1/1098
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
18 лютого 2021 року м. Київ № 640/15808/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом
Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця»
до Державної аудиторської служби України
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
товариство з обмеженою відповідальністю «Локодеталь»
про визнання протиправним та скасування висновку,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (надалі - позивач), адреса: 03049, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 11/15 до Державної аудиторської служби України (надалі - відповідач), адреса: 04070, місто Київ, вулиця Сагайдачного, будинок 4, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Локодеталь» (надалі - третя особа), адреса: 03115, місто Київ, вулиця Михайла Котельникова, будинок 45-В, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 26 червня 2020 року про результати моніторингу закупівлі олива та мастильних матеріалів (олива моторна для дизельних двигунів, олива моторна для автотракторних дизелів, олива для гідравлічних передач тепловозів, олива індустріальна), ідентифікатор в системі закупівель UA-2020-03-16-000735-c.
Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача, внаслідок прийняття суб'єктом владних повноважень неправомірного висновку.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до резолютивної частини висновку Держаудитслужби зазначено, що акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця» порушено вимоги пункту 4 частини 1 статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме тендерна пропозиція товариства з обмеженою відповідальністю «Локодеталь» не відповідає вимогам Додатку № 4 тендерної документації філії «ЦЗВ» АГ «Укрзалізниця».
Враховуючи викладене Держаудитслужба зобов'язала філію «ЦЗВ» AT «Укрзалізниця» здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, зокрема шляхом розірвання укладеного договору поставки між філією «ЦЗВ» AT «Укрзалізниця» та ТОВ «Локодеталь» від 04 червня 2020 року № ЦЗВ-01-03820-01 та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель у сфері публічних закупівель, викладених у Висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Філія «ЦЗВ» AT «Укрзалізниця» категорично не погоджується із висновком Держаудитслужби від 26 червня 2020 року, враховуючи те, що висновки відповідача щодо виявлених під час моніторингу закупівель порушень у сфері публічних закупівель є необґрунтованими, безпідставними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, а отже, відповідно, складений на підставі здійснення такого моніторингу висновок є незаконними та таким, що підлягає скасуванню.
Виходячи з вищевикладеного позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі за позовом акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку, залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «Локодеталь» (адреса: 03115, місто Київ, вулиця Михайла Котельникова, будинок 45В, код ЄДРПОУ 43192128) та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
Заперечуючи проти аргументів викладених позивачем в позовній заяві, представником відповідача було подано відзив, в якому останній зазначає, що Державною аудиторською службою України відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII, пункту 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 2016 № 43, було здійснено моніторинг процедури закупівлі в частині дотримання позивачем законодавства у сфері публічних закупівель ID: UA-2020-03-16-000735-C (запасні частини до тепловізорів серії 2ТЕ116, 2М62, 2ТЕ10, 2 лоти (ДК 021:2015:34630000-2 - Частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху).
Зазначений моніторинг було розпочато на підставі наказу Держаудитслужби від 05 червня 2020 року № 146 «Про початок моніторингу закупівель». Підставою для прийняття рішення про початок моніторингу є дані автоматичних індикаторів ризиків відповідно до пункту 1 частини 2 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі».
За результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій ТОВ «Локодеталь» (за лотами № 1 та № 2) установлено порушення вимог пункту 4 частини 1 статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі».
В основу обґрунтування правомірності прийнятого висновку представник відповідача зазначає, що згідно з інструкцією щодо заповнення таблиці (додаток 4 до тендерної документації) учасниками у колонці 5 вказується дата виготовлення продукції (при умові, що не порушені терміни та умови її зберігання), у рекомендованому форматі «ДД.ММ.РРРР» з обов'язковим зазначенням місяця та року. Дата виготовлення продукції повинна передбачати гарантійний термін зберігання не менше одного року з дня отримання продукції кінцевим споживачем до введення її в експлуатацію.
Водночас, на переконання представника відповідача, ТОВ «Локодеталь» (за лотами № 1 та № 2) у складі тендерних пропозицій надав дані на товар (у формі таблиці) та зазначив, що товар виготовлений не раніше 01 січня 2019 року, що не відповідає вимогам додатка 4 до тендерної документації, оскільки зазначені дані не містять інформації щодо точної дати виготовлення запропонованого товару (місяця та року, які згідно з вимогами тендерної документації зазначаються обов'язково) та унеможливлює встановити термін зберігання товару.
Керуючись вищевикладеним та встановленими уповноваженою особою відповідача порушеннями, на переконання представника позивач відповідно до пункту 4 частини 1 статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» повинен був відхилити тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
Керуючись викладеними вище обставинами представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача, з підстав необґрунтованості доводів позивача викладених у адміністративному позові.
Також, представником третьої особи були подані пояснення щодо позову, в яких останній не погоджуючись з аргументами викладеними представником відповідача у відзиві на позовну заяву зазначив, що умовами тендерної документації було встановлено вимогу для учасників надати інформацію згідно з Додатком № 4 «Дані на товар», у відповідності до інструкції щодо заповнення таблиці.
Представник третьої особи звертає увагу, що в «Інструкції щодо заповнення таблиці» Додатку № 4 «Дані на товар» до тендерної документації визначено:
«У колонці 5 вказується дата виготовлення продукції (при умові, що не порушені терміни та умови її зберігання), у рекомендованому форматі ДД.ММ.РРРР з обов'язковим зазначенням місяця та року. Дата виготовлення продукції повинна передбачити гарантійний термін зберігання не менше одного року з дня отримання продукції кінцевим споживачем до введення її в експлуатацію.
У колонці 9 вказується гарантійний термін експлуатації продукції, який обчислюється від дати введення продукції в експлуатацію.
У колонці 10 - вказується гарантійний строк зберігання продукції, який обчислюється з дня отримання продукції кінцевим споживачем.
Гарантійні строки експлуатації та зберігання не повинні бути менші, ніж передбачено стандартами, технічними умовами, іншою технічною документацією, за якою виготовляється продукція, або виробником.
У разі, якщо нормативною технічною документацію, за якою виготовляється продукція не передбачено гарантійних термінів на продукцію, учасник повинен вказати: У колонці 9 - гарантійний термін експлуатації не менше 2 років від дати отримання продукції кінцевим споживачем (ч. 2 ст. 680 Цивільного кодексу України).
У колонці 10 - гарантійний термін зберігання не менше 1 року з дня отримання продукції кінцевим споживачем до моменту її введення в експлуатацію (ч. 3 cm. 269 Господарського кодексу України).»
Щодо дати виготовлення продукції, що пропонувалась ТОВ «Локодеталь» підприємством на тендерних торгах UA-2020-03-16-000735-C, представник третьої особи звернув увагу на те, що у документі «Дані на товар» останніми була вказана дата виготовлення продукції «не раніше 01.01.2019 р.», так як вимагалось тендерною документацією «у рекомендованому форматі ДД.ММ.РРРР», чим, на думку представника третьої особи повністю виконали умови тендерної документації вказаних торгів. Також, останній звертає увагу, що вказана дата зберігання не порушує терміни та умови зберігання продукції, а саме гарантійні терміни експлуатації становлять: не менше 2 років від дати отримання продукції кінцевим споживачем; гарантійні терміни зберігання становлять: не менше 1 року з дня отримання продукції кінцевим споживачем до моменту її введення в експлуатацію. Тобто, всі гарантійні терміни передбачають строк, що відраховується від дати отримання продукції кінцевим споживачем.
Представник зазначає, що підприємство є офіційним представником вітчизняного виробника продукції залізничного призначення ПрАТ «Бериславський машинобудівний завод». Виробник має великі виробничі потужності та великий перелік номенклатури запасних частин та комплектуючих. А тому, товариство з обмеженою відповідальністю «Локодеталь», як офіційний представник заводу - виробника, не мало можливості вказувати точну дату виробництва, із зазначенням місяця та року, так як всі запасні частини на ПрАТ «Бериславський машинобудівний завод» виготовляються серійно.
Враховуючи вищевикладене, представник третьої особи просить суд задовольнити позовні вимоги позовної заяви позивача, та визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та проти чого не заперечували сторони, філією «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця», було оголошено про проведення процедури закупівлі, предметом якої є: запасні частини до тепловозів серії 2ТЕ116, 2М62, 2ТЕ10 та опубліковано відповідну тендерну документацію, ідентифікатор в електронній системі закупівель Prozorro (https://prozorro.gov.ua/) № UA-2020-03-16-000735-C.
Надалі, Державною аудиторською службою України на підставі наказу від 05 червня 2020 року № 146 здійснено моніторинг процедури закупівлі, за результатами якого складено висновок про результати моніторингу закупівлі, оприлюднений у електронній системі закупівель 26 червня 2020 року.
В обґрунтування вказаного вище висновку, Державною аудиторською службою України було зазначено, що за результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій ТОВ «Локодеталь» (за лотами № 1 та № 2) установлено порушення вимог пункту 4 частини 1 статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі».
Зазначені порушення у сфері публічних закупівель зафіксовані у висновку про результати моніторингу закупівлі від 26 червня 2020 року № 519, що оприлюднений в електронній системі закупівель 26 червня 2020 року.
Не погоджуючись із твердженнями, викладеними у Висновку, керуючись положеннями абзацу другого частини 8 статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» 03 липня 2020 року філією «ЦЗВ» AT «Укрзалізниця» оприлюднено через електронну систему закупівель аргументовані заперечення на висновок.
Однак, станом на день подання цієї позовної заяви відповідачем не зазначено у електронній системі закупівель інформації щодо результатів розгляду заперечень до висновку, наданих позивачем.
Не погоджуючись з вищевикладеними діями та висновком уповноваженого органу про результати моніторингу закупівлі позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормативно-правовим актом, який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, є Закон України «Про публічні закупівлі» (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, а саме № 922-VIII редакція від 02 квітня 2020 року).
Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», моніторинг закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Частиною 1 статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.
Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини 4 статті 22 цього Закону.
Згідно частини 2 статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.
Частиною 6 статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Приписами частини 7 статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що у висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.
Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Форма висновку про результати моніторингу закупівлі та порядок його заповнення затверджені наказом Державної аудиторської служби України від 23 квітня 2018 року № 86 (надалі - Порядок № 86).
Пунктом 3 Порядку №86 визначено, що висновок складається у формі електронного документа та заповнюється відповідно до встановленої форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженої наказом Державної аудиторської служби України від 23 квітня 2018 року № 86 (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.
Відповідно до пунктів 4-6 Порядку № 86 після заповнення форми висновку висновок вивантажується з електронної системи закупівель у візуальну форму у форматі текстового редактора для його підписання та затвердження. Висновок підписується та затверджується накладанням електронного підпису з дотриманням вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг закупівлі.
Так, з матеріалів справи вбачається, що Державною аудиторською службою України на підставі наказу від 05 червня 2020 року № 146 здійснено моніторинг процедури закупівлі, за результатами якого складено висновок про результати моніторингу закупівлі, оприлюднений у електронній системі закупівель 26 червня 2020 року. В обґрунтування вказаного вище висновку, Державною аудиторською службою України було зазначено, що за результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій ТОВ «Локодеталь» (за лотами № 1 та № 2) установлено порушення вимог пункту 4 частини 1 статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі». Вказаний висновок містить усі реквізити, визначені як обов'язкові вищевказаними нормативно-правовими актами.
Водночас, щодо змісту виявленого порушення суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції на час винекнення спірних правовідносин) Замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо:
1) учасник: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;
2) переможець: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону;
3) наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону;
4) тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
З правової норми статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» випливає про необхідність відхилення замовником тендерної пропозиції в разі якщо учасник, зокрема: тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
Суд звертає увагу, що відповідно умов тендерної документації було встановлено вимогу для учасників надати інформацію згідно з Додатком № 4 «Дані на товар», у відповідності до інструкції щодо заповнення таблиці.
В «Інструкції щодо заповнення таблиці» Додатку № 4 «Дані на товар» до тендерної документації визначено:
«У колонці 5 вказується дата виготовлення продукції (при умові, що не порушені терміни та умови її зберігання), у рекомендованому форматі ДД.ММ.РРРР є обов'язковим зазначенням місяця та року. Дата виготовлення продукції повинна передбачити гарантійний термін зберігання не менше одного року з дня отримання продукції кінцевим споживачем до введення її в експлуатацію.
У колонці 9 вказується гарантійний термін експлуатації продукції, який обчислюється від дати введення продукції в експлуатацію.
У колонці 10 - вказується гарантійний строк зберігання продукції, який обчислюється з дня отримання продукції кінцевим споживачем.
Гарантійні строки експлуатації та зберігання не повинні бути менші, ніж передбачено стандартами, технічними умовами, іншою технічною документацією, за якою виготовляється продукція, або виробником.
У разі, якщо нормативною технічною документацію, за якою виготовляється продукція не передбачено гарантійних термінів на продукцію, учасник повинен вказати: У колонці 9 - гарантійний термін експлуатації не менше 2 років від дати отримання продукції кінцевим споживачем (ч. 2 ст. 680 Цивільного кодексу України).
У колонці 10 - гарантійний термін зберігання не менше 1 року з дня отримання продукції кінцевим споживачем до моменту її введення в експлуатацію (ч. 3 cm. 269 Господарського кодексу України).»
З матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ «Локодеталь» у своїй тендерній пропозиції зазначив дату виготовлення товару «не раніше 01 січня 2019 року», що на переконання суду відповідає вимогам встановленим вказаною вище інструкцією.
При цьому, суд вважає також за необхідне звернути увагу, що з аналізу матеріалів справи судом встановлено, що вказана третьою особою дата зберігання не порушує терміни та умови зберігання продукції, а саме гарантійні терміни експлуатації становлять: не менше 2 років від дати отримання продукції кінцевим споживачем; гарантійні терміни зберігання становлять: не менше 1 року з дня отримання продукції кінцевим споживачем до моменту її введення в експлуатацію. Тобто, всі гарантійні терміни передбачають строк, що відраховується від дати отримання продукції кінцевим споживачем.
З матеріалів справи судом було встановлено, що ТОВ «Локодеталь» є офіційним представником вітчизняного виробника продукції залізничного призначення ПрАТ «Бериславський машинобудівний завод». Виробник має великі виробничі потужності та великий перелік номенклатури запасних частин та комплектуючих.
У зв'язку з викладеним, суд погоджується з доводами позивача та третьої особи про те, що ТОВ «Локодеталь» не має можливості вказувати точну дату виробництва, із зазначенням місяця та року, так як всі запасні частини на ПрАТ «Бериславський машинобудівний завод» виготовляються серійно.
При цьому, суд звертає увагу, що згідно ДСТУ 2960-94 серійне виробництво характеризується одночасним виготовленням на підприємстві широкої номенклатури однорідної продукції, випуск якої повторюється протягом тривалого часу.
Тобто, виходячи з викладеного, суд зазначає, що на момент підготовки тендерної пропозиції ТОВ «Локодеталь» не мало можливості знати дату продукції, яка буде постачатись у майбутньому за складу виробника, що має серійне виробництво.
Також, суд зазначає, що учасником в тендерній пропозиції інформація у колонці 5 таблиці щодо дати виготовлення продукції зазначається в межах терміну її зберігання.
Так, відповідно колонки 9 Дані на товар ТОВ «Локодеталь» було зазначено - експлуатація не менше 2 років від дати отримання продукції кінцевим споживачем, а у колонці 10 Учасник зазначив - зберігання не менше 1 року з дня отримання продукції кінцевим споживачем до моменту її ведення в експлуатацію.
Судом встановлено, що відповідно до інструкції щодо заповнення таблиці «Дані па товар» (Додаток № 4 до тендерної документації) ТОВ «Локодеталь» було виконано умови вірного заповнення та зазначив інформацію стосовно дати виготовлення продукції відповідно до гарантійний строків.
Водночас, суд зауважує, що інструкцією щодо заповнення таблиці Додатку № 4 тендерної документації не визначено чіткий перелік вимог, які в обов'язковому порядку повинні бути відображені у колонці 5, а тому вказані критерії в даній ситуації, несуть лише рекомендаційний характер надаючи приклади для розуміння, правильного складання та заповнення відповідної колонки.
Суд звертає увагу, що продукція, яка пропонується до постачання, виготовляється після проведення випробувань, на підставі яких складені документи про відповідність продукції. Продукція, яку пропонує до постачання ТОВ «Локодеталь», виготовляється серійно.
Державним стандартом України «Організація промислового виробництва» установлюються терміни та визначення основних понять у галузі організації промислового виробництва. Терміни, регламентовані ДСТУ 2960-94, є обов'язковими для використання в усіх видах нормативних документів, у довідковій та навчально-методичній літературі, що належить до організації промислового виробництва, а також для робіт зі стандартизації або у разі використання результатів цих робіт, включаючи програмні засоби для комп'ютерних систем.
Згідно із пунктом 4.28 розділ 4 ДСТУ 2960-94 визначено поняття серійне виробництво - тип виробництва, що характеризується одночасним виготовленням на підприємстві обмеженої номенклатури однорідної продукції, випуск якої періодично повторюється протягом тривалого часу.
Продукція, яка надається ТОВ «Локодеталь» має серійне виробництво, а тому продукція виготовлена, як зазначено в Додатку № 4 (таблиці «Дані на товар») тендерної документації «не раніше 01.01.2019» відповідає усім характеристикам, гарантійним строкам та нормам при проведенні випробувань продукції.
Також, у зв'язку з тим, що продукція, яка пропонується ТОВ «Локодеталь», виготовляється серійно, учасник торгів (постачальник за договором) не має змоги вказати точну дату виготовлення продукції, яка буде виготовлятись в майбутньому та буде постачатись зі складу виробника.
Твердження відповідача про те, що учасник ТОВ «Локодеталь» (за лотами № 1 та № 2) у складі тендерних пропозицій надав дані на товар (у формі таблиці) зазначив, що товар виготовлений не раніше 01 січня 2019 року не відповідає вимогам додатка 4 до тендерної документації, оскільки зазначені дані не містять інформації щодо точної дати виготовлення запропонованого товару (місяця та року, які згідно з вимогами тендерної документації зазначаються обов'язково) та унеможливлює встановити термін зберігання товару є безпідставними, оскільки, як вже було встановлено судом вище, ТОВ «Локодеталь» (постачальник за договором) не має змоги вказати точну дату виготовлення продукції, яка буде виготовлятись в майбутньому та буде постачатись зі складу виробника, оскільки вказана продукція виготовляється серійно та виготовляється після проведення відповідних випробувань.
Таким чином, тендерна пропозиція ТОВ «Локодеталь» відповідає умовам тендерної документації філії «ЦЗВ» AT «Укрзалізниця», в тому числі в частині зазначення дати виготовлення продукції відповідно до Додатку № 4 тендерної документації, як наслідок, суд дійшов до висновку, що оскаржуваний висновок складено відповідачем без врахування фактичних обставин справи, а мотиви останнього не відповідають наявним у матеріалах справи доказам. Відтак, на переконання суду висновок Державної аудиторської служби України від 26 червня 2020 року про результати моніторингу закупівлі олива та мастильних матеріалів (олива моторна для дизельних двигунів, олива моторна для автотракторних дизелів, олива для гідравлічних передач тепловозів, олива індустріальна), ідентифікатор в системі закупівель UA-2020-03-16-000735-c, є протиправним та підлягає скасуванню
Таким чином, враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Згідно з частиною 1 статті 9, статті 72, частин 1, 2, 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 2 102,00 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Державної аудиторської служби України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Локодеталь» про визнання протиправним та скасування висновку.
2. Визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 26 червня 2020 року про результати моніторингу закупівлі олива та мастильних матеріалів (олива моторна для дизельних двигунів, олива моторна для автотракторних дизелів, олива для гідравлічних передач тепловозів, олива індустріальна), ідентифікатор в системі закупівель UA-2020-03-16-000735-c.
3. Стягнути на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (адреса: 03049, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 11/15, код ЄДРПОУ 40081347) за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України (04070, місто Київ, вулиця Сагайдачного, будинок 4, код ЄДРПОУ 40165856) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.
Суддя Н.В. Клочкова