справа № 757/26939/18-ц
головуючий у суді І інстанції Підпалий В.В.
провадження № 22-ц/824/1358/2021
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
18 січня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Мостової Г.І.,
суддів Слюсар Т.А., Суханової Є.М.,
за участю секретаря судового засідання Сердюк К.О.,
розглянувши у відкритому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 08 листопада 2019 року та на додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 30 квітня 2020 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до Фонду соціального страхування України, третя особа: Міністерство соціальної політики України про визнання незаконною постанови про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
У червні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовом до Фонду соціального страхування України, посилаючись на незаконне звільнення з посади директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України на підставі пункту 1 частини 1 статті 41 КЗпП України.
З врахуванням уточнення, позивач просив суд визнати незаконною постанову правління Фонду соціального страхування України від 15 травня 2018 року № 2 «Про звільнення директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Є. Баженкова» та поновити ОСОБА_2 на роботі на посаді директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України; стягнути з Фонду соціального страхування України на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 858 552 грн 75 коп.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 08 листопада 2019 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Скасовано постанову правління Фонду соціального страхування України від 15 травня 2018 року № 2 «Про звільнення директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Є. Баженкова».
Поновлено ОСОБА_2 на роботі на посаді директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України.
Стягнуто з Фонду соціального страхування України на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 858 552 грн 75 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Печерського районного суду міста Києва від 30 квітня 2020 року поновлено ОСОБА_2 на роботі на посаді директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України з 16 травня 2018 року.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтував свої висновки тим, що рішення Фонду соціального страхування України (далі по тексту - Фонд) про звільнення ОСОБА_2 прийнято з порушенням вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423 «Про затвердження Положення про Міністерство соціальної політики України», а сама Постанова Фонду від 15 травня 2018 року № 2 про звільнення ОСОБА_2 з посади директора виконавчої дирекції Фонду за одноразове грубе порушення трудових обов'язків не містить даних про одноразове грубе порушення ОСОБА_2 його трудових обов'язків, оцінку про характер проступку, обставин, за яких його вчинено, та істотність наслідків порушення трудових обов'язків, а тому підлягає скасуванню.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 08 листопада 2019 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалити у відповідній частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, а також скасувати додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 30 квітня 2020 року.
Апеляційна скарга подана ОСОБА_1 , не стороною у справі, з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки з огляду на таке.
Опублікувавши 12 травня 2020 року повний текст рішення від 08 листопада 2019 року про поновлення на посаді позивача ОСОБА_2 та ухваливши додаткове рішення від 30 квітня 2020 року, суд першої інстанції порушив права ОСОБА_1 , тому що поновив на посадідиректора виконавчої дирекції Фонду, яку обіймає ОСОБА_1 , - позивача ОСОБА_2 , а також не залучив ОСОБА_1 у якості третьої особи та не сповістив останню про дату і час розгляду справи.
Відповідно, поновлення позивача ОСОБА_2 на посаді директора виконавчої дирекції Фонду прямо впливає на права ОСОБА_1 виконувати обов'язки на цій посаді, що неприпустимо на підставі незаконного рішення суду, яке ОСОБА_1 і оскаржує у зв'язку з тим, що незаконне рішення суду має бути скасоване.
Також, ОСОБА_1 обґрунтовує свою апеляційну скаргу тим, що позивач ОСОБА_2 як директор виконавчої дирекції Фонду не мав права приймати рішень стосовно нерухомого майна, оскільки такі питання відносяться виключно до повноважень правління Фонду, та грубо порушив законодавство України, перевищив свої повноваження щодо нерухомого майна Фонду, вчинивши дії щодо розпорядження зазначеним нерухомим майном.
Апелянт посилається на те, що позивач ОСОБА_2 як директор виконавчої дирекції Фонду не виконав доручення правління Фонду, чим грубо порушив Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Статут Фонду та Положення про виконавчу дирекцію Фонду, в частині здійснення управлінських та розпорядчих дій щодо нерухомого майна, що відноситься виключно до повноважень Правління Фонду та невиконання вимог правління Фонду щодо попередження порушення вимог Закону, Статуту та Положення.
Позивач ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , де заперечує проти задоволення апеляційної скарги з таких підстав:
оскаржуваним рішенням суду першої інстанції від 08 листопада 2019 року та додатковим рішенням у цій справі від 30 квітня 2020 року питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки фізичної особи ОСОБА_1 не вирішувалося;
на час виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 не перебувала у жодних трудових, службових чи інших правовідносинах з виконавчою дирекцією Фонду;
своїм правом оскаржити рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 на посаді директора виконавчої дирекції Фонду вже скористалась, подавши відповідну апеляційну скаргу, від імені виконавчої дирекції.
на час подання 09 червня 2020 року апеляційної скарги, ОСОБА_1 постановою правління Фонду від 14 травня 2020 року № 7 звільнена з посади директора виконавчої дирекції Фонду відповідно до пункту 2 частини 1 статті 40 КЗпП України, у зв'язку із виявленням невідповідності займаній посаді.
З огляду на викладене, позивач ОСОБА_2 просить закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини 1 статті 362 ЦПК України.
Фонд соціального страхування України подав відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , вказує, що доводи, викладені у ній є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають діючим нормам законодавства України, та вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 08 листопада 2019 року та додаткове рішення від 30 квітня 2020 року підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини 1 статті 362 ЦПК України.
Міністерство соціальної політики України подало відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , у якому зазначає, що не погоджується доводами апелянта, оскільки на час виникнення спірних відносин та ухвалення рішення Печерським районним судом міста Києва 18 листопада 2019 року у справі № 757/26939/18-ц, ОСОБА_1 не перебувала в жодних правових відносинах з Фондом. Крім того, постановою правління Фонду від 14 травня 2020 року № 7 ОСОБА_1 звільнена з посади директора виконавчої дирекції Фонду.
Враховуючи вищенаведене, Міністерство соціальної політики України просило закрити апеляційне провадження за скаргою ОСОБА_1 в рамках пункту 3 частини 1 статті 362 ЦПК України.
Колегія апеляційного суду, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а апеляційне провадження підлягає закриттю з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою правління Фонду від 03 квітня 2015 року № 11 ОСОБА_2 призначено директором виконавчої дирекції Фонду.
Постановою правління Фонду від 15 травня 2018 року № 2 ОСОБА_2 звільнено з займаної посади директора виконавчої дирекції Фонду за одноразове грубе порушення трудових обов'язків згідно з пунктом 1 частини 1 статті 41 КЗпП України.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 08 листопада 2019 року поновлено ОСОБА_2 на роботі на посаді директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України (опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень 12 травня 2020 року).
Згідно з вимогами частини п'ятої статті 235 КЗпП України та статті 76 Закону України «Про виконавче провадження» ухвалене судом рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.
Додатковим рішенням Печерського районного суду міста Києва від 30 квітня 2020 року поновлено ОСОБА_2 на роботі на посаді директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України з 16 травня 2018 року.
Як вбачається з розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 34-р «Про затвердження призначення ОСОБА_1 директором виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України»,- ОСОБА_1 призначено директором виконавчої дирекції Фонду (а.с. 52 т. 3).
Постановою Фонду № 5 від 22 квітня 2020 року «Про створення тимчасової комісії Фонду соціального страхування України» ОСОБА_1 було відсторонено від виконання обов'язків директора виконавчого директора Фонду на період роботи тимчасової комісії Фонду зі збереженням середньомісячної заробітної плати та покладено виконання обов'язків директора виконавчої дирекції Фонду на Михайленко Т.О. (а.с. 146 т. 3).
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 30 квітня 2020 року (день ухвалення додаткового рішення) ОСОБА_1 відсторонено від виконання обов'язків директора виконавчої дирекції Фонду з 22 квітня 2020 року, виконуючим обов'язків директора є Михайленко Т.О. (а.с. 55-56 т. 3).
Наказом Міністерства юстиції України № 2201/5 від 26 червня 2020 року скасовано реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 23 квітня 2020 року № 10711070009035093 «Внесення змін відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами до установчих документів», внаслідок якої було внесено відомості про відсторонення керівника ОСОБА_1 та тимчасово виконуючого обов'язки директора Фонду Михайленко Т.О. (а.с. 144-147 т. 3)
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 12 травня 2020 року (опублікування в єдиному державному реєстрі судових рішень рішення про поновлення ОСОБА_2 ) ОСОБА_1 відсторонено від виконання обов'язків директора виконавчої дирекції Фонду з 22 квітня 2020 року, виконуючим обов'язків директора є Михайленко Т.О. (а.с. 59-60 т. 3)
Відповідно до постанови Правління Фонду № 7 від 14 травня 2020 року «Про звільнення директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України О.Думи» постановлено звільнити ОСОБА_1 з посади директора виконавчої дирекції Фонду відповідно до пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП України, у зв'язку із виявленням невідповідності займаній посаді з дня наступного після закінчення тимчасової непрацездатності. Постанова набирає чинності з моменту її прийняття (а.с. 101 т. 3).
Проаналізувавши вищевказані обставини, колегія апеляційного суду встановила, що
на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення від 08 листопада 2019 року про поновлення на посаді позивача, - ОСОБА_1 не перебувала у жодних трудових, службових чи інших правовідносинах з виконавчою дирекцією Фонду,
на момент ухвалення оскаржуваного додаткового судового рішення від 30 квітня 2019 року про визначення дати поновлення на посаді, - ОСОБА_1 було відсторонено від виконання обов'язків директора виконавчої дирекції Фонду та виконання обов'язків директора покладено на Михайленко Т.О. (Постанова Фонду № 5 від 22 квітня 2020 року),
на час подання апеляційної скарги 09 червня 2020 року, - ОСОБА_1 звільнена з посади директора виконавчої дирекції Фонду (Постанова правління Фонду від 14 травня 2020 року № 7).
Відповідно до пункту 6 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, за рішенням суду, якщо працівник звільнений без законних підстав (стаття 235 КЗпП України).
Підсумовуючи викладене, колегія апеляційного суду вважає, що оскаржуваними судовими рішеннями питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки ОСОБА_1 не вирішувалося з огляду на те, що ОСОБА_1 звільнена з посади директора виконавчої дирекції Фонду не у зв'язку з поновленням на цій посаді позивача ОСОБА_2 на підставі пункту 6 статті 40 КЗпП України, а у зв'язку із виявленням невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді на підставі пункту 2 частини 1 статті 40 КЗпП України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 стаття 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Таким чином, колегія апеляційного суду дійшла висновку про те, що апеляційне провадження, відкрите за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , є таким, що підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини 1 статті 362 ЦПК України.
З огляду на це, колегія апеляційного суду не перевіряє оскаржувані рішення в межах інших доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 , - особи питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки якої, оскаржуваними судовими рішеннями не вирішувалося.
Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку (частина 2 статті 362 ЦПК України).
Керуючись статтею 362 ЦПК України, суд, -
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 08 листопада 2019 року та на додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 30 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Фонду соціального страхування України, третя особа: Міністерство соціальної політики України про визнання незаконною постанову про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - закрити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст судового рішення складений 16 лютого 2021 року.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Т.А. Слюсар
Є.М. Суханова