вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"17" лютого 2021 р. Справа№ 910/17510/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Майданевича А.Г.
Буравльова С.І.
за участю секретаря судового засідання Куценко К.Л.,
за участю представників згідно з протоколом судового засідання від 17.02.2021
за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.11.2020
за заявою Офісу великих платників податків ДПС
про забезпечення позову
у справі №910/17510/20 (суддя Зеленіна Н.І.)
за позовом Офісу великих платників податків ДПС
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім «Українська мрія»
про припинення юридичної особи,
Розглянувши справу в порядку ст. 269, 270, 271 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Північний апеляційний господарський суд,
1. Короткий зміст заявлених вимог та рух справи
У листопаді 2020 Офіс великих платників податків Державної податкової служби (далі - Офіс великих платників податків ДПС) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна фірма «Адамант-Сек'юріті» (далі - ТОВ «Охоронна фірма «Адамант-Сек'юріті») про припинення юридичної особи.
Позовні вимоги про припинення юридичної особи обґрунтовано, що мала місце перереєстрація ТОВ «Охоронна фірма «Адамант-Сек'юріті» в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, з наміром оформлення безтоварних операцій по придбанню та реалізації товарів (послуг), з метою формування податкової вигоди зі штучного зменшення податкових зобов'язань підприємствам реального сектору економіки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2020 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом: встановлення ТОВ «Охоронна фірма «Адамант-Сек'юріті» заборони на реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; накладення відповідним компетентним державним органом арешту на суми та ліміт податку на додану вартість в системі електронного адміністрування ТОВ «Охоронна фірма «Адамант-Сек'юріті» в частині видатків, з можливістю зарахування коштів, що надходять; блокування всіх кваліфікованих сертифікатів відкритого ключа користувача електронних довірчих послуг та електронних печаток посадових осіб ТОВ «Охоронна фірма «Адамант-Сек'юріті».
Заява мотивована тим, що ТОВ «Охоронна фірма «Адамант-Сек'юріті» здійснює ймовірну діяльність пов'язану з формуванням штучного податкового кредиту і надання його по ланцюгу постачання з метою формування податкової вигоди зі штучного зменшення податкових зобов'язань підприємствам реального сектору економіки. Вказані обставини можуть призвести до значних втрат Державного бюджету України, а також до викривлення податкової звітності підприємств, які вступають до взаємовідносин з ТОВ «Охоронна фірма «Адамант-Сек'юріті».
2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2020 відмовлено в задоволенні заяви Офісу великих платників податків ДПС про забезпечення позову.
Ухвалу мотивовано тим, що заява не містить обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову та будь-яких доводів щодо того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду
У грудні 2020 року Офіс великих платників податків ДПС звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.11.2020 та постановити ухвалу, якою заяву Офісу великих платників податків ДПС про забезпечення позову задовольнити.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2020 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Офіс великих платників податків ДПС на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.11.2020. Надано учасникам справи час для подачі відзиву та клопотань. Призначено до розгляду апеляційну скаргу на 27.01.2020.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) - Коротун О.М. 27.01.2021 у відпустці, розгляд справи, призначений на 27.01.2021, не відбувся. Справу призначенню до розгляду на 17.02.2021.
10.02.2021 до суду апеляційної інстанції від представника Офісу великих платників податків ДПС надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Представник просив доручити проведення відеоконференції, зокрема, Третьому апеляційному адміністративному суду. Також заявник просив замінити позивача у даній справі з Офісу великих платників податків Державної податкової служби України його правонаступником - Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 задоволено частково клопотання представника Офісу великих платників податків ДПС про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Доручено Третьому апеляційному адміністративному суду забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції у приміщенні вказаного суду
17.02.2021 у судове засідання з'явилися представники учасників справи.
У судовому засіданні клопотання Офісу великих платників податків ДПС у тій частині, в якій сторона просила замінити позивача у справі залишено без розгляду на підставі ст. 118, 258 ГПК України з огляду на таке.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 258 ГПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені клопотання особи, яка подала скаргу. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ст. 118 ГПК України).
Звернувшись із апеляційною скаргою, скаржник не заявив клопотання про процесуальне правонаступництво. При цьому, як на підставу клопотання, сторона посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 30.09.2020. Тобто з такими обставинами особа була обізнана. Клопотання про поновлення строку для подачі клопотання в порядку ст. 119 ГПК України, стороною заявлено не було.
Також у судовому засіданні відповідачем було заявлено про зміну найменування відповідача з ТОВ «Охоронна фірма «Адамант-Сек'юріті» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім «Українська мрія» (далі - ТОВ «Торговельний дім «Українська мрія»). Про зміну назви також зазначав скаржник в клопотанні про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, на підтвердження чого надано витяг з Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Враховуючи зміну назви сторони, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про використання нової назви сторони.
У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, а представник відповідача заперечив проти доводів скарги та просив відмовити в її задоволенні.
4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів
Офіс великих платників податків ДПС не погоджується з ухвалою Господарського суду міста Києва про відмову в забезпеченні позову з таких підстав.
Скаржник зазначає, що проведений ним аналіз свідчить про ймовірну протиправну діяльність окремих осіб ТОВ «Охоронна фірма «Адамант-Сек'юріті» щодо формування штучного ризикового податкового кредиту шляхом реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (за рахунок відповідності критеріям безумовної реєстрації) при повній відсутності можливості реального здійснення фінансово-господарських операцій
Вищенаведене, на переконання скаржника, може свідчити про те, що посадовими особами ТОВ «Охоронна фірма «Адамант-Сек'юріті» здійснюється внесення недостовірних даних в офіційні документи бухгалтерського, податкового обліку та звітності, маніпулювання податковими документами в Єдиному реєстрі податкових накладних, шляхом оформлення безтоварних операцій по придбанню та реалізації товарів (послуг), з метою формування податкової вигоди зі штучного зменшення податкових зобов'язань підприємствам реального сектору економіки, у тому числі проведення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом.
На переконання скаржника, відповідач здійснює ймовірну діяльність пов'язану з формуванням штучного податкового кредиту і надання його по ланцюгу постачання метою формування податкової вигоди зі штучного зменшення податкових зобов'язань підприємствам реального сектору економіки.
5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
28.01.2021 на адресу суду апеляційної інстанції від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу і заявою про поновлення процесуального строку. До відзиву долучено докази надсилання іншій стороні, однак з пропуском строку для подачі, встановленого судом. Заява про поновлення строку мотивована тим, що на подання відзиву було надано п'ять днів, два з яких припало на вихідні дні, що значно скоротило строк для підготовки. А тому сторона просила визнати поважними причини подання відзиву з пропуском строку.
Суд апеляційної інстанції, враховуючи приписи ст. 119 ГПК України та той факт що на підготовку та подання відзиву було надано п'ять днів (у зв'язку з апеляційним переглядом ухвали), два з яких припало на вихідні, дійшов висновку про поважність причин пропуску процесуального строку для подачі відзиву та вирішив продовжити строк для подачі відзиву, прийнявши його в порядку ст. 263 ГПК України.
Відповідач зазначає, що позивачем, жодним чином необґрунтовано, як заходи забезпечення позову, які він просить задовольнити, можуть вплинути на виконання рішення суду про припинення юридичної особи.
Крім того, сторона вказує, що відповідно до постанови Кабінет Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» повноваження по блокуванню і забороні реєстрації віднесені до повноважень органів Державної податкової служби.
Таким чином, прийняття судом рішення про встановлення заборони на реєстрацію податкових накладних буде фактичне вважатися втручання суду в діяльність відповідних органів. Обрана позивачем форма забезпечення позову є втручанням у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень. Таким чином, прийняття судом рішень про заборону реєстрацію податкових накладних, а саме прийняття ним рішень замість суб'єкта владних повноважень буде втручанням у повноваження суб'єкта владних повноважень.
6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд
Вирішуючи питання обґрунтованості постановлення судом першої інстанції судового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, Північний апеляційний господарський суд виходить з такого.
Підстави для забезпечення позову передбачені нормою ст. 136 ГПК України, відповідно до якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно зі ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
За результатами перегляду оскаржуваної ухвали суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви скаржника та частково врахував доводи відзиву з огляду на наступне.
Предметом вимоги у даному спорі є припинення юридичної особи, тобто вимога немайнового характеру.
За висновком об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
З матеріалів справи вбачається, що заявник звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, а тому суд апеляційної інстанції зазначає, що судове рішення у разі задоволення позовних вимог не вимагатиме примусового виконання. Тобто в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Висновок Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.
Отже, звертаючись з відповідною заявою, саме позивач повинен обґрунтувати імовірність утруднення виконання рішення або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів - саме з урахуванням предмета позову і неможливість виконання позовних вимог у випадку їх задоволення.
Як встановлено вище, предметом позову є припинення юридичної особи відповідача.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
При цьому, в даному випадку, скаржник взагалі не обґрунтовує імовірність утруднення виконання рішення або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів. До того ж, скаржник не зазначає, яким чином запропоновані ним заходи можуть сприяти виконанню рішення у справі у разі задоволення позову та в чому полягатиме неможливість виконати таке рішення у разі не застосування таких заходів забезпечення позову.
Натомість доводи скаржника про застосування заходів забезпечення позову стосуються, як зазначає сам скаржник, ймовірної протиправної діяльності окремих осіб ТОВ «Охоронна фірма «Адамант-Сек'юріті» щодо формування штучного ризикового податкового кредиту. Тобто стосуються господарської діяльності товариства та податкового контролю такого суб'єкта господарювання, що фактично є функціями контролюючого органу - скаржника. А тому доводи скаржника в цій частині відхиляються як безпідставні.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 1 - 2 ст. 74 ГПК України).
Однак, як вірно зазначено судом першої інстанції, заявником не надано належних доказів необхідності вжиття таких заходів. Відповідних доказів не було надано і до суду апеляційної інстанції, як і не наведено відповідних доводів у розумінні заявленої позовної вимоги (предмет спору про припинення юридичної особи).
Так, скаржником, ані у заяві про забезпечення позову, ані в апеляційній скарзі, не доведено належними засобами доказування, що невжиття заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 ГПК України).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
За таких обставин, оскільки заявником не було надано жодних доказів на підтвердження того, що незабезпечення позову порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Даним Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку покладається на комісії контролюючих органів, у тому числі комісії позивача. А тому у вказаній частині приймаються доводи відповідача та відхиляються доводи скаржника щодо однієї з вимог заяви про забезпечення позову як безпідставні.
7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).
Таким чином, на підставі ст. 2, 4, 126, 129, 269, 270, 271 п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 334 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін.
8. Судові витрати
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, 271 п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.11.2020 у справі № 910/17510/20 - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.11.2020 у справі №910/17510/20 - залишити без змін.
3. Судовий збір, понесений у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.
4. Матеріали оскарження повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено - 22.02.2021
Головуючий суддя О.М. Коротун
Судді А.Г. Майданевич
С.І. Буравльов