справа № 489/4835/20 провадження №2/489/553/21
Іменем України
19 лютого 2021 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини,
встановив:
У жовтні 2020 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому, після уточнення позовних вимог, просила розірвати шлюб, зареєстрований між нею та ОСОБА_2 та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а за умови якщо відповідач не працює та не має інших доходів - у розмірі 100% прожиткового мінімуму для дитини у віці від 6 до 18 років щомісячно, починаючи з дати подачі позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що подружні відносини між нею та відповідачем ОСОБА_2 фактично припинені, сімейне життя не склалося через діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім'ю, у зв'язку з чим у сторін постійно виникали непорозуміння. Позивач вважає, що збереження сім'ї неможливе. Від спільного шлюбу мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач матеріальної допомоги на утримання доньки не надає, при цьому постійної роботи не має, кошти заробляє шляхом надання послуг водія. Посилаючись на статтю 180 СК України, позивач вважає, що відповідач зобов'язаний утримувати дитину та сплачувати аліменти, в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а за умови якщо він не працює та не має інших доходів - у розмірі 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 26.11.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.
Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався. Повідомлення відповідача про розгляд справи здійснювалось судом шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви та доданих до неї документів за адресою реєстрації та додатково шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади.
У відповідності до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частини п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши наявні в ній докази, приходить до наступного висновку.
Шлюб між сторонами зареєстрований 20.09.2008 Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис №539, що підтверджено свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від спільного шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис №1159.
Згідно довідки про склад сім'ї зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №320/03-13 від 04.08.2020, виданої Лепетиською сільською радою Березнегуватського району Миколаївської області, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані четверо осіб, з яких позивач та ОСОБА_3 .
Із позовної заяви встановлено, що на теперішній час подружні відносини між сторонами припинені та подальше їх спільне життя, як подружжя, і збереження шлюбу суперечитиме їхнім інтересам.
Відповідно до частини 3 статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги статті 110 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (статті 110 СК України).
Відповідно до частини 2 статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Приймаючи до уваги, що причини, які спонукають наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя сторін та збереження шлюбу суперечитиме їхнім інтересам, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про розірвання шлюбу.
Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дитини, суд виходить з наступного.
Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 8, 11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що батько та мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
У відповідності до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Приписами статті 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
За положенням частин першої, другої статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частиною першою статті 191 СК України передбачено, що суд стягує аліменти від дня пред'явлення позову.
Таким чином, аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що законом передбачено альтернативний механізм стягнення аліментів - або у твердій грошовій сумі, або у частці від заробітку платника. Відповідно, підстави для стягнення з відповідача аліментів у процентному відношенні відсутні, оскільки такий механізм аліментів не передбачено чинним законодавством.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач добровільно матеріальну допомогу на утримання дитини не надає, відсутність доказів його непрацездатності або наявності на його утриманні інших дітей чи непрацездатних осіб, солідарний обов'язок батьків, щодо утримання дитини, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог шляхом стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дня подання позовної заяви та до досягнення дитиною повноліття.
На підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 840,80 грн., сплачений нею за подання позовної заяви про розірвання шлюбу.
Оскільки позивач, у відповідності до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення аліментів, на підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 840,80 грн.
Керуючись статтями 12, 13, 141, 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 20.09.2008 Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис №539.
Після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_1 залишити прізвище, набуте під час шлюбу - « ОСОБА_4 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу (заробітку) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, починаючи з 06.10.2020 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн. (триста п'ятнадцять гривень 30 коп.).
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення складено 19.02.2021.
Суддя І.В.Коваленко