ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
18 лютого 2021 року м. Київ № 640/10366/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши в порядку в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
довійськової частини НОМЕР_1
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії
Прийняв до уваги наступне
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд :
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (ідентифікаційний код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016-й, 2017-й, 2018-й та 2019-й роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) з військової служби - 11 листопада 2019 року;
-зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (ідентифікаційний код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016-й, 2017-й, 2018-й та 2019-й роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) з військової служби - 11 листопада 2019 року.
В обґрунтування позову посилається на Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Звертає увагу суду на правозастосування, викладене у зразковій справі №620/4218/18.
Ухвалою суду від 18.05.2020 прийняти позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Представником відповідача подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
Як слідує з позовної заяви, ОСОБА_1 (посвідчення ветерана війни - учасника бойових дій серія НОМЕР_4 від 27.05.2015 року, видане військовою частиною НОМЕР_5 ) є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Відповідно до "Довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України", виданої Військовою частиною НОМЕР_6 (код НОМЕР_7 ; АДРЕСА_3 ) 11.11.2014 року, вих. № 4213, солдат ОСОБА_1 дійсно в період з 16.06.2014 року по 11.09.2014 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення анти-терористичної операції на території Донецької та Луганської областей (підстава: шифротелеграма Командувача Сухопутних військ ЗС України від 04.06.2014 року № 05).
Відповідно до "Довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України", виданої ТВО командира 101 окремої бригади охорони Генерального штабу Збройних Сил України, солдат ОСОБА_1 дійсно в період:
з 11.09.2016 року по 06.01.2017 року, з 28.03.2017 року по 06.04.2017 року, з 11.04.2017 року по 19.12.2017 року, з 11.04.2018 року по 30.04.2018 року,
безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
Також, відповідно до "Довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення", виданої ТВО командира 101 окремої бригади охорони Генерального штабу Збройних Сил України, солдат ОСОБА_1 дійсно в період:
з 30.04.2018 року по 23.10.2018 року, з 30.01.2019 року по 05.05.2019 року, з 23.07.2019 року по 21.08.2019 року,
безпосередньо брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення.
Відповідно до Наказу Командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 288 від 11.11.2019, солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 , кравця ремонтної майстерні речового майна господарчого взводу роти матеріального забезпечення, звільненого наказом Командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 01.11.2019 № 92-РС з військової служби у запас у зв'язку із закінченням строку контракту, визнано таким, що справи та посаду здав, і направлено для зарахування на військовий облік до Подільського районного у місті Києві військового комісаріату.
З 11.11.2019 року Позивача виключено із списків особового складу Відповідача та всіх видів забезпечення.
Вислуга років Позивача у Збройних Силах України становить: календарна - 04 роки 02 місяці 18 днів, пільгова - 03 роки 09 місяців 26 днів.
Наказано виплатити Позивачу щомісячну фіксовану премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 150% від посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% до посадового окладу, окладу за військове звання та надбавку за вислугу років по 11.11.2019 року.
Щорічна основна відпустка за 2019 рік терміном на 20 діб з 15 травня по 03 червня 2019 року та терміном на 03 доби з 21 жовтня по 23 жовтня 2019 року.
Відповідно до абзацу третього пункту 14 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" виплатити грошову компенсацію за 02 доби невикористаної щорічної основної відпустки за 2019 рік.
Виплатити Позивачу грошову допомогу на оздоровлення за 2019 рік у розмірі 10431,60 грн. (десять тисяч чотириста тридцять одну гривню 60 коп.).
Матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, відповідно до наказу Міністра оборони України про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб Збройних Сил України від 07.06.2018 року № 260, за 2019 рік Позивач не отримав.
Відповідно до рапорта солдата ОСОБА_1 від 01.11.2019 року (вх. № 58/8883 від 01.11.2019 року) на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_1 звернувся із проханням виплатити йому грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки (за 2016, 2017, 2018, 2019 роки).
Станом на день подачі позову до суду відповідач відповіді на звернення не надав.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що позивач в 2016-2019 роках не мав права на додаткову оплачувану відпустку із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік як учасник бойових дій, а відтак не має право на компенсацію невикористаної відпустки за період 2016-2020 роки.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 22 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановляння зразкового рішення.
Згідно частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Верховним Судом розглянуто зразкову справу №620/4218/18 за позовом особи до військової частини НОМЕР_8 про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби; зобов'язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.
Рішенням Верховного Суду від 16.05.2019 у зразковій справі №620/4218/18 визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_8 щодо ненарахування та невиплати особі грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 22.10.2018; зобов'язано військову частину НОМЕР_8 нарахувати та виплатити особі грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 22.10.2018.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 залишено без змін постанову Верховного Суду від 16.05.2019 у зразковій справі №620/4218/18.
Зі змісту постанови Верховного Суду від 16.05.2019 у зразковій справі №620/4218/18, судом установлено, що типовими ознаками зразкової справи, є:
- позивач, фізична особа: учасник бойових дій, звільнений з військової служби;
- відповідач, суб'єкт владних повноважень: військова частина, на якій позивач перебував на забезпечені;
- підстави спору: а) фактичні - відносини, які виникли між учасником бойових дій і військовою частиною щодо проходження ним публічної (військової) служби, ненарахування та невиплати грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій; б) нормативні - норми права, які регулюють відносини між позивачем і відповідачем щодо проходження публічної (військової) служби, набуття статусу учасника бойових дій, нарахування та виплати грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій. Такими нормами права є:стаття 4 Закону України «Про відпустки», статті 5, 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», стаття 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», стаття 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- предмет спору: а) протиправна бездіяльність військової частини щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації при звільнені за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в період визначений підпунктами 17-18статті101Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; б) стягнення невиплаченої грошової компенсацію при звільнені за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в період визначений підпунктами 17-18 статті101Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;
- відносини, що регулюються одними нормами права - відносини, які виникли між учасником бойових дій і військовою частиною щодо проходження ним публічної (військової) служби та які регулюються нормами Закону України «Про відпустки», Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- позивачами заявлено аналогічні вимоги: а) визнати протиправною бездіяльність військової частини щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій; б) зобов'язати військову частину нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій.
У світлі обставин даної справи судом установлено, що позивач є учасником бойових дій, перебував на забезпеченні в військовій частині НОМЕР_1 та звільнений з військової служби, грошова компенсація за 2016-2019 роки згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивачу не надавалась, в зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій, та зобов'язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій.
Отже, з огляду на встановлені обставини та предмет спору, адміністративна справа №640/10366/20 є типовою справою, оскільки відповідає ознакам зразкової справи №620/4218/18.
Під час розгляду зразкової справи Верховним Судом проаналізовано положення наступних законів України:
1) Закон України «Про відпустки» від 05.11.1996 №504/96-ВР (далі - Закон України «Про відпустки»):
2) «Стаття 4. Види відпусток
3) Установлюються такі види відпусток:
4) 1) щорічні відпустки:
5) основна відпустка (стаття 6 цього Закону);
6) додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону);
7) додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону);
8) інші додаткові відпустки, передбачені законодавством».
9) «Стаття 16-2. Додаткова відпустка окремим категоріям громадян та постраждалим учасникам Революції Гідності
Учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік».
2) Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII(далі - Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»):
«Стаття 5. Учасники бойових дій
Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час».
«Стаття 12. Пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них
Учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги:
12) використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік».
3) Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII(далі - Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»):
«Стаття 101. Право військовослужбовців на відпустки. Порядок надання військовослужбовцям відпусток та відкликання з них
8. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України «Про відпустки». Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.
У разі якщо Законом України «Про відпустки» або іншими законами України передбачено надання додаткових відпусток без збереження заробітної плати, такі відпустки військовослужбовцям надаються без збереження грошового забезпечення.
14. У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
17. В особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію військовослужбовцям надаються відпустки, передбачені частинами першою, шостою та дванадцятою цієї статті, і відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин. Надання військовослужбовцям відпусток, передбачених частиною першою цієї статті, здійснюється за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу. Відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин військовослужбовцям надаються із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів.
В особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець.
Надання військовослужбовцям у періоди, передбачені пунктами 17 і 18 цієї статті, інших видів відпусток, крім відпусток військовослужбовцям-жінкам у зв'язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку, а також відпусток у зв'язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, припиняється.
У разі ненадання військовослужбовцям щорічних основних відпусток у зв'язку з настанням періодів, передбачених пунктами 17 і 18 цієї статті, такі відпустки надаються у наступному році. У такому разі дозволяється за бажанням військовослужбовців об'єднувати щорічні основні відпустки за два роки, але при цьому загальна тривалість об'єднаної відпустки не може перевищувати 90 календарних днів».
4) Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ(далі - Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»):
«Стаття 1. Визначення основних термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій».
На підставі аналізу зазначених норм Верховний Суд у постанові від 16.05.2019 у зразковій справі №620/4218/18 дійшов таких висновків:
- системний аналіз змісту верховенства права, вищенаведених положень законодавства дає підстави Суду для висновку, що учасники бойових дій мають право отримати додаткову відпустку із збереженням заробітної плати за певних умов;
- указом Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України від 17.03.2014 №1126-VI, постановлено оголосити та провести часткову мобілізацію. Таким чином, спірні правовідносини щодо отримання грошової компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки у зв'язку із звільненням позивача виникли в особливий період;
- в особливий період з моменту оголошення мобілізації до припинення відповідного періоду надання військовослужбовцям інших видів відпусток, зокрема, додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», припиняється;
- відповідно до частини 8 статті 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України «Про відпустки». Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України. Отже, підстави та порядок надання додаткової відпустки особам, які мають статус учасника бойових дій, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Так, відповідно до частини 14статті101Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, зокрема, військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей. Тому, Суд зазначає, що норми Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання у рік звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, право на яку набуто під час проходження військової служби в особливий період з моменту оголошення мобілізації;
- таким чином, на час прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу, відповідачем протиправно не було проведено з позивачем усіх необхідних розрахунків щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з 2015 року по 2018 рік;
-суд вважає, що припинення відпустки на час особливого періоду не означає припинення права на відпустку, яке (тобто, право на відпустку) може бути реалізовано у один із таких двох способів: 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати не визначений термін; 2) грошова компенсація відпустки особі.
В зв'язку з встановленими обставинами Верховний Суд визнав протиправною бездіяльність військової частини щодо не нарахування та невиплати позивачу грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби та зобов'язав військову частину нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.
З огляду на висновки Верховного Суду у зразковій справі №620/4218/18 та установлені судом обставини справи, підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2019 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення з військової служби, та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2019 рік.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору у відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 2, 9, 72-77, 139, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (ідентифікаційний код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016-й, 2017-й, 2018-й та 2019-й роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) з військової служби - 11 листопада 2019 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (ідентифікаційний код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016-й, 2017-й, 2018-й та 2019-й роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) з військової служби - 11 листопада 2019 року.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Р.О. Арсірій