ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
18 лютого 2021 року м. Київ № 640/16277/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянув в порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
доНачальника третього слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань Корецького Олега Павловича Державного бюро розслідувань
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
Прийняв до уваги наступне
У серпні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Начальника третього слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань Корецького Олега Павловича (далі - відповідач - 1), Державного бюро розслідувань (далі - відповідач-2, ДБР), в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність Начальника третього слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань Корецького Олега Павловича по ненаданню інформації, запитуваної адвокатським запитом № 19-196-0812 від 23 липня 2019 року;
зобов'язати Державне бюро розслідувань в строк не пізніше 10 днів з дня набрання рішення суду в цій справі законної сили надати ОСОБА_1 інформацію, зазначену в адвокатському запиті № 19-196-0812 від 23 липня 2019 року, а саме: повні відповіді на кожне поставлене у адвокатському запиті № 19-196-0812 від 23 липня 2019 року питання.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що він, як адвокат, у зв'язку з наданням юридичної допомоги звернувся з адвокатським запитом до ДБР, в якому просив надати інформацію, проте відповідач надав не повну відповідь, чим порушив право позивача на отримання доступу до інформації, що є підставою для звернення до суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2019 року позивачу відмовлено у відкритті провадження.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції дійшов висновку, що адвокатський запит не є запитом, що направлений на отримання публічної інформації, оскільки може бути спрямований не лише до суб'єктів владних повноважень, але й до будь-якої юридичної особи з метою отримання необхідної адвокату інформації для надання правової допомоги клієнту.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2020 року скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2019 року та передано справу на розгляд до суду першої інстанції.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції урахував правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 08 квітня 2020 року в справі №826/7244/18 та дійшов висновку, що, розглядаючи запит ОСОБА_1 про надання інформації, Державне бюро розслідувань виступає представником влади, здійснює свої визначені законом повноваження і в порядку їх реалізації вирішує питання, що впливають на права та обов'язки суб'єкта звернення.
Таким чином, пов'язані з розглядом відповідного запиту дії або бездіяльність Державного бюро розслідувань випливають зі здійснення публічно-владної управлінської функції. При цьому, чинним законодавством не встановлено винятків, які б давали підстави для протилежного висновку щодо правової природи зазначених дій або бездіяльності, а тому, спори за скаргами на них є публічно-правовими, отже, заявлені позовні вимоги належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Постановою Верховного Суду від 21.10.2020 касаційну скаргу Державного бюро розслідувань залишено без задоволення. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2020 року в справі № 640/16277/19 залишено без змін.
Ухвалою суду від 23.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому зазначається, що в адвокатському запиті ОСОБА_1 просив надати інформацію щодо передання відомостей на надання слідчим у справі дозволу на розголошення даних досудового розслідування у кримінальному провадженні №62019000000000683. На думку слідчого, надання інформації, про яку запитував позивач, може зашкодити досудовому розслідуванню та кінцевому прийняттю рішення у даних кримінальних провадженнях, тому ОСОБА_1 було надано відповідь на його запит відповідного змісту.
Окрім іншого, відповідач 2 зазначає, що адвокат ОСОБА_1 не є стороною зазначених кримінальних проваджень. У задоволенні адміністративного позову просив відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.
З матеріалів справи вбачається, що представляючи інтереси ОСОБА_3 відповідно до Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги №0812 від 22 травня 2019 року, адвокат ОСОБА_1 звернувся до Державного бюро розслідувань з адвокатським запитом №19-196-0812 від 23 липня 2019 року, в якому просив надати наступну інформацію:
- Ким (повне ім'я та посада працівника чи службової особи Національної поліції України), коли, на якій підставі, з якою метою, в рамках якої процедури, та за яких обставин напряму, чи опосередковано ОСОБА_4 або іншій неуповноваженій на це особі, було передано інформацію про ухвалення Печерським районним судом м. Києва судових рішень, вказаних у повідомленні з Telegram-каналу ОСОБА_4 від 22.07.2019 https://t.me/PortnovUA/918? Кому саме було передано вказані дані досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62019000000000683?
- Ким, коли, кому, на якій підставі, з якою метою, в рамках якої процедури, та за яких обставин було надано вказівку/дозвіл передати ОСОБА_4 або іншій неуповноваженій на це особі напряму, чи опосередковано інформацію про ухвалення Печерським районним судом міста Києва судових рішень, вказаних у повідомленні з Telegram-каналу ОСОБА_4 від 22.07.2019 ІНФОРМАЦІЯ_1
- Чи надавав слідчий Державного бюро розслідувань, що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019000000000683, дозвіл ОСОБА_4 на розголошення даних цього досудового розслідування?
У відповідь листом від 29.07.2019 № 13600/1.3-19 за підписом начальника третьою слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань Корецького О. Державне бюро розслідувань повідомило позивачу про відсутність підстав для надання запитуваної інформації з посиланнями на положення частини першої статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до яких надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.
Вважаючи, що запитувана інформація не стосується кримінальних проваджень, а його звернення викликано обставинами розміщення у месенджері Telegram приватною особою публічного повідомлення, що містило відомості досудового розслідування, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Оцінивши за правилами ст. 90 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва, зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Конституцією України та Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI.
Підпунктами 1, 2 пункту 1 статті 1 Закону №5076-VI визначено, що адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Статтею 2 Закону №5076-VI закріплено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
Статтею 20 Закону №5076-VI визначені професійні права адвоката, згідно яких під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).
Згідно ч. 1 ст. 24 Закону №5076-VI адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.
До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.
Абзацом першим частини другої вказаної статті передбачено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Частиною 3 ст. 24 Закону №5076-VI встановлено, що відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.
Згідно з ст.11 Закону України "Про інформацію" та ст.10 Закону України "Про доступ до публічної інформації", особа має право вільного доступу до інформації про себе. Відповідно, розпорядник інформації зобов'язаний безперешкодно і безкоштовно надати інформацію про особу, якої вона стосується, на вимогу такої особи.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Положеннями п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про Державне бюро розслідувань" передбачено, що Державне бюро розслідувань організовується і діє на засадах, зокрема, відкритості та прозорості діяльності Державного бюро розслідувань для суспільства та демократичного цивільного контролю, підзвітності і підконтрольності визначеним законом державним органам.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Системний аналіз наведених норм у своєму взаємозв'язку з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 08.04.2020 року у справі №826/7244/18, дає підстави для висновку, що ДБР як державний правоохоронний орган і суб'єкт владних повноважень є розпорядником публічної інформації. При цьому, розглядаючи запит адвоката про надання інформації про підстави передання неуповноваженій на це особі інформації, Державне бюро розслідувань виступає представником влади, здійснює свої визначені законом повноваження і в порядку їх реалізації вирішує питання, що впливають на права та обов'язки суб'єкта звернення.
Викладене, з огляду на згадане рішення суду касаційної інстанції, свідчить, що спори, пов'язані з розглядом відповідних запитів, мають публічно-правовий характер, адже пов'язані зі здійсненням владно-управлінських функції правоохоронного органу як розпорядника інформації, а тому повинні вирішуватися за правилами адміністративного судочинства.
Вказане спростовує доводи відповідача ДБР, що зазначений спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами КПК України.
Як убачається з матеріалів справи, позивачем в адвокатському запиті були поставлені питання щодо передачі інформації та надання слідчим дозволу на розголошення даних досудового розслідування у конкретному кримінальному провадженні №62019000000000683.
Позивач посилається на те, що в адвокатському запиті не порушуються питання щодо отримання інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження.
В свою чергу, як зазначалося вище, відповідач вказує, що на думку слідчого, надання інформації, про яку запитував позивач, може зашкодити досудовому розслідуванню та кінцевому прийняттю рішення у даному кримінальному провадженні, тому позивачу було надано відповідь на його запит відповідного змісту. Також зазначено, що адвокат ОСОБА_1 не є стороною зазначеного кримінального провадження.
Згідно з частиною першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, як бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Відповідно до абз.4 частини першої статті 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.
Відповідно до частини першої статті 221 КПК України слідчий, прокурор зобов'язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається.
Статтею 222 КПК України передбачено, що відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв'язку з участю в ньому, про їх обов'язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.
Згідно пункту 5 частини першої статті 3 КПК досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Таким чином, інформацію (відомості), що отримана (отримані) у кримінальному провадженні з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і до закриття кримінального провадження, може бути надано на відповідний адвокатський запит лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
У випадку надання відповіді на запит, де зі змісту такої відповіді випливало б розголошення відомостей кримінального провадження, це могло б вплинути на хід досудового розслідування та завдати шкоди повноті й об'єктивності встановлення обставин кримінального правопорушення, чим було б порушено вимоги КПК України.
Отже, відповідачами не допущено протиправну бездіяльність щодо ненадання відомостей на його звернення, так як запитувана інформація містить відомості досудового розслідування, надання її здійснюється в порядку, встановленому КПК України, відтак позовні вимоги в цій частині є безпідставними та необґрунтованими.
Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази наявності у позивача необхідного дозволу слідчого або прокурора у відповідному кримінальному провадженні на розголошення відомостей досудового слідства по такому кримінальному провадженню, а також докази, щодо представництва позивачем інтересів сторін у конкретному кримінальному провадженні або ж особистої участі у таких кримінальних провадженнях.
У цьому ж зв'язку відсутні підстави для зобов'язання відповідача 1 у строк, не пізніше 10 днів з дня набрання рішенням суду у цій справі законної сили, надати ОСОБА_1 інформацію, запитувану в адвокатському запиті № 19-196-0812 від 23 липня 2019 року, та надати повні відповіді на кожне з поставлених питань, а також щодо зобов'язання відповідача 1 подати звіт про виконання судового рішення.
Підсумовуючи викладене у сукупності, ураховуючи те, що позивачем не доведено у достатній та переконливій мірі позовних вимог, правових підстав для задоволення позову суд не знаходить.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких судові витрати сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, підлягають відшкодуванню лише при задоволенні позову.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань, начальника третього слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань Корецького Олега Павловича про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , АО "Головань і Партнери".
Державне бюро розслідувань, адреса: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 41760289, адреса для листування: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 15.
Начальник третього слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань Корецький Олег Павлович, адреса: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2, адреса для листування: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 15.
За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.О. Арсірій