19.02.2021 Справа №607/1676/21
м.Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду об'єднане кримінальне провадження №12021210180000003 від 02.01.2021р. про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Борсуки Лановецького району Тернопільської області, громадянина України, одруженого, тимчасово не працюючого, із середньою на утриманні має неповнолітню дитину, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимого,
-- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
-- за участю: прокурорів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,
15 грудня 2020 року близько 18 год. 00 хв. у ОСОБА_3 , який перебував в приміщенні будинку АДРЕСА_2 виник злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням в інше приміщення. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна з метою незаконного збагачення, ОСОБА_3 15 грудня 2020 року близько 18 год. 00 хв., перебуваючи у приміщенні будинку АДРЕСА_2 , повідомив ОСОБА_6 неправдиву інформацію про те, що в нього у власності знаходиться дизельне пальне, яке він зберігає в підсобному господарському приміщенні на території домоволодіння потерпілого ОСОБА_7 в АДРЕСА_2 та що дане дизельне паливо необхідно забрати. Після чого ОСОБА_3 спільно із ОСОБА_6 направилися до домоволодіння потерпілого ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_2 . 15 грудня 2020 року близько 18 год. 05 хв. ОСОБА_3 , діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, користуючись тим, що ОСОБА_6 не усвідомлює, що вчиняється крадіжка, переконавшись, що за ним ніхто інший не спостерігає та його дії не будуть помічені іншими сторонніми особами, через незачинену на замок хвіртку проник на огороджену територію даного домоволодіння. Після чого, через не зачиненні на замок двері проник в господарське приміщення домоволодіння АДРЕСА_2 , звідки таємно, з корисливих мотивів викрав дизельне пальне об'ємом 40 літрів вартістю 1079,60 грн., яке знаходилося в двох каністрах місткістю по 20 літрів, які матеріальної цінності для потерпілого не становлять. Із викраденим майно ОСОБА_3 вийшов з території домогосподарства по АДРЕСА_2 та передав одну каністру із дизельним пальним ОСОБА_6 для того, щоб останній допоміг їх нести. В подальшому, вищевказане дизельне паливо реалізував на власний розсуд, чим спричини матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_7 на загальну суму 1079,60 грн.
Також, 16 грудня 2020 року близько 18 год. 45 хв. у ОСОБА_3 , який перебував в приміщенні будинку по АДРЕСА_3 повторно виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаний із проникненням у інше приміщення. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна з метою незаконного збагачення, ОСОБА_3 , який перебував в приміщенні будинку по АДРЕСА_3 повідомив ОСОБА_6 та ОСОБА_8 неправдиву інформацію про те, що в нього у власності знаходить дизельне пальне, яке він зберігає в підсобному господарському приміщенні на території домоволодіння потерпілого ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_2 та що дане дизельне паливо необхідно забрати. Після чого, ОСОБА_3 , спільно із ОСОБА_6 та ОСОБА_8 направилися до домоволодіння потерпілого ОСОБА_7 16 грудня 2020 року близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_3 , діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_8 не усвідомлюють, що вчиняється крадіжка, переконавшись, що за ним ніхто інший не спостерігає та його дії не будуть помічені іншими сторонніми особами, через незачинену на замок хвіртку проник на огороджену територію даного домоволодіння. Після чого, через не зачиненні на замок двері, проник в господарське приміщення домоволодіння АДРЕСА_2 , звідки таємно, з корисливих мотивів викрав дизельне пальне об'ємом 40 літрів вартістю 1079,60 грн., яке знаходилося в двох каністрах ємкістю по 20 літрів, які матеріальної цінності для потерпілого не становлять. Із викраденим майном ОСОБА_3 вийшов з території домогосподарства по АДРЕСА_2 та передав дані каністри із дизельним пальним ОСОБА_6 та ОСОБА_8 для того, щоб останні допомагали їх нести. Після цього, продовжуючи свої злочинні дії, об'єднані одним умислом, ОСОБА_3 повернувся у вищевказане господарське приміщення, звідки таємно, з корисливих мотивів і викрав дизельне паливо об'ємом 20 літрів вартістю 539,80 грн., яке знаходилося в каністрі об'ємом 20 літрів, яка матеріальної цінності для потерпілого не становить. В подальшому, вищевказане дизельне пальне в загальній кількості 60 літрів ОСОБА_3 реалізував на власний розсуд, чим спричинив матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_7 на загальну суму 1619,40 грн.
Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України визнав повністю за обставин, що вказані в обвинувальному акті, щиро розкаявся та пояснив, що дійсно він знав, що потерпілий ОСОБА_7 має дизельне пальне, вирішив його викрасти з корисливих мотивів. 15 грудня 2020 року у вечірню пору попросив свого знайомого йому допомоги, але нічого не говорив про намір викрасти майно. Після крадіжки, він реалізував дизельне пальне, гроші витратив на свої потреби. На наступний день, коли в нього закінчилися кошти, вирішив знову викрасти дизельне пальне у ОСОБА_7 і попросив двох знайомих йому допомоги, але вона не знали про крадіжку і він їм нічого не розповідав, що дизельне пальне не його. Про вчинене шкодує, матеріальну шкоду відшкодував потерпілому в повному обсязі, сприяв розкриттю злочину, а тому просить при призначенні йому покарання застосувати іспитовий строк.
Обвинувачений ОСОБА_3 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.
Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 185 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, поєднаному із проникненням у інше приміщення.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до тяжких злочинів, фактичні обставини кримінального провадження, особу винуватого, який характеризується за місцем проживання позитивно, є не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, зокрема, до обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить повне визнання обвинуваченим вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування збитків, завданих злочином, обставини, що обтяжують покарання в даному випадку відсутні.
Таким чином, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення, а саме у виді позбавлення волі на певний строк.
Разом з тим, суд, враховуючи вищенаведені пом'якшуючі покарання обвинуваченого обставини, з врахуванням думки потерпілого, викладену у заяві останнього про відсутність претензій до обвинуваченого і який просить суд при призначенні покарання не позбавляти ОСОБА_3 волі, приходить до переконання, що є всі підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку та з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого у період його дії на нього слід покласти передбачені п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України обов'язки, оскільки ОСОБА_3 може бути перевихований без реального відбування призначеного судом покарання, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Водночас, з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_3 в період дії іспитового строку нагляд за останнім слід покласти відповідно до ч. 4 ст. 76 КК України на орган пробації за місцем проживання.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 3(три) роки.
Згідно п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Згідно ч. 4 ст. 76 КК України нагляд за ОСОБА_3 в період дії іспитового строку покласти на орган пробації за місцем проживання.
Апеляція на вирок може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення. Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий суддяОСОБА_1