Справа № 953/2965/21
н/п 1-кс/953/1554/21
"21" лютого 2021 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова клопотання старшого слідчого Харківського районного управління № 1 ВП ГУ НП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12020220490003475 від 17.12.2020, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.П'ятигорськ Ставропольського краю РФ, громадянина України, українця, з вищою освітою, холостого, не працюючого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 347 КК України, -
встановив:
21.02.2021 до суду надійшло клопотання про застосування до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 347 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, без визначення розміру застави.
На обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 15.10.2020 близько 17-00 год. біля ТРК Україна, розташованого за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, буд. 59/56, між потерпілим ОСОБА_7 та раніше йому знайомими ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 виник конфлікт на ґрунті взаємовідносин ОСОБА_7 із дівчиною та ОСОБА_6 . В ході конфлікту між потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 виникла бійка, в якій останній отримав перемогу визнавши свою перевагу над ОСОБА_7 . Після конфлікту, ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , переслідуючи мету незаконного збагачення, керуючись корисливим мотивом спрямованим на протиправне заволодіння майном, яке належить потерпілому ОСОБА_7 , а саме: грошовими коштами в сумі 2 000 доларів США, вирішили їх вимагати всупереч волі потерпілого, мотивуючи це надуманим боргом, який виник нібито за сплату витрат на паливо та пошкоджені речі в наслідок бійки між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , що мала місце 15.10.2020.
16.10.2020 ОСОБА_7 зателефонували ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , які застосовуючи до нього психологічне насилля, що виразилось у висловлюванні погроз на адресу останнього, та членів його сім'ї, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, в грубій формі почали вимагати у потерпілого грошові кошти в розмірі 2 000 доларів США вказуючи, що ОСОБА_7 повинен ОСОБА_8 , ОСОБА_6 з ОСОБА_9 неіснуючий борг, погрожуючи при цьому вбивством, фізичним насильством та пошкодженням майна, яке перебуває у віданні потерпілого. Внаслідок чого потерпілий ОСОБА_7 , сприйнявши вказані погрози як дійсні та реальні, побоюючись їх виконання повідомив що в нього на разі відсутня вказана сума грошових коштів.
Діючи далі, ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 згідно заздалегідь розробленого плану злочинних дій, реалізуючи свій злочинний корисливий намір, направлений на незаконне заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_7 шляхом вимагання, 18.10.2020 залучивши до виконання плану своїх злочинних дій невстановлену в ході досудового розслідування особу, близько 17-00 годин направили останнього до станції шиномонтажу за адресою: АДРЕСА_2 , яка перебуває у віданні потерпілого ОСОБА_7 , де невстановлена особа в приміщення станції шиномонтажу закинула вибухову шашку, яка розірвалась та спричинила задимлення, тим самим ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 виразили погрози пошкодження майна, яке перебуває у віданні потерпілого ОСОБА_7 в разі не надання їм грошових коштів.
26.12.2020 близько 17-00 год. ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 не отримавши від потерпілого ОСОБА_7 грошові кошти, які вони вимагаюсь та продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу направленого на вимагання грошових коштів від потерпілого ОСОБА_7 , прибули до супермаркету «Клас», розташованого за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, буд. 128, де останній здійснював торгівлю новорічними ялинками та залучивши до своєї злочинної діяльності ще двох невстановлених осіб продовжили вимагати у потерпілого грошові кошти застосувавши фізичне насильство, в ході якого ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та дві невстановлені особи, погрожуючи фізичною розправою в разі ненадання їм грошових коштів, нанесли ОСОБА_7 ряд ударів по різним частинам тіла, спричинивши останньому відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 09/4/21 тілесні ушкодження легкого ступеня тяжкості.
Далі, реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на вимагання грошових коштів, ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 залучили до своєї злочинної діяльності ОСОБА_11 за його ж згоди, який є спільним знайомим між ними та ОСОБА_7
14.01.2021 близько 12-00 год. ОСОБА_11 створивши умови для зустрічі з ОСОБА_7 біля ТРЦ «Французький бульвар», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Ак. Павлова, буд. 44-Б зустрівся з ним та в ході зустрічі ОСОБА_11 вказав ОСОБА_7 на необхідність все ж таки надати йому грошові кошти вже в меншій сумі - 1 500 доларів США, які він передасть ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 нібито вирішивши таким чином питання того, щоб останні залишили його в спокої, інакше він спільно з ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 продовжать погрожувати, наносити тілесні ушкодження та шкодити майно потерпілого.
Після чого, потерпілий ОСОБА_7 , знаходячись під загрозою застосування фізичного насильства у відношення до себе та членів своєї родини, під загрозою пошкодження майна, яке перебуває у його віданні з боку ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , був змушений погодитись на передачу їм грошових коштів в сумі 1 500 доларів США.
15.01.2021 ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_11 отримали згоду потерпілого на передачу грошових коштів. З метою конспірації своєї злочинної діяльності та на їх думку для уникнення в подальшому від кримінальної відповідальності за вчинення злочину групою осіб, ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 для отримання грошових коштів від потерпілого ОСОБА_7 направили ОСОБА_11 за його бажанням та згодою, який цього ж дня близько 14-30 години біля ТРЦ «Французький бульвар», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Ак. Павлова, буд. 44-Б зустрівся із ОСОБА_7 та отримав від нього заздалегідь ідентифіковані в ході досудового розслідування грошові кошти в сумі 10 000 гривень в якості сплати частини боргу надуманого ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_11 .
Далі, ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_11 продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу направленого на вимагання іншої частини грошових коштів від потерпілого ОСОБА_7 , кожного дня телефонували і нагадували про необхідність надання їм грошових коштів, при цьому погрожуючи фізичним насильством та пошкодженням майна, яке перебуває у віданні потерпілого.
Крім того, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , на замовлення невстановленої в ході досудового розслідування особи, яка організувала процес скоєння злочину та керувала діями ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 вчинили кримінальне правопорушення проти авторитету органів державної влади за наступних обставин.
Так, 24.01.2021 точного часу не встановлено, невстановлена в ході досудового розслідування особа, перебуваючи у невстановленому в ході досудового розслідування місці, зустрілась з раніше знайомим ОСОБА_9 та за грошову винагороду вказала останньому на необхідність пошкодження шляхом підпалу автомобілю ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є працівником правоохоронного органу, тобто начальником відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_4 , з метою залякування та впливу на останнього для задоволення потреб невстановленої в ході досудового розслідування особи, які пов'язані з виконанням службових обов'язків ОСОБА_12 . В свою чергу для реалізації пошкодження автомобілю ОСОБА_12 шляхом підпалу, ОСОБА_9 підібрав виконавців з кола своїх знайомих, а саме: ОСОБА_6 та ОСОБА_8
24.01.2021 близько 21-14 год. ОСОБА_9 , знаходячись у автомобілі BMW 528 I д.н.з. НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_6 та запропонував ОСОБА_8 із ОСОБА_6 додатковий заробіток за який останні повинні були пошкодити майно ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є працівником правоохоронного органу, тобто начальником відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_6 та ОСОБА_8 надали згоду на вказану пропозицію ОСОБА_9
30.01.2021 близько 04-00 год. ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , знаходячись на прибудинковому паркувальному майданчику навпроти четвертого під'їзду за адресою: АДРЕСА_3 , маючи прямий умисел, направлений на умисне пошкодження автомобілю марки BMW 745 I 2001 д.н.з. НОМЕР_2 , шляхом підпалу, який належить ОСОБА_12 та який відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» є працівником правоохоронного органу, а саме - начальником відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_4 , з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на умисне пошкодження майна, що належить працівникові правоохоронного органу, будучи обізнаним про те, що автомобіль марки «BMW 745 I» д.н.з. НОМЕР_2 належить працівникові правоохоронного органу діючи з метою умисного пошкодження майна зазначеного працівника правоохоронного органу, шляхом підпалу, ОСОБА_8 підійшов до автомобіля марки «BMW 745 I», державний номерний знак НОМЕР_2 , за допомогою принесеної із собою вогневої суміші та запальнички розлив її у зону розташування моторного відсіку та підпалив, чим спричинив займання, у цей же час ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснював прикриття ОСОБА_8 , після чого вказані вище особи з місця скоєння злочину зникли. Внаслідок чого, своїми умисними діями невстановлена в ході досудового розслідування особа спільно з ОСОБА_9 , який діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ОСОБА_8 пошкодили автомобіль працівника правоохоронного органу ОСОБА_12 у вигляді зруйнування лакофарбового покриття кузову автомобілю.
Як вказує слідчий, злочинна діяльність ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_11 була припинена співробітниками Національної поліції України, які 19.02.2021 затримали останніх, відразу після отримання заздалегідь ідентифікованих грошових коштів в сумі 500 доларів США від ОСОБА_7 , які були отримані ОСОБА_11 для задоволення спільних вимог ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_11 .
Так, 19.02.2021 ОСОБА_6 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 347 КК України.
Сторона обвинувачення вказує, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: заявоюпотерпілого ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення від 16.12.2020; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 18.12.2020; протоколами додаткового допиту потерпілого ОСОБА_7 від 12.02.2021, 16.01.2021; заявою ОСОБА_7 про надання копії відеозапису від 12.02.2021; висновком судово-медичної експертизи № 09-4/2021 від 04.01.2021; протоколом про проведення НСРД - аудіо, - відео контроль особи від 05.02.2021; протоколом огляду, копіювання та вручення грошових коштів від 15.01.2021; протоколом проведення НСРД - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 15.01.2021; протоколом про проведення НСРД - аудіо, - відео контроль особи від 05.02.2021; протоколом огляду відеозапису від 12.02.2021; протоколом допиту свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 від 16.02.2021; протоколами пред'явлення особи ( ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 ) для впізнання за фотознімками від 16.02.2021 за участю свідка ОСОБА_14 ; протоколом про проведення НСРД - обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи від 08.02.2021; протоколом про проведення НСРД - аудіо контроль особи від 08.02.2021 відносно ОСОБА_6 ; протоколами про проведення НСРД - аудіо контроль особи від 16.02.2021 відносно ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 ; протоколом про проведення НСРД - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 10.02.2021 відносно ОСОБА_6 ; протоколом про проведення НСРД - візуальне спостереження за особою у публічно доступних місцях від 10.02.2021; ухвалою про надання згоди на використання матеріалів, отриманих в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, в іншому кримінальному провадженні від 18.02.2021 (№ 12021220470000290 від 30.01.2021); рапортом від 30.01.2021; протоколом огляду місця події від 30.01.2021; заявою про залучення до провадження як потерпілого від 30.01.2021; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 від 30.01.2021; актом про пожежу від 30.01.2021; звітом про причини виникнення пожежі від 30.01.2021; протоколом огляду, копіювання та вручення грошових коштів від 19.02.2021; протоколами затримання ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 в порядку ст. 208 КПК України від 19.02.2021.
Сторона обвинувачення також вважає наявними ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали подане клопотання, просили про його задоволення.
Захисник підозрюваного, посилаючись на необґрунтованість повідомленої його підзахисному підозри та недоведеність ризиків, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, особу підозрюваного, наявність у нього міцних соціальних зв'язків, недоведеність неможливості застосування менш тяжкого запобіжного заходу, просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до його підзахисного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту чи визначити заставу.
Підозрюваний ОСОБА_6 повністю підтримав позицію захисника, вказав, що жодних протиправних дій не вчиняв, просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовувалось насильство під час затримання та в період перебування в якості затриманого.
Слідчий суддя, вислухавши доводи сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази встановив, що в провадженні Харківського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування № 12020220490003475 від 17.12.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 347 КК України.
Підозрюваний ОСОБА_6 фактично був затриманий в порядку ст. 208 КПК України 19.02.2021 об 11 год. 45 хв., та доставлений в приміщення суду в межах 60-ти годин.
19.02.2021 о 18 год. 35 хв. ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 347 КК України, тобто у вимозі передачі чужого майна вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з погрозою пошкодження та знищення майна потерпілого, що перебуває у його віданні та з погрозою вбивства і заподіяння тяжких тілесних ушкоджень (вимаганні); умисному пошкоджені майна, що належить працівникові правоохоронного органу, у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків, вчиненому шляхом підпалу.
Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 347 КК України.
Щодо доводів сторони захисту про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні інкримінованих правопорушень, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження, на які посилаються прокурор та слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона захисту, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєнні кримінального правопорушення, питання належності та допустимості доказів, будуть вирішуватися на іншій стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Слідчий суддя також вважає встановленим існування ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість ОСОБА_6 переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Щодо доводів сторони захисту щодо недоведеності ризиків, про які зазначено у клопотанні, слідчий суддя зазначає, що фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_6 умисного тяжкого кримінального правопорушення проти власності та особливо тяжкого кримінального правопорушення проти авторитету органів державної влади, свідчать про його підвищену суспільну небезпечність. Так, санкція ч. 2 ст. 347 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від шести до п'ятнадцяти років. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_6 більш м? якого запобіжного заходу.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Отже, враховуючи існування зазначених ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_6 тяжкого кримінального правопорушення проти власності та особливо тяжкого кримінального правопорушення проти авторитету органів державної влади, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких підозрюється, даних про особу підозрюваного, який офіційно не працевлаштований, застосування більш м'яких запобіжних заходів, є неможливим, а тому обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 19.04.2021 включно.
Слідчий суддя при постановленні даної ухвали, керуючись ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою, оскільки останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, тобто щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 208, 211, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого Харківського районного управління № 1 ВП ГУ НП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12020220490003475 від 17.12.2020, - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів - до 19 квітня 2021 року включно, без визначення застави.
Зобов'язати старшого слідчого Харківського районного управління № 1 ВП ГУ НП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_6 про тримання під вартою останнього.
Встановити строк дії ухвали до 19 квітня 2021 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_6 - в той же строк, але з моменту вручення йому копії цієї ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1