ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
22 травня 2019 року м. Київ № 640/19581/18
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А., секретар судового засідання Сом П.А., розглянув у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Київспецтранс" до Головного управління ДФС у м. Києві визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за участю представників:
позивача - адвокат Стафійчук В.В.;
відповідача - Сірик Д.О.
Приватне акціонерне товариство "Київспецтранс" звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.10.2018 №0701771212.
Ухвалою суду від 28.11.2018 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснити судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відповідно, встановлено строки для подання заяв по суті. У судовому засіданні оголошувалась перерва на стадії дослідження доказів, судове засідання призначене на 15.04.2019 не відбулось у зв'язку з призначенням кваліфікаційного оцінювання судді.
Підставами позову зазначено відсутність підстав для застосування до позивача фінансової санкції за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання внаслідок відсутності обов'язку зі сплати земельного податку у визначеному періоді.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач зазначає, що позивачем несвоєчасно сплачено самостійно визначені податкові зобов'язання з плати за землю з юридичних осіб, чим порушено вимоги пункту 287.3. статті 287 Податкового кодексу України, тому до платника податку були застосовані фінансові санкції.
Розглянувши заяви по суті, дослідивши письмові докази, суд установи.
Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати суми (зобов'язання) по земельному податку ПАТ "Київспецтранс" (ідентифікаційний код 2772037), за результатами якої складено акт від 18.09.2018 №7027/26-15-12-12-12/2772037.
Згідно з актом перевірки відповідачем установлено, що ПАТ "Київспецтранс" несвоєчасно сплачено самостійно визначені податкові зобов'язання з плати за землю з юридичних осіб, чим порушено вимоги пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.
Не погоджуючись з висновками акту перевірки, ПАТ "Київспецтранс" подано до Головного управління ДФС у м. Києві заперечення від 01.10.2018 №891/03 на акт перевірки.
У відповідь на заперечення платника податків, ГУ ДФС у м. Києві складено відповідь заперечення від 10.10.2018 №79964/10/26-15-12-12-18 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.10.2018 №0701771212, яким до позивача застосовано штраф у сумі 3595,72 грн.
Відповідно до відповіді від 10.10.2018 №79964/10/26-15-12-12-18 ГУ ДФС у м. Києві частково задоволено скаргу та скасовано висновок акту перевірки від 18.09.2018 №7027/26-15-12-12-12/02772037 на суму 3391,02 грн., в іншій частині висновки викладені в акті камеральної перевірки залишено без змін.
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 11.10.2018 №0701771212, позивач звернувся до суду з позовом.
Вирішуючи спір, суд ураховує таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
За змістом пункту 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Пунктом 287.3 статті 287 ПК України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Приватне акціонерне товариство "Київспецтранс" подало до ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову звітну декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік від 19.02.2018 року (зареєстрована за номером 9025208410).
Відповідно до декларації від 19.02.2018 ПАТ "Київспецтранс" задекларовано річну суму земельного податку (до сплати) у сумі 1.033.118,03 грн.
Також ПАТ "Київспецтранс" подано до ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік від 30.03.2018 (зареєстрована за номером 9055671366), згідно якої було зменшено податкове зобов'язання до "0" грн.
Доказів на підтвердження протиправності визначення позивачем податкового зобов'язання з земельного податку у податковій декларації від 30.03.2018, зареєстрованої за номером 9055671366 до суду не надано.
Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України в разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Оскільки платником податку було визначене податкове зобов'язання з земельного податку на 2018 рік у розмірі 0 грн., то відповідно в позивача відсутній обов'язок зі сплати відповідного податку. Відповідачем не наведено доказів протилежного
Відтак суд погоджується з доводами представника позивача, що застосування штрафної санкції за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання за відсутності такого податкового зобов'язання є протиправним та не відповідає вимогам податкового законодавства.
Крім того, відповідачем в акті перевірки визначено застосування штрафної санкції до позивача за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання на підставі податкового повідомлення-рішення від 21.05.2018 №0298021209.
Судом установлено, що ПАТ "Київспецтранс", не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 21.05.2018 №0298021209 звернулось до суду з позовними вимогами про скасування такого рішення.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.09.2018 у справі №826/9417/18 задоволено позовні вимоги ПАТ "Київспецтранс": визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 21.05.2018 №0298021209. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018 у справі №826/9417/18 рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Відповідно до пункту 57.4 статті 57 ПК України пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.
Оскільки податкове повідомлення-рішення від 21.05.2018 №0298021209 було скасоване у судовому порядку, відтак відсутні підстави для застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання визначеного таким рішенням.
Будь-яких інших доказів, що підтверджують наявність у позивача несвоєчасно сплаченого податкового зобов'язання відповідачем не надано.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 11.10.2018 №0701771212, що є підставою для його скасування, відповідно позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (платіжне доручення від 12.11.2018 р. №8762).
Оскільки, позов задоволено повністю, то на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 1762,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для відповідача.
Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 11 жовтня 2018 року №0701771212.
Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Київспецтранс" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.
Позивач - Приватне акціонерне товариство "Київспецтранс" (ідентифікаційний код 02772037, місцезнаходження: 04208, місто Київ, проспект Правди, будинок 85).
Відповідач - Головне управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39439980, місцезнаходження: 04655, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19).
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділ VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Повний текст рішення складено 17 лютого 2021 року.
Суддя В.А. Донець