Справа № 579/60/21
2/579/250/21
19 лютого 2021 року Кролевецький районний суд Сумської області
в складі - головуючого судді Придатка В.М.,
за участі секретаря Оникієнко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника за довіреністю ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, а саме житловим будинком АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги мотивував тим, що йому належить на праві власності житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 . У належному позивачу на праві приватної власності житловому будинку зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
З грудня 2005 року ОСОБА_3 фактично в житловому будинку позивача не проживає, відсутній в ньому понад 15 (п'ятнадцять) років, без поважних на те причин, утриманням будинку та присадибної земельної ділянки не займається, особисті речі відповідача за вищезазначеною адресою відсутні, однак з реєстрації не знявся, чим чинить позивачу перешкоди в користуванні та розпорядженні майном, порушуючи його права і законні інтереси.
Сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились.
Позивач за змістом позовної заяви просив про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 3).
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, в тому числі шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційній веб-сторінці Кролевецького районного суду Сумської області, в судове засідання не з'явився без повідомлення причин неявки, відзив на позовну заяву не подав.
У відповідності до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Згідно правил ч. 6 ст.19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст.274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, вивчивши та дослідивши наявні в справі докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
При розгляді справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25 березня 2009 року, а саме на 1/2 частину житлового будинку з належними до нього надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , посвідченого державним нотаріусом Кролевецької державної нотаріальної контори Солопун М.І., зареєстрованого в реєстрі за № 1-372, реєстраційний номер в комунальному підприємстві "Кролевецьке районне бюро технічної інвентаризації'' 14 квітня 2009 року за № 4039 в книзі 20; Договору купівлі-продажу частини житлового від 29 квітня 2009 року, а саме 1/2 частини житлового будинку за АДРЕСА_1 , посвідченого Солопун М.І., державним нотаріусом Кролевецької державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі № 1-602, реєстраційний номер в комунальному підприємстві "Кролевецьке районне бюро технічної інвентаризації" 08 травня 2009 року за № 4039 в книзі 20 (а.с.8-15).
Відповідно до довідки, виданої Центром адміністративних послуг Виконавчого комітету Кролевецької міської ради Сумської області від 12 січня 2021 року № 10674, у житловому будинку АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.21).
Згідно з будинковою книгою будинку АДРЕСА_1 , відповідач ОСОБА_3 зареєстрований у вказаному будинку з 11.05.1999 року (а.с.16-20).Згідно з довідкою вуличного комітету від 12.01.2021, ОСОБА_3 понад 15 років за місцем реєстрації не проживає (а.с.22).
За змістом позовної заяви ОСОБА_3 понад 15 років фактично не проживає в зазначеному житлі, не сплачує комунальні платежі, в утриманні будинку та присадибної ділянки участі не бере, особистих речей в квартирі не має.
Факт реєстрації ОСОБА_3 порушує право позивача на вільне користування майном.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
У відповідності до статті 1 Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
У відповідності до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
В силу норм ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК України, з урахуванням положень ч. 1 ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником.
Відповідно до ч.2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_3 у належному позивачу будинку АДРЕСА_1 не проживає без поважних причин більше одного року підряд. Поважних причин непроживання відповідача більше одного року за вказаною адресою судом не встановлено.
Судом не встановлено, що між позивачем і відповідачем була домовленість про збереження за останнім права користування спірним житловим приміщенням, не встановлено, що відповідач оспорював виселення зі спірного житла, звертався до правоохоронних органів з заявою на неправомірні дії позивача щодо перешкоди користування житловим приміщенням, тобто не надав суду доказів, що покинув житло проти його справжньої волі.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).
Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути серед інших і припинення дії, яка порушує право, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Належним способом захисту цивільних прав у такому разі є пред'явлення позову про позбавлення права власності або визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, які є підставою для зняття особи з реєстрації місця проживання відповідними уповноваженими органами.
Така позиція підтверджується висновками Верховного Суду України, викладеними в постанові від 16 січня 2012 року у справі № 6-57цс11, у якій зазначено, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпоряджання своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом із тим одну з таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньої; 4) про оголошення фізичної особи померлою.
Оскільки ОСОБА_3 не проживає в будинку, власником якого є позивач, та не користується будинком понад 1 рік без поважних причин, витрати на утримання зазначеного будинку не здійснює, до цього часу ОСОБА_3 залишається зареєстрованим у вказаному житловому приміщенні, чим створює перешкоди в користуванні вказаним житлом позивачу, тому у суду, виходячи з вимог ст. 321 ЦК України, ст. 5 ЦПК України, є підстави визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням - будинком за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду про позбавлення особи права користування житловим приміщенням, є підставою для зняття цієї особи з реєстрації у відповідності до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 р. № 1382-ІV.
Питання про судові витрати, суд вважає за необхідне вирішити в порядку, передбаченому статтею 141 ЦПК України, відповідно до Закону України «Про судовий збір», враховуючи позицію позивача, та залишає їх за позивачем по справі.
Відповідно до ч.2 ст.183, ч. 2 ст. 405 ЦК України, ч.2 ст.71 СК України, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 76, 81, 141, 247, 265, 268, 280, 282 ЦПК України, -
позовну заяву ОСОБА_1 , зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , до ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Кролевецький районний суд Сумської області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку стст.273, 289 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя В. М. Придатко