Справа № № 585/394/21
Номер провадження 1-кс/585/195/21
19 лютого 2021 року м.Ромни
Слідчий суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни подання начальника державної установи «Роменська виправна колонія (№ 56)» ОСОБА_3 про передачу в дохід держави виявлених та вилучених у засудженого ОСОБА_4 заборонених предметів, -
16 лютого 2021 року до слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області надійшло вищевказане подання, яке мотивоване вилученням 28.09.2020 року в засудженого ОСОБА_4 мобільного телефону марки «LENOVO-A1000», IMEI: НОМЕР_1 , що відноситься до переліку предметів, зберігання і використання яких засудженими заборонено.
Представник ДУ «Роменська ВК (№56)» в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив справу слухати без його участі.
ОСОБА_4 надав заяву про розгляд справи без його участі.
Прокурор в судове засідання не з'явився.
В силу ч. 4 ст. 107 КПК України вказане подання розглядається без застосування технічних засобів фіксування.
Слідчий суддя, розглянувши подання, долучені до нього матеріали, прийшов до висновку про необхідність задоволення даного подання, виходячи із наступного.
Як вбачається з документів, наданих суду, що дійсно 28.09.2020 приблизно о 10 год. 00 хв. під час чергового обходу виробничої зони, а саме дільниці ТНВ співробітниками ДУ «Роменська ВК (№ 56)» було виявлено та вилучено у засудженого ОСОБА_4 мобільного телефону марки «LENOVO-A1000», IMEI: НОМЕР_1 .
За даним фактом була проведена перевірка, що підтверджується висновком від 01.10.2020 (а.с. 9-10).
Відповідно до акту проведення обшуку та протоколу вилучення від 28.09.2020 зафіксовано факт виявлення та вилучення мобільного телефону марки «LENOVO-A1000», IMEI: НОМЕР_1 (а.с. 7, 8).
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суду кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом (КПК України). Тобто, враховуючи сферу дії принципу диспозитивності, процесуальний закон чітко зазначає у який спосіб суд, слідчий суддя вирішують питання. Таким чином, слідчий суддя має вирішувати питання, які віднесені до його повноважень процесуальним законом і саме в спосіб, передбачений процесуальними нормами.
Враховуючи, що КПК України не містить норм, за якими слідчий суддя має розглядати подання про долю заборонених предметів виявлених та вилучених у засуджених, приходжу до висновку, що подання необхідно вирішувати за правилами ч. 1 п. 14 ст. 537, ст. 539 КПК України.
За змістом ч. 7 ст. 102 КВК України, перелік і кількість предметів і речей, які засуджені можуть мати при собі, визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України.
Зберігання засудженими при собі речей, а також предметів, які заборонено використовувати в колоніях, не допускається. Виявлені у засуджених речі та предмети, які заборонено використовувати в колоніях, вилучаються, про що посадовою особою колонії складається протокол. За клопотанням установи виконання покарання слідчий суддя розглядає питання про конфіскацію таких речей та предметів або про передачу їх на зберігання до звільнення засудженого відповідно до положень розділу VIII Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КВК України, засудженим забороняється, у тому числі, придбавати, виготовляти, зберігати і використовувати гроші, цінності, предмети, речі, речовини і вироби, заборонені до використання в колонії.
Аналогічне за своїм змістом положення міститься й у додатку 3 до п. 3 Розділу ІІ «Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 року № 2823/5, згідно якого до предметів, зберігання і використання яких засудженими заборонено, відносяться гроші, цінні речі та цінні папери, радіоелектронні засоби, призначені для передавання чи приймання радіосигналів (радіостанції, мобільні телефони та зарядні пристрої до них, SIM-картки, скетч-картки поповнення рахунку мобільного зв'язку, пейджери, тощо), друкарські машинки, розмножувальні прилади (за винятком засуджених, які тримаються у виправних центрах).
Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку про необхідність конфіскації в дохід держави мобільного телефону марки «LENOVO-A1000», IMEI: НОМЕР_1 , що було виявлено та вилучено у засудженого ОСОБА_4 , оскільки інформацію про походження (належність) заборонених предметів під час перевірки адміністрацією колонії встановлено не було.
Керуючись статтею 8 Європейської конвенції з прав людини, ч.1 п.14 ст. ст. 537, 539 КПК України, ст. ст. 102,107 КВК України, слідчий суддя, -
Подання начальника державної установи «Роменська виправна колонія (№ 56)» ОСОБА_3 про передачу в дохід держави виявлених та вилучених у засудженого ОСОБА_4 заборонених предметів - задовольнити.
Конфіскувати в дохід держави мобільний телефон марки «LENOVO-A1000», IMEI: НОМЕР_1 , що було виявлено та вилучено у засудженого ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Роменського
міськрайонного суду ОСОБА_1