю позивача та знаходиться у його володінні. При цьому відповідач вказує, що розрахунок заборгованості в розмірі 107 017,77 грн не відповідає графіку сплати лізингових платежів та в позові зазначено, що з 26.07.2020 (16 період лізингу) виникла заборгованість в розмірі 47 582 грн, в той час, коли згідно доданого до позову графіку сплати лізингових платежів 16 черговий лізинговий платіж встановлено в розмірі 59 391,55 грн.
Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито дану стадію судового процесу та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.02.2021.
На визначену дату та час у судове засідання представники сторін не з'явилися. При цьому учасників справи про призначене судове засідання для розгляду справи по суті повідомлено належним чином ухвалою суду від 04.02.2021, яку представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнер Агро" отримано нарочно під розписку. При цьому Товариству з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Корнер Агро" таку ухвалу направлено на відповідні адреси електронної пошти, повідомлені представниками сторін.
В силу приписів ч.ч.6,7 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
З огляду на викладене, враховуючи в т.ч. направлення ухвали позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" на повідомлену представником такої сторони електронну адресу, у суду є всі підстави вважати про належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце її розгляду. При цьому учасники справи правом участі у судовому засіданні не скористалися.
Разом з тим 10.02.2021 через канцелярію суду надійшла заява представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнер Агро" про розгляд справи 10.02.2021 за її відсутності.
Окрім того, до початку судового засідання на адресу електронної пошти суду надійшло пояснення позивача по суті спору, у відповідь на пояснення відповідача з урахуванням зміненого предмету позову.
Враховуючи, що відповідач заперечує проти позову про стягнення коштів лізингових платежів та просить відмовити у його задоволенні у зв'язку із розірванням позивачем договору фінансового лізингу та відсутності обов'язку з передачі у власність відповідача предмета лізингу, а також те, що лізинговий платіж за 16 період лізингу заявлено до стягнення у меншому розмірі, ніж передбачено графіком сплати лізингових платежів, тому санкції за прострочення оплати розраховано невірно, представником позивача у поясненнях б/н від 10.02.2021 зазначено таке.
Предметом позову у даній справі є вимога про стягнення нарахованих та несплачених лізингових платежів до розірвання Договору фінансового лізингу (а не майбутніх лізингових платежів). Вказані лізингові платежі за своєю правовою природою є орендними платежами (ст.1 ЗУ "Про фінансовий лізинг" та ст. 806 ЦК України) і являють собою плату за користування предметом лізингу під час дії договору. Тобто, за своєю правовою та економічною природою, фінансовий лізинг є різновидом договору найму (оренди) - навіть параграф 6 "Лізинг" та ст. ст. 806-809 ЦКУ, які регулюють відносини лізингу розміщений у главі 58 "Найм", а лізинговий платіж за своєю природою є платежем за найм (оренду) лізингового майна. Предмет лізингу передасться лізингооодержувачу (орендарю) у користування на визначений термін та по закінченню строку лізингу або у деяких інших випадках підлягає поверненню лізингодавцю. Однак, так як лізингові платежі - це платежі за користування майном, то згідно вимог чинного законодавства є набутими на законних підставах та поверненню не підлягають.
Заявлення в меншому розмірі до стягнення лізингового платежу не порушує інтереси відповідача та відповідає диспозитивності та межам судового захисту, про який просить позивач. Крім того, заявлений до стягнення менший розмір (аніж передбачений графіком) пояснюється частковим погашенням заборгованості відповідачем.
Таким чином, позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, а справу розглянути за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг".
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
01.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЕЙБІ ЛІЗИНГ" (найменування змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕСТ ЛІЗИНГ") (Лізингодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корнер Агро" (Лізингоодержувач, відповідач) укладено Договір фінансового лізингу №190401-1-ФЛ-Ю-А (Договір).
Предметом лізингу згідно з п.4.1. Договору визначено автомобіль BMW X5. Детальний опис предмету лізингу наведено у додатку "Специфікація".
Загальними умовами договору (додаток до Договору фінансового лізингу №190401-1-ФЛ-Ю-А від 01.04.2019) у розділі "Предмет договору" передбачено, що Лізингодавець передає Лізингоодержувачу в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, зазначене в Специфікації до Договору лізингу, а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти майно (предмет лізингу) та своєчасно сплачувати періодичні лізингові платежі у порядку та строки передбачені Договором лізингу.
Сплата лізингових платежів здійснюється відповідно до п.2.2. Загальних умов договору лізингу та Графіку сплати лізингових платежів (додаток до Договору), які включають платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості предмета лізингу та винагороду (комісію) позивачу за отримане у лізинг майно.
Лізингоодержувач сплачує лізингові платежі відповідно до п.2.1.7, за умовами якого число сплати - це число (порядковий номер дня у відповідному календарному місяці) сплати чергових лізингових платежів.
За змістом п.2.1.7.1. Загальних умов Договору лізингу числом сплати є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання двадцяти календарних днів до дати підписання Акту. (Наприклад: Дата підписання Сторонами Акту - 25 липня 2017 року. Черговий лізинговий платіж 1-го періоду лізингу сплачується 14 серпня 2017 року. Наступні чергові лізингові платежі - кожного 14 числа календарного місяця протягом усього строку лізингу). В разі відсутності такого числа у відповідному календарному місяці (наприклад, якщо числом сплати є 31-ше число, а у календарному місяці 30-ть днів), платіж сплачується у останній робочий день відповідного календарного місяця.
Згідно з п.2.4 Загальних умов Договору лізингу, якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, то Лізингоодержувач зобов'язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, який передує такому вихідному (святковому та ін.) дню.
Відповідно до п.2.1.8. Загальних умов Договору лізингу період лізингу - це період строку лізингу, який дорівнює 1 (одному) місяцю. Перший період лізингу починається здати підписання Акту.
Пунктом 2.1.6. Загальних умов Договору лізингу визначено, що акт - це акт приймання-передачі Предмета лізингу в лізинг.
Передача предмету лізингу у користування відповідача підтверджується Актом прийому передачі від 06.04.2019.
Таким чином, згідно з п.2.1.7.1 Загальних умов Договору лізингу Лізингоодержувач зобов'язаний був сплачувати чергові лізингові платежі 26 числа кожного місяця в розмірі, визначеному в Графіку сплати лізингових платежів, тобто: періоди лізингу №1 - 26.04.2019, №2 - 26.05.2019 і т.д.).
Згідно з п. 7.1.1 Загальних умов Договору лізингу сторони дійшли згоди, що за порушення обов'язку з своєчасної сплати платежів передбачених даним Договором та/або чинним законодавством України - Лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочки, та відшкодовує всі збитки, завдані цим Лізингодавцеві, понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування даної пені за прострочення сплати платежів, передбачених даним Договором та/або чинним законодавством України, припиняється через дванадцять місяців, від дня коли сплата мала відбутися.
Пунктом 2.7 Загальних умов Договору лізингу передбачено, що у разі, якщо Лізингоодержувач прострочить сплату лізингових платежів, на підставі ст.625 ЦК України Лізингоодержувач зобов'язується сплачувати проценти річних в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочки.
Оскільки сплата відповідачем лізингових платежів відбувалася з порушенням встановленого Графіку та розмірів сплати з 26.07.2020 по 26.08.2020 в останнього виникла заборгованість за Договором в розмірі 107017,77 грн, що включає заборгованість в розмірі 47582,17 грн з 26.07.2020 (16 період лізингу) та заборгованість в розмірі 59435,60 грн з 26.08.2020 (17 період лізингу), яку позивачем заявлено до стягнення. При цьому Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" нараховано та заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнер Агро" 1466,08 грн - пені та 1466,08 грн - процентів річних внаслідок прострочення виконання зобов'язання.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд враховує наступні законодавчі приписи.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Згідно зі ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Частина 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача простроченої заборгованості за лізинговими платежами в сумі 107117,77 грн станом на 23.09.2020, відтак позов у цій частині підлягає задоволенню у повному обсязі. При цьому посилання відповідача, що розрахунок заборгованості в розмірі 107017,77 грн не відповідає Графіку сплати лізингових платежів, позаяк лізинговий платіж за 16 період лізингу заявлено до стягнення у меншому розмірі, ніж передбачено Графіком сплати лізингових платежів, свідчить лише про те, що позивачем здійснено зарахування сплати за відповідний період. При цьому власного контрозрахунку заборгованості відповідачем не надано.
Окрім того, як встановлено матеріалами справи та підтверджується сторонами Договір фінансового лізингу №190401-1/ФЛ-Ю-А від 01.04.2019 розірвано в односторонньому порядку Лізингодавцем на підставі ч.2 ст. 7, пп. 3, 4 ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг", п. 6.6.1 Загальних умов Договору за повідомленням ТОВ "БЕСТ ЛІЗИНГ" №2879 від 01.10.2020. Предмет лізингу передано Лізингодавцю за Актом прийому-передачі від 12.10.2020.
Як уже зазначалося, нарахування позивачем заборгованості здійснено станом на 23.09.2020, тобто за період до моменту розірвання Договору та повернення предмету лізингу, відтак безпідставним є твердження відповідача про відсутність права позивача вимагати сплати за предмет лізингу, який є власністю позивача та знаходиться у його володінні (оскільки повернення предмету лізингу відбулося поза межами заявленого періоду).
Оскільки позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 1466,08 грн - пені та 1466,08 грн - процентів річних, суд враховує таке.
У відповідності до п.3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч.1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з п. 7.1.1 Загальних умов Договору лізингу сторони погодили, що за порушення обов'язку з своєчасної сплати платежів передбачених даним Договором та/або чинним законодавством України - Лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочки, та відшкодовує всі збитки, завдані цим Лізингодавцеві, понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування даної пені за прострочення сплати платежів, передбачених даним Договором та/або чинним законодавством України, припиняється через дванадцять місяців, від дня коли сплата мала відбутися.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені за період прострочення з 27.07.2020 по 23.09.2020 на суму 47582,17 грн та з 27.08.2020 по 23.09.2020 на суму 59435,6 грн, судом помилок не виявлено, внаслідок чого позовна вимога щодо стягнення 1466,08 грн пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, пунктом 2.7 Загальних умов Договору лізингу передбачено, що у разі, якщо Лізингоодержувач прострочить сплату лізингових платежів, на підставі ст.625 ЦК України Лізингоодержувач зобов'язується сплачувати проценти річних в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочки.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (ОП КГС ВС) у постанові від 05.06.2020 у справі № 922/3578/18 зазначає, що системний аналіз частини другої статті 536, частини другої статті 625 та статті 627 ЦК України дозволяє дійти висновку, що законодавцем не обмежено право сторін визначити у договорі розмір процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами. Однак, диспозитивний характер цих норм у цілому обмежується положенням частини другої статті 625 ЦК України, яка зазначає про стягнення трьох процентів річних, що має наслідком визначення таких процентів саме у річних, а не будь-яким іншим способом обчислення процентів за умовами договору.
Отже, законодавцем передбачено, що договором може бути встановлено інший розмір процентів річних, а не інший спосіб їх обчислення (зокрема, в розмірі певного проценту за кожний день прострочення). Проценти за користування чужими коштами, які відповідно до договору нараховуються за кожен день прострочення виконання зобов'язання, за своєю правовою природою підпадають під визначення пені, передбаченої статтею 549 ЦК України.
ОП КГС ВС звертає увагу на судову практику Верховного Суду України, викладену в постановах від 01.07.2014 у справі № 3-32гс14 та від 24.12.2013 у справі №3-37гс13. У цих справах сторони передбачили аналогічну юридичну відповідальність, виражену у відсотковому розмірі від суми боргу за поставлений товар за кожен день прострочення. При цьому в обох випадках Верховний Суд України дійшов висновку, що така міра відповідальності є пенею, оскільки за способом обчислення вона визначається за кожний день прострочення. При цьому ОП КГС ВС відступила від правової позиції, викладеної у постанові ВС від 15.05.2018 у справі № 922/2213/17 про можливість стягнення відсотків річних за кожен день неправомірного користування коштами відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.
За наведених обставин має місце фактично подвійне нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, що є неприпустимим, оскільки одночасне застосування одного виду цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Таким чином, заявлена Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" позовна вимога про стягнення 1466,08 грн відсотків річних не підлягає задоволенню.
За приписами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши усі обставини та надавши оцінку зібраним у справі доказам в їх сукупності, врахувавши принцип диспозитивності та змагальності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з урахуванням мотивів відмови у стягненні відсотків річних.
В силу приписів ст.129 ГПК України витрати на судовий збір підлягають віднесенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, на відповідача покладаються витрати на сплату судового збору в сумі 2073,97 грн, при цьому витрати на сплату судового збору в сумі 28,03 грн залишаються за позивачем.
Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнер Агро" (вул. Соснова, буд.17, село Зарванці, Вінницький район, Вінницька область, 23223; код ЄДРПОУ 39963661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (вул. Ярославів Вал, буд.13/2, літера "Б", м. Київ, 01054; код ЄДРПОУ 33880354) 107017,77 грн - простроченої заборгованості за лізинговими платежами; 1466,08 грн - пені та 2073,97 грн - витрат зі сплати судового збору.
3. У задоволенні позову в частині стягнення 1466,08 грн відсотків річних відмовити, у зв'язку з чим витрати на сплату судового збору в сумі 28,03 грн залишити за позивачем.
4. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Відповідно до положень ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам процесу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на відповідні адреси електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Повне рішення складено 22 лютого 2021 р.
Суддя А.А. Тварковський
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2,3,4 - ТОВ "Бест Лізинг" - вул. Ярославів Вал, буд.13/2, літера "Б", м. Київ, 01054; ІНФОРМАЦІЯ_1; ІНФОРМАЦІЯ_2;
5,6,7 - ТОВ "Корнер Агро" - вул. Соснова, буд.17, село Зарванці, Вінницький район, Вінницька область, 23223; ІНФОРМАЦІЯ_3; ІНФОРМАЦІЯ_4.