18.02.2021 Справа №607/2144/19
18 лютого 2021 року м.Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
- головуючої судді Черніцької І.М.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Черніцької І.М. у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Тернопільського міськрайонного суду від 17 квітня 2019 року за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти про визнання контракту безстроковим трудовим договором, скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі,-
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 17 квітня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти про визнання контракту безстроковим трудовим договором, скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі відмовлено.
03 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 17 квітня 2019 року.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04 лютого 2021 року, дану справу розподілено с.Черніцькій І.М.
16 лютого 2021 року позивач подав заяву про відвід головуючого судді Черніцької І.М.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 , окрім іншого, вказує, що суддя Черніцька І.М. вже брала участь у розгляді цієї справи, і 17 квітня 2019 року нею ухвалено рішення про відмову у задоволенні її позовних вимог, щодо перегляду якого за нововиявленими обставинами вона ставить питання.
Також вказує, що у рішенні суду від 17 квітня 2019 року головуюча зазначила, що з 01 вересня 2016 року у Тернопільському обласному комунальному інституті післядипломної педагогічної освіти вступає в силу новий штатний розпис. Однак, в матеріалах справи такий штатний розпис відсутній. Посадові обов'язки під час розгляду справи не досліджувались.
Вказані обставини викликають у неї сумніви щодо об'єктивності та неупередженості суду.
Посилаючись на наведене, заявляє відвід судді.
На підстав вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу.
Суд, розглянувши заяву про відвід, прийшов до наступних висновків.
Згідно з вимогами ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Неупередженість є основоположним принципом і необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов'язків та виявляється як у змісті судового рішення, так і в усіх процесуальних діях, що передують його прийняттю.
Положеннями п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень відносно сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме: вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. В цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони в будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін по конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Встановлено, що жодного необ'єктивного чи упередженого ставлення головуючого судді Черніцької І.М. до позивача немає та бути не може. Головуючий не є членом сім'ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі. Посилання позивача на положення ст. 37 ЦПК є безпідставними.
Незгода позивача із процесуальними рішеннями головуючого судді, в силу вимог ч. 4 ст. 36 ЦПК України, не є підставою для відводу судді.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Цивільно-процесуальне законодавство гарантує кожному право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Сам факт недовіри особи може створити враження необ'єктивності та упередженості судді в розгляді даної справи, а відтак, в майбутньому, стане причиною недовіри до об'єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у цій справі і сумніву щодо реалізації права на справедливий судовий розгляд.
Одним із елементів довіри суспільства, в тому числі і учасників процесу до суду, є довіра складу суду вирішувати спір, що унеможливить в подальшому сумніватись у винесенні справедливого, законного та об"єктивного рішення суду.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта», найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява №11/1987/134/188, § 46).
Щодо суб'єктивного критерію, то немає підстав стверджувати, що суддя Черніцька І.М. виявляє особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного.
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді(суддів) об'єктивно виправдані.
Встановлено, що у провадженні судді Черніцької І.М. перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти про визнання контракту безстроковим трудовим договором, скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі ( № 607/2144/19).
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 17 квітня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти про визнання контракту безстроковим трудовим договором, скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі відмовлено.
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 31 липня 2019 року вказане рішення суду скасовано та ухвалено нове. Позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано контракт, який укладений між позивачем та відповідачем 01.09.2016 року трудовим договором, який укладено на невизначений строк. Визнано незаконним та скасовано наказ про звільнення позивача з посади у зв'язку із закінчення строку контракту. Поновлено ОСОБА_1 на роботі на умовах безстрокового трудового договору.
Постановою Верховного Суду від 26 лютого 2020 року касаційну скаргу Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти задоволено. Постанову Тернопільського апеляційного суду від 31 липня 2019 року скасовано, а рішення Тернопільського міськрайонного суду від 17 квітня 2019 року залишено в силі.
Той факт, що даний склад суду вже брав участь у розгляді даної справи, із ухваленням рішення від 17 квітня 2019 року не на користь позивача, і яке було скасовано судом апеляційної інстанції, однак залишене в силі Верховним Судом, з боку стороннього спостерігача може викликати сумнів у неупередженості чи об'єктивності даного складу суду при розгляді цієї справи.
Враховуючи вищенаведене, з метою усунення у позивача та будь-якого стороннього спостерігача сумнівів у неупередженому розгляді справи, забезпечення довіри учасників справи до судових рішень, суд вважає за необхідне, задовольнити заявлений судді відвід.
Така дія забезпечить та сприятиме зміцненню та підтримці довіри суспільства до судової влади, гарантуванню права на справедливий розгляд і вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом.
Відповідно до вимог ч. 11 ст. 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
В силу вимог ч. 1 ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 41, 258-261 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Черніцької І.М. задовольнити.
Відвести суддю Черніцьку І.М. від розгляду справи № 607/2144/19 за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Тернопільського міськрайонного суду від 17 квітня 2019 року за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти про визнання контракту безстроковим трудовим договором, скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі.
Передати матеріали цивільної справи № 607/2144/19 до канцелярії суду для виконання вимог, передбачених ст.33 ЦПК України.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Повна ухвала суду складена 18 лютого 2021 року.
Головуюча І.М. Черніцька