ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
18 лютого 2021 року справа №640/16218/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )
доШевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі по тексту - відповідач, Шевченківський ВДВС
третя особаКомунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» (далі по тексту - третя особа, КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації»)
проскасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 22 червня 2020 року ВП №43856019
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи про протиправність постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 22 червня 2020 року ВП №43856019 на підставі пункту 2 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки рішення Окружного адміністративного суду міста Києва не виконано.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що виконавчий документ повернуто стягувачу без виконання, отже відсутні підстави для повернення та прийняття постанови про повернення виконавчого документу стягувачу.
Ухвалою від 21 липня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/16218/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; звільнив позивача від сплати судового збору за подання адміністративного позову; відмовив у задоволенні клопотання позивача про винесення окремої ухвали про встановлення причин та умов умисного невиконання судового рішення у справі №2а-14009/10/2670.
Відповідач надав до суду копії матеріалів виконавчого провадження №43856019 та відзив на позовну заяву, в якому вказав на відповідність оскаржуваної постанови чинному законодавству.
Третя особа письмових пояснень з приводу позовних вимог до суду не надала.
Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.
На виконання постанови від 19 вересня 2011 року у справі №2а-14009/10/2670, Окружний адміністративний суд міста Києва видав виконавчий лист від 13 квітня 2012 року.
Постановою від 22 червня 2020 року ВП №43856019 про повернення виконавчого документа стягувачу, Шевченківський ВДВС на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» повернув стягувачу виконавчий лист від 13 квітня 2012 року №2а-14009/10/2670 про зобов'язання КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» розглянути заяву ОСОБА_1 від 24 вересня 2009 року та надати відповідь у порядку та строки, встановлені законом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Кожен має право на оскарження в суді рішень органів державної влади (стаття 55 Конституції України).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (частина друга статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) (частина перша статті 5 Закону України «Про виконавче провадження»).
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (частина перша статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
Шевченківський ВДВС направив до КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» вимогу державного виконавця №43856019/18, у якій вимагав надати до відділу відповідні документи, щодо виконання рішення суду на підтвердження розгляду заяви ОСОБА_1 від 24 вересня 2009 року (копію відповіді, яка надавалась у порядку та строки, встановлені законом) у триденний строк з дня отримання вимоги.
У відповідь на вказану вимогу, КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» у листі від 24 травня 2018 року повідомило, що копія відповіді на звернення ОСОБА_1 від 24 вересня 2009 року не збереглась, оскільки у відповідності до статті 96 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року №578/5, термін зберігання листування складає три роки.
Як встановлено судом вище, виконавчий від 13 квітня 2012 року №2а-14009/10/2670 відповідач повернув на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», якою встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Разом з тим, відповідач не надав до суду доказів, які б свідчили про вжиття усіх можливих і необхідних заходів для виконання боржником судового рішення, передбачених Законом.
Наявність в матеріалах справи листа КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» - боржника за виконавчим провадженням ВП №43856019, який містить інформацію про знищення, наданої позивачу відповіді, жодним чином не свідчить про виконання вимог виконавчого листа від 13 квітня 2012 року №2а-14009/10/2670.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази виконання виконавчого документа та вжиття відповідачем належних заходів з метою його виконання.
Крім того, виходячи зі структурного аналізу пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», відповідач не надав доказів відсутності у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення та здійснення заходів щодо розшуку такого майна.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що постанова Шевченківського ВДВС від 22 червня 2020 року ВП №43856019 про повернення виконавчого документа стягувачу є протиправною та підлягає скасуванню.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач не довів правомірність прийняття оскаржуваної постанови з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Оскільки позивач звільнений судом від сплати судового збору, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про повернення виконавчого документу стягувачу від 22 червня 2020 року ВП №43856019.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У частині рішення, що стосується постанови державного виконавця, відповідно до частини шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня їх проголошення.
В іншій частині рішення згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );
Шевченківський районний відділ Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції в місті Києві (01032, м. Київ, вул. Саксаганського 110, ідентифікаційний код 34967593).
Київське міське бюро технічної інвентаризації (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-в; ідентифікаційний код 03359836).
Суддя В.А. Кузьменко