11 лютого 2021 р.Справа № 520/12199/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,
Суддів: Бегунца А.О. , Мельнікової Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Єгупенко В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 04.11.20 року по справі № 520/12199/2020
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просив суд:
- скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області: форми «Ф» № №0025058-5606-2030 про визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами: за 2017 рік на суму 11376,00 грн.; за 2018 рік на суму 13235,27 грн.; за 2019 рік на суму 14835,02 грн., а всього на загальну суму 39446,29 грн.; форми «Ф» №0025058-5606-2030 про визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами за 2019 рік на суму 14835,02 грн.; форми «Ф» №0025058/1-5606-2030 про визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами за 2018 рік на суму 13235,27 грн.; форми «Ф» №0025057-5606-2030 про визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами за 2019 рік на суму 1206,00 грн.; форми «Ф» №0025057/1-5606-2030 про визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами за 2018 рік на суму 1075,95 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про протиправність оскаржуваних рішень податкового органу.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2020 позов задоволено.
Скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області: форми «Ф» № №0025058-5606-2030 про визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами: за 2017 рік на суму 11376,00 грн.; за 2018 рік на суму 13235,27 грн.; за 2019 рік на суму 14835,02 грн., а всього на загальну суму 39446,29 грн.; форми «Ф» №0025058-5606-2030 про визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами за 2019 рік на суму 14835,02 грн.; форми «Ф» №0025058/1-5606-2030 про визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами за 2018 рік на суму 13235,27 грн.; форми «Ф» №0025057-5606-2030 про визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами за 2019 рік на суму 1206,00 грн.; форми «Ф» №0025057/1-5606-2030 про визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами за 2018 рік на суму 1075,95 грн.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
11.02.2020 позивачем подано до суду апеляційної інстанції заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 13.03.2020 відповідачем прийняті податкові повідомлення рішення форми «Ф» №0025058-5606-2030 про визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами: за 2017 рік на суму 11376 грн; за 2018 рік - на суму 13235,27 грн.; за 2019 рік - на суму 14835,02 грн., всього на загальну суму 39446,29 грн.; форми «Ф» №0025058-5606-2030 про визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами за 2019 рік на суму 14835,02 грн.; форми «Ф» №0025058/1-5606-2030 про визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами за 2018 рік на суму 13235,27 грн.; форми «Ф» №0025057-5606-2030 про визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами за 2019 рік на суму 1206 грн.; форми «Ф» №0025057/1-5606-2030 про визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами за 2018 рік на суму 1075,95 грн.
Не погодившись з прийнятими податковим органом рішеннями, позивач звернулась до суду з вказаним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Так, відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Відповідно до пп. пп. 266.3.1, 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Згідно з пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Відповідно до абз. 2 пп. "ґ" пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості, виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Податкове повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з пп. 266.7.1 п. 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп. 266.7.2 п. 266.7 ст.266 ПК України).
Відповідно до пп. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Тобто, у разі наявності об'єкта оподаткування з податку на нерухоме майно, платник податку, зобов'язаний сплатити суму податку обчисленого контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Контролюючий орган при визначені бази оподаткування зобов'язаний використовувати дані лише з офіційних джерел.
Проте, податковим органом не надано доказів на підтвердження визначення бази оподаткування при прийнятті спірних податкових повідомлень рішень на підставі даних реєстру або оригіналів правовстановлюючих документів позивача.
Згідно з п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт, зокрема, завищення розміру задекларованого від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість; строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної, у випадках, передбачених цим Кодексом; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення. До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.
Матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області винесено податкове повідомлення - рішення від 13.03.2020 №0025058-5606-2030 про визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2017, 2018, 2019 роки на загальну суму 39446,72 грн. за об'єкт нерухомого майна (нежитлове приміщення», яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 355,5 кв. м та податкове повідомлення - рішення №0025057-5606-2030 на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 88,9 кв. м, направлено за місцем реєстрації платника відповідно до даних ДРФО.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що при проведенні інвентаризації повноти та правильності проведених нарахувань, 02.07.2020 виявлені розбіжності нарахувань по житловій нерухомості, а саме не було враховано житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , у зв'язку з чим по житловій нерухомості проведено перерахунок нарахованого податку.
Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 не є платником податку по об'єктах житлової нерухомості. Таким чином, податкове повідомлення - рішення від 13.03.2020 №0025057-5606-2030 відповідно до п.п.266.7.3 п.266.7 ст.266 та ст.60 Податкового кодексу України вважається скасованим (відкликаним).
Відповідно до п.п. 60.1, 60.3 ст. 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
У випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги.
Відповідно до п.п. 266.7.3 п.266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо: об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі обєктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Проте, положення п.п.266.7.3 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України не можуть застосовуватися у спірних правовідносинах, оскільки як встановлено судовим розглядом, оскаржуані податкові повідомлення - рішення прийняті в один день, позивач із письмовою заявою для проведення звірки розрахунку, виявлення розбіжностей між даними, здійсненого податковим органом, не зверталась, доказів на підтвердження того, що позивач є власником нерухомості, за якою Головним управлінням ДПС у Харківській області визначено суми податкових зобов'язань, до матеріалів справи не надано, як і не надано розрахунків до оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.
Згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Відповідно до п. 58.2 ст. 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що нормами чинного податкового законодавства України не передбачено такого способу та порядку формування та надсилання податкових повідомлень - рішень, як прийняття та надіслання декількох податкових повідомлень - рішень за одним і тим же податком, з однією ж датою прийняття, однаковими номерами та на однакові суми зобов'язань та періодів, як це вчинено Головним управлінням ДПС у Харківській області, з урахуванням чого, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції, з урахуванням положень ст. 139 КАС України, правомірно здійснено розподіл судових витрат по справі.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2020 року по справі №520/12199/2020 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С.С. Рєзнікова
Судді А.О. Бегунц Л.В. Мельнікова
Повний текст постанови складено 19.02.2021 року