15.02.2021 Справа №607/22721/20
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря с/з ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020211180000121 від 18 листопада 2020 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернопіль, українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого, одруженого, не депутата, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.383 КК України,
19.02.2019 року у невстановлений слідством місці, у ОСОБА_4 виник злочинний намір направлений на завідомо неправдиве повідомлення прокурору про вчинення кримінального правопорушення. Реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, розуміючи неправдивий характер свого повідомлення та бажаючи щоб воно стало предметом розгляду правоохоронних органів умисно подав на ім'я заступника начальника УЗЕ в Тернопільській області ОСОБА_6 заяву про те, що агент митного оформлення ОСОБА_7 діючи у попередній змові із працівниками митного оформлення транспортних засобів вимагав у нього неправомірну вигоду в сумі 300 доларів США за сприяння у митному оформленні автомобіля. У вказаній заяві ОСОБА_4 також зазначено, що зміст ст.383 КК України завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення йому роз'яснено, про що останній записав власноручно та засвідчив особистим підписом.
В подальшому, заява ОСОБА_4 про вчинення відносно нього кримінального правопорушення зареєстрована Управлінням захисту економіки в Тернопільській області ДЗК Національної поліції України за вх.№2-4о/п та скерована разом із іншими матеріалами для прийняття відповідного рішення у Тернопільську місцеву прокуратуру.
На підставі заяви ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення, 19.02.2019 прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_8 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за №42019211180000009 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.
03.04.2019 постановою прокурора Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_8 матеріали кримінального провадження за №42019211180000009 об'єднані із матеріалами кримінального провадження за №42019211180000008 із внесенням відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019211180000008 у зв'язку із тим, що вказані кримінальні провадження розпочаті за аналогічними фактами.
За результатами проведення досудового розслідування кримінального провадження за №42019211180000008, до Тернопільського міськрайонного суду скеровано обвинувальний акт затверджений 24.02.2019 прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_8 про обвинувачення ОСОБА_7 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, тобто одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
В ході судового розгляду обвинувального акту про обвинувачення ОСОБА_7 за ч.2 ст.369-2 КК України встановлено, що жодного факту отримання грошових коштів у сумі 300 доларів США ОСОБА_7 у ОСОБА_4 як неправомірної вигоди за вплив на посадових осіб Тернопільської митниці ДФС та сприянні у затверджені ним митних документів без огляду автомобіля марки Skoda Fabia2005 року випуску на території митниці не було.
У судовому засіданні про обвинувачення ОСОБА_7 за ч.2 ст.369-2 КК України, свідок ОСОБА_4 заперечив обставини, що були викладені у його заяві про вчинення кримінального правопорушення, щодо отримання ОСОБА_7 неправомірної вимоги, тим самим підтверджуючи своїми показаннями факт завідомо неправдивого повідомлення про злочин.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 383 КК України - завідомо неправдиве повідомлення прокурору про вчинення кримінального правопорушення.
31.12.2020 року між прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_4 , під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні.
Сторони погоджуються на призначення ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 383 КК України, у вигляді 2 роки обмеження волі. На підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання із встановленням іспитового строку.
При визначенні міри покарання враховуються обставини, які його пом'якшують та дані про особу обвинуваченого, зокрема: визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, позитивна характеристика за місцем проживання. Обставин, які обтяжують покарання не встановлено.
При укладенні угоди враховані обставини, передбачені ст.470 КПК України.
В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Ч.4 вказаної статті також передбачає, що укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.383 КК України, який згідно ст.12 КК України відноситься до нетяжкого злочину.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє відмову від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 п. 1 ч. 4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.
Судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам норм КПК України.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про можливість затвердження укладеної між прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Керуючись наведеним, а також ст.ст. 314, 370, 373, 374, 475, 476 КПК України, суд -
Затвердити укладену між прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 угоду про визнання винуватості.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.383 КК України, та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням узгоджене сторонами покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік.
Згідно п.п.1,2 ч.1, ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_4 покласти на орган пробації за місцем проживання засудженого.
Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Головуючий суддя ОСОБА_1