Справа № 486/1273/19
Провадження № 1-кп/486/22/2021
19 лютого 2021 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарів - ОСОБА_2
за участю: прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченої - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області кримінальне провадження № 12019150120000382 внесене 09.06.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинувальним актом відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Южноукраїнська Миколаївської області, громадянки України, з повною середньою освітою, розлученої, що має малолітню дитину, не працюючої, фактично проживаючої без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:
1) 21.12.2016 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;
2) 02.02.2017 року Вознесенським міським судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України, до покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки 6 місяців;
3) 21.06.2017 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі. Вироком Миколаївського апеляційного суду від 27.03.2019 року, вирок Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 21.06.2017 року скасовано частково та звільнено засуджену від відбування покарання відповідно до п.в) ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році»;
4) 05.06.2019 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України, звільнена від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України,
06.06.2019 року, точний час та місце досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_4 також при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, з метою особистого вживання без мети збуту, діючи умисно, придбала наркотичний засіб - метадон (фенадон) загальною масою в перерахунку на суху речовину, не менше 0.0473г., який у гумових кембриках зберігала при собі, помістивши їх до своєї сумки, чим вчинила дії пов'язані з незаконним придбанням та зберіганням наркотичних засобів, без мети збуту.
09.06.2019 року у вечірній час доби, але не пізніше 19.59 год. ОСОБА_4 , зберігаючи при собі вищезазначені 4 гумові кембрики зі вмістом наркотичного засобу - метадон (фенадон), зайшла на міжсходинковий майданчик між 7 та 8 поверхами під'їзду № 3 по АДРЕСА_2 , де в подальшому, в період часу з 20.37 год. до 21.20 год., в ході проведення огляду місця події, працівниками поліції Южноукраїнського ВП ГУНП в Миколаївській області, в сумці у ОСОБА_4 було виявлено 4 гумові кембрики зі вмістом наркотичного засобу - метадрон (фенадон) та медичний шприц, які було опечатано до пакетів №1-2 та вилучено до Южноукраїнського відділення поліції, а в подальшому направлено до Миколаївського НДЕКЦ МВС України, для проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.
Згідно висновку експерта Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 847 від 25.06.2019 року, в складі представленої на експертизу рідини у гумових кембриках, виявлено наркотичний засіб, обіг якого заборонено - метадон (фенадон), маса якого в перерахунку на суху речовину складає 0.0473г.
Своїми діями ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 повністю визнала свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та показала, що дійсно на початку червня 2019 року, більш точних обставини не пам'ятає, придбала наркотичний засіб - метадон, для особистого вживання, який зберігала у свої сумці. Через декілька днів, за обставин викладених в обвинувальному акті, під час огляду місця події в присутності понятих, зазначений наркотичний засіб був вилучений працівниками поліції з її сумки. У вчиненому щиро розкаюється, погоджується з усіма доказами, зібраними органом досудового розслідування, які доводять її вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, та відмовляється від їх дослідження під час судового розгляду. Вказує, що будучи наркозалежною особою, не має можливості отримувати замісну підтримувальну терапію, оскільки проживає без реєстрації. Просить не застосовувати покарання пов'язане з позбавленням волі.
Оскільки, обвинувачена ОСОБА_4 визнала себе винуватою у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення та не оспорювала фактичні обставини справи, за згодою прокурора та обвинуваченої, суд на підставі ч.3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасникам судового провадження роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити дані обставини в апеляційному порядку.
За результатами судового розгляду суд вважає, що винуватість обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй діяння знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.
Допитавши обвинувачену суд кваліфікує її дії за ч.1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
У розумінні ст. 66 КК України, обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 суд визнає повне визнання вини.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченій, відповідно до ст. 67 КК України, є рецидив злочинів.
Вирішуючи питання про покарання ОСОБА_4 , суд враховує вимоги ст. 65 КК України, щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч.1 ст. 309 КК України, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків, визнання вини обвинуваченою, особу останньої, яка характеризується типово, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, не працює, раніше не одноразово судима.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 368 КПК України, суд приймає до відома досудову доповідь інспектора Арбузинського міськрайонного відділу з питань пробації Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченої у кримінальному провадженні, зокрема наявність в обвинуваченої малолітньої дитини, однак дитина проживає з батьком (а.с. 56-58).
З огляду на викладене, враховуючи думку прокурора, який просив призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, думку обвинуваченої, яка просила про застосування іспитового строку та думку захисника, який просив призначити останній покарання у виді штрафу суд приходить до наступного висновку.
Так, суд враховує, що ОСОБА_4 на шлях виправлення не стала, після неодноразового притягнення до кримінальної відповідальності продовжила злочинну діяльність, вчинила новий злочин в період іспитового строку, що свідчить про небажання останньої стати на шлях виправлення. За повідомленням органу пробації, обвинувачена має малолітню дитину, однак дитина проживає з батьком. Окрім того, такий фактор, як вживання наркотичних засобів, може вплинути на вчинення повторного кримінального правопорушення, а тому, на переконання суду, ОСОБА_4 представляє собою суспільну небезпеку, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що саме позбавлення волі, буде необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Разом з тим суд критично відноситься до показань ОСОБА_4 в частині того, що вона не має реєстрації у м. Южноукраїнську, а тому не може стати на облік в медустанові для отримання замісної підтримуючої терапії, щодо наркозалежності. На думку суду такі питання повинні вирішуватись ОСОБА_4 доступним та законним шляхом, в т.ч. за підтримки її близьких родичів, як матері, з якою вона фактично і проживає.
Витрати пов'язані з проведенням судової товарознавчої експертизи № 847 від 25.06.2019 року в сумі 1 256.08 грн., відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України, покласти на ОСОБА_4 (а.с. 92-96).
Долю речових доказів (експертний пакет № 3968051), що знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Южноукраїнського ВП Первомайського ВП ГУНП в Миколаївській області, вирішити на підставі ст.100 КПК України (а.с. 97, 98).
Керуючись ст.ст. 349 368, 370, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, та призначити покарання у виді 3 (трьох) місяців арешту.
На підставі ч.1 ст. 71 КК України, п.а) ч.1 ст. 72 КК України, до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання, за вироком Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 05 червня 2019 року, і остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 2 років 1 місяця позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_4 обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор» та взяти під варту в залі суду.
Строк відбування покарання рахувати з 19 лютого 2021 року.
Стягнути з ОСОБА_4 , на користь Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (р/р 31251272210005 відкритий в ГУДК у Миколаївській області, код ЗКПО 25574110, МФО 826013), вартість проведення судової експертизи в сумі 1 256 (одна тисяча двісті п'ятдесят шість) гривень 08 коп.
Речові докази - експертний пакет № 3968051, зі вмістом об'єктів дослідження у кримінальному провадженні, що знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Южноукраїнського ВП Первомайського ВП ГУНП в Миколаївській області, знищити.
З підстав передбачених ч.2 ст. 394 КПК України, на вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а засудженим з моменту отримання копії вироку.
Суддя Южноукраїнського міського суду ОСОБА_1