справа № 369/3481/19 Головуючий у 1 інстанції: Ковальчук Л.М.
провадження №22-ц/824/3714/2021 Головуючий суддя: Олійник В.І.
Іменем України
17 лютого 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
Головуючого судді: Олійника В.І.,
суддів: Желепи О.В., Кулікової С.В.,
при секретарі Панчошній К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 листопада 2020 року про залишення заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Шістнадцята Київська державна нотаріальна контора, про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним та скасування державної реєстрації права власності, -
В провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Шістнадцята Київська державна нотаріальна контора, про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним та скасування державної реєстрації права власності.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 листопада 2020 року позовну заяву залишено без розгляду з підстав, передбачених п.3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, оскільки належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 з підстав порушення судом норм процесуального права ставиться питання про скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Скарга обґрунтована тим, що матеріали справи не містять доказів належного повідомлення ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи 09 листопада 2020 року, а тому у суду були відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
Учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направили.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки.
Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду і вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що у березні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до ОСОБА_2 із позовом про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним та скасування державної реєстрації права власності.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 березня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено проведення підготовчого засідання на 22 травня 2019 року.
В судове засідання 22 травня 2019 року ОСОБА_1 з'явилась і за клопотанням відповідача у справі оголошено перерву до 04 липня 2019 року, про що позивачка була повідомлена належним чином (а.с.38).
В судове засідання 04 липня 2019 року ОСОБА_1 з'явилась і у справі оголошено перерву до 23 вересня 2019 року, про що позивачка була повідомлена належним чином (а.с.62).
23 вересня 2019 року справу було знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді у ВККС України і розгляд справи призначено на 08 листопада 2019 року, про що позивачка була повідомлена належним чином (а.с.65).
В судове засідання 08 листопада 2019 року сторони не з'явились і ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 листопада 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 22 січня 2020 року, про що позивачка була повідомлена належним чином (а.с.75).
В судове засідання 22 січня 2020 року ОСОБА_1 з'явилась і у справі оголошено перерву до 19 березня 2020 року, про що позивачка була повідомлена належним чином (а.с.119).
19 березня 2020 року справу було знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді у відпусті та призначено на 26 травня 2020 року, про що позивачку не було повідомлено.
26 травня 2020 року справу було знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному та призначено на 14 липня 2020 року, про що позивачка не була повідомлена належним чином, оскільки в матеріалах справи міститься конверт, який повернувся до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.135).
14 липня 2020 року справу було знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному та призначено справу на 20 жовтня 2020 року, про що позивачка була повідомлена належним чином (а.с.138).
В судове засідання 20 жовтня 2020 року ОСОБА_1 не з'явилась і справу відкладено на 09 листопада 2020 року, про що позивачку не було повідомлено.
В судове засідання 09 листопада 2020 року учасники судового процесу не з'явились і судом постановлено оскаржувану ухвалу про залишення заяви без розгляду.
Відповідно до положень частин 1-2, 5 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку зокрема з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до положень п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Так, приписами статей 223 та 257 ЦПК Українивстановлено, що підставою для залишення позову без розгляду є лише повторна неявка позивача у судове засідання. Отже, якщо належним чином повідомлений про розгляд справи позивач двічі поспіль не з'явився в судове засідання, суд залишає позов без розгляду.
Виходячи з наведеного, про судове засідання 09 листопада 2020 року позивачка не була повідомлена належним чином, тому суд першої інстанції дійшов поспішного висновку про повторну її неявку у судове засідання 09 листопада 2020 року.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог ст.379 ЦПК України, оскільки ухвала, що перешкоджає подальшому провадженню, постановлена з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали
З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку щодо задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , скасування ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 листопада 2020 року про залишення заяви без розгляду та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 листопада 2020 року про залишення заяви без розгляду скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції є остаточною і оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає.
Повний текст постанови складено 18 лютого 2021 року.
Головуючий:
Судді: