проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"16" лютого 2021 р. Справа № 917/484/20
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Білоусова Я.О. , суддя Пуль О.А.
за участю секретаря судового засідання Курченко В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вх. № 3514 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 10.11.2020 у справі № 917/484/20, ухвалене у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Семчук О.С., повне рішення складено 17.11.2020,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімнафтотранс", м.Лисичанськ, Луганська область,
до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м.Полтава,
про стягнення коштів
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 10.11.2020 у справі №917/484/20 задоволено позов. Стягнуто з Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімнафтотранс" 500000,00 грн основного боргу, 24575,00 грн 3% річних, 52436,14 грн інфляційних втрат, 8655,17 грн судового збору.
Вказане рішення місцевого господарського суду з посиланням на приписи статей 525, 526, 530, 610, 625, 655, 692, 693, 712 Цивільного кодексу України мотивоване тим, що матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача за договором поставки від 27.03.2018 №27/03-18 за поставлений товар у розмірі 500000,00 грн, а відтак, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість нарахування за порушення строків виконання грошових зобов'язань 3% річних у сумі 24575,00 грн та інфляційних втрат у сумі 52436,14 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 10.11.2020 у справі № 917/484/20 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Хімнафтотранс" про стягнення заборгованості відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права. Зокрема, відповідач вказує на те, що в межах справи №917/1526/19 вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, про що ухвалено відповідне рішення суду, яке набрало законної сили. Також, зазначає, що у рішенні суду по справі №917/1526/19 встановлено суму поставки товару та загальну суму заборгованості за поставлений товар за договором поставки від 27.03.2018 №27/03-18, що має значення для вирішення даної справи.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2020 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів для її розгляду: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Пуль О.А., суддя Шевель О.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.12.2021 відкрито апеляційне провадження, повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться "26" січня 2021 о 14:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, каб. № 104.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2021 у зв'язку з відпусткою судді Шевель О.В. для розгляду клопотання про призначення судового засідання в режимі відеоконференції та подальшого розгляду справи визначено наступний склад колегії суддів для її розгляду: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2021 задоволено клопотання адвоката ТОВ "Хімнафтотранс" Яворської Ганни Ігорівни про участь в судовому засіданні по справі №917/484/20, призначеному на "26" січня 2021 о 14:00 год, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 задоволено клопотання Державного підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Полтавської області, доручено Господарському суду Полтавської області забезпечити проведення судового засідання, що відбудеться 26.01.2021 о 14:00 год. у справі № 917/484/20 в режимі відеоконференції.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 розгляд справи відкладено на 16.02.2021, у зв'язку з виникненням технічних проблем у проведенні судового засідання 26.01.2021 в режимі відеоконференції.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.01.2021 задоволено клопотання адвоката ТОВ "Хімнафтотранс" Яворської Ганни Ігорівни про участь в судовому засіданні по справі №917/484/20, призначеному на "16" лютого 2021 о 14:00 год, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів.
05.02.2021 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з його зайнятістю в іншому судовому процесі. До клопотання представником відповідача додана копія ухвали Господарського суду Полтавської області від 20.01.2021 у справі №917/57/21, за участю Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", як відповідача у справі, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, якою підготовче засідання призначено на 16.02.21 на 10:45.
В судовому засіданні 16.02.2021 представник позивача, який брав участь в режимі відеоконференції, заперечував проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Колегія суддів розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, дійшла висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на таке.
Відповідно ч. 11 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Разом з тим, в матеріалах справи міститься ордер на представництво інтересів відповідача у даній справі лише у Господарському суді Полтавської області, доказів на підтвердження права представляти інтереси відповідача у Східному апеляційному господарському суді, матеріали даної справи не містять, як і не надано доказів, що представник відповідача Глазкова С.О. представляє інтереси відповідача і у справі № 917/57/21. То ж у колегії суддів відсутні підстави для задоволення вказаного клопотання.
Крім того, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.
Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами у відповідності до статті 269 ГПК України, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.
27.03.2018 між ТОВ «Хімнафтотранс» (постачальник) та ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (покупець) укладено договір № 27/03-18 поставки, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язався поставляти та передавати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити наступні товари Код09130000-9 Нафта і дистилятори (дизпаливо, бензин А-92), згідно ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» Кількість товару є орієнтовною, остаточна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором визначається відповідно до заявок покупця, оформлених згідно вимог цього договору. Покупець на свій розсуд, керуючись власними господарськими потребами визначає загальну кількість заявок на поставку товару та не зобов'язаний замовляти товар на всю суму, визначену сторонами як ціна договору. Обсяги придбання товарів можуть бути зменшені залежно від поточних потреб замовника.
Відповідно до п. 4.1 Договору, розрахунки за поставлений товар проводяться після отримання від Позивача рахунку на оплату Товару і передачі документів, зазначених у пункті 4.2. Договору.
Пунктом 4.2. договору сторони погодили, що рахунок приймається до сплати при отриманні товару та всіх документів, що підтверджують належну якість товару (сертифікат або паспорт якості), видаткових накладних, у яких вказуються дані про виробничий підрозділ покупця, який безпосередньо отримав партію товару, ТТН та інших первинних документів, передбачених для даного виду товару.
Відповідно до п. 4.3 договору покупець зобов'язується розрахуватися з постачальником за отриманий товар на протязі 60 банківських днів з моменту отримання від постачальника документів, зазначений в п. 4.1., п. 4.2. цього договору, проте в будь-якому випадку лише після отримання повного розрахунку від замовника на відповідні цілі. У випадку затримки постачальником передачі повного пакету документів, визначених договором цінним листом з описом вкладення покупцю, обов'язок оплати відстрочується на цей період і настає лише після належного виконання постачальником взятих на себе зобов'язань.
Згідно п. 7.1 договору сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань згідно вимог чинного законодавства України з врахуванням положень Договору.
Пунктом 10.1 договору, сторони визначили, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печаткою сторін і діє до повного виконання зобов'язань до 31.12.2018 року.
Пунктом 10.3 договору передбачено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.
На виконання умов договору позивачем здійснені поставки товару, а саме: по видатковій накладній № 13 від 28.03.2018 на суму 595 152,96 грн.; термін оплати - до 02.07.2018; по видатковій накладній № 14 від 28.03.2018 на суму 484 096,44 грн.; термін оплати - до 02.07.2018; по видатковій накладній № 17 від 02.04.2018 на суму 502 964,88 грн.; термін оплати - до 05.07.2018; по видатковій накладній № 18 від 02.04.2018 на суму 625 568,88 грн.; термін оплати - до 05.07.2018; по видатковій накладній № 21 від 12.04.2018 на суму 350 214,72 грн.; термін оплати - до 16.07.2018. Загалом на суму 2557997,88 грн.
Відповідач на виконання умов договору сплатив позивачу 500000,00 грн згідно платіжного дорученням № 779 від 17.04.2018 (а.с. 42 т.1).
05.11.2019 Господарським судом Полтавської області у справі №917/1526/19 прийнято рішення, яким позовні вимоги ТОВ "Хімнафтотранс" до ДП "Полтавський облавтодор" про стягнення 1557997,88 грн. основного боргу, 167542,04 грн. інфляційних втрат та 50021,12 грн. 3% річних задоволені. Позовні вимоги у справі №917/1536/19 обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору поставки від 27.03.2018 №27/03-18.
Звертаючись з даним позовом у справі №917/484/20 позивач зазначає, що оскільки по договору від 27.03.2018 №27/03-18 позивачем було поставлено товар на загальну суму 2 557 997,88 грн., а відповідачем самостійно сплачено за отриманий товар лише 500 000 грн, то заборгованість за поставлений товар становила 2057997,88 грн. Оскільки предметом позову по справі № 917/1526/191 було стягнення з відповідача боргу за поставлений по договору товар у розмірі 1 557 997,88 грн. і вказана сума вже стягнута рішенням суду, позивач просить суд стягнути з відповідача залишок заборгованості за договором від 27.03.2018 №27/03-18 в сумі 500000,00 грн.
Заперечуючи проти позовних вимог у даній справі, відповідач зазначає, що судом вже розглянуто справу між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, як і в даному позові. На думку відповідача, це є підставою для залишення позовної заяви ТОВ "Хімнафтотранс" у даній справі без розгляду. Відповідач наполягає на тому, що у рішенні по справі № 917/1526/19 судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем було поставлено товар на загальну суму 2057997,88 грн.; загальна сума заборгованості за отриманий і не оплачений відповідачем товар становить 1557997,88 грн.
Відповідач також вказує, що на виконання рішення Господарського суду Полтавської області по справі № 917/1526/19 було видано наказ від 04.12.2019, який пред'явлений до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на виконання. Платіжним дорученням № 266 від 07.02.2020 на рахунок ТОВ "Хімнафтотранс" було перераховано 1790134,32 грн. згідно виконавчого документу № 917/1526/19 ВП 60940736. 30.03.2020 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 60940736. В зв'язку з цим, відповідач стверджує, що рішення Господарського суду Полтавської області від 05.11.2019 по справі № 917/1526/19 ним виконано в повному обсязі.
10.11.2020 Господарським судом Полтавської прийнято оскаржуване рішення у даній справі.
Розглянувши вказане рішення на предмет правильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та надаючи оцінку аргументам місцевого господарського суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ст. 692, ст. 693 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 ЦК України).
Судом апеляційної інстанції досліджено, що на виконання умов укладеного між сторонами у даній справі договору №27/03-18 від 27.03.2018, позивач поставив відповідачу товар за договором (дизельне паливо, бензин А-92) за п'ятьма видатковими накладними:
№ 13 від 28.03.2018 на суму 595 152,96 грн.;
№ 14 від 28.03.2018 на суму 484 096,44 грн.;
№ 17 від 02.04.2018 на суму 502 964,88 грн.;
№ 18 від 02.04.2018 на суму 625 568,88 грн.;
№ 21 від 12.04.2018 на суму 350 214,72 грн.
Відповідачем вказані обставини не спростовані.
17.04.2018 платіжним дорученням № 779 відповідач здійснив оплату за поставлений товар частково, у розмірі 500000,00 грн, з призначенням платежу: «сплата за матеріали зг рах 13 від 28.03.18 по дог 27/03-18 без тендера …..».
У вересні 2019 року ТОВ «Хімнафтотранс» звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України» 1803585,90 грн. заборгованості, з якої: 1557997,88 грн основного боргу, 195566,90 грн інфляційних втрат, 50021,12 грн відсотків за користування чужими кошами. Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України» умов договору поставки від 27.03.2018 №27/03-18.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 05.11.2019 у справі №917/1526/19 позов задоволено повністю, стягнуто з ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ «Автомобільні дороги України» на користь ТОВ «Хімнафтотранс» 1557997,88 грн основного боргу, 167542,04 грн інфляційних втрат, 50021,12 грн відсотків за користування чужими кошами та 14 573,28 грн. витрат по сплаті судового збору.
Під час розгляду справи №917/1526/19 Господарським судом Полтавської області досліджені обставини щодо поставки ТОВ «Хімнафтотранс» (постачальнику за спірним договором) ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ «Автомобільні дороги України» (покупцю за спірним договором) товару за видатковими накладними:
№ 13 від 28.03.2018, за якою відповідач отримав від Позивача бензин автомобільний А-92 Євро5-Е5 у кількості 19480 л на суму 595 152,96 грн. (з ПДВ), товар був отриманий начальником відділу Кравченко А.М. за довіреністю № 30 від 01.03.2018 року, термін оплати за отриманий товар за умовами договору - до 02.07.2018року,
№ 14 від 28.03.2018, за якою відповідач отримав від Позивача бензин автомобільний А-92 Євро5-Е5 у кількості 15 845 л на суму 484 096,44 грн. (з ПДВ), товар був отриманий начальником відділу Кравченко А.М. за довіреністю № 30 від 01.03.2018 року, термін оплати за отриманий товар за умовами договору - до 02.07.2018року,
№ 17 від 02.04.2018, за якою відповідач отримав від позивача паливо дизельне ДТ-3-К5, сорт F у кількості 17 435 л на суму 502 964,88 грн. (з ПДВ), товар був отриманий начальником відділу Кравченко А.М. за довіреністю № 46 від 01.04.2018 року, термін оплати за отриманий товар за умовами договору - до 05.07.2018року,
№ 18 від 02.04.2018, за якою відповідач отримав від позивача паливо дизельне ДТ-3-К5, сорт F у кількості 21 685 л на суму 625 568,88 грн. (з ПДВ), товар був отриманий начальником відділу Кравченко А.М. за довіреністю № 46 від 01.04.2018 року, термін оплати за отриманий товар за умовами договору - до 05.07.2018року,
№ 21 від 12.04.2018, за якою відповідач отримав від Позивача паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО у кількості 12 140 л на суму 350 214,72 грн. (з ПДВ), товар був отриманий начальником відділу Кравченко А.М. за довіреністю № 46 від 01.04.2018 року, термін оплати за отриманий товар за умовами договору - до 16.07.2018року.
Як зазначалось, загальна сума поставки за цими накладними складає 2557997,88 грн.
Вказані обставини підтверджені матеріалами справи, первинними документами, зокрема, видатковими накладними, рахунками на оплату, податковими накладними, товаро-транспортними накладними.
Звертаючись з позовом у даній справі, позивач зазначив, що за спірним договором, у відповідача перед позивачем залишилась заборгованість у розмірі 500000,00 грн, яка не погашена станом на час звернення з позовом. При цьому, позивач наголошує, що позовні вимоги на вказану суму заявляються вперше та не були заявлені у справі № 917/1526/19.
Дослідженням матеріалів даної справи колегією суддів встановлено, що відповідачем сума боргу у розмірі 500000,00 грн., що заявлена у даній справі, не сплачена, тому суд апеляційної інстанції вважає цілком вірним та обґрунтованим висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача 500000,00 грн основного боргу.
Разом з тим, колегія суддів відхиляє, як такі, що не знайшли підтвердження в матеріалах справи, доводи відповідача про відсутність заборгованості за спірним договором перед позивачем, оскільки Господарським судом Полтавської області в рішенні у справі №917/1526/19 встановлено, що загальна сума заборгованості за договором складає 2057997,88 грн.
Згідно видаткових накладних, які досліджені судом апеляційної інстанції, та на які позивач посилається в обґрунтування своїх вимог, загальна вартість поставленого за спірним договором товару становить 2557997,88 грн. Зазначене перевірено колегією суддів шляхом арифметичного підрахунку суми кожної накладної. Відповідачем обставини щодо поставки товару на вказану суму не спростовані іншими доказами.
Отже, з урахуванням добровільно сплаченої відповідачем суми 500000,00 грн, заборгованість відповідача по договору залишилась 2057997,88 грн. З урахуванням суми боргу в розмірі 1557997,88 грн, яка була заявлена позивачем до стягнення у справі № 917/1526/19, борг відповідача за поставлений позивачем товар по договору становить 500000,00 грн.
При цьому, відповідач зазначає, що в межах справи №917/1526/19 вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, про що ухвалено відповідне рішення суду, яке набрало законної сили. В рішенні суду по справі №917/1526/19 Господарським судом Полтавської області встановлено суму поставки товару 2057997,88 грн та загальну суму заборгованості за поставлений товар за договором поставки від 27.03.2018 №27/03-18 у розмірі 1557997,88 грн , що має значення для вирішення даної справи.
Проте, колегія суддів, зазначає, що відповідно до частини 4 статті 75 ГПК обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У постанові Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 922/2013/18, Верховний Суд навів висновок, за яким звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Господарські суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях у інших господарських справах. Для спростування преюдиційних обставин, передбачених статтею 75 ГПК, учасник господарського процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами встановленими ГПК. Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу. Отже, господарський суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно оцінювати обставини (факти), які є предметом судового розгляду та ухвалити рішення з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що доказами, що містяться в даній справі, підтверджено поставку товару відповідачу за спірним договором на суму 2557997,88 грн, та погашення суми основного боргу на суму 2057997,88 грн. (500000,00 грн добровільна сплата, 1557997,88 грн - за рішення суду у справі №917/1526/19), тому до стягнення з відповідача підлягає 500000,00 грн заборгованості за договором поставки №27/03-18 від 27.03.2018.
Інших доводів в обгрунтування апеляційної скарги, відповідачем не наведено.
Тому, єдиний довід апеляційної скарги щодо встановлення Господарським судом Полтавської області у справі №917/1526/19 преюдиційних обставин щодо розміру заборгованості відповідача за спірним договором поставки, не знайшов свого підтвердження в матеріалах даної справи та спростовується встановленими колегією суддів обставинами та висновками викладеними в мотивувальній частині даної постанови.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Статтею 74 ГПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Обставини встановлені судом апеляційної інстанції при розгляді даної справи не призвели до задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскаржуваного судового акту, у зв'язку з чим рішення Господарського суду Полтавської області від 10.11.2020 у даній справі залишається колегією суддів без змін.
Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 10.11.2020 у справі № 917/484/20 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. ст. 286- 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 22.02.2021
Головуючий суддя В.О. Фоміна
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя О.А. Пуль