ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
19 лютого 2021 року м. Київ № 754/6256/16-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватне акціонерне товариство «Гіпросільмаш», про зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
11.05.2016 ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом, у якому просила зобов'язати Виконавчу дирекцію Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Виконавча дирекція Фонду) здійснити нарахування і виплату матеріального забезпечення по тимчасовій непрацездатності в розмірі 2316,05 грн, матеріального забезпечення по вагітності та пологах в розмірі 58364,46 грн; всього 60680,51 грн в рахунок надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та вагітності і пологах.
Деснянський районний суду міста Києва постановою від 08.11.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2017, частково задовольнив позовні вимоги:
- визнав протиправними дії щодо перерахунку суми допомоги по вагітності та пологах;
- зобов'язав відповідача здійснити фінансування відповідно до заяви - розрахунку від 8 грудня 2015 року ПАТ «Гіпросільмаш» для надання матеріального забезпечення по вагітності та пологах ОСОБА_1 , з урахуванням проведених виплат;
- в інший частині позовних вимог - відмовив.
Верховний Суд постановою від 20.05.2020 скасував постанову Деснянського районного суду міста Києва від 08.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2017, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 24.09.2019 справу № 754/6256/16-а за позовом ОСОБА_1 передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Відповідно до витягу з повторного автоматизованого розподілу судової справи №764/6256/16-а між суддями Окружного адміністративного суду міста Києва для її розгляду й вирішення визначено суддю Чудак О.М.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М. від 25.09.2020 прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи. Також замінено відповідача, Виконавчу дирекцію Фонду, його правонаступником - Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області (далі - Управління виконавчої дирекції Фонду).
Ухвалюючи постанову від 20.05.2020 про направлення цієї справи на новий розгляд до суду першої інстанції Верховний Суд вказав на те, що для правильного вирішення цього спору суду необхідно встановити всі обставини, покладені в основу прийнятого відповідачем рішення про здійснення перерахунку суми фінансування матеріального забезпечення для надання матеріального забезпечення по тимчасовій непрацездатності і вагітності та пологах ОСОБА_1 . З цього приводу належним чином дослідити наявні докази, а у разі потреби, витребувати додаткові. Також надати оцінку всім аргументам, які учасники справи наводять в обґрунтування своїх вимог та заперечень. За наслідками встановлених обставин і перевірки їх доказами зробити висновок про відповідність або невідповідність оскарженого рішення відповідача вимогам Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 1105-XIV).
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому висловлено прохання в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю. На підтвердження наведеного обґрунтування надано додаткові докази у справу.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
ПАТ «Гіпросільмаш» перебуває на обліку у відповідача з 15.05.2015 на загальних підставах, до 15.05.2015 перебувало на обліку у Центральній міжрайонній виконавчій дирекції м. Києва.
Наказом ПАТ «Гіпросільмаш» від 01.04.2009 №18/К ОСОБА_1 з 01.04.2009 прийнято на постійну роботу на посаду начальника планово - економічного відділу з посадовим окладом згідно з штатним розписом.
Наказом ПАТ «Гіпросільмаш» від 02.07.2012 №10-к позивачу надано відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами на 126 календарних днів з 2 липня 2012 року по 4 листопада 2012 року включно; прийнято ОСОБА_2 на посаду начальника планово - економічного відділу з 2 липня 2012 року, на період відпустки в зв'язку з вагітністю та пологами або до дати фактичного виходу на роботу начальника планово - економічного відділу ОСОБА_3 , з посадовим окладом згідно штатного розпису.
Наказом ПАТ «Гіпросільмаш» від 21.12.2012 №24-к ОСОБА_1 , начальнику планово - економічного відділу, надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 24.12.2012 по 07.09.2015 включно.
Згідно листка непрацездатності серії АГЗ №733900 позивач з 07.09.2015 по 17.09.2015 була непрацездатною у зв'язку із загальним захворюванням. Відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_1 у позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька, у зв'язку із чим та згідно листка непрацездатності серії АГЗ №733714 з 18.09.2015 вона була непрацездатна у зв'язку з вагітністю та пологами.
19.10.2015 ПАТ «Гідросільмаш» звернулося до відповідача із заявою - розрахунком, відповідно до якої просило здійснити фінансування для надання матеріального забезпечення позивачу за рахунок Фонду, у тому числі по тимчасовій непрацездатності у сумі 2316,05 грн; по вагітності та пологах у сумі 58364,46 грн, разом - 60680,51 грн.
17.02.2016 посадовою особою Виконавчої Фонду проведено позапланову перевірку у зв'язку з виявленням перевищення розміру середньоденної допомоги по тимчасовій непрацездатності та по вагітності та пологах над розміром середньоденної заробітної плати по листках непрацездатності №733714 79 з 07.09.2015 по 17.09.2015, №733900 з 18.09.2015 по 21.06.2016 страхувальника Чернігівської міської виконавчої дирекції - ПАТ «Головний інститут проектування заводів сільського господарства та продовольчого машинобудування».
За наслідками перевірки складено акт від 17.02.2016 №43. У акті перевірки зазначено, що сума зайво нарахованої допомоги по тимчасовій непрацездатності по листку непрацездатності №733900 склала 2089,70 грн (2316,05 грн (допомога, нарахована страхувальником) - 226,35 грн (належна до нарахування допомога). Такий висновок відповідача ґрунтується на тому, що на день настання страхового випадку - 07.09.2015, посадовий оклад особи не було встановлено; в штатних розкладах від 15.08.2014, 17.11.2014, 02.01.2015, 29.05.2015 та 04.07.2015 відсутня посада начальника планово - економічно відділу. Також актом перевірки встановлено, що сума зайво нарахованої допомоги по вагітності та пологах по листку непрацездатності №733711 склала 52660,44 грн (58364,46 грн (нарахована страхувальником) - 5704,02 грн (належна до нарахування), оскільки посадовий оклад начальника планово - економічного відділу встановлений з порушенням вимог статті 96 КЗпП України (при встановлені посадових окладів ОСОБА_1 не враховані міжпосадові, міжкваліфікаційні співвідношення за відповідною посадою).
04.03.2016 відповідачем, після завершення перевірки, кошти у сумі 5704,02 перераховані на окремий поточний рахунок страхувальника-роботодавця ПАТ «Гіпросільмаш» як фінансування матеріального забезпечення по тимчасовій непрацездатності та по вагітності і пологах застрахованої особи - найманого працівника ОСОБА_1 .
Суд, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, дійшов наступних висновків.
Предметом спору в цій справі є зобов'язання відповідача здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 матеріального забезпечення по тимчасовій непрацездатності в сумі 2316,05 грн і матеріального забезпечення по вагітності і пологах у сумі 58364,46 грн, а всього 60680,51 грн.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначає Закон № 1105-XIV відповідно Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 № 16/98-ВР.
Відповідно до статті 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Згідно статті 1 Закону № 1105-XIV страховиком є Фонд соціального страхування України, а терміни "застрахована особа", "страхувальники" та "роботодавці" вживаються у цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яким визначено, що: застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Одним з принципів соціального страхування, згідно статті 3 Закону №1105-XIV є обов'язковість фінансування Фондом витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом.
За статтею 9 цього Закону серед основних завдань страховика є надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до цього Закону і здійснення контролю за використанням роботодавцями та застрахованими особами коштів Фонду.
Відповідач має право перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду та зупиняти виплати з Фонду в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду (пункт 3 частини першої статті 10 Закону №1105-XIV) та має обов'язок забезпечувати фінансування та виплачувати матеріальне забезпечення, страхові виплати і надавати соціальні послуги, передбачені цим Законом, а також здійснювати контроль за дотриманням порядку використання страхувальником страхових коштів (пункти 1, 2 частини другої статті 10 Закону №1105-XIV).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 15, пункту 2 частини першої статті 16 Закону №1105-XIV роботодавець зобов'язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом, а застрахована особа має право на отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом.
Статтею 20 цього Закону встановлені види матеріального забезпечення та соціальних послуг за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, серед яких допомога по вагітності та пологах. Ця допомога, згідно статті 25 вказаного Закону, надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами. Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 - після пологів). Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.
Статтею 26 Закону №1105-XIV встановлено, що допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не залежить від страхового стажу.
Згідно частини першої статті 30 цього Закону матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомоги по вагітності та пологах, які надаються за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України).
У разі ліквідації (реорганізації) підприємства, установи, організації матеріальне забезпечення за страховими випадками, які настали до їх ліквідації (реорганізації), виплачується застрахованим особам їх правонаступником, а в разі відсутності правонаступника - робочим органом Фонду за місцем здійснення обліку ліквідованого підприємства, установи, організації як страхувальника.
Застрахованим особам, стосовно яких страхувальником не виконано обов'язків щодо нарахування та виплати матеріального забезпечення за страховими випадками у зв'язку з відсутністю можливості встановлення місцезнаходження цього страхувальника, що підтверджується даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та актами перевірки центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, призначення та виплата матеріального забезпечення здійснюються робочим органом Фонду за місцем реєстрації їх місця проживання чи перебування у порядку, встановленому правлінням Фонду.
За частиною першою статті 32 Закону №1105-XIV документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах розглядаються не пізніше десяти днів з дня їх надходження.
Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причин відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п'яти днів після винесення відповідного рішення.
Статтями 33, 34 вказаного Закону встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати (доходу) для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески на страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
Порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України.
Фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється робочими органами Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду.
Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.
Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом десяти робочих днів після надходження заяви.
Страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України.
Правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 22.12.2010 прийнято постанову №26 (Зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25.01.2011 за №111/18849) «Про затвердження Порядку фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності» (далі - Порядок №26), яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин та визначала умови фінансування Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності страхувальників для надання ними матеріального забезпечення, у тому числі, по вагітності та пологах.
Цим Порядком встановлено, що фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється районними, міжрайонними, міськими виконавчими дирекціями відділень Фонду (далі - робочі органи Фонду). Підставою для фінансування страхувальників-роботодавців робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.
У разі виникнення страхового випадку із застрахованою особою, комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства приймає рішення про призначення матеріального забезпечення застрахованій особі.
На підставі рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства про призначення матеріального забезпечення страхувальник-роботодавець нараховує суми матеріального забезпечення та оформлює заяву-розрахунок.
Для отримання коштів Фонду для виплати матеріального забезпечення застрахованим особам, нарахованого страхувальником, страхувальник звертається до робочого органу Фонду за місцем обліку в органі Фонду або за місцем обліку, зазначеним в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування (для зареєстрованих після 01.01.2011) (далі - місце обліку), із заявою-розрахунком за підписом керівника та головного бухгалтера, засвідченою печаткою підприємства.
При опрацюванні заяви-розрахунку робочі органи Фонду перевіряють правильність заповнення реквізитів, наявність даних про страхувальника в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, дані про сплату ним єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників протягом десяти робочих днів після надходження заяви-розрахунку.
Аналіз зазначених правових норм свідчить, що під час прийняття рішення про матеріальне забезпечення застрахованої особи, нараховане страхувальником, відповідач протягом десяти робочих днів має вчинити не одну, а ряд послідовних дій у межах своїх повноважень. Такими діями є: перевірка правильності заповнення всіх реквізитів заяви-розрахунку; наявність даних про страхувальника в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування; перевірка даних про сплату страхувальником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; перевірка достовірності відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду; зупинка виплати з Фонду матеріального забезпечення в разі, у тому числі, виявлення фактів подання ним Фонду недостовірних відомостей; відмова в призначенні допомоги із зазначенням причин відмови та порядку оскарження, повідомлення про що видається або надсилається заявникові не пізніше п'яти днів після винесення відповідного рішення; здійснення фінансування витрат на відшкодування матеріального забезпечення.
У справі, яка розглядається судом встановлено, що після отримання заяви-розрахунку від ПАТ «Гіпрсільмаш» відповідачем було проведено перевірку правильності визначення позивачу розміру заробітної плати, з якого нараховано суму матеріального відшкодування, за наслідками якої встановлено недостовірність таких відомостей і направлено звернення до територіального органу Держпраці для проведення відповідних заходів контролю. Такі заходи були проведені і висновки відповідача про недостовірність заробітної плати позивача, з якої обраховано суму матеріального забезпечення, були підтверджені.
При цьому, судом не встановлено, що відповідач відмовляв в призначенні та виплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах, а лише вказав суми, які підлягають фінансуванню.
До того ж суд зазначає, що розбіжності в даті подання третьою особою до відповідача заяви розрахунку щодо фінансування для надання матеріального забезпечення ОСОБА_1 , що зазначені в акті проведення позапланової перевірки по коштах Фонду соціального страхування тимчасової втрати працездатності від 17.02.2016 № 43, жодним чином не впливає на вирішення спору у цій справі, оскільки в даному випадку спір виник у зв'язку із негодою позивачки із розміром фінансування її матеріального забезпечення. Натомість у суду не має підстав вважати, що дії відповідача по проведенню перевірки достовірності відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду вчинені протиправно, оскільки такі прямо передбачені законодавством та не обмежуються строками розгляду документів, призначення та виплати матеріального забезпечення за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, визначені статтею 32 Закону № 1105-XIV.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ходить висновку про відсутність правових підстав для їх розподілу, у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись вимогами статтями 2, 77, 139, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватне акціонерне товариство «Гіпросільмаш», про зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя О.М. Чудак