ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
18 лютого 2021 року справа №640/25845/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )
доГоловного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві)
про1) визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивачу під час її перерахунку з 86% на 70% від відповідних сум грошового забезпечення; 2) зобов'язання відповідача здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії позивачу, виходячи з розміру 86% від відповідних сум грошового забезпечення
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи, що відповідач при здійсненні перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року протиправно зменшив розмір його пенсії з 86% до 70% від відповідних сум грошового забезпечення.
Ухвалою від 02 листопада 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/25845/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, у відзиві на позовну заяву зазначив, що у зв'язку із визнанням рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №823858/18 протиправними та нечинними пунктів 1, 2 постанови Кабінетом Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» підстави для перерахунку пенсії на даний час відсутні; відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» з 01 січня 2018 року здійснений перерахунок пенсії позивача; стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає, що максимальний розмір пенсії (з 01 травня 2014 року), обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення, тому перерахунок пенсії здійснено за чинною, на час перерахунку пенсії редакцією Закону, тобто у розмірі 70% грошового забезпечення.
Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
З розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі ФА 102121 станом на 01 грудня 2017 року вбачається, що пенсія позивачу призначена з 27 квітня 1991 року, основний розмір пенсії становить 86% грошового забезпечення (вислуга років 32); згідно розрахунком пенсії станом на 01 січня 2018 року пенсія позивачу перерахована з 01 січня 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», основний розмір пенсії позивача становить 70% грошового забезпечення (вислуга років 32).
Відповідно до розрахунку пенсії по інвалідності станом на 01 липня 2020 року, пенсія по інвалідності позивачу призначена з 02 серпня 2018 року, основний розмір пенсії становить 80% грошового забезпечення.
За результатами розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії, виходячи з розміру 86% грошового забезпечення від 29 серпня 2020 року відповідач листом від 29 вересня 2020 року повідомив, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» проведений перерахунок пенсії позивача на підставі наданої уповноваженим органом довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 березня 2018 року, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу; перерахунок пенсії за вислугу років обчислювався, виходячи з 70% сум грошового забезпечення відповідно до редакції статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», чинної на дату, з якої проводився перерахунок пенсії.
Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, керується такими мотивами.
Суд встановив, що в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивачу під час її перерахунку з 86% на 70% від відповідних сум грошового забезпечення вказана справа є типовою та відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду від 04 лютого 2019 року №240/5401/18 за результатами зразкової справи, що відповідно до частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для врахування судом відповідних правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на момент призначення пенсії, розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.
Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» введено в дію 01 січня 1992 року постановою Верховної Ради України від 09 квітня 1992 року № 2263-12 «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ».
Стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у редакції, чинній на час введення в дію цього Закону передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2 і 3 , - 80 процентів.
В подальшому до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» законами України неодноразово вносилися зміни.
08 липня 2011 року прийнято Закон №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності 01 жовтня 2011 року, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зокрема у частині другій статті 13 цифри « 90» замінено цифрами « 80».
07 березня 2014 року прийнято Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», який набрав чинності з 01 квітня 2014 року, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зокрема у частині другій статті 13 цифри « 80» замінено цифрами « 70». Вказані зміни набрали чинності з 01 травня 2014 року.
Перерахунок призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» пенсій визначений статтею 63, відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії).
Таким чином, відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.
Частина вісімнадцята статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
У зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України 30 серпня 2017 року постанови №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі по тексту - Постанова №704), якою з 1 березня 2018 року змінено грошове забезпечення, зокрема, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, виникли підстави для перерахунку призначеної позивачу пенсії.
Постановою №704 встановлено, зокрема, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення та установлені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схема тарифних розрядів за основними типовими посадами, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями.
21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі по тексту - Постанова №103).
Пунктом 1 Постанова №103 встановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01 березня 2018 року, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до Постанови №704.
Як вбачається із наведених норм, складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
Разом із тим відсоткове співвідношення, встановлене статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.
В матеріалах справи міститься копія розрахунку пенсії за вислугу років станом на 01 грудня 2017 року за пенсійною справою позивача, відповідно до якого пенсія позивачу призначена з 27 квітня 1991 року та її основний розмір складав 86% сум грошового забезпечення.
Статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» неодноразово змінено в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.
Так, на момент виникнення спірних правовідносин установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Разом із тим застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідачем є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка змін не зазнавала, та нормами Постанови №704 та Постанови №103, тому застосування статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
З урахуванням викладеної позиції Верховного Суду суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі Постанови №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому, при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивача з 86% до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку.
Стосовно позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії позивачу, виходячи з розміру 86% від відповідних сум грошового забезпечення суд зазначає таке.
Судом встановлено, що позивач з 27 квітня 1991 року по 01 серпня 2018 року отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з 02 серпня 2018 року позивачу призначена пенсія по інвалідності, основний розмір якої становить 80% грошового забезпечення.
Частинами першою та другою статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», в редакції, чинній на дату призначення позивачу пенсії по інвалідності - 02 серпня 2018 року) передбачено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.
Згідно із пунктом «а» статті 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються в таких розмірах:
- особам з інвалідністю внаслідок війни I групи - 100 процентів, II групи - 80 про-центів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).
Статтею 23 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» встановлено, що в разі наявності у особи з інвалідністю з числа осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугу років пенсія по інвалідності може призначатися їм у розмірі пенсії за вислугу років відповідно до вислуги (пункт «а» статті 13).
Як встановлено судом, позивач на момент звільнення зі служби та призначення йому пенсії за вислугу років мав вислугу 32 роки та пенсія йому призначена в розмірі 86% грошового забезпечення, розмір пенсії позивача по інвалідності у відсотковому співвідношенні від грошового забезпечення повинен відповідати розміру пенсії за вислугу років, а саме 86% грошового забезпечення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав щодо зобов'язання відповідача здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії позивачу виходячи з розміру 86% відповідних сум грошового забезпечення, а саме: з 01 січня 2018 року здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років, виходячи з розміру 86% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум та з 02 серпня 2018 року здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії по інвалідності, виходячи з розміру 86% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Відповідно до частини п'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати зі сплати судового збору відшкодуванню не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 під час її перерахунку з 86% до 70% від відповідних сум грошового забезпечення.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , виходячи з розміру пенсії 86% від відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 02 серпня 2018 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», виходячи з розміру пенсії 86% від відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16; ідентифікаційний код 42098368).
Суддя В.А. Кузьменко