11 лютого 2021 р.Справа № 520/6872/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,
Суддів: Мельнікової Л.В. , Бегунца А.О. ,
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 02.07.20 року по справі № 520/6872/2020
за позовом ОСОБА_1
до Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2015 по 17.03.2020 включно;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) правильно нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2015 по 17.03.2020 включно;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) подати протягом місяця, з дня набрання рішення законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 382 КАС України.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про протиправність дій відповідача щодо невиплата ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2015 по 17.03.2020, оскільки вказані дії порушують право позивача на своєчасне одержання винагороди за працю.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2020 відмовлено в задоволенні адміністративного позову.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач 17.03.2020 виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) № 105-ЩС.
06.04.2020 позивач звернувся до Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України з заявою в якій, зокрема, просив провести індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 по 17.03.2020 після чого виплатити відповідну індексацію грошового забезпечення (компенсацію) виходячи з вимог законодавства у встановлений законом термін.
Зі змісту позову встановлено, що на переконання позивача, за результатами розгляду заяви від 06.04.2020 листом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) від 22.04.2020 № 11/А-130-4036 позивачу відмовлено провести повну та правильну індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2015 по 17.03.2020 включно.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2015 по 17.03.2020 включно, позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексація грошових доходів населення - встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Тобто індексація грошового забезпечення військовослужбовців - це механізм підвищення належного до видачі грошового забезпечення військовослужбовців і не є його складовою.
Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядок перегляду розмірів державних соціальних гарантій та гарантій оплати праці зазначено, перегляд розмірів державних соціальних гарантій та гарантій оплати праці відповідно до умов, визначених цим Законом, здійснюється уповноваженими на це органами протягом місяця, у якому виникли підстави для перегляду.
За наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.
Відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ), є установою, що фінансується з державного бюджету і як розпорядник бюджетних коштів, відповідно до ст. 51 Бюджетного кодексу України може брати бюджетні зобов'язання та провадити видатки лише в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом.
Згідно з п. 2.2 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачі в бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309, розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з да ти взяття бюджетних зобов'язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів і оригінали документів або їх копії, засвідчені установленим порядком. Що підтверджуюсь факт узяття бюджетних зобов'язань.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України, для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників;
Згідно ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», передбачає, що фінансування діяльності Державної прикордонної служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законодавством.
Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.
Відповідно до п.п. 3,4,5 п. 5 Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.14 № 533 - Адміністрація Держприкордонслужби з метою організації своєї діяльності: організовує планово-фінансову роботу в апараті Адміністрації Держприкордонслужби, органах Держприкордонслужби, на підприємствах, в установах, що належать до сфери її управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку; забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів; контролює діяльність органів Держприкордонслужби, підприємств, установ, що належать до сфери її управління.
Відповідно до ч. 2 п. 11 Положення про орган охорони державного кордону, Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 15.02.05 № 116, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.03.05 за №294/10574 - фінансування видатків та забезпечення діяльності органу охорони державного кордону здійснює Адміністрація Держприкордонслужби України.
Колегія суддів зазначає, що при звільненні позивач звернувся з рапортом Вх. Р-4257 від 17.03.2020 на ім'я Начальника Харківського прикордонного загону з клопотанням щодо виплати індексації грошового забезпечення за період з 07.2015 по 02.2018. Даний рапорт відповідачем розглянутий по суті та за результатом направлено запит до Адміністрації Державної служби України щодо виділення коштів на виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , а отже відповідач діяв в межах чинного законодавства України.
Також, відповідно довідки Фінансово-економічного відділу № 278 від 24.06.2020 про розмір виплачених сум індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 17.03.2020 позивачу у квітні 2020 року у сумі 8880,37 (з урахуванням військового збору 1,5%) виплачено сума 8668,36 грн. за реквізитами позивача; Особиста картка грошового забезпечення позивача, де зазначено, з січня 2020 року по грудень 2020 року, сума до виплати індексації складає 6855,29 грн. та 1945,08 грн. в загальній сумі 8800,37 грн., які були виплачені позивачу.
Доводи позивача стосовно того, що листом від 22.04.2020 № 11/А-130-4036 відповідачем відмовлено провести повну та правильну індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 по 17.03.2020 включно є необґрунтованими, оскільки зі змісту вказаного листа встановлено, що відповідачем лише запропоновано надати позивачу довідку з реквізитами банківської установи для здійснення вищевказаних виплат.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем не доведено факт порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2020 року по справі №520/6872/2020 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С.С. Рєзнікова
Судді Л.В. Мельнікова А.О. Бегунц
Повний текст постанови складено 19.02.2021 року